
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/352/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, 2/2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 39420875), Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (далі – позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2019/201817/1 від 23.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209140/2019/02491; 2) стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 4204,00 грн. шляхом їх списання із рахунків відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 05 червня 2020 року залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Галицьку митницю Держмитслужби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/201817/1 від 23.11.2019 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/02491. Вважає, що вказані рішення прийняті всупереч нормам митного законодавства. Зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, однак які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості. Звертає увагу, що законодавством чітко передбачена процедура митного контролю правильності визначення митної вартості. Так само чітко визначено, що при здійсненні митного контролю, митним органом доходів і зборів проводиться перевірка числових значень митної вартості. Замовлення GO 19002, яке не було надано до митного оформлення, не являється документом, що підтверджує певні числові показники митної вартості, та такий документ відсутній у виключному переліку наведеному в ч. 2 ст. 52 МК України. Також зазначає, що надана довідка про вартість перевезення від 21.11.2019 року в повній мірі підтверджує вартість витрат на транспортування, які були включенні для розрахунку митної вартості, а отже відмова у митному оформленні є незаконною. Звертає увагу, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією UA209140/2019/206052 подані всі необхідні документи, які з врахуванням ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару та числові складові митної декларації.
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару були виявлені наступні розбіжності. У інвойсі вказано замовленнями GO 19002, в пункті 2.2 зазначено, що постачання товару здійснюється партіями, які формуються згідно із замовленнями покупця та вказуються в інвойсах на кожну партію товару, в них повинні вказуватися: опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, ціна за одиницю, умови поставки та оплати, проте даний документ не надано до митного оформлення. Запис у графі CMR вказано місце та дата завантаження 15.11.2019 р. Valencia, а в договорі - замовлення на перевезення дата завантаження 18.11.2019 р., дані суперечать одне одному. У контракті від 24.11.2017 р. № 12 у п. 5 Умови оплати у п. 6. 1 вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару, однак у рахунку-фактурі присутній тільки один запис, який містить інформацію щодо порядку здійснення розрахунків, тобто, оплата перед відвантаженням. Проте, жодних документів, які це підтверджують до митного оформлення не надано. У п. 4.5 договору передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи - прайс-лист, однак до митного оформлення зазначені документи надані не були. Звертає увагу, що у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, Львівською митницею ДФС виставлена декларанту вимога про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Разом з тим, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, Львівська митниця ДФС не визнала заявлену митну вартість.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (далі – МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 ст. 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст. 52 МК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч. 4 ст. 53 МК України).
Частиною 2 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною ч. 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року між позивачем ТОВ “Голден Фруіт” (покупець) та компанією Anecoop S.Coop (постачальник) укладено контракт № 12, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати товар – свіжі фрукти покупцю, а покупець зобов`язується прийняти цей товар відповідно до умов і положень контракту. Загальний обсяг товару, який поставляється, складається з сум, вказаних в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару.
23 листопада 2019 року, з метою митною оформлення: хурми свіжої, врожаю 2019 року, запакованої у картонні коробки з нанесеним маркуванням державною мовою, призначених для громадського харчування, вагою брутто 12379 кг, всього 2560 картонних коробок, торгівельної марки Roscardi, ТОВ «Голден Фруіт» подало до митного органу митну декларацію № UA 209140/2019/206052. Митна вартість товару (без витрат на транспортування) зазначалась у розмірі 7135,2 євро за весь товар або 0,6 євро за 1 кг.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: контракт № 12 від 24.11.2017 р.; інвойс № 19/025017 від 18.11.2019 р.; автотранспортна накладна (CMR) від 15.11.2019 р.; фітосанітарний сертифікат CE/ES/0722309 5 B від 19.11.2019 р.; сертифікат з перевезення EUR 1 від 19.11.2019 р.; договір від 17.11.2019 р. про транспортне – експедирування та перевезення вантажу; рахунок про надання транспортно-експедиторських послуг № 123 від 19.11.2019 р.; довідку про вартість перевезення від 21.11.2019 р.; митну декларацію країни відправлення 19 ES00464710066029 від 19.11.2019 р.
23 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2019/201817/1 та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209140/2019/02491.
З метою недопущення псування товару, позивач подав для митного оформлення митну декларацію № UA 209140/2019/206125, задекларувавши митну вартість за визначеною відповідачем методом та ціною.
У графі 33 вищевказаного оспорюваного рішення “Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначено, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – третій статті 53 Митного кодексу України. При вивченні поданих до митного оформлення документів була встановлена наступна інформація, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості: У інвойсі від 18.11.2019 р. № 19/025017 вказано замовленнями GO 19002, проте даний документ не надано до митного оформлення; Також запис у графі CMR вказано місце та дата завантаження 15.11.2019 р. Valencia, а в договір замовлення на перевезення № 05/12 17.11.2019- дата завантаження 18.11.2019 (різні дати); У контракті від 24.11.2017 р. № 12 у п.5 Умови оплати у п. 6.1 вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків). У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків; П. 4.5 даного договору перебачено, що покупцю направляються інші необхідні документи (прайс-лист), котрі відсутні. Декларантом надано прайс-листи датовані 11-17.11.2019 р. (в якому вказані позиції товару згідно даного листа становлять 0,65 євро за кг, а відповідно до фактури 06, євро за кг; 28.10.2019 – 03.11.2019 не може взятий митницею до уваги, оскільки фактура від відправника виставлена 25.10.2019 року – дані в даному прайс-листі не можуть бути актуальними. Проформі – інвойс від 18.11.2019 № 19/025017 вказано замовленнями GO 19002, проте даний документ не надано до митного оформлення. Виписку з бухгалтерської документації від 13.11.2019 № 268 на суму 6652,80 євро (в якій зазначена проформі-інвойс від 18.11.2019 р. № 19/025017 сума по якій становить 7372,80). Неможливо застосувати наступні методи визначенні митної вартості, по тов. № 1, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2Б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходу і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості тов. № 1 слугували МД UA 20180/2019/77003 від 19.11.2019, з урахуванням (торгівельної марки – Roscardi товару) в наближений час.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «хурма свіжа, врожаю 2019 року, призначена для громадською харчування. Вага нетто: 11892 (кг.). Торговельна марка: Roscardi».
При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, оскільки під час розгляду документів було встановлено: 1) у інвойсі від 18.11.2019 №19/025017 вказано замовленнями GO 19002, в пункті 2.2 зазначено, що постачання товару здійснюється партіями, які формуються згідно із замовленнями покупця та вказуються в інвойсах на кожну партію товару, в них повинні вказуватися: опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, ціна за одиницю, умови поставки та оплати, проте даний документ не надано до митного оформлення; 2) запис у графі CMR вказано місце та дата завантаження 15.11.2019 Valencia, а в договорі - замовлення на перевезення № 05/12 17.11.2019 - дата завантаження 18.11.2019, дані суперечать одне одному; 3) у контракті від 24.11.2017 № 12 у п.5. Умови оплати у п.6.1 вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків). У рахунку-фактурі присутній тільки один запис, який містить інформацію щодо порядку здійснення розрахунків, а саме «payment details: before loading», тобто, оплата перед відвантаженням. Проте, жодних документів, які це підтверджують до митного оформлення не надано; 4) п. 4.5 даного договору передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи - прайс-лист. До митного оформлення зазначені документи надані не були.
У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 53 МК України декларанту була виставлена вимога про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявку) ;
- специфікації, прейскуранти (прайс-листи);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- виписку з бухгалтерської документації;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом надано: прайс-лист на період 17.11.2019 р. - 19.11.2019 р.; банківський платіжний документ про попередню оплату; проформу-інвойс від 15.11.2019 р. № 19/025017.
Суд звертає увагу, що рівень ціни у прайс-листі на товари, що постачаються, становить 0,65 євро/кг, що не відповідає рівню ціни у фактурі - 0,6 євро за кг.
У проформі-інвойсі дані щодо вагових показників не відповідають даним, вказаним у інвойсі (при цьому кількість палет та коробок не однакова): проформа-вага брутто/нетто -13312/12288 кг., інвойс 12379/11892 відповідно.
Крім того, платіжне доручення від 13.11.2019 р. № 268 на суму 6652,80 євро, проте, зазначений документ містить посилання на проформу-інвойс від 18.11.2019 р. № 19/025017 сума оплати згідно якої становить 7372,80 євро.
Разом з тим, неможливо було застосувати наступні методи визначення митної вартості, по тов. № 1, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.
Таким чином Львівською митницею ДФС, з достатніх на те підстав, винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2019/201817/1 від 23.11.2019 року.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA20180/2019/77003 від 19.11.2019 р., з урахуванням (торгівельної марки - Roscardi товару) в наближений час.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, 2/2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 39420875), Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Суддя Д.В. Іванчулинець
Судове рішення № 90450500, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 17.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/352/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: