Ухвала суду № 90450893, 17.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

17 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2509/20 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (93010, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Миру, 34), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі – відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якій позивач, з урахуваням уточненої позовної заяви від 08.07.2020, просить:

- визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області по нарахуванню і виплаті судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди у квітні, травні та червні 2020 року, із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - протиправними;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати і виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду у розмірі 67719 гривень 05 копійок (що після утримання податків і зборів, до виплати складає 54513 гривень 83 копійки), з яких: 8722 гривні 21 копійка (після утримання податків та зборів, до виплати) - це недоплачена винагорода за квітень 2020 року; 22895 гривень 81 копійка (після утримання податків та зборів, до виплати) - це недоплачена винагорода за травень 2020 року; 22895 гривень 81 копійка (після утримання податків та зборів, до виплати) - це недоплачена винагорода за червень 2020 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що Указом Президента України №352/2013 позивача було призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області та з 17 липня 2013 року позивач приступив до виконання обов`язків судді у цьому суді.

Відповідно до положень частини 2 статті 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до чинного законодавства з 01 січня 2020 року розмір щомісячної суддівської винагороди, що встановлений законом про судоустрій складає 75 672 грн і саме у такому розмірі позивач повинен був отримати її у квітні, травні та червні 2020 року, але отримав тільки 52193,75 грн у квітні 2020 року, у травні 2020 року тільки 38020,15 грн та у червні 2020 року тільки 38020,15 грн.

У листі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області зазначено, що виплата суддівської винагороди була обмежена на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яку було додано до цього закону Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року №553-ІХ. Оскільки ця стаття передбачає, що з 18 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України (а карантин діяв і у квітні, і у травні і у червні 2020 року), при нарахуванні у тому числі й винагороди суддям, застосовуються обмеження розміру, який не може перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, що складає 47230 гривень.

Отже, відповідач не виплатив на користь позивача суддівську винагороду за квітень, травень і червень 2020 року у розмірі, передбаченому законом про судоустрій, на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", який не являється законом про судоустрій.

Позивач вважає, що дії відповідача у вигляді нарахування і виплати йому суддівської винагороди із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» були протиправними, оскільки порушують гарантію незалежності, як судді, на належне матеріальне забезпечення в аспекті права на отримання суддівської винагороди у розмірі, встановленому саме законом про судоустрій.

Ухвалою суду від 03.07.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, яка має узгоджуватись з вимогами ст.ст. 5, 160 КАС України з визначенням предмету оскарження, підставами, змістом позову та позовними вимогами, разом з копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали суду від позивача 13.07.2020 надійшла уточнена позовна заява від 08.07.2020.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Після усунення недоліків зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті, зокрема, розуміються судді.

З викладеного слідує, що позивач у межах спірних правовідносин є службовою особою, яка у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Враховуючи значення даної справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суспільний інтерес до розгляду даної справи, а також те, що позивач є службовою особою, яка у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.

З вищевикладених підстав суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від сторін по справі докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 162-163, 168, 171, 173, 179, 243, 248,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовити.

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 18 серпня 2020 року на 14 год. 30 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву, довідку про розмір нарахованої та виплаченої суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень, травень та червень 2020 року.

До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем - суб`єктом владних повноважень - відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), відповідач – заперечення (ст. 164 КАС України) протягом триденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача – з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача – з моменту отримання відповіді на відзив, а для третіх осіб – з моменту отримання позову або відзиву.

Відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Запропонувати третім особам надати письмові пояснення щодо заявленого позову.

Справа розглядатиметься суддею Шембелян В.С. одноособово.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки https://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяВ.С. Шембелян