Рішення № 90450340, 14.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 р. Справа№200/13733/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., за участю секретаря судового засідання Синковій А.О.,

за участю: представника позивача: Мегріш Є.Я.

представника відповідача: Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.05.2019 року ним отримано лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.04.2019 року №34979/10/05-99-49-20-23, згідно якого позивача повідомлено про некоректне нарахування процентів за користування розстроченнями (відстроченнями) грошових зобов`язань, а саме екологічного податку.

Позивач вважає що відповідачем неправомірно донараховано позивачеві проценти у розмірі 1376 849,26 грн. по сумам розстрочення (відстрочення) екологічного податку згідно зі ст. 100 ПКУ за 2016 рік за кодами БК:

- 85 19010300 03,8519010300 07 - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- 85 19010100 03 - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці платника податків процентів, вважає їх неправомірними, здійсненими із порушенням вимог законодавства та просить.

1. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецької області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків відокремленого підрозділу «КУРАХОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» процентів за користування розстроченням у розмірі 1 376 849,26 грн. за кодами БК платежу 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03.

2. Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 1 376 849,26 грн. з інтегрованої картки платника податків ВІДОКРЕМЛЕННОГО ПІДРОЗДІЛУ «КУРАХОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за кодами платежу 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03 та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року суд прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23 грудня 2019 року.

17.12.2019 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області на виконання листа ДФС України від 10.04.2019 №12002/7/99-99-17-04-17 було проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 Кодексу розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017, на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). За результатами проведеної перевірки встановлено випадки некоректного нарахування процентів по 8-ми договорах (код адміністративного району 538), що укладалися з ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у період 2015-2016 рр. на загальну суму 1 376 849,26 гривень.

Позивачу було спрямовано лист від 26.04.2019 №34979/10/05-99-49-20-23, яким повідомлено керівництво підприємства про підстави донарахування процентів за користування розстроченнями та надано розшифрування зазначених донарахувань у розрізі договорів, кодів податку, термінів сплати, розміру облікової ставки НБУ на кожну з дат прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення та сплати чергових часток розстроченого платежу. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист отримано платником податків 08.05.2019 року. Крім того, розрахунок процентів за користування розстроченнями з наявним алгоритмом такого розрахунку у електронному вигляді направлено 10.05.2019 о 12-59 год. на електронну адресу підприємства portnovaov@dtek.com.

Від позивача 16.05.2019 року до бюджету надійшли кошти за кодами бюджетної класифікації та у розмірах, що зазначалися у вищезазначеному листі контролюючого органу, у т. ч.:

за кодом 85 19010100 03 зараховано 1 164 693,84 грн., платіжне доручення №92488 від 16.05.2019 року;

за кодом 85 19010300 03 зараховано 162 043,81грн., платіжне доручення № 92482 від 16.05.2019 року;

за кодом 85 19010300 07 зараховано 50 111,63 грн., платіжне доручення № 92499 від 16.05.2019 року.

Факт самостійної сплати ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» суми процентів, свідчить про згоду платника податків з доводами та розрахунком, що направлені листом ГУ ДФС у Донецькій області від 26.04.2019 №34979/10/05-99-49-20-23 та є приводом вважати суму такого донарахування узгодженою з боку підприємства.

Відображення операцій з донарахувань виявлених у результаті інвентаризації процентів відбулось 16.05.2019 року після надходження грошових коштів у рахунок погашення сум зазначених процентів.

Враховуючи, що ДФС є компетентним суб`єктом владних повноважень, на якого покладається контроль за сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів) та має обов`язок забезпечувати своєчасне наповнення бюджету в інтересах і на користь держави, дії посадових осіб ГУ ДФС у Донецькій області щодо донарахування процентів за користування розстроченнями ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» відповідають нормам діючого законодавства України.

На підставі викладеного ГУ ДФС у Донецькій області вважає дії правомірними та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.02.2020 року через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення в яких він зокрема вказує про те що у відзиві податковий орган зазначає, що випадки некоректного нарахування процентів встановлено за 8-ми договорами

Підставою для нарахування процентів податковий орган зазначає «проведення інвентаризації наданих» згідно зі статтею 100 ПКУ розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017р. на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів на виконання листа ДФСУ від 10.04.2019р. № 12002/7/99-99-17-04-17.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач зазначає, що чинним законодавством, зокрема ПКУ, Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 (далі - Порядок №422), взагалі не передбачено право відповідача на проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями), а порядок коригування інтегрованої картки відповідачем не дотримано.

У відповідності до п. 5 р. 1 Порядку №422, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

При цьому, відповідач не зазначає чи здійснив він коригування ІКП на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС та не посилається на використання первинних документів.

Вважає, що такі дії відповідача прямо порушують норми законодавства, що підтверджує протиправність його дій.

Згідно з п. 2 р. 1 Порядку №422, визначено наступні дані:

- достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

- первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

У відповідності з пп.1 п. 1 Р. 6 Розділу Порядку №422, відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків.

Кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням.

Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є:

рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу);

договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу);

рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу);

додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум;

додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу);

графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

Позивач вважає, що відповідач, здійснюючи перевірку даних показників інтегрованої картки та нараховуючи проценти, діяв не у відповідності з нормами чинного законодавства та не користувався первинними документами (будь-яке посилання саме на рішення про надання розстрочень як належні первині документи, відсутнє).

При цьому відповідач сам зазначає, що у системі наявні технічні помилки, які вплинули на коректність даних, й що дані інтегрованої картки не відповідають дійсності, але не визначає, яка саме виникла помилка і яким чином вона вплинула на відображення даних у ІКП Платника податків.

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов`язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Відповідачем не заперечується той факт, що Позивачем на підставі та у відповідності до укладених між відповідним податковим органом та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» договорів про розстрочення грошового зобов`язання (з урахуванням пролонгації строків сплати)

- № 24/05-38-25 від 20.05.2015р. (діяв до 20.07.2016р.),

- № 30/05-38-23 від 19.08.2015р. (діяв до 18.08.2016р.),

- № 36/05-38-23 від 19.11.2015 (діяв до 22.08.2016р.),

- № 17/05-38-17 від 20.05.2016 (діяв до 22.11.2016р.),

- № 32/05-38-17 від 19.08.2016 (діяв до 28.12.2016р.),

- № 11/05-38-1 від 19.02.2016 (діяв до 31.08.2016р.),

- № 23/05-38-25 від 20.05.2015р. (діяв до 29.07.2016р.);

- № 11/1- 05-38-1 від 19.02.2016 (діяв до 18.08.2016р.)

здійснювалася оплата розстрочених грошових зобов`язань та сплата відповідних відсотків за користування таким розстроченням.

Відповідач вказує, що з причини технічного збою нарахування процентів відбулося за меншою ставкою, але не зазначає, щодо яких саме нарахувань яких розстрочень яких сум та періодів яка саме ставка є «меншою» та «наскільки»

Такі абстрактні зауваження податкового органу не надають можливості встановити дійсність та підтвердженість доводів відповідача, свідчать про їх необґрунтованість.

Слід звернути увагу, що строки дії договорів (з урахуванням перенесених строків, про що зазначає відповідач) і строків здійснення платежів за ними сплинули у 2016 році.

Відповідач же посилається на те, що «від підприємства 16.05.2019 року надійшли до бюджету кошти за кодами бюджетної класифікації:

за кодом 85 19010100 03 за платіжним дорученням № 92488 от 16.05.2019г. (сума 1 164 693, 84 грн.);

за кодом 85 19010100 03 за платіжним дорученням № 92482 от 16.05.2019г. (сума 1 162 043,81 грн.);

за кодом 85 19010100 07 за платіжним дорученням № 92499 от 16.05.2019г. (сума 50 111,63 грн.);

як на факт згоди платника податків з доводами Податкового органу, що не відповідає дійсності, адже грошові кошти за розстроченнями сплачено у 2016 році донарахування ж податковим органом здійснено у 2019 році тобто поза межами дії Договорів; не в межах перевірки податковим органом платника податків, а в межах процедури інвентаризації, яка взагалі не передбачена чинним законодавством; платіжні доручення, на які посилається відповідач, стосуються сплати платником податків податкових зобов`язань саме за 1 квартал 2019 року, що чітко зазначено у призначенні платежу.

При цьому, за даними Додатку 1 до Листа дані у графах «Відсотки за користування, які повинні бути нараховані» та «Відсотки за користування, які фактично нараховані в ІКП» співпадають. Отже, незрозуміло, з яких причин та підстав виникає потреба у донарахуванні таких відсотків.

