Ухвала суду № 90459509, 17.07.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/921/20

Провадження № 1-кс/636/724/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Науменко О.І., представника власника майна – адвоката березовського Є.В., секретаря судового засідання Шилової І.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Березовського Є.В. про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2020 року до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Березовського Є.В. про скасування арешту майна. В обґрунтування клопотання представник заявника посилався на те, що ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області Гуменним З.І. 04.03.2020 року, справа №636/921/20, за клопотанням слідчого Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Касенюка А.М., накладено арешт на майно заявника, а саме на мобільний телефон Xiomi Redmi 8A, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, на якому міститься захисне скло та захисний чохол чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету №2677244 та знаходиться в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

Представник заявника вважає що станом на дату подання клопотання відсутня необхідність у арешті вищезазначеного майна, всі необхідні слідчі дії були проведені.

Представник власника мобільного телефону – адвокат Березовський Є.В. підтримав заявлене клопотання.

Слідчий СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області проти клопотання не заперечувала, підтвердила доводи, викладені адвокатом в клопотанні щодо відсутності необхідності в подальшому арешті мобільного телефону потерпілого.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного:

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, передбачено ст. 170 ч. 1 КПК України.

Зі змісту частини 2 вказаної статті слідує, що завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі і збереження речових доказів, що зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 174 КПК України. При цьому у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 цього кодексу.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020220440000236 від 01.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 04.03.2020 року був накладений арешт, в тому числі і на мобільний телефон Xiomi Redmi 8A, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, на якому міститься захисне скло та захисний чохол чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету №2677244 та знаходиться в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

Копіями протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 17.07.2020 року, протоколу огляду предметів від 17.07.2020 року підтверджується факт належності потерпілому зазначеного в клопотанні адвоката мобільного телефону, зазначене й не оспорювалося самим слідчим.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється учасниками процесу, що по даному кримінальному провадженню проведені необхідні слідчі дії, пов`язані із вказаним майном, слідчий проти скасування арешту з мобільного телефону ОСОБА_1 не заперечував.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для власника та володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, розумні строки, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Березовського Є.В. про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 04.03.2020 року на мобільний телефон Xiomi Redmi 8A, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, на якому міститься захисне скло та захисний чохол чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету №2677244 та знаходиться в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

Передати мобільний телефон Xiomi Redmi 8A, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, на якому міститься захисне скло та захисний чохол чорного кольору, який в теперішній час зберігається в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області, на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 .

Копію ухвали надіслати зацікавленим особам.

Виконання ухвали про скасування арешту майна доручити слідчому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна