Ухвала суду № 90465485, 20.07.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

20 липня 2020 року м. Чернігів справа № 927/631/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №05/2768 від 13.07.2020

Позивач: Чернігівський міський центр зайнятості,

код ЄДРПОУ 21395273, вул. Попудренка, 14, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про відшкодування шкоди у розмірі 16 204,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 16 204,34 грн шкоди, завданої його неправомірними діями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №30/03-23 від 08.10.2019 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах. З 19.12.2019 по 19.05.2020 ОСОБА_1 перебував на обліку у Чернігівському міському центрі зайнятості як безробітний та отримав за цей період допомогу по безробіттю у сумі 16 204,34 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №620/3335/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №30/03-23 від 08.10.2019 та зобов`язано призначити Дятлу С.Ф. пенсію на пільгових умовах з 26.09.2019. Позивач вважає, що допомога по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 16 204,34 грн підлягає поверненню центру зайнятості відповідачем, оскільки була виплачена всупереч вимогам ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» через неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві позивач просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

При цьому жодних обґрунтувань необхідності проведення судового засідання позовна заява не містить.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у розмірі 16 204,34 грн за період з 26.12.2019 по 15.04.2020. Як докази здійснення такої виплати позивач надав відомості виплат за видами забезпечення та січень-квітень 2020 року та платіжні доручення про перерахування коштів АТ «Укрсиббанк» для здійснення таких виплат, довідку-розрахунок матеріального забезпечення, а отже обсяг наданих доказів не є великим.

Таким чином, на теперішній час суд не вбачає підстав вважати, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі становлять особливу складність.

Враховуючи те що, предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі 16 204,34 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, а саме викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.

Керуючись ст. 12, 161, 176, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов з доданими до нього документами.

Докази направлення відзиву позивачу надати суду у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк.

4. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив з доданими до неї документами.

Докази направлення відповіді на відзив відповідачу надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

5. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заперечень з доданими до них документами.

Докази направлення заперечень позивачу надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 20.07.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028.

Суддя В.В. Шморгун