Рішення № 90459247, 13.07.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 615/1011/19

провадження № 2/631/239/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2019 року за вхідним № 6269/19-вх з Валківського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 615/1011/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання.

Відповідно до позовної заяви позивачі просять визнати дії відповідачів протиправними та скасувати рішення Валківської міської ради Харківської області від 21 серпня 2018 року про зняття з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , таких осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов`язати відповідача Валківську міську раду Харківської області поновити порушене право позивачів шляхом відновлення реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 таких осіб як: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачами в позові зазначено наступне. Житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_1 : 1/2 частина домоволодіння на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого 30 травня 1992 року, 1/4 частина домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого 06 листопада 1992 року Валківською державною нотаріальною конторою Харківської області та 1/4 частина на підставі договору дарування, посвідченого 03 жовтня 1992 року.

21 серпня 2010 року між позивачами – ОСОБА_1 й ОСОБА_2 та відповідачем – ОСОБА_4 було укладеного договір позики на суму 10 000 гривень. Договір укладався без забезпечення. Оскільки позивачами договір позики в повному обсязі не було виконано, рішенням Валківського районного суду Харківської області по справі з єдиним унікальним № 615/1785/13-ц з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 було стягнуто суму заборгованості за договором позики у розмірі 34 000 гривень та суму судового збору. В ході примусового виконання рішення Валківського районного суду Харківської області постановою старшого державного виконавця Валківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 листопада 2016 року житловий будинок АДРЕСА_1 передано стягувачу – ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості.

Як вказали позивачі, 08 грудня 2016 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І. ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на спірний будинок.

У лютому 2019 року позивачам стало відомо, що відповідач ОСОБА_4 без їх згоди та відома звернулась до Валківської міської ради Харківської області з заявою про зняття позивачів з реєстраційного обліку у спірному будинку. При цьому Валківська міська рада Харківської області у своєму листі повідомила, що позивачів було знято з місця реєстрації проживання відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 26 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, у зв`язку із відчуження будинку.

На думку позивачів, відносно спірного житлового будинку останні мають інше речове право – право користування, якого вони на час розгляду даної справи позбавлені у незаконний спосіб. Також позивачами зазначено, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 й ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 було відмовлено. Незважаючи на відсутність рішення суду, яким припиняються речові права (право користування) житловим будинком, відповідач ОСОБА_4 на підставі неповного пакету документів всупереч встановленій законом процедурі провела зняття з реєстрації місця проживання позивачів, чим здійснила порушення їх прав, що зумовило останніх звернутись з даним позовом до суду.

Відповідачем, ОСОБА_4 , було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому з посиланням на загальні норми захисту права власності, а саме: власника житлового будинку АДРЕСА_1 , просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому, посилалась на відповідність встановленій законом процедурі проведення зняття з реєстрації місця позивачів та її незгодою з висновками рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року, яке набрало законної сили (а. с. 30 – 34).

Відповідачем, Валківською міською радою Харківської області, було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що на момент подання усього пакету документів ОСОБА_4 для проведення зняття з реєстрації місця позивачів, органу місцевого самоврядування нічого не було відомо про існування рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року, яке набрало законної сили, оскільки відповідач у справі не був у тому провадженні стороною або іншим учасником. З огляду на відсутність рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили та те, що ОСОБА_4 приховала факт правомірності перебування позивачів у житловому будинку АДРЕСА_1 , відповідач вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує (а. с. 80 – 83).

Додатково відповідачем ОСОБА_4 було подано до суду пояснення на позовну заяву, у яких з посиланням на правові позиції, викладені у постановах Верховного суду від 18 березня 2019 року у справі з єдиним унікальним № 522/6160/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі з єдиним унікальним № 360/1233/16-ц, наголошується на не обґрунтованості позовних вимог позивачів та законності дій відповідачів (а. с. 88 – 92).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області у складі судді Токмакової А. П. від 11 липня 2019 року задоволено самовідвід судді Токмакової А. П. Цивільну справу з єдиним унікальним № 615/1011/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання, передано до канцелярії Валківського районного суду Харківської області для передачі іншому судді, визначеному в порядку статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (а. с. 15). Як вбачається зі змісту вказаної ухвали підставою для самовідводу слугував той факт, що Валківським районним судом Харківської області під головуванням судді Токмакової А. П. 08 серпня 2017 року було ухвалено рішення у цивільній справі з єдиним унікальним № 615/1699/16 – ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, а отже, як вказано в ухвалі суду: "суд пов`язаний власною позицією щодо відсутності підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , що може викликати сумніви в об`єктивності судді".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2019 року головуючого по цивільний справі визначено суддю Валківського районного суду Харківської області Олега Володимировича Товстолужського (а. с. 19).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області у складі судді Товстолужського О. В. від 24 липня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання, підготовче судове засіданні призначено на 21 серпня 2019 року (а. с. 24 - 25).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2019 року було зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання до вирішення питання про відвід головуючого судді Товстолужського Олега Володимировича. Заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Товстолужського Олега Володимировича вирішено передати для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (а. с. 59 – 60).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 03 вересня 2019 року постановленою під головуванням судді Токмакової А. П., заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21 серпня 2019 року про відвід судді Товстолужського О. В. від участі у розгляді цивільної справи з єдиним унікальним № 615/1011/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання, зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання, поновлення реєстрації місця проживання – задоволено. Цивільну справу передано до канцелярії Валківського районного суду Харківської області для передачі іншому судді, визначеному в порядку статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (а. с. 65)

Розпорядженням голови Валківського районного суду Харківської області О. В. Товстолужського від 04 вересня 2019 року, цивільну справу з єдиним унікальним № 615/1011/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання, зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання, поновлення реєстрації місця проживання, відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 4 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області (а. с. 67 - 68).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 вересня 2019 року цивільну справу з єдиним унікальним № 615/1011/19 (провадження № 2/631/870/19) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання – прийнято до провадження суддею Трояновською Т. М.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача – ОСОБА_1 були витребувані з Валківської міської ради Харківської області (Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок 16) засвідчені копії пакетів документів та заяв на підставі яких було проведено зняття з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у тому числі заяв особи або її представника за формою згідно з додатком 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» та закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання судом не вживалось.

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Через канцелярію суду 13 липня 2020 року подали спільну заяву, що була зареєстрована за вхідним № 4079/20-вх., відповідно до якої просили суд позовну заяву за їх позовом до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживаннязадовольнити, розгляд справи провести за їх відсутності (а. с. 246).

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Приображенський А. А. на електронну адресу суду направив заяву, що була зареєстрована за вхідним № ЕП – 1403/20-вх. від 13 липня 2020 року, відповідно до якої просив суд розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , провести без його участі та участі позивача, позовну заяву просив задовольнити в повному обсязі (а. с. 244).

Будучи присутніми у попередніх судових засіданнях ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 – адвокат Приображенський А. А. заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з мотивів викладених у позові, звернувши увагу суду на те, що позивачі втратили право власності на спірний житловий будинок, але не втратили право користування ним.

Представник Валківської міської ради Харківської області в судове засідання не прибув,хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду Валківський міський голова Скрипніченко В. В. направив заяву, що була зареєстрована за вхідним № 7/20-вх. від 02 січня 2020 року, відповідно до якої просив суд розгляд справи провести без участі представника Валківської міської ради Харківської області, зазначивши, що 21 серпня 2018 року було знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі документів про перехід права власності на житловий будинок та відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» (а. с. 161 – 162).

Будучи присутнім у попередньому судовому засідання представник Валківської міської ради Харківської області – Мозуль А. С. змінила раніше висловлену у відзиві на позовну заяву думку щодо визнання позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання, мотивуючи тим, що зняття позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 26 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник – адвокат Степаненко О. Г. у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_4 направила заяву, що була зареєстрована за вхідним № 3935/20-вх. від 07 липня 2020 року, відповідно до якої просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 відмовити, розгляд справи провести за її відсутності та відсутності її представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а. с. 241).

Будучи присутніми у попередніх судових засіданнях ОСОБА_4 та її представник – адвокат Степаненко О. Г. у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили відмовити, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, а дії Валківської міської ради Харківської області цілком відповідають нормам діючого законодавства.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність таких клопотань у сторін свідчать відповідні заяви, надані до суду та долучені до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, відповідача та його представника, що були надані у попередніх судових засіданнях, вивчивши доводи позовної заяви, відзивів, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1 статті 77 вказаного нормативно - правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Приписами частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового інтересу.

Частиною 2 наведеної вище норми право визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься у тому числі припинення дій, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Під час розгляду справи із пояснень сторін судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 раніше належав на праві власності ОСОБА_1 . 21 серпня ІНФОРМАЦІЯ_4 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_4 , з іншого боку, було укладеного договір позики, який позивачі в повному обсязі не виконали, у зв`язку із чим відповідно до рішення Валківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2014 року по справі з єдиним унікальним № 615/1785/13-ц з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 було стягнуто суму заборгованості за договором позики у розмірі 34 000 гривень та суму судового збору. В ході примусового виконання рішення Валківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2014 року житловий будинок АДРЕСА_1 було передано стягувачу – ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості.

Зазначені обставини учасниками процесу визнані та не оспорювались, про що сторони підтвердили у судовому засіданні, а отже є такими, що відповідно до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказуванню, при цьому у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Із матеріалів справи вбачається, що 08 рудня 2016 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого в. о. начальника Валківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чернецькою В. В. 23 листопада 2016 року, ОСОБА_4 видане свідоцтво на бланку серії НОМЕР_1 , зареєстроване в реєстрі за № 1121, відповідно до якого посвідчено, що ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 36).

Крім того, вищевказаний факт підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 75485415, сформованого 12 грудня 2016 року об 11 годині 05 хвилин 54 секунди приватним нотаріусом Валківського міського нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1113759863212, номер запису про право власності 17959599 (а. с. 35).

На час набуття ОСОБА_4 права власності на вказане майно, у даному житловому будинку була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з неповнолітнім сином – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказані обставини були встановлені рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі з єдиним унікальним № 615/1699/16 – ц (а. с. 141 – 142), яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року (а. с. 143 – 146).

Даним судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі третіх осіб: Валківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Служби у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області, приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Юлії Іванівни, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, та примусове виселення, у задоволенні вимог ОСОБА_4 про визнання особами, які втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з житлового будинку АДРЕСА_1 було відмовлено у повному обсязі.

Як свідчать фактичні обставини справи, які не заперечуються її учасниками, стосовно речових прав щодо житлового будинку АДРЕСА_1 існують і інші судові рішення.

Так, предметом судового оскарження ОСОБА_1 були дії державного виконавця Валківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо звернення стягнення на вказаний будинок. Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року (а. с. 37 – 39), залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2018 року (а. с. 40 – 43), у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

У зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з 08 грудня 2016 року та маючи усвідомлення про існування рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року, 21 серпня 2018 року ОСОБА_4 подала до відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області заяву про зняття з реєстрації ОСОБА_1 (а. с. 163), ОСОБА_2 (а. с. 168) та ОСОБА_3 (а. с. 173).

До вказаних заяв були додані копії свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого 08 грудня 2016 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І., зареєстрованого в реєстрі за № 1121, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 грудня 2016 року, копію паспорту громадянки України ОСОБА_4 (а. с. 164 – 177). Доказів надання відповідачем до відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області рішення суду, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Згідно відповіді Валківської міської ради Харківської області від 01 березня 2019 року за № 07-09/58 вбачається, що відповідно до абзацу 9 та 10 пункту 26 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи позивачі по даній справі 23 жовтня 2019 року звернулись до Валківської міської ради Харківської області з заявою про поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 147), але порушені права до теперішнього часу є невідновленими.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло.

Відповідно до статті 19 Основного закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», який визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження на території України.

Відповідно до пунктів 4, 6, 10, 12 частини 1 статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Орган реєстрації – виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Зняття з реєстрації – внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

При цьому положення статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 9-1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 10 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

02 березня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Вказані Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів (далі – Правила реєстрації місця проживання).

Пунктом 26 Правил реєстрації місця проживання встановлено, що заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для перебування бездомної особи на обліку/для отримання бездомною особою соціальних послуг у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев`ятому цього пункту, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників.

Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно з пункту 27 Правил реєстрації місця проживання працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.

Таким чином, підставами для зняття особи з реєстрації є її заява або заява її законного представника, судове рішення або інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Як встановлено в ході судового розгляду справи до Валківської міської ради Харківської області від ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 заяв про зняття їх з місця реєстрації не надходило, рішення суду, яким визнано вказаних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , чи доказів припинення підстав на право користування вказаним житловим приміщення, у тому числі шляхом виселення, відповідачем, ОСОБА_4 , надано не було.

Крім того вказані вище норми зазначають, що зняття з реєстрації дитини віком до 14 років можливо тільки за умови, що одних з батьків надав письмову згоду на зняття такої дитини з реєстрації місця проживання

Суд встановив, що позивач, ОСОБА_2 , який є законним представником малолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останнього серії НОМЕР_2 , виданого 19 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а. с. 12), у відповідності до положень Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, особисто не звертався з заявами про їх зняття з реєстрації місця проживання за вищезазначеною адресою. Натомість, як вже було зазначено вище із заявою про зняття з реєстрації місця проживання позивачів до Валківської міської ради Харківської області звернувся новий власник житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 – ОСОБА_4 .

При цьому суд вважає, що не є належним доказом припинення підстав на право користування житловим будинком лише той факт, що наразі власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , адже сам факт переходу права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження наявності припинення підстав на право користування житловим будинком.

Тобто дії щодо зняття з реєстрації місця проживання, які здійснювались за заявою власника житла без відповідного рішення щодо визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення чи щодо примусового виселення зазначених осіб є протиправними.

Пунктами 28, 29 Правил реєстрації місця проживання передбачено, що реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства. У разі підтвердження зазначених порушень реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи підлягає скасуванню.

У зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08 грудня 2016 року та маючи усвідомлення про існування рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі з єдиним унікальним № 615/1699/16-ц, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року, 21 серпня 2018 року ОСОБА_4 подала до відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області заяву про зняття з реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 .

При цьому, до відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області разом з копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого 08 грудня 2016 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І., зареєстрованим в реєстрі за № 1121, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 75485415, сформованого 12 грудня 2016 року об 11 годині 05 хвилин 54 секунди приватним нотаріусом Валківського міського нотаріального округу Харківської області Габінет Ю. І., копією паспорту громадянки України ОСОБА_4 , рішення суду, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано не було.

Як свідчать фактичні обставини справи, існувало інше судове рішення – рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі з єдиним унікальним № 615/1699/16-ц, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі я якості третіх осіб: Валківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Служби у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області, приватного нотаріуса Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Юлії Іванівни, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, та примусове виселення з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 – відмовлено у повному обсязі.

Надані позивачем докази щодо відсутності у ОСОБА_4 на момент звернення до відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області усіх належних документів в розумінні пунктів 1 – 4 частини 1 статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, знайшли своє підтвердження під час судового провадження.

При цьому, суд відхиляє надану відповідачем ОСОБА_4 ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року по справі з єдиним унікальним № 615/1405/17, залишену без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2018 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Валківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відмовлено – як неналежний доказ, оскільки предметом оскарження ОСОБА_1 у цій справі були дії державного виконавця Валківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо звернення стягнення на житловий будинок. У даній справі, право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 ніким із учасників справи не оспорюється та не є предметом судового розгляду відповідно до заявлених позовних вимог.

Також, відхиляється судом лист Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 01 листопада 2019 року за № М-2588/6/6301-19/6301.6.4/25832-19 щодо надання роз`яснень стосовно правомірності дій відділу реєстрації Валківської міської ради Харківської області по зняттю з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 – як неналежний доказ, оскільки вказаний орган не є стороною у спірних правовідносинах та не проводив жодних реєстраційних дій, а зміст відповіді є власним трактуванням чинного законодавства особою, яка його підписала (а. с. 134).

Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до пункту 71 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на вказане, з урахуванням вимог пунктів 27 – 29 Правил реєстрації місця проживання, у випадку здійснення належного урядування відділом реєстрації Валківської міської ради Харківської області у знятті з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , таких осіб як: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 – мало бути відмовлено.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Валківської міської ради Харківської області щодо зняття 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 є такими, що відповідають чинному законодавству України.

Окремо слід відмітити про порушення в даному випадку прав та інтересів малолітньої дитини на житло.

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Положення Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Вимога щодо поновлення порушеного права позивачів шляхом відновлення реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 таких осіб як: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є похідною від вимоги про визнання протиправними дій Валківської міської ради Харківської області від 21 серпня 2018 року про зняття з реєстрації вищевказаних осіб, та у відповідності до загальних засад цивільного процесуального судочинства (принцип верховенства права, пропорційності тощо) підлягає судовому захисту.

Щодо вимоги про визнання дій ОСОБА_4 протиправними, суд зазначає, що позивачами не конкретизовано, які саме дії відповідача є протиправними та у чому полягає така протиправність. Таким чином, обраний позивачем засіб захисту порушеного на його думку права є несумісним з принципом юридичної визначеності. У зв`язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.

У свою чергу, судом відхиляються доводи відповідача ОСОБА_4 щодо порушення її права як власника житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки під час даного судового провадження таке право жодним чином не оспорювалось; доказів його порушення до суду не надано. У зв`язку з зазначеним, посилання відповідача на порушення позивачами вимог статтей 317, 391 Цивільного кодексу України свого підтвердження не знайшло.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням положень частини 1, частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України за якими суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог; при цьому, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 141 зазначеного Цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписи частин 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ, який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, який дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (абзац 2 підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду 10 липня 2019 року.

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на суму 768 гривень 40 копійок, що підтверджено квитанцією № 6913 від 05 липня 2019 року, виданою Акціонерним товариством «Мегабанк», позивачем ОСОБА_2 було сплачено судовий збір на суму 768 гривень 40 копійок, що підтверджено квитанцією № 6712 від 05 липня 2019 року, виданою Акціонерним товариством «Мегабанк».

З огляду на вищевикладене, та у зв`язку з задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Валківської міської ради Харківської області щодо зняття 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання Валківську міську раду Харківської області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне стягнути з Валківської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок та стягнути з Валківської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Крім того позивачі у позові просили суд стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З огляду на приписи частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з розподілом судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється частинами 2 – 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом було встановлено, що позивачами не надано до суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, а отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат, які були понесені позивачами на правничу допомогу адвоката, який брав участь у справі, не підтверджений належними доказами, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 47, 55 Конституції України, статтями 3, 7, 9-1, 10 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 81, 83, 89, 128 - 131, 133, 137, 141, 211, 214, 223, 227, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Валківської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання протиправних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання скасувати внесені до реєстраційного обліку відомості про зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Валківської міської ради Харківської області щодо зняття 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Валківську міську раду Харківської області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Валківської міської ради Харківської області (місце знаходження: Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058657) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з Валківської міської ради Харківської області (місце знаходження: Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058657) на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до пункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України процесуальний строк апеляційного оскарження (стаття 354 Цивільного процесуального кодексу України) продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Валківська міська рада Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок № 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058657.

Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та підписаний 17 липня 2020 року.

Суддя: Т. М. Трояновська