Виходячи з того, що нарахування процентів здійснено після направлення та опрацювання відповідного листа ДФС України про здійснення «інвентаризації» процентів за договорами розстрочень до 01.01.2017 року, що не передбачено положеннями ПКУ чи іншого чинного законодавства України, правової природи договорів про розстрочення грошових зобов`язань, що врегульовані нормами Податкового кодексу України, приймаючи до уваги той факт, що спірне донарахування процентів за зазначеними договорами здійснено відповідачем поза межами договірних відносин з надання розстрочень позивачу, здійснено не на підставі зазначених договорів, відповідач не надав підтвердження використання первинних документів та виконання процедурних моментів донарахувань, не надав підтвердження настання технічних причин помилкових донарахувань тощо спірними діями відповідача відбувся фактичний перегляд в односторонньому порядку умов кожного з договорів щодо розміру процентів, які мали б бути сплачені позивачем замість фактично сплачених у період дії договорів про розстрочення грошових зобов`язань, можна констатувати, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачений законом, а факт зазначення донарахованих процентів, що виявлені інвентаризацією, під виглядом податкового боргу з екологічного податку є намаганням відповідача надати видимість законності своїм діям, які не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини (а.с.146-159).

24.02.2020 року через канцелярію суду відповідач надав на вимогу суду розрахунок процентів за 8 договорами розстрочення грошових зобов`язань позивача.

Відповідно до цього розрахунку загальна сума донарахувань за цими договорами становить 1 374 849,27 грн. (а.с.202-211).

23 грудня 2019 року представник позивача з`явився в судове засідання та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

23 грудня 2019 року представник відповідача з`явився в судове засідання та проти позову заперечував з підстав, визначених у відзиві.

Суд відклав проведення підготовчого засідання на 22 січня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження строком на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 24 лютого 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року суд замінив відповідача ГУ ДФС у Донецькій області на ГУ ДПС у Донецькій області.

Суд відклав проведення підготовчого засідання на 24 березня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року суд закрив підготовче провадження по справ і призначив її розгляд по суті на 22 квітня 2020 року.

22 квітня 2020 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи до дати закінчення карантину.

22 квітня 2020 року представник відповідача з`явився в судове засідання та проти позову заперечував з підстав, визначених у відзиві.

Суд відклав розгляд справи до 20 травня 2020 року.

13 травня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в режимі відео конференції та у разі неможливості цього, відкласти розгляд справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режими відео конференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року суд відклав розгляд справи на 17 червня 2020 року.

15 червня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату (не раніше дати закінчення карантину).

Суд відклав розгляд справи на 14 липня 2020 року.

14 липня 2020 року представник позивача в судове засідання з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

14 липня 2020 року представник відповідача з`явився в судове засідання та проти позову заперечував з підстав, визначених у відзиві.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом за № 31831942, зареєстроване за адресою: 85612, Донецька область, Мар"їнський район, місто Курахове, вул..Енергетиків, буд.34. Перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

Відокремлений підрозділ «КУРАХОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» код ЄДРПОУ 26160824 входить до складу ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (а.с.15-27).

Позивач діє на підставі статуту (а.с.28-40).

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою код ЄДРОПУ 43142826 та суб`єктом владних повноважень.

Договором № 23/05-38-25-01 від 20.05.2015 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 2238741,03 грн. на сім платежів у сумі 319820,15 грн. кожен за бюджетної класифікації 19010301 07, відповідно 19.06.2015 року, 20.07.2015 року, 20.08.2015 року, 20.09.2015 року, 20.10.2015 року 20.11.2015 року та 18.12.2015 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 71-73).

Договором № 11/05-38-25-01 від 19.02.2016 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 26517600,65 грн. на два платежі у сумі 12254308,42 грн. та 12254308,00 грн. за бюджетної класифікації 19010101 03 та на два платежі у сумі 1004492,23 грн. та 1004492,00 грн. за бюджетної класифікації 19010301 07, відповідно 21.03.2016 року та 19.04.2016 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 74-76).

Договором № 30/05-38-25-01 від 19.08.2015 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 20926758,23 грн. на три платежі у сумі 6975586,23 грн., 6975586,00 грн. та 6975586,00 за бюджетної класифікації 19010101 03, відповідно 18.09.2015 року, 20.10.2015 року та 20.11.2015 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 77-79).

Договором № 24/05-38-25-01 від 20.05.2015 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 27297555,44 грн. на три платежі у сумі 9099185,44 грн., 9099185,00 та 9099185,00 грн. за бюджетної класифікації 19010101 03, відповідно 19.06.2015 року, 20.07.2015 року та 20.08.2015 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 80-82).

Договором № 17/05-38-25-01 від 20.05.2016 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 41272614,22 грн. на два платежі у сумі 19278850,39 грн. та 19278850,40 грн. за бюджетної класифікації 19010101 03 та на два платежі у сумі 1357456,72 грн. та 1357456,71 грн. за бюджетної класифікації 19010301 07, відповідно 30.06.2016 року та 29.07.2016 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 86-88).

Договором № 36/05-38-25-01 від 19.11.2015 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 26228733,69 грн. на два платежі у сумі 13114367,69 грн. та 13114366,00 грн. за бюджетної класифікації 19010101 03, відповідно 15.12.2015 року та 25.12.2015 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 93-95).

Договором № 32/05-38-25-01 від 19.08.2016 року укладеним між Мар`їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов`язання на загальну суму 41701513,86 грн. на два платежі у сумі 19345994,33 грн. та 19345994,32 грн. за бюджетної класифікації 19010101 03 та на два платежі у сумі 1504762,60 грн. та 1504762,61 грн. за бюджетної класифікації 19010301 07, відповідно 30.09.2016 року та 31.10.2016 року. Пунктом 5.2 вказаного Договору передбачено розрахунок суми процентів та сплата їх одночасно зі сплатою відстроченої частини суми (а.с. 96-98).

Листом ДФС України від 10.04.2019 №12002/7/99-99-17-04-17 було доручено Головним управлінням ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків провести інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 Кодексу розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017, на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). За результатами проведеної перевірки, у випадках некоректного нарахування процентів привести у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 60-61).

Листом від 26.04.2019 року №34979/10/05-99-49-20-23 відповідачем було повідомлено позивача про підстави донарахування процентів за користування розстроченнями та надано розшифрування зазначених донарахувань у розрізі договорів, кодів податку, термінів сплати, розміру облікової ставки НБУ на кожну з дат прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення та сплати чергових часток розстроченого платежу (а.с.41)

Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (наділі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 100 ПК України (в редакції станом на дату укладення, дії, та спливу строку дії наведених договорів про розстрочення грошових зобов`язань позивача) передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (пункт 100.1).

Пункт 100.1. статті 100 ПК України передбачає, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Отже, відповідно до зазначених норм, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу передбачає сплату платником податків процентів, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Згідно з пунктом 100.2. статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, користуючись на підставі укладених договорів розстроченням (відстроченням) сплати грошових зобов`язань або податкового боргу, позивач зобов`язаний був сплатити проценти 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України N 574 від 10.10.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року (далі - Порядок N 574) нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов`язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Сторонами не заперечується той факт, що позивачем на підставі та у відповідності до укладених між Марі`їнскьої ОДПІ ДФС у Донецькій області та ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" договорів про розстрочення грошового зобов`язання № 23/05-38-25-01 від 20.05.2015 року, № 11/05-38-25-01 від 19.02.2016 року, № 30/05-38-25-01 від 19.08.2015 року, № 24/05-38-25-01 від 20.05.2015 року, № 17/05-38-25-01 від 20.05.2016 року, № 36/05-38-25-01 від 19.11.2015 року, № 32/05-38-25-01 від 19.08.2016 року, здійснювала оплата розстрочених грошових зобов`язань та сплата відповідних відсотків за користування таким розстроченням.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку N 765 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку N 765 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов`язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов`язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Станом на час вчинення відповідачем коригування в ІКП позивача, яке є предметом оскарження у цій справі, діє Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі Порядок N 422), який містить спеціальний розділ VI, яким врегульоване відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Главою 3 розділу VI Порядку N 422 передбачена процедура перенесення до ІКП показників, пункт 1 якої містить такі приписи.

Надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період:

з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності);

з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного органом ДФС).

При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України, відображається в ІКП шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом.

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

У разі дострокового погашення у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу).

При переведенні платника податків до іншого органу ДФС разом з автоматичною передачею ІКП з попереднього місця обліку платника податків здійснюється автоматична передача журналів відстрочок (розстрочок) шляхом зміни реквізитів журналу в частині кодів регіону, району відповідно до нового місця обліку платника.

Як зазначалося вище відповідачем, листом ДФС України N 12002/7/99-99-17-04-17 від 10.04.2019 року було вказано про виявлення окремих випадків некоректного нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу) на підставі статті 100 ПК України, що діяли до 01.01.2017 року. Зазначеним листом було зобов`язано податкові органи нижчого рівня провести інвентаризацію розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). Інвентаризацію за платниками, які змінили місце обліку, а розстрочення надавалися іншим органом ДФС, провести таку інвентаризацію органом ДФС за місцем обліку платника на дату її проведення

За твердженням відповідача на підставі вказаного листа ним було проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 ПК України розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017 року, на предмет виявлення некоректного нарахування процентів, факти некоректного нарахування процентів за користування розстроченням було виявлене.

Як на підставу такого некоректного спірного нарахування процентів позивачу, відповідач посилається на некоректну роботу інформаційної системи органів ДФС, внаслідок чого спірні суми процентів своєчасно не нараховані до ІПК позивача, отже, відповідач, вважаючи зазначену суму втратами бюджету, які підлягають безумовному донарахуванню контролюючим органом та сплаті платником податків відобразив донарахування процентів, що виявлені в результаті інвентаризації.

Надаючи оцінку відповідності дій відповідача вимогам чинного законодавства під час винесення оскаржуваної податкової вимоги та безпосередньо спірної податкової вимоги, суд зазначає наступне.

Проведення «інвентаризації наданих згідно зі статтею 100 ПК України розстрочень», навіть приймаючи до уваги, що таку інвентаризацію було здійснено на підставі листа ДФС, який є обов`язковим для відповідача, не може, з урахуванням фактичних обставин справи, у даному випадку, слугувати підставою для корегування відповідачем даних в інтегрованої картки платника податків позивача процентів за користування розстроченням в розмірі 1376849,26 грн., оскільки проведення такого заходу як «інвентаризація» не передбачена нормами ПК України.

Виходячи з правової природи досліджуваних договорів про розстрочення грошових зобов`язань, що врегульовані нормами ПК України, приймаючи до уваги той факт, що спірне донарахування процентів за зазначеними договорами здійснено відповідачем поза межами договірних відносин з надання розстрочень позивачу, здійснено не на підставі зазначених договорів в порядку, що визначений договорами, а лише після направлення та опрацювання відповідного листа ДФС України про здійснення «інвентаризації» процентів за договорами розстрочень до 01.01.2017 року, з урахуванням того, що у кожному з договорів про розстрочення грошових зобов`язань визначений строк дії такого договору із зазначенням конкретної дати, а також те, що спірними діями відповідача відбувся фактичний перегляд в односторонньому порядку умов кожного з договорів щодо розміру процентів, які мали б бути сплачені позивачем замість фактично сплачених у період дії договорів про розстрочення грошових зобов`язань, суд приходить до висновку що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб що передбачені діючим законодавством.

Щодо некоректної роботи інформаційної системи органів ДФС, що спричинило не нарахування до інтегрованих карток платника податків спірних сум, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача як на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем, не надано доказів на підтвердження некоректної роботи інформаційної системи органів ДФС (акти, накази про службові розслідування, тощо), та також відповідачем не надано доказів, чому саме на позивача перекладений тягар відповідальності за некоректну роботу інформаційної системи органів ДФС в частині, що стосується досліджуваних судом спірних обставин, а не на вповноважених працівників органів Державної фіскальної служби, у разі, якщо така некоректна робота інформаційної системи органів ДФС дійсно мала місце.

На суд, який розглядає спір покладений обов`язок знаходження розумного балансу між вмотивованістю судового рішення як гарантією реалізації принципу верховенства права та часом, витраченим на пошук відповідей на всі без винятку аргументи сторін. Безумовно, сторона, яка подає заяву чи скаргу, зацікавлена, щоб суд у своєму рішенні надав відповідь на кожен аргумент, та це не виключає можливості зловживання такою стороною своїми правами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Так, у ряді його рішень міститься вказівка на те, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; ст. 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання, насамперед, національного законодавства та оцінювання національними судами (зокрема, рішення у справі "Суомінеен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97).

У п. 96 рішення у справі "Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу" (Wagner and J.M.W.L. v. Luxembourg, №76240/01) та у п. 72 рішення у справі "Фабрі проти Франції" (Fabris v. France, №16754/08) ЄСПЛ підкреслив, що навіть якщо суди не зобов`язані викладати мотиви відмови стосовно кожного доводу сторін, вони не звільнені від обов`язку розглядати їх належним чином і надавати оцінку основним наданим доводам. Крім того, якщо ці доводи стосуються прав і свобод, що гарантовані Конвенцією і протоколами до неї, національні суди повинні розглядати їх в обов`язковому порядку і з особливою ретельністю, тому що йдеться про засади принципу субсидіарності.

ЄСПЛ також неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36).

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 215080 від 15.11.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 3842,00 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (місце знаходження: вул. Енергетиків, б. 34, м. Курахове, Донецька область; код ЄДРПОУ 31831942) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними дії щодо нарахування та погашення процентів та зобов`язанні відкоригувати дані інтегрованої картки, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. за кодом класифікації бюджету 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) здійснити корегування даних в інтегрованій картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" за кодами платежу 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03 та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення як переплата.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (місце знаходження: вул. Енергетиків, б. 34, м. Курахове, Донецька область; код ЄДРПОУ 31831942) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 липня 2020 року

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Хохленков