Рішення № 90451968, 09.07.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/139/20

№2/680/336/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на об`єкт нерухомості,-

установив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на приміщення зерноскладу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що в результаті реформування аграрного сектору економіки відбулося паювання майна колишнього КСП «Колос» між його членами та видано кожному відповідні свідоцтва про право власності на майновий пай. Внаслідок укладення цивільно-правових угод із власниками майнових паїв КСП «Колос» с.Глібів він придбав майнові паї на суму 15075 грн. 08 жовтня 2019 року. Після того як він здав свідоцтва попередніх власників, старостою Глібівського старостинського округу Новоушицької селищної ради, на його ім`я було видане свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» с.Глібів вартістю 15075 грн. ТОВ «Колос», в яке реорганізовано КСП «Колос», ліквідовано. Тому має право на виділення паю в натурі. З метою захисту прав на пайовий фонд на майно членів КСП «Колос» була створена комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. 08 жовтня 2019 року він звернувся до комісії із заявою про виділення йому в рахунок майнового паю приміщення зерноскладу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яку рішенням загальних зборів співвласників задоволено. 18 жовтня 2019 року дане приміщення актом прийому-передачі було передано йому в натурі. Рішенням реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на будівлю зерноскладу відмовлено по причині відсутності відмітки підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченої підписом керівника такого підприємства та печаткою.

В обґрунтування позову покликається на статті 328, 392 ЦК України.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 15 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у вступному слові позов підтримав.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника та визнання позову.

Інших заяв чи клопотань не надходило.

Суд, заслухавши позивача, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема Законом України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2009 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки».

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями передбачений і Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 були затверджені Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (далі- Методика), Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (далі- Порядок) та Типове положення про комісію з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - Типове положення).

У пункті 3 Типового положення зазначено, що основним завданням комісії з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі – комісія) є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, зокрема реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

Пунктами 4, 5 Типового положення визначені права комісії, які зводяться до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури пайового фонду тощо. Інші права та завдання комісії визначенні у п.п. 4, 5 Типового положення, серед яких відсутні повноваження щодо виділення в натурі певного майна членам підприємства та передання його згідно з актом прийому-передачі. Такі ж права відсутні у голови, членів та секретаря комісії.

Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Типового положення комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність.

Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15 Типового положення).

Тобто, до повноважень комісії належить внесення на розгляд зборів співвласників пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованого підприємства.

Суд установив, що приміщення зерноскладу, право власності на яке просить визнати позивач, знаходиться на території Новоушицької селищної ради Хмельницької області (с.Глібів, Новоушицького району, Хмельницької області).

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо віднесення приміщення зерноскладу до пайового фонду майна членів КСП «Колос» с. Глібів, що є обов`язковою умовою для включення цього майна до структури пайового фонду майна членів підприємства. Окрім того згідно з довідкою №10 від 27 січня 2020 року, виданою Новоушицьким БТІ дані щодо реєстрації права власності на зерносклад, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 а за КСП «Колос» с. Глібів відсутні (а.с.16). Доказів внесення комісією пропозиції щодо виділення позивачу спірного нерухомого майна на розгляд зборів співвласників колишнього КСП «Колос» суду не надано. У матеріалах справи наявний лише протокол засідання комітету спілки співвласників майнових паїв від 11 жовтня 2019 року про виділення в натурі приміщення зерноскладу ОСОБА_1 , що не є тотожним вищезазначеному.

Позивач в обґрунтування позову вказав, що право на майновий пай у сумі 15075 грн було набуте ним в порядку укладення цивільно-правових угод із власниками майнових паїв КСП «Колос», після чого він 08 жовтня 2019 року отримав нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП.

Пунктами 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

З даних свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифіката) серії НОМЕР_1 014696, вбачається, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП «Колос» с. Глібів, Новоушицького району, Хмельницької області у розмірі 21 % на суму 15075 грн. Свідоцтво видане 08 жовтня 2019 року старостою Глібівського старостинського округу Дубчаком А.В., а не головою відповідної ради (а.с.6).

Таким чином свідоцтво серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 2019 року видане із порушеннями зазначених вище вимог закону.

Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України 14 березня 2001 року N 62 (далі - Порядок №62).

Так, у п. 8, 9, 10 Порядку №62 передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів, серед яких отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд.

Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія приймає від власників майна заяви на ім`я керівника підприємства-правонаступника (користувача майна) про способи використання належних їм майнових паїв у відповідності до пункту 8 цього Положення; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність; визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласникам. Підставою для визначення користувача є: акти приймання-передавання майна при реорганізації КСП, роздільні (передавальні) баланси, інвентаризаційні описи або встановлений факт використання майна пайового фонду.

З наявних матеріалів справи суд позбавлений встановити користувача спірного приміщення зерноскладу, до якого перейшло зобов`язання з виділення майнових паїв КСП «Колос» в натурі.

Пунктом 12 Порядку 62 визначено, що збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.

Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

Протоколом засідання співвласників майнових паїв колишнього КСП «Колос» с.Глібів від 14 жовтня 2019 року ОСОБА_1 виділено в натурі майно на загальну суму 15075 грн 00 коп., а саме приміщення зерноскладу, що розташоване в АДРЕСА_1 .

Водночас протокол не містить даних щодо ідентифікації інших співвласників майнових паїв, які брали участь у голосуванні, а лише наявне посилання на їх кількість (137). Відсутній затверджений зборами співвласників перелік майна, яке виділяється для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність. З наявних у справі доказів неможливо встановити яким із способів за рішенням зборів співвласників визначено майно (приміщення зерноскладу) для виділення позивачу, як то за структурою пайового фонду, за взаємною згодою співвласників, на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Згідно з п. 15 Порядку №62 при виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Такі ж норми містить пункт 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Тобто належними правовстановлюючими документами, які є підставою для державної реєстрації право власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються є:

1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;

2) акт приймання-передачі нерухомого майна, виданий підприємством- правонаступник (користувач) майна.

Водночас акт від 18 жовтня 2019 року (а.с.10) про передачу приміщення зерноскладу позивачу, підписаний головою інвентаризаційної комісії Спілки співвласників майнових паїв М.Круліком та членами комітету ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто не уповноваженими на це особами. Окрім того у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат відсутня відмітка про виділення майна у натурі, засвідчена підписом керівником підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та печаткою.

Також суд зазначає, що доводи позивача щодо реорганізації КСП «Колос» с. Глібів в ТОВ «Колос» та ліквідації останнього не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Між тим позивач не надав до суду об`єктивних даних про те, що у нього виникло право власності на спірне майно на законних підставах, оскільки порядок набуття у власність майна – приміщення зерноскладу позивачем ОСОБА_1 в процесі паювання майна членів КСП «Колос» с.Глібів не був дотриманий та був проведений із численними порушеннями.

Водночас, відмова органу державної реєстрації прав в оформлені права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином підстави для задоволення позову відсутні.

Разом з тим, визнання позову відповідачем за змістом ч.4 ст. 206 ЦПК України підлягає перевірці судом на предмет відповідності закону та дотримання прав, свобод, чи інтересів інших осіб.

В ході розгляду справи суд установив, що визнання відповідачем цього позову суперечить вимогам наведених вище норм закону, тому не приймається до уваги.

Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першої статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем на останнього.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на об`єкт нерухомості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути може подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В силу вимог п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновіруснорї хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлений 17 липня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Глібів, Новоушицького району, Хмельницької області, РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідач: Новоушицька селищна рада Хмельницької області, місцезнаходження смт.Нова Ушиця, вул.Українська, 18, Хмельницької області, код ЄДРПОУ – 04407388.

Суддя О. І. Яцина