Рішення № 90456292, 14.07.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/978/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2020 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "СК " ОСОБА_2 " про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кошти в сумі 9000 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а також судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що він є власником автомобіля AUDI A6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . 23 лютого 2020 року близько 16 години 30 хвилин на перехресті вулиць Пирогова-Солов`їна, в м.Здолбунів Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля під керуванням його сина, ОСОБА_4 , та автомобіля NISSAN QASHQAI, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Причиною ДТП стало те, що водій автомобіля NISSAN QASHQAI, рухаючись з вулиці Пирогова та здійснюючи маневр праворуч на вулицю Солов`їна в м.Здолбунів Рівненської області не врахувала дорожньої обстановки та не дотрималася радіусу повороту, внаслідок чого виїхала на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення і пошкодження транспортних засобів.

На момент ДТП, його цивільно-правова відповідальність, як власника належного транспортного засобу AUDI A6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність його сина, який на момент ДТП на законних підставах рухався на автомобілі AUDI A6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 так і цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника автомобіля NISSAN QASHQAI, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП були застраховані.

Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У відповідності до вказаного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_3 беззастережно визнала свою провину.

Дане повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду разом із поясненнями та іншими, усіма необхідними документами були скеровані позивачем в адресу страховика винуватої у дорожньо-транспортній пригоді особи, тобто в адресу відповідача.

03 березня 2020 року позивачем, в адресу відповідача, була скерована заява на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування, відповідно до якої відповідач та він, як потерпіла внаслідок ДТП особа, досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який склав 9000 гривень.

Однак, листом № 1281/ДВЗ від 01 квітня 2020 року, відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування.

Зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, окрім матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні нормального способу життя. Моральну шкоду оцінює в 5000 гривень.

Представник позивача подав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі. Просив справу розглянути без його участі та ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у відповідності з ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовні заяву не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оцінивши наявні по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2020 року близько 16 години 30 хвилин на перехресті вулиць Пирогова-Солов`їна, в м.Здолбунів Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля AUDI A6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням його сина, ОСОБА_4 , та автомобіля NISSAN QASHQAI, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Транспортні засоби AUDI A6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є позивач та NISSAN QASHQAI, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_3 є забезпеченими, оскільки згідно полісів № НОМЕР_3 та № 132248572 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність їхніх власників та осіб які на відповідній правовій підставі здійснюють керування такими транспортними засобами, були застраховані.

Таким чином, внаслідок ДТП, вказаної вище, наступив страховий випадок.

Згідно п.33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому остання повністю визнала свою провину у її настанні.

Вказане повідомлення було надане відповідачу 25 лютого 2020 року за вхідним номером 28970.

03 березня 2020 року позивачем, в адресу відповідача, була скерована заява на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування, відповідно до якої відповідач та позивач, як потерпіла внаслідок ДТП особа, досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який склав 9000 гривень.

Листом № 1281/ДВЗ від 01 квітня 2020 року, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування з тих мотивів, що за версією судового експерта ОСОБА_5 , пояснення водіїв стосовно обставин виникнення даної транспортної пригоди технічно не спроможні. Будь-яких експертних висновків до такої відмови відповідач не надав.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст.28 зазначеного Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, – це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Стаття 36 вказаного раніше Закону передбачає порядок виплати страхового відшкодування – страховиком за заявою потерпілого.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем були дотримані усі вимоги Закону для того, щоб відповідач провів виплату страхового відшкодування.

А тому, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Внаслідок прийняття рішення відповідачем про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачеві заподіяна і моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях і переживаннях, докладанні додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи усі істотні обставини справи, суд вважає, що позивачем вірно визначений розмір заподіяної йому моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині також слід задовільнити.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням наведеного, того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, з відповідача підлягає стягненню в користь позивача сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 840,80 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 280-284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,102, ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_1 (дев`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 5000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,102, ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_4 , прож. АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. витрати

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя