Ухвала суду № 90451240, 17.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5056/20

У Х В А Л А

17 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши заяву представника відповідача за вх. № 27216/19 від 14.07.2020 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом акціонера ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №84 від 25 лютого 2020 року «Щодо заборони торгівлі цінними паперами» в частині заборони торгівлі цінними паперами ПАТ «ОДЕСЬКИЙ АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи 00231604).

Ухвалою суду від 17.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

На електронну адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (info@nssmc.gov.ua) направлено: ухвалу від 16.06.2020 р. про відмову у забезпеченні позову, ухвалу від 17.06.2020 р. про відкриття провадження по справі, позов, вказані документи доставлені 17.06.2020 року о 17:11 год.

14.07.2020 року за вх. № 27216/20 представником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Козирицькою В.) надана заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка обґрунтована наступним.

Стаття 12 КАСУ встановлює форми адміністративного судочинства.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У поданій позовній заяві Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії № 84 від 25.02.2020 «Щодо заборони торгівлі цінними паперами» в частині заборони торгівлі цінними паперами ПАТ «Одеський автоскладальний завод».

Отже, справа № 420/5056/20 не відноситься до окремої категорії справ незначної складності, оскільки не підпадає під критерії, які визначені у статті 263 КАС України.

На думку Комісії, адміністративна справа № 420/5056/20 має розглядатися за правилами загального позовного провадження через її складність, яка полягає у значному обсязі доказів, які необхідно дослідити з урахуванням думок сторін та через наявність порушень Позивача, які виявлені Комісією, що унеможливлює відновлення торгівлі цінними паперами ПАТ «Одеський автоскладальний завод».

Комісія вважає, що дана справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження, оскільки спрощена форма позовного провадження позбавляє Комісію, як учасника справи, реалізувати всі свої права та вичерпати всі можливості доведення своєї позиції.

Усі дійсні обставини справи мають бути досліджені і з`ясовані судом під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Згідно з п. 20 частини першої ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, яка розглядається, до таких спорів не відноситься.

Згідно ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо критерію «малозначності», суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що для представника позивача та представника відповідача застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

В судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визнав як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні:

будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатись розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав.

З огляду на критерії, напрацьовані ЄСПЛ, суд вважає, що правові норми ст. 12, 257-262 КАС України сформульовані з достатньою точністю, що свідчить про можливість для позивача, відповідача та інших осіб передбачити, що справа буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача щодо не віднесення справи № 420/5056/20 до окремої категорії справ незначної складності, оскільки не підпадає під критерії, які визначені у статті 263 КАС України.

Провадження по справі № 420/5056/20 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України) про що вказано в ухвалі суду від 17.06.2020 року.

При цьому, ст. 263 КАСУ на яку вказує представник відповідача регламентує особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності, за виключним переліком.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 263 КАСУ справи визначені у ч. 1 ст. 263 КАСУ, суд розглядає у строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження по справі.

Тоді, як строку розгляд справи за правилами ст. 262 КАСУ встановлений приписами ст. 258 КАСУ протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача, що приписами ч.7 ст. 262 КАСУ встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву

Ухвалою суду від 17.06.2020 року відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно повідомлення про направлення електронної пошти, вказана ухвала доставлена на адресу відповідача 17.06.2020 р. об 17:11 год.

Заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження направлена відповідачем засобами поштового відправлення (поштове відправлення 0101043186109) 10.07.2020 р., що підтверджується штампом на конверті.

Отже, відповідачем заяву подано с порушенням строку встановленого приписами ч. 7 ст. 262 КАСУ.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 17.06.2020 р. суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа згідно ст. 12, 257-262 КАС України, відноситься до справ незначної складності.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Крім того, в ч.3 ст. 257 КАС України міститься ряд критеріїв, які необхідно з`ясувати та довести належними поясненнями та доказами, для вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В свою чергу, представником відповідача при зверненні із заявою про розгляд справи № 420/5056/20 за правилами загального позовного провадження не здійснено його правове обґрунтування, не зазначені обставини, які за положеннями Кодексу могли вимагати розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача у поданій заяві вказує що справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження через її складність, яка полягає у значному обсязі доказів, які необхідно дослідити з урахуванням думок сторін та через наявність порушень Позивача, які виявлені Комісією, що унеможливлює відновлення торгівлі цінними паперами ПАТ «Одеський автоскладальний завод».

При цьому, відповідачем по справі у встановлений в ухвалі суду від 17.06.2020 року строк не надано відзив із доданими документами, отже, не зрозуміло, який значний обсяг документів підлягає розгляду.

Приписами ч. 8 ст. 79 КАСУ встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Щодо доводів представника відповідача, що справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження, оскільки спрощена форма позовного провадження позбавляє Комісію, як учасника справи, реалізувати всі свої права та вичерпати всі можливості доведення своєї позиції, суд не приймає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 261 КАСУ, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При цьому, приписами ст. 262 КАСУ визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Викладені приписи процесуального законодавства свідчать про те, що розгляд справи в спрощеному позовному провадженні не обмежує учасників справи у наданні доказів, відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а тому у відповідача наявні всі процесуальні можливості щодо доведення своєї позиції.

Приписам ч. 5 ст. 44 КАСУ встановлено, що учасники справи, зокрема, зобов`язані:

сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Разом з цим, на протязі часу з 17.06.2020 року (дати відкриття провадження та отримання ухвали суду) відповідачем у спірних правовідносинах до 17.07.2020 року, всупереч приписам ч. 5 ст.44, ст. 162 КАСУ не подано відзиву на позовну заяву та доказів, які в підтверджували правомірність прийняття спірного рішення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що приписами ч. 2 ст. 44 КАСУ встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частино 3 ст. 46 КАСУ встановлено, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень.

Приписами ч. ч. 5, 6 ст. 162 КАСУ встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем по справі є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (суб`єкт владних повноважень).

Згідно положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

НКЦПФР здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

НКЦПФР у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та іншими актами законодавства, а також цим Положенням № 1063/2011 від 23.11.2011 р.

Крім того, до складу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зокрема входить «Юридичний департамент», який повинен володіти юридичними нормами, визначеними приписами КАСУ.

З огляду на правову позиція щодо обізнаності юриста із вимогами процесуального законодавства висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі № 9901/118/19.

«Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду надає учасникам процесу у справі № 522/7636/14-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні».

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 14.05.2019 року по справі №522/7636/14-ц.

З урахуванням зазначеного, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, п.20 ст. 4, 5, ч.6 ст. 12, 248, 256, 260-262, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача за вх. №27216/20 від 14.07.2020 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження – відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.