Рішення № 90463592, 17.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року м. Київ № 826/6448/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» про стягнення податкового боргу,

установив:

23.04.2018 Головне управління ДФС у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» (ТОВ «Трансбуд-Компані») про стягнення податкового боргу платника податків з рахунків банках, що обслуговують такого платника, у розмірі 622 796,29 грн, з них: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 27 423 грн, по орендній платі з юридичних осіб - 594 183,45 грн, по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України - 1 165,75 грн та збору за спеціальне використання води - 24,09 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначило, що станом на час подання позову за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 7 122 335,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №826/10445/17 задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Трансбуд-Компані» у розмірі 6 499 539,45 грн.

В подальшому, з моменту винесення постанови у справі № 826/10445/17 і по момент звернення до суду із даним позовом, відповідач допустив несплату чергових самостійно визначених у податковій звітності податків, що призвело до виникнення новоствореного податкового боргу, та збільшення загальної суми боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Так, посилається на те, що 20.10.2015 Господарським судом м. Києва порушено провадженні у справа №910/25715/15 про банкрутство боржника ТОВ «Трансбуд-Компані». На стадії виявлення кредиторів боржника по справі №910/25715/15 до Господарського суду м. Києва Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у м. Київській області подані заяви про визнання кредитором, які були залишені судом без розгляду.

В процесі розгляду зазначеної справи про банкрутство, 24.02.2016 укладено Мирову угоду, яка 10.03.2016 затверджена Господарським судом м. Києва. Тому, вимоги ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та вимоги ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у м. Київській області (не заявлені або відхилені господарським судом), що виникли до дати порушення справи про банкрутство ТОВ «Трансбуд-Компані» (тобто до 20.10.2015), є погашеними в силу частини 4 статті 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач подав відповідь на відзив відповідача на позовну заяву в якому зауважив, що несплачені у встановлені законодавством строки грошові зобов`язання, визначались відповідачем самостійно на підставі податкової звітність подавалась протягом 2017 - 2018 років, а розрахунки періодів виникнення податкового боргу чітко відображають дати виникнення боргу за кожним окремим епізодом, що теж відносяться до 2017-2018 років. Жодним чином, в структурі позовних вимог у даній справі, не мають місце періоди до 20.10.2015.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Зокрема, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Станом на час подання позову за ТОВ «Трансбуд-Компані» обліковується податковий борг у загальному розмірі 622 796,29 грн, з них:

- з орендної плати з юридичних осіб відповідачем до контролюючого органу подано податковий розрахунок земельного податку №9020475956 від 15.02.2017, яким задекларовано до сплати загальну суму грошових зобов`язань у розмірі 1 018 600,20 грн, однак не сплачено за періоди з липня 2017 по січень 2018 року (включно) загальну суму 594 183,50 грн;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9139812312 від 19.07.2017 на суму 1935,00 грн, №9166552387 від 18.08.2017 на суму 5373,00 грн та №9190143072 від 20115 грн, в загальному розмірі 27 423,00 грн;

- з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в результаті нарахування платником самостійно на підставі подання до контролюючого органу розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України №9158392162 від 10.08.2017, №9158392162 від 10.08.2017, №9178774007 від 06.09.2017, №9204821894 від 06.10.2017, №9231692225 від 07.11.2017, №9266007385 від 13.12.217, №9295047774 від 16.01.2018 з нарахуванням у сумі 155,64 грн щомісячно за періоди з липня 2017 року по січень 2018 (включно), а також нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань у вигляді штрафної (фінансової) санкції по податковим повідомленням-рішенням від 23.08.2017 року №0032561210 на суму 24,52 грн та від 23.08.2017 №0032551210 на суму 51,75 грн, загалом на суму 1 165,75 грн;

- по збору за спеціальне використання води в результаті нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань у вигляді штрафної (фінансової) санкції по податковим повідомленням-рішенням від 23.08.2017 №0032571210 на суму 24,09 грн.

23.03.2015 відповідачеві виставлено податкову вимогу №654-23 на загальну суму 100 369,03 грн. Також контролюючим органом прийнято рішення №119/26-57-23-01-10 про опис майна у податкову заставу від 23.05.2015.

Враховуючи наявність у ТОВ «Трансбуд-Компані» вказаного податкового боргу, який відповідач добровільно не погашає, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п`ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.5. статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що заявлені до стягнення суми грошового зобов`язання дійсно є податковим боргом. Так, вказані суми є узгодженими, адже або визначені відповідачем самостійно у поданій звітності або нараховані рішеннями контролюючого органу щодо яких відсутні відомості про їх оскарження. Також відповідач у добровільному порядку не сплачує відповідні суми податкового боргу.

Суд зважає на посилання відповідача на те, що суми податкового боргу про стягнення яких подано даний позов вважаються погашеними в силу частини 4 статті 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з огляду на укладення мирової угоди по справі №910/25715/15 про банкрутство боржника ТОВ «Трансбуд-Компані».

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що заявлені по справі №910/25715/15 контролюючими органами кредиторські вимоги стосуються сум податкового боргу, який виник до 20.10.2015 про що також зазначає відповідач.

Однак, у рамках даної справи позивач просить суд стягнути податковий борг який виник у 2017 - 2018 роках, а отже вказані заперечення відповідача не стосуються предмету спору по даній справі.

Вказаний висновок підтверджується також постановою Окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №826/10445/17, яка набрала законної сили 19.12.2017, та згідно якої задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Трансбуд-Компані» у розмірі 6 499 539,45 грн, з яких податок: на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в сумі 4 615 616,00 грн, по рентній платі з користування радіочастотним ресурсом України в сумі 3 371, 42 грн, по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1 879 211,37 грн, по збору за спеціальне використання води у сумі 1 340,66 грн.

Отже, вказана сума є податковим боргом відповідача.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, 23.03.2015 позивачем сформовано та направлено на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» податкову вимогу №654-23 на загальну суму 100 369,03 грн. Вказану вимогу відповідач отримав 03.04.2015.

Матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи що ТОВ «Трансбуд-Компані» має податковий борг на загальну суму 622 796,29 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для задоволення позову та стягнення даного боргу з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб`єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» податковий борг у загальному розмірі 622 796,29 грн (шістсот двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто шість гривень двадцять дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» (місцезнаходження юридичної особи: 03146, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5в; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 25267112).

Суддя О.М. Чудак