Ухвала суду № 90451784, 17.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1817/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом Комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" до Антонівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Комунальне підприємство радгосп-завод "Янтарний" (далі-позивач, КП радгосп-завод "Янтарний") звернулось до суду з позовом до Антонівської селищної ради (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення LVI сесії селищної ради VIІ скликання від 14.01.2020р.-17.01.2020р. в частині розгляду питання «Про розгляд ухвали Господарського суду Херсонської області від 01.11.2019р. по справі №923/547/13 по прийняттю у комунальну власність Антонівської селищної територіальної громади без додаткових умов гуртожитків, що обліковуються на балансі підприємства-банкрута Янтарний "Янтарний"».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/547/13 за заявою Комунального підприємства Радгосп-завод «Янтарний» про банкрутство. Постановою господарського суду від 11.06.2013 р. боржника Комунальне підприємство Радгосп-завод «Янтарний» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.03.16 року по справі № 923/547/13 призначено ліквідатором банкрута КП Радгосп-завод «Янтарний» арбітражного керуючого Глуховського О. Ю.

В ході здійснення заходів ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що на балансі КП Радгосп-завод «Янтарний» обліковуються гуртожитки:

- Гуртожиток, загальною площею 500 кв. м, рік побудови 1962, інвентарний № 464, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 1-а;

- Гуртожиток, загальною площею 140 кв. м, рік побудови 1962, інвентарний № 479, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № З-б;

- Гуртожиток, загальною площею 2474 кв. м, рік побудови 1989, інвентарний № 2813, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 6-а;

- Гуртожиток, загальною площею 430 кв. м, рік побудови 1963, інвентарний № 463, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 2-а.

У зв`язку з відмовою Антонівської селищної ради від прийняття у комунальну власність гуртожитків, розташованих на території Антонівської територіальної громади, ліквідатор КП Радгосп-завод «Янтарний» звернувся до суду з заявою про зобов`язання вчинити передбачені законом дії.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.11.2019 р. у справі № 923/547/13, клопотання ліквідатора задоволено, зобов`язано Антонівську селищну раду прийняти у комунальну власність Антонівської селищної територіальної громади без додаткових умов вищевказані об`єкти, що обліковуються на балансі підприємства-банкрута - КП Радгосп-завод «Янтарний».

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 р. ухвала Господарського суду Херсонської області від 01.11.2019 р. у справі № 923/547/13 залишена без змін.

Листом від 30.01.2020 р. повідомлено селищним головою про те, що депутатами Антонівської селищної ради не було прийнято рішення про прийняття у комунальну власності Антонівської селищної територіальної громади без додаткових умов гуртожитки, що обліковуються на балансі КП Радгосп-завод «Янтарний», що відображено у протоколі засідання LVI сесії селищної ради VII скликання від 14.01.2020 р. - 17.01.2020 р.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Херсонської області від 11.06.2013р. визнано Комунальне підприємство Радгосп-завод "Янтарний" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком і призначено ліквідатора банкрута (справа №923/547/13).

Станом на 17.07.2020р. тримає ліквідаційна процедура.

Також судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.11.2019 р. у межах цієї ж справи № 923/547/13 задоволено клопотання ліквідатора та зобов`язано Антонівську селищну раду прийняти у комунальну власність Антонівської селищної територіальної громади без додаткових умов наступні об`єкти, що обліковуються на балансі підприємства-банкрута - КП Радгосп-завод «Янтарний»:

- Гуртожиток, загальною площею 500 кв. м, рік побудови 1962, інвентарний № 464, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 1-а;

- Гуртожиток, загальною площею 140 кв. м, рік побудови 1962, інвентарний № 479, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № З-б;

- Гуртожиток, загальною площею 2474 кв. м, рік побудови 1989, інвентарний № 2813, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 6-а;

- Гуртожиток, загальною площею 430 кв. м, рік побудови 1963, інвентарний № 463, розташований за адресою м. Херсон, с. Молодіжне, вул. Мічуріна, буд. № 2-а.

З наведеного убачається, що у даному випадку спірні правовідносини пов`язані з розпорядженням майна КП Радгосп-завод «Янтарний», який визнано банкрутом, у межах здійснення ліквідаційної процедури.

18.10.2018р. Верховною Радою України прийнято Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Отже, КП Радгосп-завод «Янтарний» є боржником.

Відповідно до ч.1 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Положеннями ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Таким чином відповідно до положень ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства дана справа підлягає розгляду Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Також слід врахувати, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно із ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, зазначивши у п.п. 22-24 рішення наступне:

"Суд знову зазначає, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (див. рішення у справі "Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії" від 19 грудня 1997 року, п. 37).

Відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії", заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії", N N 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п. 98, ECHR 2000-VII).

Як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)"."

Зазначена правова позиція Європейського суду з прав людини дає можливість виділити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Верховний Суд в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 підкреслив, що участь у спорі суб`єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що таки спір є публічно-правовий. При визначенні виду судочинства необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Необхідно також враховувати який спосіб захисту порушеного права обирається у позові.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.04.2018р. у справі №817/1048/16, від 14.03.2018р. у справі №396/2550/17, від 11.04.2018р. у справі №554/14813/15-ц, від 15.05.2018р. у справі №686/22036/15-ц та ін. наголошувалось на тому, що у разі, якщо вимоги є похідними від спору щодо майна або майнових прав, має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (в залежності від порядку цивільного або господарського судочинства, так як такі спори за своїм характером є приватноправовими).

Таким чином, оскільки спір не є публічно-правовим, то це виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст.170, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" до Антонівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 14.01.2020 р.-17.01.2020 р..

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд і вирішення даного спору відноситься до юрисдикції господарського суду.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя А.С. Пекний

кат. 115000000