Ухвала суду № 90450409, 06.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

06 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/3807/20

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Лінкевич Т.Ф.,

за участю: представника позивача - Мелешка М.А.,

представника відповідача, Голови Житомирської міської об`єднаної територіальної громади Сухомлина С.І., - Шульської О.М.,

представника відповідача, Житомирської міської ради, - Чернюк А.В.,

представника відповідачів, депутатів 7- го скликання Губатюка О.В. та ОСОБА_1 , - Таргонського І.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Голови Житомирської міської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 , Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Губатюка Олега Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Колесника Сергія Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Леонченко Наталії Петрівни, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Манухіна Максима Леонідовича, Депутата Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеєва Юрія Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Онопрієнко Тетяни Миколаївни, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Раковича Антона Юрійовича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Рудя Петра Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Сахневича Антона Олександровича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Черняховича Олександра Мирославовича, Житомирської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Громадська організація "Громадська оборона" звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_3 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_4 С ОСОБА_5 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_6 Н ОСОБА_7 , яка вийняла свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання Манухіна М ОСОБА_8 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеева Ю ОСОБА_5 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_9 Т ОСОБА_10 , яка вийняла свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання Раковича А ОСОБА_11 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправними дії депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_12 П ОСОБА_5 , який вийняв свою картку для голосування (депутата) із ПТК «Віче», під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання Сахневича А.О., який не голосував, під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність депутат(ки)а Житомирської міської ради 7-го скликання Черняховича О.М., який не голосував, під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) «Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність міського голови Сухомлина С.І. (Головуючого) при порушенні регламенту Житомирської міської ради під час поіменного голосування 6 (шостого) питання (проекту рішення) "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради з боку депутатів Житомирської міської ради 7-го скликання Губатюка О.В., ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;

- зобов`язати уповноважену особу Житомирської міської ради винести на повторний розгляд сесії Житомирської міської ради проект рішення "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади".

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач вказав, що 20.02.2020 під час поіменного голосування 6 (шостого) питання «Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади» на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради, міським головою Сухомлиним С.І. та депутатами Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 було грубо порушено Регламент Житомирської міської ради, затверджений рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Відповідачем - Житомирським міським головою, подано відзив на позовну заяву, з проханням відмовити повністю в задоволенні позовної заяви Громадської організації "Громадська оборона".

Відповідачами - депутатом Житомирської міської ради 7- го скликання Губатюком О.В., депутатом Житомирської міської ради 7- го скликання Рудьом П.В., подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачі повністю заперечують проти всіх доводів, зазначених у позовній заяві, і вважають позовну заяву Громадської організації "Громадська оборона" необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Також у відзиві вказано, що судовий захист здійснюється судом лише у разі реального порушення прав та інтересів, зокрема Громадської організації "Громадська оборона", що звернулась із позовом. На переконання відповідачів, позивач жодним чином не доводить порушення саме його прав або інтересів внаслідок відмови від волевиявлення депутатами - відповідачами під час голосування з питання № 6 на 64-й (позачерговій) сесії міської ради. Зазначено, що у позивача відсутня адміністративна процесуальна правоздатність в частині представлення або ж безпосереднього захисту інтересів мешканців мікрорайону в суді, які звернулись з колективним зверненням до позивача. Враховуючи викладене відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог Громадської організації "Громадська оборона".

Вказаними відповідачами також подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Представником відповідача - Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Онопрієнко Т.М., подано відзив на позовну заяву, з проханням закрити провадження у справі в частині позову до депутатів Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , оскільки дана справа не підлягає судовому розгляду. При цьому зазначено, що депутат місцевої ради не є ані посадовою, ані службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а є учасником законотворчої діяльності, тому не відноситься до суб`єктів владних повноважень і не наділений владними управлінськими функціями. Стверджують, що депутат місцевої ради виконує виключно представницькі функції, а не владні, а тому не може бути стороною в адміністративній справі.

Представником позивача подано відповідь на відзив представника депутата Житомирської міської ради 7-го скликання Онопрієнко Т.М., у якій, зокрема, вказано, що за даним позовом ГО «Громадська оборона» не є предметом спору голосування депутатки Житомирської міської ради Онопрієнко Т.М. і всі доводи представника відповідача щодо неможливості депутата бути відповідачем в суді з питань голосування спростовуються, тому як органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому зазначено в п. 11 ст. 34 Регламенту Житомирської міської ради (сьомого скликання), затвердженого рішенням Житомирської міської ради 21.07.2016 № 260, визначено вичерпний порядок голосування, а саме: голосування на пленарному засіданні міської ради проводиться за допомогою ПТК «Віче» протягом 10 секунд, шляхом натискання кнопок "за", "проти", "утримався" в режимі поіменного голосування, коли системою проводиться фіксація результатів голосування кожного депутата. Після закінчення електронного голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати та про прийняте рішення. З огляду на викладене позивач вважає, що дії вчинені депутаткою Онопрієнко ОСОБА_21 не передбачені вимогами законодавства, а результат поіменного голосування показує, що ОСОБА_17 була відсутня під час такого голосування.

