Рішення № 90452111, 16.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року справа № 580/1728/20

16 годин 27 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1728/20

за позовом приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси 18028, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00203826) [представник позивача адвокат Леонічева Д.В – за довіреністю]

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43141471) [представник відповідача 1 Солодова А.О. – згідно ЄДР – участь у режимі відеоконференції], Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393) [представники відповідача 2 Тоцька Г.В. – за дорученням – участь у режимі відеоконференції]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, прийняв рішення.

18.05.2020 ПрАТ «Азот», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та залучення другого відповідача від 15.06.2020 просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної від 16.10.2019 № 269 протягом операційного дня 15.11.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України вважати прийнятою та зареєстрованою податкову накладну від 16.10.2019 № 269 протягом операційного дня 15.11.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 №0000415012 про застосування до приватного акціонерного товариства «Азот» штрафу у сумі 718 216,34 грн;

- судові витрати стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Державної податкової служби України.

Ухвалою від 20.05.2020 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16.06.2020. Ухвалою від 16.06.2020 відкладено підготовче судове засідання до 23.06.2020. Ухвалою від 07.07.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.07.2020.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами камеральної перевірки, проведеної 21.12.2019 Офісом великих платників податків Державної податкової служби щодо своєчасності реєстрації податкових накладних ПрАТ «АЗОТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), результатами якої встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс № 2755) – ПрАТ «АЗОТ» та пунктів 5, 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок ЄРПН), не дотримано граничні терміни реєстрації в ЄРПН накладної від 16.10.2019 № 269, що належала наданню ТОВ «ХІМ - ТРЕЙД» у сумі ПДВ – 7182163,43 грн. Кількість днів прострочення реєстрації за даними Офісу великих платників податків ДПС складає 3 дні: реєстрація здійснена 18.11.2019 о 08:00, граничний термін реєстрації – 15.11.2019. На підставі акта від 15.11.2019 прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення (далі – ППР) від 28.01.2020 №0000415012 (додаток 4), яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7182163,43 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 718216,34 грн, що за результатами адміністративного оскарження рішенням відповідача 2 від 09.04.2020 № 12817/6/99-00-08-05-05-06 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Позивач зазначає, що 15.11.2019 о 16:40 за № 9273259020 в ЄРПН на користь покупця ПрАТ «Азот» товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» було зареєстровано ПН від 31.10.2019 № 75 у сумі ПДВ 14761253,43 грн. Зазначена ПН прийнята ДПС, що підтверджується квитанцією про реєстрацію ПН в ЄРПН від 15.11.2019 о 16:40. Враховуючи положення пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу № 2755 сума ПДВ, на яку позивач мав право зареєструвати ПН станом на 15.11.2019 16:40 складала 15278592,76 грн (517339,33 грн (залишок) + 14761253,43 грн). 15.11.2019 о 19:42 було складено ПН від 16.10.2019 № 269 у сумі ПДВ 7182163,43 грн на користь покупця ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД», накладено електронно-цифровий підпис та направлено до ДПС.

