Рішення № 90450929, 16.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№466/1465/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшли матеріали адміністративної справи № 466/1465/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладання подання до Головного управління Державної казначейської служби України про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7 110 грн.;

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівської області сформувати подання про повернення позивачу з Державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 7 110 грн., сплаченого відповідно до квитанції № ПН806021 від 18.12.2019 року;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Львівській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 -Василик В.Р. та зареєстровано в реєстрі за № 2827. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», однією із підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням, особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Отже, позивачем був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 7 110 грн. (квитанція № ПН806021 від 18.12.2019 року), хоча житло придбавалось вперше. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про повернення коштів, сплачених на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше. Листом від 10.01.2020 № 607/05-78 відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів посилаючись на наступне. ПФУ та його органи не володіють інформацією про визнання громадянина особою, яка придбала нерухоме майно вперше. Визнати особу такою, яка придбаває житло вперше можна в судовому порядку. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання щодо повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 березня 2020 року справу скеровано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що законодавством передбачено звільнення від сплати судового збору громадян, які вперше придбавають житло, тобто вперше набувають права власності на житло з будь – яких підстав, право на звільнення від сплати збору у цьому випадку розповсюджується на тих громадян, які не мають житла у власність, що повинно бути підтверджено при нотаріальному посвідченні договору купівлі – продажу житла відповідною довідкою органу, що здійснює державну реєстрацію права власності на житло. Вказують, на те, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. Просив у задоволенні позову відмовити

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 18 грудня 2019 року посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 -Василик В.Р. та зареєстровано в реєстрі за № 2827, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 194848549 від 25.112.2019 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Згідно з квитанцією № ПН806021 від 18.12.2019 року ОСОБА_1 сплатила 7 110 грн. збору з операції придбання (купівлі – продажу) нерухомого майна на рахунок УДК у Галицькому районі м. Львова.

Позивач вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений ним збір у розмірі 1% від вартості квартири.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.01.2020 № 607/05-78 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 194848549 від 25.112.2019 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об`єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 18.12.2019 року вперше придбала нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 7 110 грн.

Таким чином, відповідач безпідставно не повернув позивачеві сплачений збір на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7 110 грн. сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2019 року.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.п.7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі № 819/1249/17.

Водночас, зважаючи на встановлені судом обставини справи та наявність порушеного права, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна в сумі 7110 грн. та зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 110 грн. 00 коп., сплаченого відповідно до квитанції № ПН806021 від 18.12.2019 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна в сумі 7110 грн.

Зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 110 грн., сплаченого відповідно до квитанції № ПН806021 від 18.12.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 липня 2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна