Вирок № 90459144, 17.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2443/20

Провадження № 1-кп/629/386/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220380000636, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Новікова Ю.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

11 травня 2020 року о 08-58 годині, ОСОБА_1 , знаходився біля території домоволодіння АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 по вищевказаній вулиці, ОСОБА_1 побачив біля зазначеного будинку належний ОСОБА_2 мопед марки «DELTA», після чого у нього виник умисел на угон вищевказаного транспортного засобу. ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння транспортним засобом, з корисливого мотиву, шляхом вільного доступу, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, без дозволу ОСОБА_2 , покотив мопед марки «DELTA» до себе додому – АДРЕСА_1 , тим самим розпорядився транспортним засобом на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 6237 гривень 60 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним правопорушенні. Також пояснив, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах, а саме 11 травня 2020 року о 08-58 годині він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля території домоволодіння № 9 за адресою: вул. Центральна, с. Веселе, Лозівського району, АДРЕСА_1 та біля будинку побачив мопед марки «DELTA», після чого у нього виник умисел на угон вищевказаного транспортного засобу. Потім він без дозволу ОСОБА_2 , покотив вищевказаний мопед до себе додому, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим розпорядився транспортним засобом на власний розсуд

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ст. 349 КПК України, зі змістом якої ознайомлений.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має неповну середню освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, військовозобов`язаний, за місцем реєстрації характеризується формально задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжуює покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення/обмеження волі можливе та не становить небезпеку для суспільства. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавлення волі, доцільним застосування певних заходів та обов`язків, а саме: застосування соціально-виховних заходів та покладання на нього обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 1 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речового доказу по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме на мопед марки «DELTA», синього кольору, без реєстраційного знаку, шасі (рама) № НОМЕР_1 , 2000 року випуску, який належить ОСОБА_2 , шляхом заборони будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та піддати його покаранню у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/1/111СЕ-2020 від 21.05.2020 року в розмірі 1307 гривень 60 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2020 року, а саме на мопед марки «DELTA», синього кольору, без реєстраційного знаку, шасі (рама) № НОМЕР_1 , 2000 року випуску, який належить ОСОБА_2 .

Речові докази по справі:

- мопед марки «DELTA», синього кольору, без реєстраційного знаку, шасі (рама) № НОМЕР_1 , 2000 року випуску, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити останньому;

- DVD-диск з відеозаписом з камер спостереження, наданий ОСОБА_3 , долучений до кримінального провадження № 12020220380000636 від 12.05.2020 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова