Рішення № 90450364, 16.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р. Справа№200/5662/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт.Велика Новосілка, вулиця Центральна, будинок 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який знаходиться на обліку в Великоновосілківському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з серпня 2018 року. Також є особою з інвалідністю (ІІІ гр.), що підтверджується довідкою МСЕК від 09.08.2018 року (серія 12 ААБ № 070688), доданою до позовної заяви.

За час своєї трудової діяльності Позивач тривалий час працював на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та набув право на призначення пенсії за віком згідно з чинним законодавством України.

З 03 січня 2020 року Позивача було переведено з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії - за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Проте частину страхового стажу, яка складає майже 8 років (а саме, за період з 01.03.2012р. по З 1,12.2019р.), Відповідачем не було зараховано до загального страхового стажу Позивача.

Тобто, при нарахуванні суми пенсії Відповідачем не були враховані наявний страховий стаж та суми заробітної плати за період роботи па Красногорівському МККП “Віта” з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року.

Не погоджуючись з таким розміром власної пенсії Позивач 05.03.2020 року звернувся до Відповідача з письмовою заявою, яка містила вимогу провести розрахунок пенсії з моменту переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з 03 січня 2020 року, з урахуванням періоду роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року па Красногорівському МККП “Віта” та зарахуванням цього періоду до страхового стажу та сум заробітних плат для визначення розміру пенсії.

Спірний період роботи позивача з 01.03.2012 року по 31.12.2019 року на Красногорівському МККП “Віта” підтверджуються записом в трудовій книжці.

Надаючи відповідь на заяву Позивача з питання розрахунку пенсії відповідно до норм чинного законодавства. Відповідачем було надано Рішення у формі листа-відмови № 84/Г-01-01-06 від 19 березня 2020 року, згідно якого “Страховий стаж зараховано на підставі трудової книжки, трудових договорів №155 від 07.04.1999, № 299 від 20.07.1999, № 118 від 31.12.1999, №379 від 29.06.2000, № 140 від 19.12.2000, військового квитка та Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Зазначені в звернені періоди стажу (з 30.08.1977 по 30.05.1978, з 14.08.1978 по 02.11.1978, з 05.02.1981 по 16.03.1998, з 08.04.1999 по 31.12.1999) зараховані в повному обсязі. Згідно наданих документів страховий стаж складає 34 роки 08 місяців 05 днів. Коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії складає 0,34667.

Слід зазначити, що страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Отже періоди роботи в Красногорівському міському КМП “Віта” з 01.03.2012 по 31.12.2019 не зараховано до страхового стажу, оскільки підприємством за вказаний період не сплачені страхові внески.

Позивач Рішення Відповідача (у формі листа-відмови № 84/Т-01-01-06 від 19 березня 2020 року) вважає протиправним, таким, що порушує його право на належний соціальний захист у старості, пепедбачений статтею 49 Конституції України, та таким що підлягають скасуванню та просить суд

визнати протиправними дії Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та врахуванні відомостей щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у формі листа-відмови № 84/Г-О1-О1-06 від 19 березня 2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та врахуванні відомостей щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987року.

зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та врахувати відомості щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року.

зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та провести перерахунок суми пенсії з моменту її переведення на інший вид (пенсію за віком), а саме з 03 січня 2020 року, з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за періоди роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року на АТП-0563 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 17 червня 2020 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Станом на 16 липня 2020 року відзив з боку Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не надходив, клопотання про продовження строків для подання відзиву на позовну заяву, відповідачем не надано.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 175 КАС України).

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області 13.09.2001 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Відповідач, Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вулиця Центральна, 103 та суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до листа № 84/Г-01-01-06 від 19.03.2020 року страховий стаж зараховано на підставі трудової книжки, трудових договорів №155 від 07.04.1999, № 299 від 20.07.1999, № 118 від 31.12.1999, №379 від 29.06.2000, № 140 від 19.12.2000, військового квитка та Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Зазначені в звернені періоди стажу (з 30.08.1977 по 30.05.1978, з 14.08.1978 по 02.11.1978, з 05.02.1981 по 16.03.1998, з 08.04.1999 по 31.12.1999) зараховані в повному обсязі. Згідно наданих документів страховий стаж складає 34 роки 08 місяців 05 днів. Коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії складає 0,34667.

Слід зазначити, що страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Отже періоди роботи в Красногорівському міському КМП “Віта” з 01.03.2012 по 31.12.2019 не зараховано до страхового стажу, оскільки підприємством за вказаний період не сплачені страхові внески.

Згідно трудової книжки БТ НОМЕР_3 0598655, у спірний період, ОСОБА_1 , працював у Красногорівському міському КМП “Віта”.

Індивідуальні відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, форма ОК-5 містять дані про розмір заробітної плати, але спірний період не заховано до стажу (а.с.28-29).

Відповідно довідки № 68 від 04.03.2020 року із заробітної плати з 2012 року по 2015 рік включно, утримувались страхові внески з ЄСВ (а.с.24).

Відповідно довідки № 15 від 16.03.2020 року із заробітної плати з жовтня 2017 року по грудень 2019 року включно, утримувались страхові внески з ЄСВ (а.с.25).

Відповідно до довідки № 9 від 03.03.2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, позивач працював в АТП 0563 Філії Донецького акціонерного товариства “Агрошляхбуд” з 1983 року по 1987 року (а.с.26).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту третього частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень вказаного Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Зазначеній нормі ЗУ 1058 кореспондує інша норма іншого Закону. А саме, відповідно до пункту “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4статті 24 Закону № 1058-ІVвизначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З дослідженої трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що в ній належно відображено спірний період роботи позивача на Красногорівському МККП “Віта”.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на перерахунок пенсії.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює, а тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу роботи позивача вищезазначеного періоду підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу, періоду роботи в Красногорівському міському КМП “Віта” з 01.03.2012 по 31.12.2019.

До позовної заяви додано довідку № 9 про заробітну плату для очислення пенсії у період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року та 10 про перейменування підприємства від 03.03.2020 року виданих філією Донецького АТ “Агрошляхбуд” АТП 0563. (а.с.26-27), що видана філією Донецького акціонерного товариства “АГРОШЛЯХБУД” м.Донецьк.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Донецьк Донецької області.

Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Однак, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані “намібійські винятки”: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що “Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами...”.

Періоди, за які надано довідки, цілком відповідають періоду робот відображених у трудовій книжці, довідки містять усі необхідні реквізити та видані органами, що розташовані на тимчасово окупованій території, так званої ДНР.

Суд приймає до уваги довідку № 9 про заробітну плату для очислення пенсії у період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року та № 10 про перейменування підприємства від 03.03.2020 року виданих філією Донецького АТ “Агрошляхбуд” АТП 0563, а тому позовні вимоги в частині врахування відомості позивача вищезазначеного періоду підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та врахувати відомості щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року, суд зазначає наступне.

В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, враховуються відомості щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про врахування відомості щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суд зазначає. Рішення по справі не приймалось, тому ця вимога позивача є необґрунтованою.

Що стосується вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача подання до суду звіту про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт.Велика Новосілка, вулиця Центральна, будинок 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року на Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про врахування відомості щодо сум заробітної плати для обчислення пенсії на підставі Індивідуальних відомостей про застраховану особу та довідок, що містять відомості про заробітну плату за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року та 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року.

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за періоди роботи з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2019 року Красногорівському міському комбінаті комунальних підприємств “Віта” та з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року на АТП-0563.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Великоновосілківського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (85500, Донецька область, смт.Велика Навосілка, вулиця Центральна, 103) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков