Рішення № 90451688, 17.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 липня 2020 р. № 520/3012/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1246 від 27.02.2020 про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження по справі за цим позовом.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. 27.03.2020 на підставі протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020.

Ухвалою суду від 01.04.2020 прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування наказу. В задоволенні клопотання представника відповідача про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Ухвалою суду від 10.04.2020 в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні – відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.03.2020 на підставі наказу № 1246 від 27.02.2020, направлень на проведення фактичної перевірки № 1477, 1478 від 28.02.2020 року до господарського об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 48, в якому здійснює свою діяльність ФО-П Бочарова С.Ю., прибули посадові особи ГУ ДПС у Харківській області з метою проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України. На підставі абз. 5 п.п. 81.1 ст. 81 ПК України посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області не було допущено до проведення фактичної перевірки у зв`язку із невідповідністю наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1246 від 27.02.2020 про проведення фактичної перевірки вимогам абз. 3 п.п. 81.1 ст. 81 ПК України. Позивач зазначає, що п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України передбачає вичерпний перелік обставин, з приводу перевірки яких може бути призначена фактична перевірка. На думку позивача, в наказі № 1246 від 27.02.2020, поміж предметів фактичної перевірки, контролюючим органом, було додано обставини, з приводу перевірки яких фактична перевірка призначається в порядку п.п. 80.2.3. та п.п. 80.2.7. п. 80.2. ст. 80 ПК України, а саме щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). При цьому, на думку позивача, наказ № 1246 від 27.02.2020 не містить не лише посилання на інформацію, яка була отримана контролюючим органом у встановленому законом порядку, а й посилання на ці пункти взагалі. Тому позивач вважає, що спірний наказ підлягає скасуванню.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Представник відповідача вважає, що наказ від 27.02.2020 №1246 оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 Податкового Кодексу України.

Представник позивача не погодився з доводами відзиву на позов та надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що податковий орган не довів, що податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки, і не довів наявність правових підстав для винесення оскаржуваного наказу, що є порушенням.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

27.02.2020 заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області прийнято наказ № 1246 Про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), відповідно до змісту якого, на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, наказано провести фактичну перевірку господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність ФО-П ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з 02 березня 2020 року тривалістю у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України. Перевірку провести за період діяльності з 12.02.2020 по дату завершення перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

02.03.2020 на підставі наказу № 1246 від 27.02.2020, направлень на проведення фактичної перевірки № 1477, 1478 від 28.02.2020 до господарського об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 48, в якому здійснює свою діяльність ФО-П Бочарова С ОСОБА_2 Ю ОСОБА_2 , прибули посадові особи ГУ ДПС у Харківській області з метою проведення фактичної перевірки.

На підставі абз. 5 п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області не було допущено до проведення фактичної перевірки у зв`язку із невідповідністю наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1246 від 27.02.2020 про проведення фактичної перевірки вимогам абз. 3 п.п. 81.1 ст. 81 ПК України, про що перевіряючими складено акт відмови в допуску до проведення фактичної перевірки № 1279/20-40-05-10-09/3386012860 від 02.03.2020.

Позивач, не погодившись з наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 1246 від 27.02.2020 про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 , звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття спірного наказу, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. (п.75.1 ст. 75)

Норма п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з нормами ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). (п. 80.1)

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

80.6. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що фактична перевірка може проводитися за умови дотримання наступних умов:

- повинна бути наявною одна з визначених п.п. 80.2.1 – 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки (матеріальна підстава);

- підставою для проведення перевірки повинно бути рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом (процесуальна підстава);

- копія вказаного рішення має вручатися платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (процедурна підстава).

Крім того, як вбачається зі змісту приписів ст. 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки жодна з окреслених у п.п. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2. ст. 80 ПК України підстав фактичної перевірки не охоплює одночасно та одразу усіх питань як предмету фактичної перевірки згідно з п.п. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 ПК України.

Суд зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правомірності видання наказу про проведення фактичної перевірки, отже суд має встановити наявність умов, визначених законодавством для призначення фактичної перевірки, та дотримання відповідачем процедури такого призначення.

З копії спірного наказу судом встановлено, що підставою для призначення перевірки вказаний п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, при призначенні спірної перевірки відповідач виходив зі змісту функцій, обов`язок з виконання яких покладено на контролюючий орган, а саме: щодо здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Доказів наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту відповідач до суду не надав та у відзиві про це не зазначив.

Отже, фактичну перевірку було призначено з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Суд критично ставиться до вказаних тверджень, оскільки фактична перевірка позивача мала на меті не лише здійснення контролю за дотримання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а й здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17); забезпечення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої (п.п.19-1.1.20) та ін.

В свою чергу, суд приходить до висновку, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення таких перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не в будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.05.2020 року по справі № 816/3238/15.

Також за правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.05.2018 по справі № 810/1394/16, призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, вбачається невідповідність між обраною суб`єктом владних повноважень юридичною підставою для прийняття наказу (п. 80.2.5 ст. 80 ПК України) та визначеним у тексті спірного наказу предметом перевірки. Так, положення п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України не мають жодного відношення ані до регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ані до оформлення трудових відносин з працівниками, позаяк підстави для призначення фактичних перевірок з цих питань передбачено іншими пунктами ст. 80 ПК України, на які контролюючий орган при виданні наказу не посилався.

Водночас, норми підпунктів пункту 80.2. ст. 80 ПК України пов`язані з інформацією про порушення вимог законодавства з боку платника податків, яка повинна бути отримана контролюючим органом в установленому законодавством порядку для виникнення у нього підстав для проведення фактичної перевірки, а не передбачають самостійні підстави для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів щодо здійснення контролю.

З огляду на зазначене, враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, висловлені щодо тих самих правовідносин, що й є спірними у даній справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України шляхом стягнення на користь позивача половини сплаченого ним судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1246 від 27.02.2020 про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 липня 2020 року.

Суддя Білова О.В.