Рішення № 90452104, 16.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року справа № 580/2053/20

15 годин 40 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу 580/2053/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача адвокат Кардаш В.А. – за довіреністю]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача – не прибув]

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

12.06.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.02.2020 та від 07.05.2020 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2020.

Ухвалою від 15.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 22.06.2020. Ухвалою від 22.06.2020 відкладено розгляд справи до 07.07.2020. Ухвалою від 07.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2020.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком (вх №206) відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058), позаяк є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана із Чорнобильською катастрофою та має право на призначення дострокової пенсії за віком. Рішенням відповідача, оформленого протоколом від 14.02.2020 №231750000695 було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, оскільки померлий чоловік позивача не був військовослужбовцем під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також позивач не має страхового стажу 20 років, як про це зазначено у листі від 14.04.2020 №2300-0302-8/14818, адресованому позивачу на заяву від 07.02.2020 №206 (отриману 12.05.2020).

Відповідач позов не визнав, 01.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов (а.с.52-53), відповідно до якого зазначив, що у зв`язку з тим, що померлий чоловік позивача не перебував на дійсній строковій службі, тому не мав статусу військовослужбовця, у зв`язку з чим до позивача не може бути застосований пункт 1 статті 115 Закону № 1058.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач є дружиною учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.13), довідкою сільської ради від 27.04.2020 № 113 та посвідченням дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою (а.с.31), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.08.2014 серії НОМЕР_2 (а.с.14). Позивач має страховий стаж 22 роки 10 місяців 12 днів, що підтверджується листом відповідача від 12.05.2020 (а.с.9) та вік старше 50 років, що підтверджується відомостями паспорта (а.с.59).

07.02.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення достроково пільгової пенсії на підставі абзацу 6 пункту 3 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як дружині військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с.57).

Відповідач листом від 14.04.2020 № 2300-0302-8/14818 (а.с.7-8) відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком, позаяк померлий чоловік не належав до військовослужбовців, а брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час призову на військові збори. Позивач не має 20 років страхового стажу, позаяк має не зараховані до стажу періоди роботи у колгоспі з 01.08.1982 до 25.08.1983 та 01.07.1988 до 12.02.1992 (а.с.15).

За результатами розгляду додаткових документів, поданих позивачем 04.05.2020, відповідач листом від 08.05.2020 повідомив про врахування до стажу періодів роботи у колгоспі з 01.08.1982 до 25.08.1983 та 01.07.1988 до 12.02.1992, проте відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що померлий чоловік не належав до військовослужбовців, а брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час призову на військові збори. Відповідачем зазначено, що позивач має 22 роки 10 місяців 12 днів страхового стажу (а.с.9).

Судом встановлено, що померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 був особою з інвалідності 1 групи, причина інвалідності – захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с.16-17).

Згідно з довідкою Нестерівської сільської ради від 27.04.2020 № 113 ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_2 у повторний шлюб не вступала (а.с.15).

У період проходження спеціальних зборів у військовій частині №83279 з 10.03.1990 до 11.06.1990 ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав опромінення 4,620 бер (а.с.87, 89, 90).

Відповідно до експертного висновку від 10.10.2014 № 7971 захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.92).

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 був особою з інвалідністю 1 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (а.с.97).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон № 796) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців (особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань), працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Зазначеною нормою визначено коло осіб, які є військовослужбовцями. Враховуючи, що померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 перебував на військових зборах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час перебування на таких зборах він вважався військовослужбовцем як військовозобов`язаний, призваний на військові збори. Військово-обліковими та медичними документами встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 із захворюванням, набутим під час перебування на військових зборах.

Згідно з статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають: дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи – після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Матеріалами справи підтверджено, що померлий чоловік позивачки, перебував на військових зборах як військовослужбовець під час яких отримав захворювання пов`язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Захворювання і причина смерті ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Верховним Судом у постанові від 15.04.2020 у справі №592/3813/17 (ЄДРСР 88781307) зазначено, що у розумінні Закону № 796 військовозобов`язані, призвані на військові збори для участі у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи прирівнюються до військовослужбовців. Зазначене спростовує доводи відповідача, що померлий чоловік позивача не підпадає під категорію військовослужбовця у розумінні Прикінцевих положень Закону №1058. Можливість отримання пільги, передбаченої Прикінцевими положеннями Закону №1058, зокрема для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №527/1063/17, 31.07.2018 у справі №636/2287/17, 11.08.2018 у справі №211/121/17-а, 03.10.2018 у справі №539/1617/17, 07.10.2019 у справі № 702/1027/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

ОСОБА_1 є вдовою учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка має страховий стаж більше 20 років та вік старше 50 років, у зв`язку з чим ОСОБА_3 , як дружина військовослужбовця, що помер внаслідок отриманого захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на пенсію відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058.

Позивач набула право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки є дружиною військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у померлого чоловіка статусу військовослужбовця, суд зазначає, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, а тому позовні вимоги про скасування рішень відповідача від 14.02.2020 та від 07.05.2020 про відмову у призначенні пенсії належить задовольнити, визнавши неправомірними і протиправними висновки-рішення, що викладені у листах від 14.02.2020 та від 07.05.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058 з 07.02.2020.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2020, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначених вимогах з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Прийняття рішення про призначення пенсії і обрахунку стажу належить до повноважень відповідача.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Враховуючи зазначене, у задоволенні позовної вимоги як передчасної про зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону № 1058 належить відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем судові витрати, адміністративний позов якого задоволено частково, витрати на сплату судового збору за квитанцією від 840,80 грн, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат із сплати судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.02.2020 та від 07.05.2020 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2020.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 07.02.2020 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 17.07.2020.

Суддя Л.В. Трофімова