Рішення № 90456865, 09.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2614/20

н/п 2/953/1501/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

при секретарі Черниш О.М.,

за участю представників ОСОБА_1 Л. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа – державний нотаріус Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Тиндик І.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просять визнати їм додатковий строк в три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши причини пропуску ними такого строку поважними.

Позовні вимоги мотивовані наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала в АДРЕСА_1 . Причина смерті – хронічна серцево-судинна недостатність, гіпертонічна хвороба, атеросклеротична хвороба серця. Позивачі піклувались про бабусю, надавали їй необхідну фізичну та матеріальну допомогу впродовж багатьох років, організували проведення похорон за власні кошти. Бабуся за життя залишила заповіт на ім`я позивачів на житловий будинок АДРЕСА_1 Ѕ його частині із застереження щодо надання ОСОБА_6 права користування вказаним будинком. Вказаний заповіт є чинним. Позивачі мали намір подати заяву про прийняття спадщини згідно заповіту і пройти оформлення своїх спадкових справ, та подали відповідну заяву до нотаріальної контори. У свідоцтві про смерть зазначена дата смерті бабусі – ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак її смерть наступила о 0 год. 12 хв., тобто 02.08.2019 року, тому позивачі відраховували вказаний строк саме з 02.08.2019 року, та звернулись із заявою 03.02.2020 року, оскільки 02.02.2020 року є вихідним днем. Однак, постановою державного нотаріуса Першої ХМДНК Тиндик І.В. від 03.02.2020 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі у зв`язку з пропущенням строку на подання заяви про прийняття спадщини. У період після смерті бабусі і до часу звернення до нотаріуса у позивачів були поважні причини не звернення з вказаною заявою, які пов`язані з об`єктивними та непереборними труднощами, так як позивач ОСОБА_5 разом зі своїм сином перебувала на консультації з приводу стану здоров`я та дослідження на взяття біоматеріалу, та відлучка з дому була вкрай небажана, а у позивача ОСОБА_4 є двоє дітей, одна з яких страждає тяжкими захворюваннями, та постійно знаходиться під наглядом лікарів і батьків, та перебувала на стаціонарному лікуванні, а інша дитина – син ОСОБА_8 тяжко хворий, та має діагноз – симптоматична епілепсія, що також потребує постійного нагляду за ним, а тому вкрай небажано залишати його без нагляду. В зв`язку з викладеним, позивачі звернулись до нотаріальної контори лише 03.02.2020 року, та вважають причини такого пропуску поважними.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні вказаного позову посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, та не підтверджені належними доказами. Відлік строку починається з 01.08.2019 року, та відповідачем подано заяву про прийняття 11.09.2019 року до Першої ХМДНК про прийняття спадщини, посилання позивачів, що вони не змогли прийти до нотаріальної контори раніше у зв`язку з хворобою дітей не є поважними, оскільки вони виховують своїм дітей разом з іншим подружжям, а тому у позивачів не було перешкод для подання відповідної заяви до нотаріальної контори, а тому позивачами не доведено ті обставини, на які вони посилаються в обгрунтування своїх вимог і не надано

належних доказів, які б доводили поважність причини невчинення ними дій з прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Від Першої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшли до суду заперечення, в яких представник останньої покладався на розсуд суду, та зазначив, що строк подачі заяви про прийняття спадщини припадав на 01.02.2020 року, який є робочим днем, та позивачі мали змогу надіслати вказану заяву поштою, що зроблено не було. На час звернення позивачів до нотаріальної контори для подачі заяви було вичерпано.

Позивачі та їх представник ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його недоведеність, та те, що відповідача з вказаного будинку, який є єдиним житлом останнього виженуть, та почнуть здавати його в оренду, а у відповідача іншого житла не має, як і коштів на його придбання.

Третя особа державний нотаріус Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Тиндик І.В. в судове засідання не з`явилась, в надісланих до суду запереченнях просить слухати вказану справу за відсутності представника.

17.02.2020 року вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 05.03.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачам 10-денного строку для усунення недоліків, які усунені позивачами – 10.03.2020.

Ухвалою судді від 16.03.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла – ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі жилий будинок АДРЕСА_1 ).

Позивачі є онуками померлої ОСОБА_7 , а відповідач по справі її сином, та батьком позивачів.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померлою ОСОБА_7 складено заповіт, яким вона заповідала все своє майно, в тому числі жилий будинок АДРЕСА_1 ) позивачам по Ѕ частки кожному, та покладено на позивачів обов`язок надати ОСОБА_6 право користування вказаним житловим будинком.

Позивач ОСОБА_4 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач ОСОБА_5 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач, який є сином померлої, є пенсіонером, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач звернувся до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері.

Позивачі звернулись до вказаної нотаріальної контори із відповідними заявами – 03.02.2020, тобто з пропуском дводенного строку, внаслідок чого постановами державного нотаріуса Тиндик І.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого 6-місячного строку.

Обґрунтовуючи свій позов, позивачі зазначили, що їх бабуся померла -02.08.2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому оскільки строк припадає на 02.02.2020 року, який є вихідним днем, тому вони звернулись – 03.02.2020, на перший робочий день, та причинами пропуску є тяжкі хвороби їх дітей.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відтак, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 сплив ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким є суббота, та згідно режиму роботи Першої Харківської міської державної нотаріальної контори – робочий день, а позивачі звернулись – 03.02.2020 (перший робочий день). Посилання позивачів на те, що їх бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не підтверджується матеріалами справи, оскільки в свідоцтві про смерть ОСОБА_7 зазначено, що вона померла – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане свідоцтво є чинним, та оскаржене ніким не було, як і лікарське свідоцтво про смерть №209, тому їх посилання, що вони звернулись без пропущення вказаного строку, оскільки 02.02.2020 є вихідним днем (неділя) є необгрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12 від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 висловив свою позицію, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так, позивачі, в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилались на розлад здоров`я своїх дітей у періоди часу з серпня 2019 року по 01 лютого 2020 року.

На підтвердження вказаних обставин до суду надані наступні докази, з яких вбачається, що донька позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_10 хворіла в період часу з 29.01.2020 року по 06.02.2020 року, проходила рентген-дослідження – 23.10.2019 року, стаціонарне лікування з 25.10.2019 року по 15.11.2019 року, дослідження 30.10.2019 року, 05.11.2019, 06.11.2019 року, 11.11.2019 року, 13.11.2019, 15.11.2019 року, а син ОСОБА_11 має діагноз – симптоматична епілепція, фокальні з вторинною генералізацією напади, лікворно-гіпертензійний синдром внаслідок хронічної персистуючої герпесвірусної інфекції, та проходив стаціонарне лікування за період часу з 21.10.2019 року по 11.11.2019 року, з 23.09.2019 року по 26.09.2019 року, та проходив необхідні дослідження – 12.09.2019 року, 19.09.2019 року, 25.09.2019 року, 12.10.2019 року, 17.10.2019 року, 06.11.2019 року.

Позивач ОСОБА_12 проходила різні відповідні медичні дослідження, а саме 21.08.2019 року, 16.11.2019 року, 27.11.2019 року, 17.01.2020 року, 22.01.2020 року, та надані до суду копії медичних документів, що її син ОСОБА_13 також проходив різні медичні обстеження, а саме 30.08.2019 року, 02.09.2019 року, 04.09.2019 року, 15.10.2019 року, 18.10.2019 року, 02.10.2019 року, 10.10.2019 року, 26.11.2019 року, 23.12.2019 року, 27.12.2019 року, 01.02.2020 року.

З наданих до суду доказів, вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 донька позивача ОСОБА_6 хворіла, та перебувала вдома, а син позивача ОСОБА_12 проходив медичні дослідження (а.с. 70).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому,

так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Таким чином, тривалі хвороби позивача та дітей позивачів, їх часті медичні обстеження слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, що істотно утруднювала, здійснення передбачених законом дій щодо прийняття спадщини, а тому - є поважними причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилання відповідача, що спірний будинок є його єдиним житлом спростовується заповітом, оскільки останній складено з умовою відповідно до ст. 1242 ЦК України, та суд враховує, що фактично позивачами був пропущений строк в один день, оскільки 02.02.2020 є вихідним днем. Також є необгрунтованими посилання відповідача, що позивачі мають також дружину, чоловіка, які також мають доглядати своїх дітей.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачами доведено порушення їх права на гарантоване законом поновлення строку на прийняття спадщини в разі його пропуску з поважних причин, в зв`язку з чим таке право, з урахуванням наведеного принципу справедливості, підлягає судовому захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили, а від так позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в іншій частині суд відмовляє у зв`язку відсутності обгрунтування строку саме в три місяці.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137, 259, 264,265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1222, 1242, 1272, 1276 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа – державний нотаріус Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Тиндик І.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк - один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_4 , місцеперебування: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Позивач – ОСОБА_5 , місцеперебування: АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_6 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 .

Третя особа – державний нотаріус Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Тиндик І.В., місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 1, Палац Праці, 7 під`їзд, 4 поверх.

Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2020 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