Рішення № 90454283, 17.07.2020, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/532/20

Провадження № 2-а/364/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2020 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

за участі секретаря судового зсідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 , e-mail: oksana.ІНФОРМАЦІЯ_1)

до

поліцейського СРПП Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старшого сержанта Прокопенка Владислава Володимировича ( ЄДРПОУ 40108625, вул. Бірюкова , 29, м. Ружин, 13601, засоби зв`язку № тел. 0413831580)

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.06.2020 року звернувся до суду з позовом , в якому зазначає, що постановою поліцейського СРПП Ружинського ВП Бердичівського ВП в Житомирській області 11.06.2020 року о 15 годині на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, а саме що він керуючи транспортним засобом ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_3 пересік суцільну лінію дорожньої розмітки , чим порушив вимоги п. 34.1.1 КУпАП, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП . З винесеною постановою позивач не погоджується, вважаючи її безпідставною.

Посилаючись на обставини викладені у позові та на ст. ст. 251, 288 КУпАП, ст. ст. 5, 20, 72, 160, 286 КАС України позивач просить суд : скасувати постанову поліцейського СРПП Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старшого сержанта Прокопенка Владислава Володимировича серії БАА № 658440 від 11.06.2020 року, якою на нього ОСОБА_1 , накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн, за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

22.06.2020 року судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 07.07.2020 року на 09:30 годину. Розгляд справи було відкладено, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися та на адресу суду не повернулись поштові повідомлення, що свідчили про належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

17.07.2020 року позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 подав до суду заяву, якою просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити ( а.с.21).

Відповідач поліцейський СРПП Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старший сержант Прокопенко Владислав Володимирович в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківка супровідного електронного листа. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідач своїм правом подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із змісту адміністративного позову та доданих до нього документів судом встановлено, що 11.06.2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не автоматичному режимі серії БАА № 658440 поліцейським СРПП Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старшим сержантом Прокопенком Владиславом Володимировичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п. п. 34.1.1 ПДР, а саме , що він керуючи транспортним засобом ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_3 , пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних міркувань.

Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дійсно згідно ст.122 ч.1 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що він не порушував ПДР.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Окрім того відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Стаття 251 КУпАП зазначає , що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні, свідків події інспектор не вказав , письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів також суду не було надано.

Таким чином, судом встановлено, що докази, які б відповідали вимогам ст.251 КУпАП та об`єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення саме позивачем, - відсутні.

При винесенні оскаржуваної постанови належним чином, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, викладені в ній дані не підтверджені належними доказами. Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні.

Зазначені принципи випливають із положень ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб`єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, крім того в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення. А відтак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та не заперечуючи проти позову, не довів правомірності оскаржуваної постанови. Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. При вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності і вважає необхідним скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. ст. 251, 268, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 121, 229, 241-246, 250 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старшого сержанта Прокопенка Владислава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити .

Скасувати постанову серія БАА № 658440 від 11.06.2020 року поліцейського СРПП Ружинського ВП Бердичівського відділу поліції в Житомирській області старшого сержанта Прокопенка Владислава Володимировича серії, якою на ОСОБА_1 , накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн, за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Володарський районний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г. Л. Моргун