Рішення № 90458188, 15.07.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"15" липня 2020 р. Cправа № 902/744/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" (пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21032)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН КУЛ" (вул. Немирівське шосе, 213, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 47 264,59 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 02/09/19 від 02.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН КУЛ" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 23.18-ОР від 25.05.2019 в сумі 43 548,80 грн, три проценти річних за період 08.09.2018 по 02.09.2019 в сумі 1285,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період 08.09.2018 по 08.03.2019 в сумі 7774,36 грн, інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 3974,73 грн, всього 56 582,89 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/744/19.

01.07.2020 у даній справі прийнято рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Кул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" 35 548 грн 80 коп. – основного боргу; 1 623 грн 92 коп. – 3% річних; 6 381 грн 25 коп. – пені; 3 710 грн 62 коп. – інфляційних втрат; 12 475 грн 40 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 1921 грн 00 коп. - витрат на сплату судового збору. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1921,00 грн залишено за позивачем.

06.07.2020 до суду надійшло клопотання № б/н від 06.07.2020 за підписом представника позивача - адвоката Герасимчука О.О. відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, в якому заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Кул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Герасимчука О.О. в розмірі 5378 грн 80 коп.

Ухвалою від 08.07.2020 судом призначено клопотання № б/н від 06.07.2020 представника позивача - адвоката Герасимчука О.О. про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2020.

14.07.2020 до суду надійшли заперечення за вих. № 327 від 13.07.2020 відповідача на клопотання про відшкодування витрати на правову допомогу адвоката, в яких відповідач зазначає, що увесь час протягом розгляду справи в суді інтереси позивача представляв адвокат Піпко А.М., яким складались та подавались усі заяви по суті та інші процесуальні документа від імені позивача, і саме даним представником заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу. Про існування іншого представника позивача в суді відповідачу стало відомо лише після винесення рішення в даній справі.

Також відповідач зазначає, що 08.07.2020 на його адресу надійшли пояснення по справі від адвоката Герасимчука О.О. та клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

На думку відповідача, дане клопотання адвоката Герасимчука О.О. є необґрунтованим та суперечить нормам діючого ГПК України та є зловживанням правом зі сторони позивача, з огляду на наступне.

По-перше, до закінчення судових дебатів від позивача надходила лише одна заява про відшкодування витрат на правову допомогу, а саме заява, що була подана разом з позовом, та відповідний розрахунок судових витрат із детальним їх описом, що подавався 18.03.2020. При цьому, адвокат Герасимчук О.О. не робив жодних заяв про відшкодування витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів.

По-друге, сума витрат, які заявляються адвокатом Герасимчуком О.О. разом із адвокатом Піпко А.М., істотно перевищує суму, заявлену в тому розрахунку витрат, який подавався з позовом.

По-третє, правова допомога, надана позивачу адвокатом Герасимчуком О.О. обмежилась наданням письмових пояснень після закінчення процесуальних строків без клопотання про їх поновлення та обґрунтуванням поважності причин їх пропуску.

По-п`яте, розмір витрат на правову допомогу ще одним адвокатом Герасимчуком О.О. явно не відповідає складності справи, часу потраченого адвокатом та об`єму виконаних ним робіт, а самі витрати не були неминучими, зроблені навмисно задля понесення відповідачем додаткових фінансових затрат.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч.3 ст. 221 ГПК України).

В письмових поясненнях б/н від 26.06.2020 представник позивача - адвокат Герасимчук О.О. повідомив, що оскільки позивач уклав з ним договір про надання правової допомоги, яка є платною та орієнтовно складатиме 7000,00 грн, за наслідком участі у справі подасть докази відповідних витрат для їх розподілу додатковим рішенням у справі.

У судове засідання 15.07.2020 представники сторін не з`явились, хоча про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином, ухвалою від 08.07.2020, яка направлена за місцезнаходженням сторін та на електронні адреси представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат за відсутності представників сторін.

Розглядаючи клопотання № б/н від 06.07.2020 представника позивача - адвоката Герасимчука О.О. про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до умов укладеного між ТОВ "ТД "Оріон" (далі - Клієнт) та Адвокатом, фізичною особою - підприємцем Герасимчуком Олегом Олександровичем (далі - Адвокат) Договору про надання правової допомоги № б/н від 19.06.2020 (далі - Договір), Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами - підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі за позовною заявою Клієнта до ТОВ "ГРІН КУЛ" про стягнення боргу, штрафних санкцій тощо за договором купівлі-продажу № 23.18-ОР від 25.05.2018, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Гонорар сплачується авансом на підставі рахунку за фактом надання послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку.

Згідно з актом №01/01/20 приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2020, наданих Адвокатом в межах справи № 902/744/19, гонорар за надання правової (правничої) допомоги складає 5 378,80 грн.

Відповідно до наданого Адвокатом розрахунку часу, витраченого на надання правничої допомоги позивачу, останнім на ознайомлення з матеріалами справи витрачено 1 год. 00 хв., на оформлення письмових пояснень щодо предмета спору витрачено 6 год. 00 хв.

Судом встановлено, що 02.07.2020 позивач згідно рахунку №01/01/20 від 01.07.2020 сплатив 5 378,80 грн за договором про надання правової допомоги від 19.06.2020 по справі № 902/744/19, в підтвердження чого надано платіжне доручення №1409 від 02.07.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що докази на підтвердження понесених судових витрат подані представником позивача в межах строків визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч.ч. 3,4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обґрунтовуючи клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу представник позивача вказує на укладення з позивачем Договору про надання правової допомоги від 19.06.2020 та наводить розрахунок часу, витрачений на надання такої допомоги позивачу.

Відповідач в запереченнях № 327 від 13.07.2020 заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу з тих підстав, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу є завищеним зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення в даній справі судом вирішено питання відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, та із заявлених позивачем до стягнення 14 396,40 грн витрат, з відповідача стягнуто 12 475,40 грн, а 1921,00 грн суд залишив за позивачем.

При визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, крім поданих адвокатом договору про надання юридичних послуг, детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), акту приймання-передачі наданих послуг та вартості послуг згідно договору про надання юридичних послуг, судом беруться до уваги необхідність участі у справі другого адвоката, кількість поданих позивачем заяв по суті спору та кількість проведених судових засідань пов`язаних з розглядом справи, час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції та складення заяв по суті спору у даній справі, час, який міг витратити представник позивача на збирання доказів, а також складність справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2019 по справі 922/576/18 зазначив наступне.

« 4.3. Окрім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.».

Судом при ухваленні рішення та розподілі судових витрат вже враховано обсяг наданих адвокатом послуг, співмірність затраченого часу та складність справи.

З урахуванням наведеного та з огляду на заперечення відповідача проти стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку що заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5 378,80 грн є неспірвозмірними, і не є такими, що були неминучі для позивача, на що наголошено відповідачем у своїх запереченнях.

Окремо суд вважає за необхідне зупинитись до дотриманні позивачем положень ГПК України, що регулюють порядок попереднього визначення та відшкодування витрат на правову допомогу.

Так, за змістом ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість суду у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

В попередньому розрахунку судових витрат, що міститься в тексті позовної заяви, позивач зазначає про понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 9 220,80 грн, а всього планує понести означених витрат в розмірі 12 294,40 грн. В заяві про розподіл судових витрат № 11/03/20/2 від 11.03.2020 позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрат на правову допомогу в розмірі 14396,40 грн, які були розподілені у рішенні суду від 01.07.2020.

При цьому, розрахунку щодо витрат на правову допомогу, надану адвокатом Герасимчуком О.О. жодна заява позивача, що подана у цій справі, не містить. Як слушно зауважив відповідач, про означені витрати позивач веде мову лише в поясненнях, що надійшли до суду на стадії розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, позивачем не дотримано визначеного ГПК України порядку попереднього визначення судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, в його сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5378,80 грн. слід відмовити, і залишити означені витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання № б/н від 06.07.2020 представника позивача - адвоката Герасимчука О.О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН КУЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ "Оріон" судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Герасимчука О.О. в розмірі 5378,80 грн відмовити.

2. Судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Герасимчука О.О. в розмірі 5378,80 грн залишити за позивачем.

3. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 17.07.2020.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Грибоєдова, 10, м. Вінниця, 21032)

3 - відповідачу (вул. Немирівське шосе, 213, м. Вінниця, 21034)