О 19:42 15.11.2019 ДПС направлено позивачу квитанцію № 1 «документ не прийнято» із зазначенням «документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (7182163,43) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН (517339,33). Позивач здійснював подальші спроби зареєструвати ПН від 16.10.2019 № 269 о 19:45, 19:55, 19:56 15.11.2019, проте отримував аналогічну відмову. Позивач зазначає, що через бездіяльність ДПС, починаючи з 19:42 15.11.2019 з незрозумілих причин було неможливо зареєструвати ПН від 16.10.2019 № 269. 15.11.2019 о 19:57 ДПС отримала ПН від 16.10.2019 № 269, проте квитанція про прийняття або не прийняття, або зупинення реєстрації ПН від 16.10.2019 № 269 в ЄРПН протягом операційного дня 15.11.2019 позивачу не надійшла, що на думку позивача є порушенням пунктів 13, 14 Порядку № 1246. ДПС протиправно зареєструвала ПН від 16.10.2019 № 269 о 8.00 18.11.2019 замість 15.11.2019, що мало наслідком застосування до позивача штрафу відповідно до статті пункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755. Позивач вважає, що ПН від 16.10.2019 № 269 вважається зареєстрованою 15.11.2019, тому відсутні порушення з боку позивача, за які відповідачем прийнято оскаржуване ППР від 28.01.2020 № 0000415012. Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2020 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Відповідач 1 позов не визнав, 04.06.2020 подав до суду відзив на позов, де зазначив, що ДПС, згідно з пунктом 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), першу квитанцію мало право направити протягом двох годин з моменту отримання ПН від 16.10.2019 № 269 (з 19:57 15.11.2019). Операційний день триває з 08:00 до 20:00. ДПС не порушено термін проведення автоматизованої перевірки електронного документа. ПН від 16.10.2019 № 269, що надіслана о 19:57 15.11.2019 для реєстрації в ЄРПН отримана ДПС та пройшла автоматизовану перевірку, про що зазначено у квитанції від 18.11.2019 № 1, тобто з порушенням граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН визначених статтею 201.1 за що, відповідно до пункту 120-1 статті 120-1 Кодексу № 2755 застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 718216,34 грн. Кодексом № 2755 не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН, крім встановлених у пункті 120-1.1 статті 120-1 та пунктами 35, 42 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу № 2755. Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач 2 подав 07.07.2020 пояснення, де зазначив про те, що перша квитанція відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку № 557 надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом. Позивач наданими доказами підтвердив відправлення ПН до ЄРПН без обачності щодо тривалості операційного дня. За порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН передбачено відповідальність встановлену пунктом 120-1 статті 120-1 Кодексу № 2755. Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ПрАТ «Азот» зареєстровано як юридичну особу з 14.07.1994, основний вид діяльності КВЕД 20.15 виробництво добрив і азотних сполук (а.с.56).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання ПН (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації ПН в ЄРПН виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Кодексу № 2755 камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Судом встановлено, що 21.12.2019 за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації ПН ПрАТ «Азот» в ЄРПН складено акт № 206/28-10-50-12-00203826 у висновках якого зазначено, що встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 у частині недотримання граничних термінів реєстрації ПН в ЄРПН до 15 календарних днів із сумою ПДВ 7182163,43 грн (а.с.12). За результатами розгляду заперечень позивача від 17.01.2020 № 303-1-21/13-128 до акта перевірки від 21.12.2019 (а.с.13-18) листом відповідача від 27.01.2020 № 3615/10/2810-50-12-11 (а.с.19-22) надано відповідь, де зазначено, що висновки викладені у акті від 21.12.2019 є правомірними та сформовані у межах діючого законодавства України. 28.01.2020 відповідачем прийнято ППР № 0000415012 за яким за порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Кодексу № 2755 за затримку реєстрації ПН в ЄРПН на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7182163,43 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 718216,34 грн (а.с.23).

За результатами розгляду скарги позивача на ППР від 28.01.2020 № 0000415012 (а.с.26-33) ДПС прийнято рішення від 09.04.2020 № 12817/6/99-00-08-05-05-06, яким оскаржуване ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи ППР від 28.01.2020 № 0000415012 протиправним, позивач звернувся до суду про скасування акта ненормативного характеру.

Оцінюючи твердження позивача про протиправність дій відповідачів та аргументів відповідача щодо підстав визначення грошового зобов`язання, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу № 2755 на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений Кодексом №2755 строк.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу № 2755 встановлено, що платник податку має право зареєструвати ПН в ЄРПН на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ де: УНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 Кодексу № 2755 отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. Отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає ПН із зазначенням суми нарахованого ним податку, що є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН належить обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

15.11.2019 о 16:40 за № 9273259020 в ЄРПН на користь покупця ПрАТ «Азот» товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» було зареєстровано ПН від 31.10.2019 № 75 на суму ПДВ 14761253,43 грн (а.с.38). ПН від 31.10.2019 № 75 на суму ПДВ 14761253,43 грн прийнята ДПС 15.11.2019 о 16:40, що підтверджується квитанцією про реєстрацію ПН в ЄРПН від 15.11.2019 (а.с.39). Сума ПДВ, на яку позивач як покупець мав право зареєструвати ПН.

15.11.2019 о 19:42 позивачем було складено ПН від 16.10.2019 № 269 у сумі ПДВ 7182163,43 грн на користь покупця ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» накладено електронно-цифровий підпис та направлено до ДПС. О 19:42 15.11.2019 ДПС направлено позивачу квитанцію № 1 «документ не прийнято» із зазначенням «документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (7182163,43) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН (517339,33) (а.с.40).

О 19:45 15.11.2019 ДПС щодо ПН від 16.10.2019 № 269 направлено позивачу квитанцію № 1 «документ не прийнято» із зазначенням «документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (7182163,43) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН (517339,33) (а.с.41).

О 19:55 15.11.2019 ДПС щодо ПН від 16.10.2019 № 269 направлено позивачу квитанцію № 1 «документ не прийнято» із зазначенням «документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (7182163,43) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН (517339,33) (а.с.42).

О 19:56 15.11.2019 ДПС щодо ПН від 16.10.2019 № 269 направлено позивачу квитанцію № 1 «документ не прийнято» із зазначенням «документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (7182163,43) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати ПН (517339,33) (а.с.43).

У відповідь на чергову спробу позивача направити ПН від 16.10.2019 № 269 до ЄРПН о 19:57 15.11.2019 надійшов електронний документ про доставку ПН (а.с.44).

Відповідачами не надано доказів про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації в ЄРПН 15.11.2019 ПН від 16.10.2019 № 269 у сумі 7182163,43 грн.

18.11.2019 об 11:57 позивачу направлено квитанцію № 1 про прийняття ПН від 16.10.2019 № 269 (реєстраційний номер документа 9273888382) із зазначенням, що документ доставлено до центрального рівня ДПС 18.11.2019 о 08:00 (а.с.45).

Суд зазначає, що ПН складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.9 статті 201 Кодексу № 2755). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, належать реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття ПН до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання ПН в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзац 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755). Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними ЄРПН (пункт 201.10 статті 201 Кодексу № 2755).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження ПН до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу № 2755; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу № 2755; наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу №2755 (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у ПН, що коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до підпунктів 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція у електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 557 встановлено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Кодексу №2755 порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації ПН в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Згідно з Європейською конвенцією про обчислення строків від 16.05.1972: термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає; у день dies ad quem лише до закінчення нормального робочого часу; строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

Стаття 252 ЦК України містить норми щодо визначення строку та терміну: строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін – календарною датою або вказівкою на подію, що має неминуче настати.

Суд встановив, що позивач вчинив необхідні дії з метою реєстрації податкових накладних в межах строку до 20 годин робочого операційного дня для реєстрації накладної.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.109.1 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі №808/2127/17, від 27.04.2018 у справі №820/4064/17, від 11.09.2018 у справі №826/9114/16, від 09.10.2018 у справі №818/1073/17, аналізуючи податкове законодавство, зокрема ст. 109 Податкового кодексу України, зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Судом встановлено, що позивачем подано на реєстрацію ПН від 16.10.2019 №269 протягом операційного дня 15.11.2019 до 20:00 (а.с.43), проте ДПС протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН.

Матеріалами справи підтверджено, що направлені позивачем ПН були доставлені до ДПС як адміністратора автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів», проте не прийнято відповідною квитанцію в межах операційного дня 15.11.2019 відповідачем 2.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №1640/3102/18 (ЄДРСР 87602316) зазначено, що встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755 відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації ПН в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Позивачем не допущено порушення граничного строку реєстрації ПН від 16.10.2019 № 269 у ЄРПН у зв`язку з чим, оцінюючи дії відповідача 1 щодо складання ППР від 28.01.2020 №0000415012 про застосування до приватного акціонерного товариства «Азот» штрафу у сумі 718 216,34 грн на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач 1, приймаючи оскаржуване ППР діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), недобросовісно через не підтвердження доставки ПН о 19.57 15.11.2019, нерозсудливо без урахування презумпції правомірності рішення платника податків. Позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування ППР від 28.01.2020 №0000415012 належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо не реєстрації ПН від 16.10.2019 № 269 протягом операційного дня 15.11.2019 суд зазначає, що оскільки згідно пункту 11 розділу ІІ Порядку 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня, а ПН від 16.10.2019 № 269 доставлено на реєстрацію 15.11.2019 о 19:57, до ДПС не допущено бездіяльності щодо не реєстрації ПН протягом перших двох годин операційного дня з 15.11.2019, у зв`язку з чим у задоволення даної частини позовної вимоги належить відмовити.

