Рішення № 90460089, 17.07.2020, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/174/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2020 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 17.11.2014 відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші платежі на умовах, передбачених договором.

Станом на 08.12.2019 відповідач порушує умови договору, не сплачує заборгованість по кредиту, відсоткам, пені, штрафу всупереч умов кредитного договору та допустив заборгованість в розмірі 125647,04 грн., з яких: 71348,56 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11329,80 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 36509,30 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання та штрафи (фіксована частина) - 500,00 грн. та (процентна складова) – 5959,38 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, не дивлячись на своєчасне та належне його повідомлення про розгляд справи, в матеріалах справи є його письмове клопотання про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти часткового задоволення позову в сумі поточного тіла кредиту в розмірі 43866,49 грн. Просили розгляд справи провести без їх участі та ухвалити рішення з урахуванням доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,я кщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Встановлено, що 17.11.2014 між ПАТ КБ «ПриватБанк», яке 21.05.2018 змінило своє офіційне найменування на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 39-31) та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.15).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Крім того, він підтверджує, що його було ознайомлено та він згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом із тим, у зазначеній акеті-заяві відсутні дані про умови встановлення відповідальності у вигляді відсотків, пені та штрафів за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банком відповідачу було надано кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 з терміном дії останньої картки до останнього дня квітня 2022 р. (а.с. 54).

Так, з виписки банку по картковому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами (а.с.55-64).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, яку позивач просить стягнути з останньої на її користь, станом на 08.12.2019 становить розмірі 125647,04 грн., з яких: 71348,56 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11329,80 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 36509,30 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання та штрафи (фіксована частина) - 500, 00 грн. та (процентна складова) – 5959,38 грн.

Що стосується нарахованих заборгованості за відсотками, пенею та штрафними санкціями, суд зазначає наступне.

Позивач не надав жодного доказу, що наданий ним витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містять реквізитів щодо їхньої дати прийняття та затвердження, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, укладеного у вигляді підписання анкети - заяви від 17.11.2014, враховуючи те, що вони не підписані відповідачем та позивачем, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» , не містить підписів сторін та реквізитів документу.

Суд вважає, що позивачем не доведено того факту, що саме надані ним Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, без підпису сторін та без реквізитів, застосовувалися до правовідносин між сторонами при підписанні анкети - заяви від 17.11.2014 .

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов і Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №182/1806/17 від 07.08.2019.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України сформованих у справі № 6-16цс15 від 11.03.2015 року, у якій зазначається, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.06.2015 року у справі № 6-698цс15, від 01.07.2015 року у справі №6-757цс15.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 справа № 342/180/17.

Згідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З викладеного вище вбачається недоведеність позивачем своїх позовних вимог, які стосуються стягнення з відповідача нарахованої, заборгованості за простроченими відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України – 11329,80 грн., пені – 36509,30 грн. а також штрафів 500,00 грн., (фіксована частина), 5959,38 грн., - (процентна складова). Позивач не надав жодного доказу того, що надані ним Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, без реквізитів щодо їх прийняття та затвердження, дійсно є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору у вигляді заяви від 17.11.2014, враховуючи, що вони не підписувалися відповідачем, не мають терміну складання, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», також не містить підписів сторін та реквізитів документу.

Тому вимога, про стягнення пені, штрафів, заборгованості згідно ст. 625 ЦК України, за договором про надання банківських послуг не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У справі, яка переглядається, анкета-заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у публічному акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» від 17.11.2014 року не містить строку повернення кредиту (користування ним).

За вимогами частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Разом з цим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за тілом кредиту, в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , (а.с.61-64), яка є належним і достатнім доказом щодо розрахунку вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк». Відповідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається користування коштами банку в межах збільшеного 23.10.2017 кредитного ліміту до 50 000 грн.

Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості , наданого позивачем , останній визначає суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 71348,56 грн., в тому числі за поточним тілом кредиту 43866,49 грн. та заборгованість за просроченим тілом кредиту в розмірі 27482, 07 (а.с. 13 звор.бік)

За змістом п.1.1.1.88 Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку простроченим кредитом є кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений договором.

Враховуючи, що зазначеним договором не встановлено строк повернення кредиту, то суд приходить до висновку, що не підлягає стягненню прострочене тіло кредиту в розмірі 27482,07 грн.

Разом з цим, враховуючи визнання боржником ОСОБА_1 обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, суд вважає що підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з останнього 43866,49 грн. поточного тіла кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, і ця частка складає 34,9% ((43866,49*100)/125647,04 = 34,9), тому з відповідача належить також стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору в розмірі 733,6 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог ( 2102* 34,9 /100 = 733,6 ).

Згідно ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 11:30 год. 13.07.2020 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України ) 17.07.2020, то датою ухвалення даного судового рішення є 17.07.2020.

На підставі ст. 61 Конституції України, ст. ст.6, 526, 536, 627, 626, 628, 549, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 43866,49 гривень по кредитному договору б/н від 17.11.2014 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору в розмірі 733,6 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - АТ КБ «ПриватБанк», мКиїв, вул.Грушевського,1 «Д», 01001, р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду 17.07.2020.

Суддя О. Пухарєва