Також позивачем подано відповіді на відзиви, подані Головою Житомирської міської ради, депутатами Губатюком О.В. та Рудьом ОСОБА_22 , в яких представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі, оскільки відзиви необґрунтовані.

Представником відповідачів - депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Губатюка О.В., депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Рудьом П.В., подано заперечення щодо відповіді на відзив, у яких вказано, що відповідь не містить спростування доводів їх відзиву. Вказано, що позиція позивача є помилковою, оскільки відповідачами не допущено порушення ч. 3 ст.20 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", вони прибули на засідання ради та голосували з питань порядку денного, але з об`єктивних причин раніше покинули сесійну залу.

Відповідачем - Житомирським міським головою подано заперечення на відповідь на відзив позивача, з проханням відмовити в задоволенні позову, оскільки міський голова не порушував вимог Регламенту 22.02.2020 на 64-тій позачерговій сесії.

Відповідачем - Житомирською міською радою також подано відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення вказаного відповідача проти позову. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що ні Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", ні Законом України "Про місцеве самоврядування", ні Регламентом, що регулюють повноваження депутатів місцевих рад не передбачено обов`язку голосувати при прийнятті рішень. Депутат місцевої ради виконує представницькі функції, є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування та не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно - владні управлінські функції, а відтак не може бути стороною по справі.

Представником відповідача - депутата Житомирської міської ради 7-го скликання Онопрієнко Т.М., подано заперечення на відповідь на відзив, у яких представник наполягав на закритті провадження в справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині відносно до депутатів ради, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вказав, що доводи викладені у відповіді на відзив необґрунтовані.

Позивачем на вказані заперечення подано пояснення. У цих поясненнях представником позивача зазначено, що ГО "Громадська оборона" не оскаржує голосування "за" чи "проти" проекту рішення, тому як предметом оскарження являється конкретна дія чи бездіяльність осіб органу місцевого самоврядування, які діяли всупереч Конституції та Законом України, що є порушенням правового порядку в Україні і є недопустимим проявом у правовій Державі. Також подано пояснення щодо заперечення на відповідь на відзив відповідачів - депутата ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з вимогою задовольнити позов у повному обсязі.

Також до суду надійшли відзиви відповідачів - Депутата Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеєва Ю.В. і Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Раковича А.Ю., з проханням відмовити позивачу в задоволенні позову. Заперечуючи проти позову відповідачі у відзивах вказали, що депутат місцевої ради в силу Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконує представницькі функції, є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування та не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно-владні управлінські функції, а відтак не може бути стороною по справі. Зазначено, що депутату надається право голосу, яким він може скористатися під час голосування шляхом натискання кнопок «за», «проти», «утримався» або не скористатися і електронна система фіксує «не голосував». Ні Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Регламентом, що регулюють повноваження депутатів місцевих рад не передбачено обов`язку голосувати при прийнятті рішень, це є правом депутата. Поряд з наведеним указано, що позивачем не обґрунтовано та не доведено, які саме права мешканців порушено не прийнятим проектом рішення «Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади», виходячи з норм КАС України. На думку відповідачів, позивачу законом не надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та захищати в суді інтереси інших осіб, які звернулися до позивача за таким захистом.

У підготовчому засіданні представник позивача щодо закриття провадження в справі заперечував.

Представник відповідача, Голови Житомирської міської об`єднаної територіальної громади Сухомлина С.І., в підготовчому засіданні щодо закриття провадження в справі не заперечувала.

Представник відповідача, Житомирської міської ради, в підготовчому засіданні не заперечувала щодо закриття провадження в справі.

Представник відповідачів, депутатів 7- го скликання Губатюка О.В. та Рудя П.В ОСОБА_23 , у підготовчому засіданні щодо закриття провадження в справі не заперечував.

Відповідачі - Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Колесник С.В., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Леонченко Н.П., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Манухін М.Л., Депутат Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеєв Ю.В., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Онопрієнко Т.М., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Ракович А.Ю., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Сахневич А.О., Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Черняхович О.М. у підготовче засідання не з`явилися, хоча про час та місце засідання були повідомлені. Відповідачем - Депутатом Житомирської міської ради 7- го скликання Колесником С.В. подано заяву про розгляд справи без участі відповідача. Відповідачі - Депутат Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеєв Ю.В. і Депутат Житомирської міської ради 7- го скликання Ракович А.Ю. у поданих відзивах просили розглянути справу без їх участі. Представником відповідача - Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Онопрієнко Т.М., подано заяву, в якій представник повідомив, що порушене перед судом питання щодо закриття провадження у справі в частині підтримують в повному обсязі та просять суд вирішити його без їх участі.

Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 лютого 2020 року відбулася 64 (позачергова) сесія Житомирської міської ради сьомого скликання.

Відповідно до змісту Протоколу 64 (позачергової) сесії ради 7 скликання від 20.02.2020 одним із питань розгляду порядку денного шістдесят четвертої (позачергової) сесії міської ради сьомого скликання було - "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію авто-заправочних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади". Проте Депутати міської ради не підтримали проект рішення з даного питання. Так, "за" проголосувало 20 депутатів, "проти" – 0, "утримались" – 2, "не голосували" – 3.

Із результатів поіменного голосування на 64 (позачерговій) сесії міської ради 7 скликання 20.02.2020 щодо питання порядку денного - "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію авто-заправочних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" Депутати Житомирської міської ради 7- го скликання голосували здійснивши певний вибір чи були відсутні. Зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 були відсутні, а ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не голосували.

Громадська організація "Громадська оборона" вважає, що 20.02.2020 під час поіменного голосування 6 (шостого) питання «Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади» на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради, міським головою Сухомлиним С.І. та депутатами Житомирської міської ради 7-го скликання ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 було грубо порушено Регламент Житомирської міської ради, затверджений рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260. Так, під час поіменного голосування депутати ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 вийняли свої картки із ПТК «Віче», що показало в результаті голосування їх відсутність в залі засідання, а депутат ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не голосували. На переконання позивача, такі дії є протиправними та суперечать ч. 11 ст. 34 вказаного Регламенту, а тому Громадська організація "Громадська оборона" звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду справи, надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом першим частини першою статті 19 вказаного Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення та значення термінів у яких вони вживаються в КАС України наведено у статті 4 цього Кодексу.

Так, у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із п. 2 ч. 1 вказаної статті КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

В силу приписів пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому суд наголошує, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, сформованим, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У контексті наведено слід вказати, що відповідно до положень статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Конституції України, до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Відповідно до часини 4 вказаної статті Конституції України, статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

У рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року вказано, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно із частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина третя статті 10 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 49 Закону № 280/97-ВР, депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами (ч. 11 ст. 49 Закону № 280/97-ВР).

Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 № 93-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 93-IV) визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

У відповідності до ст. 2 Закону № 93-IV, депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 3 Закону № 93-IV, депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

У статті 18 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради зобов`язаний:

1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;

2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;

3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

Види актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у статті 59 Закону № 280/97-ВР.

У відповідності до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Частиною 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень свідчить на користь висновку, що органами місцевого самоврядування уповноважені самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування. У свою чергу саме такі рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування (видавця акта як суб`єкта владних повноважень) можуть бути предметом оскарження в судовому порядку особою, яка вважає, що таким рішенням порушені її права та/або обов`язки.

Одночасно суд наголошує, що депутат місцевої ради не є ані посадовою, ані службовою особою органу місцевого самоврядування, а є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Суд ураховує, що порядок роботи Житомирської міської ради (далі - міська рада), її органів та посадових осіб, засади формування, організації діяльності та припинення діяльності депутатських груп та фракцій у міській раді визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", іншими законодавчими актами, Положенням про постійні комісії Житомирської міської ради та Регламентом Житомирської міської ради (сьомого скликання), затвердженим рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260 (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 04.07.2017 № 651; від 28.09.2017 №727).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Регламенту Житомирської міської ради (сьомого скликання), затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260 (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 04.07.2017 № 651; від 28.09.2017 №727), Регламент Житомирської міської ради (далі - Регламент) встановлює порядок підготовки і проведення сесій міської ради, її засідань, формування виконавчих та інших органів міської ради, визначає процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та прийняття рішень, порядок здійснення контрольних функцій міської ради та є обов`язковим для виконання всіма депутатами, міським головою та виконавчими органами міської ради.

У статті 7 вказаного Регламенту визначені права та обов`язки депутата в раді. Так, у відповідності до положень цієї статті, депутат зобов`язаний брати участь у роботі ради, засіданні постійної та інших комісій міської ради, до складу яких його обрано. Участь депутата у роботі ради полягає: в присутності на всіх пленарних засіданнях ради та в роботі постійних комісій; в активній роботі над питаннями, що вносяться на розгляд ради і постійних комісій; виступах з питань, що розглядаються; внесенні поправок і пропозицій при розгляді проектів рішень на сесії; ініціюванні питань до плану роботи ради і постійних комісій; ініціюванні питань до порядку денного сесії та підготовці проектів рішення з даного питання; організації контролю за виконанням рішень ради, в першу чергу, віднесених до компетенції постійної комісії, в якій працює депутат. Депутат користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та постійних комісій, до складу яких він входить. Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу органу ради, бере участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Згідно із ч. 4 ст. 9 Регламенту, міський голова організовує роботу ради, очолює виконавчий комітет, здійснює керівництво виконавчими органами ради, головує на засіданнях виконавчого комітету та засіданнях ради (крім випадків, передбачених частиною 10 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

За змістом положень ст. 34 Регламенту, рішення міської ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою ПТК «Віче» або бюлетенями при проведенні таємного голосування. При проведенні поіменного голосування за допомогою ПТК «Віче» формується список з результатами голосування в стандартному режимі «За», «Проти», «Утримались», «Не голосували», який зберігається в електронному архіві сесії. При проведенні поіменного голосування за допомогою ПТК «Віче» формується список з результатами голосування в стандартному режимі «За», «Проти», «Утримались», «Не голосували», який відображається на загальному інформаційному табло та зберігається в електронному архіві сесії. Голосування на пленарному засіданні міської ради проводиться за допомогою ПТК «Віче» протягом 10 секунд, шляхом натискання кнопок "за", "проти", "утримався" в режимі поіменного голосування, коли системою проводиться фіксація результатів голосування кожного депутата. Після закінчення електронного голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати та про прийняте рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 42, ч.ч. 1-3, 5 ст. 43 Регламенту, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення міської ради приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом поіменного або таємного голосування більшістю голосів від загального складу ради. Рішення ради з будь-якого питання приймається після його обговорення. Рішення ради може прийматися без обговорення, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього. При встановленні результатів голосування до загального складу міської ради включається голос міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що депутат місцевої ради не відноситься до суб`єктів владних повноважень і не наділений владними управлінськими функціями. Дії депутатів місцевої ради під час голосування щодо всіх чи конкретного питання порядку денного сесії ради не можна вважати управлінськими, оскільки є діями з розгляду питань віднесених до компетенції місцевої ради, які за змістом, способами, прийомами, завданнями і юридичною природою є проявами (вираженням, властивостями) функцій правотворчості.

Оскаржені позивачем у даному позові дії депутатів Житомирської міської ради, які виразилися у не голосуванні по одному із питань порядку денного, а також у вийнятті карток із ПТК "Віче", внаслідок чого в результаті голосування вказано про їх відсутність в залі засідання, стосуються питань дій та/або бездіяльності депутатів ради та, як наслідок, міського голови як головуючого засідання під час здійснення процесу правотворчості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що предметом спору за даним позовом є повноваження депутатів місцевої ради, міського голови під час реалізації повноважень щодо розгляду та прийняття рішень ради. Отож, пред`явлені у даному позові вимоги Громадської організації "Громадська оборона" стосуються не управлінської діяльності органу місцевого самоврядування, а процедурної діяльності депутатів Житомирської міської ради та міського голови, які не підпадають під контроль суду адміністративної юрисдикції.

Враховуючи те, що у межах спірних правовідносин відповідачі не здійснювали владних управлінських функцій стосовно позивача, а відносини, що склалися між сторонами, не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої, суд вважає, що спір у даних правовідносинах не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин, а тому не являється діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути предметом розгляду судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Враховуючи наведене, а також суть спірних правовідносин, суд вважає, що спір щодо дій, бездіяльності депутатів Житомирської міської ради 7-го скликання та міського голови під час поіменного голосування щодо питання (проекту рішення) «Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" на 64-й (позачерговій) сесії Житомирської міської ради не належить до юрисдикції судів.

Вимоги про зобов`язання уповноважену особу Житомирської міської ради винести на повторний розгляд сесії Житомирської міської ради проект рішення "Про встановлення заборони (мораторію) на будівництво, розміщення та прийняття в експлуатацію автозаправних станцій в житлових та рекреаційних зонах на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади" є похідними від основних.

Пунктом першим частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі необхідно закрити.

Висновок суду про закриття провадження у справі унеможливлює розгляд судом клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 9, 173-183, 238-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Голови Житомирської міської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 , Житомирської міської ради, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Губатюка Олега Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Колесника Сергія Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Леонченко Наталії Петрівни, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Манухіна Максима Леонідовича, Депутата Житомирської міської ради 7-го скликання Мойсеєва Юрія Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Онопрієнко Тетяни Миколаївни, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Раковича Антона Юрійовича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Рудя Петра Володимировича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Сахневича Антона Олександровича, Депутата Житомирської міської ради 7- го скликання Черняховича Олександра Мирославовича про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії закрити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст ухвали складено: 13 липня 2020 р.