Щодо позовної вимоги «зобов`язати Державну податкову службу України вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня 15.11.2019 податкову накладну від 16.10.2019 № 269 в ЄРПН», суд зазначає, що відповідно до визначення, що міститься в академічному тлумачному словнику Української мови, слово «вважати» означає – мати думку; думати. Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено способи судового захисту, серед яких відсутній спосіб захисту – «зобов`язати вважати». Порушене право позивача щодо не реєстрації ПН від 16.10.2019 № 269 датою подання не може бути відновлено шляхом задоволення даної позовної вимоги, «зобов`язати вважати».

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом враховано, що у інших квитанціях від 18.11.2019 № 1 про прийняття: ПН від 31.10.2019 №207 (а.с.47) та ПН від 31.10.2019 № 61 (а.с.55), що направлено позивачем 15.11.2019 до ЄРПН зазначено дату доставки до центрального рівня 15.11.2019, тому щодо цього спір відсутній.

Відповідачем 2 не обґрунтовано правомірності підстав зазначення у квитанції від 18.11.2019 № 1 про прийняття ПН від 16.10.2019 № 269 датою – 18.11.2019 замість часу і дати доставки 15.11.2019 (а.с.45).

У порушення п.14 Порядку №1246 протягом операційного дня 15.11.2019 квитанція в електронній формі про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування платнику податку не надіслана, а у квитанції від 18.11.2019 не зазначено 19:57 15.11.2019. Відповідач не надав доказів, що би спростували аргументи позивача про вчасне надіслання до реєстрації ПН від 16.10.2019 №269 у сумі 7182163,43 грн.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту інтересів ПрАТ «Азот» суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправними дій ДПС щодо зазначення у квитанції №1 від 18.11.2019 датою доставки ПН від 16.10.2019 № 16.10.269 до центрального рівня ДПС – 18.11.2019 о 08:00 та вважати прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН протягом операційного дня 15.11.2019 податкову накладну від 16.10.2019 № 269.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №826/8655/15 (ЄДРСР 89793044) зазначено: предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової звітності та податкових накладних для реєстрації. Резолютивна частина оскаржуваної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, у якій міститься висновок про визнання протиправними дій ДФС щодо відмови у прийнятті поданої підприємством податкової звітності та щодо неприйняття для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а також зазначено, що ці документи потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими днем, коли їх було надіслано платником податку (із зазначенням дати), узгоджується із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 21020 грн згідно платіжного доручення від 14.05.2020 № 84453 (а.с.63) до стягнення пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 витрат із сплати судового збору належить 10773,25 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги до відповідача 2 задоволено частково, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПС належить 2102 грн.

Позаяк позивачем сплачено судовий збір у сумі 21020 грн, натомість сума що належала до оплати становить 14977,25 грн, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Оскільки позивачем не подано клопотання, відсутні підстави для вирішення питання повернення суми судового збору, внесеної у більшому розмірі, ніж встановлено законом станом на час прийняття рішення.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393) щодо зазначення у квитанції №1 від 18.11.2019 датою доставки податкової накладної від 16.10.2019 №269 до центрального рівня ДПС – 18.11.2019 о 08:00.

Вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.11.2019 податкову накладну приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси 18028, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00203826) від 16.10.2019 № 269 у сумі 7182163,43 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.01.2020 №0000415012 про застосування до приватного акціонерного товариства «Азот» штрафу у сумі 718 216 (сімсот вісімнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн 34 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43141471) на користь приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси 18028, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00203826) судові витрати із сплати судового збору у сумі 10773 (десять тисяч сімсот сімдесят три) грн 25 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393) на користь приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, 18028, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00203826) судові витрати із сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: приватне акціонерне товариство «Азот» [вул. Героїв Холодного Яру, 72, м.Черкаси 18028, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00203826];

відповідач 1: Офіс великих платників податків Державної податкової служби [вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43141471];

відповідач 2: Державна податкова служба України [Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393].

Повне судове рішення складено 17.07.2020.

Суддя Л.В. Трофімова