Рішення № 90451301, 17.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1986/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1986/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії службових осіб ГУ ДПС у Полтавській області по коригуванню податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору на підставі акта перевірки від 06.02.2018 №167/16-31-13-11-16/2508004195;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.04.2018 №0037331311, №0037321311 та №0037311311;

- зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області привести у відповідність облікову картку платника податків ОСОБА_1 шляхом видалення безпідставно нарахованих штрафних санкцій.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на обставини порушення відповідачем порядку призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, який всупереч вимог п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України не надіслав платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. До того ж контролюючий орган не надав позивачу інформації про доходи з яких той має сплатити податок.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.05.2020 позивач виконав вимоги ухвали суду, у зв`язку з чим ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

02.06.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податку ДПС України про суми виплачених доходів у ІІІ кварталі 2016 року ОСОБА_2 отримав дохід у вигляді списання банком заборгованості по кредиту (ознака 126) на суму 2 365 057,02 грн. Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою за 2016 рік у вигляді додаткового блага, має включатися до його загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, як це передбачено приписами пп. "д" пп. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України та військовим збором за ставкою 1,5%, як це передбачено приписами пп. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Перевіркою повноти та своєчасності сплати (перерахування) суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно, встановлено, що сплата податку ОСОБА_1 до бюджету не здійснювалася, податкова декларація не подавалася. При цьому, копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату, час та місце її проведення надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.01.2018. Однак повідомлення повернулося з позначкою поштового оператора "за закінченням строку зберігання" 15.02.2018 (а.с. 36-38).

Ухвалою суду від 15.06.2020 заперечення ОСОБА_1 проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи №440/1986/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення.

22.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач стверджує, що висновки відповідача ґрунтуються на хибному трактуванні положень договору між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про припинення зобов`язання за кредитним договором №014/0014/74/102540, оскільки у Договорі не вказано яку суму позичальник сплатив кредитору для припинення зобов`язання за кредитним договором. Насправді ж, оскільки кредит брався позивачем під заставу квартири, то предмет застави того ж дня, що й укладено Договір про припинення зобов`язання за кредитним договором №014/0014/74/102540, а саме - 29.09.2016 був проданий за 149 000,00 грн, про що свідчить договір купівлі-продажу квартири від цієї ж дати. Дана сума була повернута банку. Загальна ж сума, яка була перерахована на користь банку того ж дня становить 38 800,00 доларів США, що станом на 29.09.2016 складала 1 004 920,00 грн. Тож, як на думку позивача, рішення податкового органу, що оскаржуються, містять недостовірну інформацію.

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 безпідставно зроблено припущення про неврахування курсової різниці, адже розрахунок грошового зобов`язання контролюючим органом здійснений не із суми додаткового блага, яка визначена Банком у Договорі від 29.09.2016 про припинення зобов`язань за кредитним договором на рівні 2 365 057,02 грн, як добуток основної суми прощеного основного боргу в доларах США (91 326,78) на курс долара США за курсом НБУ станом на 29.09.2016 (25,8966 грн за 1 долар), а із суми додаткового блага в розмірі 729 974,95 грн, як добуток прощеного основного боргу в доларах США (91 326,78) на курс долара США за курсом НБУ станом на 01.01.2014 (7,9930 грн за 1 долар).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

29.09.2016 між позивачем (Позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор), з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, у зв`язку з достроковим погашенням Позичальником частини кредитної заборгованості, було укладено договір про припинення зобов`язань за кредитним договором №014/0014/74/102540 від 24.03.2008 (а.с. 44 - 46), за умовами якого сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної Позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на "29" вересня 2016 р. складе 93 580,77 доларів США та пені 8 167 711,08 грн, що складає еквівалент 10591138,87 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору, в тому числі:

- сума основного боргу (неповернутого боргу) - 91 326,8 доларів США, що складає еквівалент 2365057,02 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- проценти, нараховані за користування кредитом - 2 253,99 доларів США, що складає еквівалент 58 370,77 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору;

- розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором - 8167711,08 грн.

У зв`язку з виконанням Позичальником умов Кредитора, Сторони домовились, що з 29 вересня 2016 року боргові зобов`язання за Кредитним договором припиняються внаслідок звільнення Кредитором Позичальника від сплати Боргових зобов`язань (прощення боргу), а Кредитний договір вважається розірваним.

З підписанням цього Договору Позичальник вважається повідомленим, відповідно до підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п. 1 Договору, та про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено).

Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргуКредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

При цьому на Позичальника відповідно до Податкового кодексу України покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації.

05.09.2017 Банк на запит заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Ж.Б. Кузнецової направив повідомлення №4-2/821, відповідно до якого Банком ОСОБА_1 було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом за 3 квартал 2016 року в сумі 2 365 057,02 грн (а.с. 44) та надано копію Договору від 29.09.2016 про припинення зобов`язань за кредитним договором №014/0014/74/102540 від 24.03.2008.

Тобто, банк зняв з себе обов`язки податкового агента в частині утримання та сплати податку з доходу в розмірі прощеної (анульованої) ним суми боргу.

На підставі наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Полтавській області від 12.01.2018 №93 (а.с. 47) фахівцем ГУ ДФС у Полтавській області з 24.01.2018 по 30.01.2018 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань правильності та повноти визначення доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 06.02.2018 №167/16-31-13-11-16/2508004195 (а.с. 50-56).

Перевіркою встановлено, що сума оподатковуваного доходу отриманого ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага, яка включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу становить 729 974,95 грн, сума, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не вважається додатковим благом за результатами перевірки становить 1 635 082,07 грн тобто (2 365 057,02 грн (дохід у вигляді додаткового блага (основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням) та відображена кредитором у податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків) - 729 974,95 грн (сума оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, визначена за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014).

Перевіркою повноти та своєчасності сплати (перерахування) суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно встановлено, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету не проводилась, податкова декларація не подавалась.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 176 та ст. 179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік;

- пп. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 та п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік) на суму 131 395,49 грн;

- пп. 1.2, п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов`язання по військовому збору за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік) на суму 10 949,62 грн.

На підставі висновків податкової перевірки 02.04.2018 ГУ ДФС у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0037321311, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 170,00 грн (а.с. 13);

- №0037311311, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізособами за результатами річного декларування, на 131 395,49 грн, а також застосовані штрафні санкції на суму 32 848,87 грн (а.с. 11);

- №0037331311, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, на 10 949,62 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2 737,41 грн (а.с. 12).

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи твердження позивача на предмет їх обґрунтованості, враховуючи заперечення відповідача, суд зважає на таке.

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України) платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пп. 14.1.54 ст. 14 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. 14.1.56 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 14.1.47 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України свідчить на користь висновку про те, що до доходів, взагалі, та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".

Як свідчать встановлені судом обставини справи Банк вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника.

Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 49.18.4 ст. 49 ПК України такий платник податку - боржник зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою).

Як встановлено податковою перевіркою платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету на здійснювалася, податкова декларація не подавалася.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 07.05.2015 підрозділ 1 розділу XX Перехідні положення ПК України було доповнено пунктом 8 яким, зокрема, встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не може бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Як свідчать встановлені судом фактичні обставини справи, розрахунок грошового зобов`язання контролюючим органом здійснений із суми додаткового блага в розмірі 729 974,95 грн, як добуток суми прощеного основного боргу в доларах США (91 326,78) на курс долара США за курсом НБУ станом на 01.01.2014 (7,9930 грн за 1 долар).

Таким чином у точній відповідності до вимог пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України, тобто без включення до розрахунку курсової різниці, відповідач здійснив розрахунок суми додаткового блага позивача за анульованим (прощеним) банком кредитом, виходячи із суми основного боргу та без урахування процентів та пені.

Твердження позивача про те, що рішення податкового органу ґрунтуються на недостовірній інформації оскільки сума основного боргу, яка була прощена (анульована) банком є завищеною суд визнає голослівними з урахуванням наступного.

З відкритих джерел суд встановив, що свого часу на розгляді в Кременчуцькому районному суді Полтавської області перебувала справа №536/57/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вказаній справі суд встановив, що 24.03.2008 Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №014/0014/74/102540, згідно з п. 1.1 якого Банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 100 000 доларів США для придбання об`єкту нерухомості, квартири загальною площею 114,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 строком на 240 місяців з кінцевим терміном повернення 24.03.2028, а відповідач згідно п.п. 1.2, 3.1 вказаного договору зобов`язувався повернути кредит в порядку і на умовах передбачених договором та Додатком - графіком погашення кредиту та інших платежів, сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 12 % річних та комісію.

Банк надав відповідачу кошти в сумі 100 00 доларів США, виконавши таким чином свої зобов`язання в повному обсязі.

Станом на 23.12.2013 розмір простроченої заборгованості за кредитним договором становить 139332,64 доларів США, а саме: поточна заборгованість за кредитом в сумі 1 113,36 доларів США, заборгованість за кредитом – 90 213,42 доларів США, заборгованість за процентами - 9 910,10 доларів США, нараховані проценти – 810,68 доларів США, пеня за прострочення сплати кредитних коштів – 37285,08 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, який судом перевірений та визнаний правильним, що суд і стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

За наслідками розгляду вказаної справи Кременчуцький районний суд Полтавської області 17.04.2014 постановив рішення, що набрало законної сили 28.04.2014, яким позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив та стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість станом на 23.12.2013 за кредитним договором № 014/0014/74/102540 від 24.03.2008, а саме: поточна заборгованість за кредитом в сумі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) доларів США 36 центів, заборгованість за кредитом – 90 213 (дев`яносто тисяч двісті тринадцять) доларів США 42 центи, заборгованість за процентами – 9 910 (дев`ять тисяч дев`ятсот десять) доларів США 10 центів, нараховані проценти – 810 (вісімсот десять) доларів США 68 центів, пеня – 37 285 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят п`ять) доларів США 08 центів, а всього 139 332 (сто тридцять дев`ять тисяч триста тридцять два) доларів США 64 центи і судові витрати в сумі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн.

З урахуванням встановлених у справі №536/57/14-ц обставин суд визнає безпідставними та нічим не обґрунтованими судженнями твердження позивача щодо невідповідності суми основного боргу, яка була взята податковим органом до обрахунку, дійсним обставинам справи, оскільки позивач замовчує справжню суму заборгованості, яка становила 139332,64 доларів США, як і замовчує обставини спрямування Банком коштів, сплачених ним, як він стверджує, після продажу квартири.

Так чи інакше, сума основного боргу, процентів та пені відображена у договорі від 29.09.2016 про припинення зобов`язань за кредитним договором №014/0014/74/102540 від 24.03.2008.

Вказаний договір скріплений підписами сторін, в тому числі й ОСОБА_1 , доказів визнання якого нечинним чи принаймні його оскарження позивач не надає.

Тому суми відображені у цьому договорі вважаються такими, що погоджені учасниками та не оспорюються.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідно до яких податковий орган здійснив обчислення суми додаткового блага виходячи із суми основного боргу анульованого (прощеного) банком, без включення до розрахунку курсової різниці, висновок податкової перевірки про отримання ОСОБА_1 додаткового блага, який має включатися до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, суд визнає правильним.

Відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області 02.04.2018 №0037311311, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізособами за результатами річного декларування, на 131 395,49 грн, а також застосовані штрафні санкції на суму 32 848,87 грн, відсутні.

У зв`язку з цим позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Збільшення платнику грошових зобов`язань з військового збору, як і нарахування штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи, є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із збільшенням загального оподатковуваного доходу як бази оподаткування і цим збором.

Тож за відсутності підстав для висновку щодо протиправності нарахування грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб відсутні й підстави стверджувати про протиправність нарахування військового збору та накладення штрафу за неподання декларації.

Таким чином підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області 02.04.2018 №0037331311, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, на 10 949,62 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2 737,41 грн та податкового повідомлення-рішення № 0037321311, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 170,00 грн також відсутні.

Твердження позивача про порушення відповідачем порядку призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, який всупереч вимог п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України не надіслав платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки суд визнає спростованими з огляду на надані відповідачем докази належного інформування платника про час і місце перевірки, який, у свою чергу, з невідомих суду причин не виявив бажання ознайомитися з поштовою кореспонденцією.

Відповідно й інші похідні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій службових осіб ГУ ДПС у Полтавській області по коригуванню податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору на підставі акта перевірки від 06.02.2018 №167/16-31-13-11-16/2508004195, а також зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області привести у відповідність облікову картку платника податків ОСОБА_1 шляхом видалення безпідставно нарахованих штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Відтак підстави для задоволення позову відсутні за всіма вимогами, у зв`язку з чим суд залишає позов без задоволення.

За відсутності підстав для задоволення позову відсутні й підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун