Рішення № 90451160, 17.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3973/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

17 липня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі №420/3973/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання незаконними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0011873304 від 26.05.2020р. та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №№ 0007063304, 0007073304 від 26.02.2020р., зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 р. по справі № 420/3973/20 задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання незаконними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0007053304 від 26.02.2020р. та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №№ 0007063304, 0007073304 від 26.02.2020р., зобов`язання здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-0011873304 від 26.05.2020р. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0007063304 від 26.02.2020р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 12884,39 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області рішення № 0007073304 від 26.02.2020р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 7378,36 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), шляхом зменшення суми податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 57704,68 грн., а саме: від підприємницької діяльності в сумі 42947,96 грн. за 2017р. та з сум заробітної плати найманих осіб в 2017-2018 роках в сумі 14756,72 грн. (4928,00 2017 рік + 9828,72 2018 рік) та штрафних санкцій на загальну суму 20262,75 грн. (12884,39 грн. та 7378,36 грн.). Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2942,80 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок дві гривні 80 коп.).

В судовому засіданні 06.07.2020р. представником позивача була подана до суду заява про надання доказів понесених витрат на правничу (правову) допомогу продовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

13.07.2020р. до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

16.07.2020р. (вх.№ ЕП/10850/20) до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розгляд заяви призначено на 16.07.2020р. о 14 год. 00 хв., про що позивача та відповідача повідомлено належним чином.

До судового засідання 16.07.2020р. позивач та відповідач явку представників не забезпечили.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду заяви позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі №420/3973/20 в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 14000 грн. представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.04.2020р.; акт про прийняття-передачу виконаних робіт від 07.07.2020р.; квитанцію № 0.0.1698010696.1 від 07.05.2020р. на суму 2500 грн. та чеки від 24.06.2020р. на суму 2000грн., від03.07.2020р. на суму 2500грн., від 09.07.2020р. на суму 7000грн.

Згідно п.4.2. договору гонорар адвоката вираховується від кількості витрачених годин на підготовку та забезпечення розгляду справи, участь в судових засіданнях та підготовлення процесуальних документів, згідно актів приймання - передачі виконаних робіт (в тому числі проміжних Актів) із розрахунку 500 (п`ятсот) грн. за кожну витрачену годину та сплачується протягом трьох календарних днів після складення Акту приймання-передачі. Відповідно до п. 4.3. договору, за прийняття доручення, згідно цього договору до виконання, адвокату виплачується аванс, у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. до 08 травня 2020 року.

В акті про приймання-передачі наданих робіт від 07.07.2020р. зазначено наступне: 29.04.2020 року - ознайомлення з первинним документами, вивчення нормативних документів – 4 години - 2000грн.; 30.04.2020р. консультування по суті матеріалів – 1 година - 1000грн.; 06.05.2020р. складення позовної заяви та додатків до неї і направлення до суду – 5 годин – 2500грн.; 02.06.2020р. підготовка та направлення уточненої позовної заяви – 2 години – 1000грн.; 04.06.2020р. вивчення відзиву та підготовка заперечень на відзив – 2 години – 1000грн., 16.06.2020р. підготовка, прибуття (200 км.) та участь в засіданні суду – 4 години – 2000грн.; 25.06.2020р. підготовка, прибуття (200 км.) та участь в засіданні суду – 4 години – 2000грн.; 04.07.2020р. підготовка пояснень по справі – 2 години – 1000грн.; 06.07.2020р. підготовка, прибуття (200 км.) та участь в засіданні суду – 4 години – 2000грн.; всього 28 годин – 14000грн.

Відповідач проти заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу заперечував, подавши відповідну заяву, в якій зазначив, що розмір витрат в сумі 14000 грн є безпідставним та необґрунтованим, заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи, яка є справою незначної складності та не потребувала з боку представника позивача додаткового моніторингу судової практики чи норм матеріального права, витрачання зусиль та часу, наголошуючи, зокрема, на не визначення часу який було витрачено адвокатом на виконання робіт, надання послуг.

З огляду на надані документи, враховуючи дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції № 0.0.1698010696.1 від 07.05.2020р., платником в якій зазначено ОСОБА_1 , призначення платежу – оплата за договором про правову допомогу від 29.04.2020р. та сума платежу 2500грн. Суд вважає даний доказ належним та допустимим. Щодо наданих представником позивача чеків від 24.06.2020р. на суму 2000грн., від 03.07.2020р. на суму 2500грн., від 09.07.2020р. на суму 7000грн., суд зазначає, що дані докази не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, оскільки зазначені чеки не містять ані назви (П.І.Б.) платника, ані призначення платежу, в зв`язку з чим не уявляється можливим встановити належність даних платежів саме на підтвердження факту отримання коштів від позивача за надання правової допомоги в рамках даної адміністративної справи.

У Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

З огляду та те, що представником позивача належними та допустимими доказами підтверджено лише витрати на правничу допомогу у розмірі 2500грн., з огляду на заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, суд робить висновок про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн., в зв`язку з чим заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 72-79, 139, 205, 243, 252, 256, 293, 295, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень,- задовольнити частково.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) у сумі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень).

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового судового рішення,- відмовити.

Додаткове рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Г.П. Самойлюк