Рішення № 90451263, 16.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 531/622/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Сендецької В.О.,

представника відповідача - Ковач Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської радиПолтавської області про стягнення недоплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Карлівської міської ради Полтавської області про зобов`язання Карлівську міську раду Полтавської області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату, а саме невиплачену щомісячну премію у розмірі 100% посадового окладу, за лютий - квітень 2020 року.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області справу № 531/622/20 передано до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа № 531/622/20 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 28 травня 2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем здійснюється виплата заробітної плати у розмірі меншому ніж встановлено розпорядженням голови Карлівської районної ради Полтавської області "Про призначення ОСОБА_1 " № 34 від 18 лютого 2020 року.

03 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову (а.с. 22).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

18 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Карлівської міської ради Полтавської області на позовну заяву. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність нарахування та виплати позивачу заробітної плати. Стверджував, що премія є засобом заохочення і не є обов`язковим платежем (а.с. 67-72).

30 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення позивача на відзив, у яких останній наполягав на правомірності своїх вимог, стверджуючи, що у відповідача не було правових підстав зменшувати розмір премії (а.с. 103-106).

Також позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 107).

Розгляд справи призначений на 30 червня 2020 року відкладено на 16 липня 2020 року.

16 липня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі (а.с. 115).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що розпорядженням в.о.міського голови Карлівської міської ради О.Л.Стовбун № 34 від 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року призначено на посаду спеціаліста I категорії відділу соціально-економічного та стратегічного розвитку міста апарату Карлівської міської ради, як такого, що пройшов за конкурсом. Встановлено: посадовий оклад - 4 300 грн; надбавку в розмірі 50% за високі досягнення у праці; щомісячну премію в розмірі 100% посадового окладу в межах запланованого фонду преміювання (а.с. 73).

Згідно довідки Карлівської міської ради № 31 від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 виплачувалася заробітна плата у спірному періоді без нарахування стовідсоткового розміру премії.

Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

За правилами статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 розділу VII Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

У силу вимог статті 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно вимог статті 1 вказаного Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 затверджено порядок структури та умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів (далі - Постанова №268).

Згідно пункту 1 вказаної постанови умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 - 54 і 57 до вказаної Постанови.

При цьому, пунктом 2 Постанови №268 надано право керівникам органів, зазначених у п.1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи) - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

Крім того, підпунктом 2 пункту 2 Постанови №268 закріплено право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Як встановлено судом рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Карлівської міської ради від 29 грудня 2016 року вирішено "Положення про преміювання працівників Карлівської міської ради" викласти в новій редакції (а.с. 82).

Згідно із пунктом 1 розділу I Положення про преміювання працівників Карлівської міської ради, затвердженого рішенням сесії Карлівської міської ради від 29 грудня 2016 року преміювання працівників міської ради здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання обов`язків, визначених законами України, розпорядженнями міського голови та рішеннями виконавчого комітету і сесії міської ради, а також посадовими інструкціями працівників з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи за місяць.

Пунктом 1 розділу II Положення про преміювання працівників Карлівської міської ради встановлено, що фонд преміювання працівників міської ради утворюється в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі, та економії коштів на оплату праці.

Відповідно до розділу III Положення про преміювання працівників Карлівської міської ради преміювання працівників міської ради здійснюється на підставі всебічного аналізу виконання ними основних обов`язків. Премія нараховується щомісячно у відсотках до посадового окладу. Премія не нараховується працівникам за час відпусток, тимчасової непрацездатності, відрядження на навчання з метою підвищення кваліфікації, у т.ч. за кордон.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ні приписи Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", ні норми Постанови №268, ні Положення про преміювання працівників Карлівської міської ради, не містять імперативної норми щодо обов`язку роботодавця нараховувати премію, в тому числі у 100%-му розмірі.

Преміювання не є складовою заробітної плати, а є іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами, встановлення яких здійснюється шляхом прийняття керівником підприємства, на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції, рішення про преміювання осіб у межах фонду оплати праці та в залежності від їх вкладу в загальні результати роботи.

При цьому заявлені позивачем вимоги щодо виплати премії у розмірі 100% нівелюють саму суть такого заохочення, як премія.

Рішення про встановлення розміру премії, по своїй суті, є застосуванням встановлених відповідно до законодавства умов оплати праці.

Судом також встановлено, що згідно наданих розпоряджень "Про преміювання працівників апарату управління міської ради за підсумками роботи" за спірний період, преміювання працівників ради здійснювало в межах коштів, передбачених на оплату праці та відсотково змінювалося у кожному місяці.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що розпорядженням № 34 від 18 лютого 2020 року встановлено щомісячну премію в розмірі 100% посадового окладу в межах запланованого фонду преміювання, при цьому як зазначено судом вище фонд преміювання працівників міської ради утворюється в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі, та економії коштів на оплату праці.

Враховуючи, що премія є не обов`язковою складовою заробітної плати, її призначення є правом, а не обов`язком відповідача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Карлівської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 21046549, юридична адреса: вул. Полтавський шлях, 54, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) про стягнення недоплаченої заробітної плати - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 17 липня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко