Рішення № 90452098, 17.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року справа № 580/1619/19

15 годин 01 хвилина м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/1619/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) [позивач особисто, представник позивача адвокат Євтушенко М.П. – за ордером]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача – не прибув]

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

20.05.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 16.06.2017 №42/2 про розгляд заяви для призначення пенсії позивачу;

- зобов`язати відповідача розглянути документи позивача та призначити пенсію на пільгових умовах (робота за списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 (суддя Руденко А.В.) позовну заяву у справі №580/1619/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду без поважних причин. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 580/1619/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

01.06.2020 справа № 520/1619/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та згідно протоколу передачі передана судді Л.В. Трофімовій.

Ухвалою від 01.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 15.06.2020. Ухвалою від 15.06.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 22.06.2020. Ухвалою від 22.06.2020 оголошено перерву до 07.07.2020. Ухвалою від 07.07.2020 оголошено перерву до 16.07.2020.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням, оформленим протоколом від 16.06.2017 №42/2, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з незарахуванням до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 01.07.1989 до 01.12.2003, позаяк завод металоконструкцій ВАТ «Трест «Південатоменергобуд» був відокремленим підрозділом ТДВД «Трест «Південатоменергобуд» без права юридичної особи, тому довідку, що уточнює пільговий характер роботи ОСОБА_1 з 01.07.1989 до 01.12.2003 має видавати головне підприємство – ТДВД «Трест «Південатоменергобуд». Позивач вважає зазначену відмову протиправною у зв`язку з підтвердженням письмовими доказами проходження атестації робочого місця позивача. Позивач та представник позивача у судовому засіданні 16.07.2020 просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, 18.06.2020 подав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 01.07.1989 до 01.12.2003, позаяк завод металоконструкцій ВАТ «Трест «Південатоменергобуд» був відокремленим підрозділом ТДВД «Трест «Південатоменергобуд» без права юридичної особи, тому належну довідку, що уточнює пільговий характер роботи ОСОБА_1 з 01.07.1989 до 01.12.2003 повинно видавати головне підприємство – ТДВД «Трест «Південатоменергобуд». Відповідно до поданих позивачем документів стаж складає 33 роки 9 місяців 10 днів, у тому числі пільговий стаж за списком № 2 – 6 років 11 місяців 24 дні. У зв`язку з відсутністю у позивача пільгового стажу за списком № 2 – 12 років 6 місяців відповідачем відмовлено у призначенні пенсії. Представник відповідача у судове засідання не прибув, 22.06.2020 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.196).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 16.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.175) до якої додано копії: трудової книжки позивача, паспорта, довідки щодо ідентифікаційного номера, військового квитка, атестата; архівної довідки від 08.11.2016 № 2196, 36408-А, довідки від 06.10.2016 № 12, довідки від 14.04.2010 № 21, довідки від 09.06.2004 № 43, довідки про заробітну плату.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. (далі – Порядок № 18-1). Відповідно до пункту 1 Порядку № 18-1 цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з пунктум 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі – Комісії). Відповідно до пункту 6 Порядку № 18-1 основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Пунктом 7 Порядку № 18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії. Згідно пункту 16 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Рішенням комісії, оформленим протоколом від 16.06.2017 №42/2 (а.с.90-91), позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу за списком № 2 періоду роботи з 01.07.1989 до 01.12.2003, позаяк завод металоконструкцій ВАТ «Трест «Південатоменергобуд» був відокремленим підрозділом ТДВД «Трест «Південатоменергобуд» без права юридичної особи, тому довідку, що уточнює пільговий характер роботи ОСОБА_1 з 01.07.1989 до 01.12.2003 мало би надавати головне підприємство – ТДВД «Трест «Південатоменергобуд» із відповідним статусом.

27.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії рішення від 16.06.2017 №42/2 та копій документів, що стали підставою для прийняття зазначеного рішення, позаяк зміст рішення позивачу невідомий (а.с.188). Листом від 11.10.2018 № 308/Ф-10 позивачу надано копії запитуваних документів (а.с.189). Копію зазначеного листа отримано позивачем 02.11.2018 особисто.

Позивач, вважаючи відмову протиправною, звернувся за судовим захистом.

Суд зазначає, що предметом дослідження і оцінки доказів у даній справі є правомірність дій відповідача щодо неврахування до пільгового стажу періодів роботи позивача за списком № 2 з 01.07.1989 до 01.12.2003.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і перелік виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637).

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Суд зазначає, що позивачем не надано відомостей про можливості допитати у якості свідків осіб, які працювали разом з позивачем.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз норм Закону № 1788 та Порядку проведення атестації дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, що полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, що підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження зазначених обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок про застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом України, зокрема у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 (справа № 21-183а13), та Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі №732/2003/14 (ЄДРСР 71766773) та від 15.02.2019 у справі №708/1338/16-а (ЄДРСР 79879223). Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки БТ-І № 4516997 (а.с.96) позивача 29.07.1985 прийнято на роботу електрозварщиком 4 розряду на Київський завод експериментальних конструкцій – запис № 9, наказ від 29.07.1985 № 136-к (а.с.96). 19.07.1989 Черкаський цех м/к передано до складу заводу залізобетонних виробів – запис № 10, наказ 19.07.1989 № 306-К (а.с.96 т.1). 01.01.1991 Черкаський цех м/к заводу залізобетонних виробів реорганізовано у завод металоконструкцій треста «Южатоменергострой» - запис № 11, наказ від 18.12.1990 № 1089 (а.с.97 т.1). 29.09.1994 завод м/к треста ЮАЕС реорганізовано у завод м/к орендного підприємства трест ЮАЕС – запис № 12 (а.с.97 т.1). 29.08.1995 орендне підприємство реорганізовано у завод відкритого акціонерного товариства ЮАЕС – запис № 13. 01.12.2003 позивача звільнено у зв`язку із скороченням штатного розпису – запис № 14, наказ 27.11.2003 № 46-К (а.с.97 т.1).

У протоколі від 16.06.2017 №42/2 зазначено, що за наданими документами до стажу роботи за списком № 2 можна зарахувати період роботи з 29.07.1985 до 19.07.1989 на Київському заводі експериментальних конструкцій і неможливо зарахувати період роботи з 01.07.1989 до 01.12.2003 за списком №2 (а.с.173 т.1).

Суд зазначає, що рішення від 16.06.2017 №42/2 містить суперечності: період з 01.07.1989 до 19.07.1989 визнано таким що одночасно зараховується і не зараховується, у зв`язку з чим оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності і розсудливості, що встановлені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до архівної довідки від 08.11.2016 №2196, 36408-А ОСОБА_1 працював на Черкаському заводі металоконструкцій тресту з будівництва атомних електростанцій «Південатоменергобуд», наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу не виявлений, наказом від 27.11.2003 № 46-к ОСОБА_1 звільнений з 01.12.2003, книги обліку роботи у шкідливих умовах праці та інші відомості на зберігання до архівного відділу не надходили (а.с.101).

Згідно довідки ПАТ «Київський завод експерементальних конструкцій» ОСОБА_1 «працював з 29.07.1985 до 19.07.1989 електрогазозварником 4 розряду у Черкаському цеху – 3 роки 11 місяців 08 днів. Посада електрогазозваника згідно наказу від 20.02.1994 №115 атестована, у зв`язку з чим робота дає право на призначення пільгової пенсії за списком № 2» (а.с.176).

Судом встановлено, що період роботи ОСОБА_1 на ПАТ «Київський завод експерементальних конструкцій» з 29.07.1985 та до липня 1989 року відповідачем зараховано до пільгового стажу за списком № 2.

Суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства електрики та електрифікації СРСР від 19.07.1989 № 306-К (а.с.198 т.1) на підставі затвердженого акта передачі Черкаського цеху металоконструкцій до складу Залізобетонних виробів тресту «Південатоменергобуд» наказано у повному обсязі особовий склад працюючих у Черкаському цеху металоконструкцій з 01.07.1989 передати для подальшої роботи на завод залізобетонних виробів «Південатоменергобуд».

За даними довідки Черкаського заводу металоконструкцій акціонерного товариства відкритого типу «Трест «Південатоменергобуд» від 09.06.2004 № 43 ОСОБА_1 працював з 01.07.1989 до 27.11.2003 на заводі металоконструкцій ВАТ «Трест «Південатоменергобуд» електрозварником 4 розряду повний робочий день, виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за списком № 2.

Суд дійшов висновку, що характер роботи позивача не змінився, а змінився статус роботодавця, у зв`язку з чим позивач продовжував виконувати роботи, що дають право на отримання пільгового пенсійного забезпечення за списком № 2, що зокрема підтверджується довідкою від 09.06.2004 № 43 (а.с.210 т.1).

Верховний Суд 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а зазначив: підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог у заповненні трудової книжки. ПФУ не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не надмірний формалізм щодо правильності записів у трудовій книжці, де відсутнє волевиявлення позивача у вчиненні записів, оформлення трудової книжки.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Черкаській області від 30.11.2016 № 03.1-15/4874 станом на 30.11.2016 з ЄДРПОУ вилучено запис щодо заводу металоконструкцій відкритого акціонерного товариства «Трест «Південатоменергобуд» (код – 04873038, правовий статус – без права юридичної особи, головне підприємство – ТОВ «Трест «Південатоменергобуд». Дані про закриття відокремленого підрозділу – 16.08.2005 (а.с.187 т.1).

Згідно відповіді від 01.11.2019 № 186 товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Південатоменергобуд» на адвокатський запит від 02.09.2019 щодо стажу позивача повідомлено, що у архіві ТДВ «Тресту «Південатоменергобуд» документи про працівників Черкаського цеху металоконструкцій заводу залізобетонних виробів «Треста «Південатоменергобуд» відсутні, позаяк були передані на зберігання міському архіву м. Черкаси згідно акта від 21.01.2005 № 5 за період 1989 – 2004 роки (а.с.214 т.1).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно частини 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Довідка ПАТ «Київський завод експерементальних конструкцій» від 06.10.2016 № 12 (а.с.176) видана на підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 за період з 29.07.1985 до 19.07.1989, що згідно протоколу від 16.06.2017 №42/2 зараховано до пільгового стажу позивача за списком № 2 та не є спірним (а.с.91).

Суд зазначає, що довідка Черкаського заводу металоконструкцій акціонерного товариства відкритого типу «Трест «Південатоменергобуд» (код ЄДРПОУ 048730038) від 09.06.2004 № 43 не є прямим підтвердженням атестації робочого місця позивача, позаяк довідку видано Черкаським заводом металоконструкцій акціонерного товариства відкритого типу «Трест «Південатоменергобуд», що не є самостійною юридичною особою згідно довідки Головного управління статистики у Черкаській області від 30.11.2016 № 03.1-15/4874, проте у поєднанні з іншими доказами (записами трудової книжки, архівною довідкою від 08.11.2016 № 2196, 36408-А, доказами сплати ЄСВ за позивача юридичною особою (код ЄДРПОУ 04873038) (а.с.259-260 т.1) дає підстави для висновку про роботу позивача на роботах, що дають право на пільгову пенсію за списком № 2.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а (ЄДРСР 81478427) зазначив, що суд бере до уваги, що обставини, що належали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відомості щодо атестації робочого місця позивача не збереглись не з вини позивача, позаяк за передачу до архіву наказів про атестацію робочих місць несуть відповідальність роботодавці, а відповідно до від 08.11.2016 №2196, 36408-А книги обліку роботи у шкідливих умовах праці та інші відомості на зберігання до архівного відділу не надходили. Іншими доказами у справі сукупно підтверджується, що позивач працював у Черкаському заводі металоконструкцій акціонерного товариства відкритого типу «Трест «Південатоменергобуд» електрогазозваником 4 розряду та виконував роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії відповідача щодо не врахування періоду роботи позивача з 01.07.1989 до 01.12.2003 до пільгового стажу за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач, зазначивши у оскаржуваному рішенні суперечливі відомості щодо одночасно зарахованих та не зарахованих періодів пільгової роботи у липні 1989 року, діяв неправомірно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, встановлений законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування протоколу від 16.06.2017 №42/2 та зобов`язати відповідача розглянути документи позивача належить задовольнити.

У задоволенні позовної вимоги про призначення пенсії на пільгових умовах належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Прийняття рішення про призначення довічного грошового утримання судді у відставці належить до повноважень відповідача.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути документи ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем, адміністративний позов якого задоволено частково, витрати на сплату судового збору у сумі 768,40 грн – квитанція від 02.12.2019 № 25 (а.с.81 т.1), суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат із сплати судового збору у сумі 384,20 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокол від 16.06.2017 №42/2 Комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при управлінні Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про розгляд заяви для призначення пільгової пенсії позивачу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути документи ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 17.07.2020.

Суддя Л.В. Трофімова