Рішення № 90450265, 01.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року Справа № 160/4606/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа – Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства оборони України (далі – відповідач), третя особа – Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:

- скасувати пункт 16 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, № 31 від 28 лютого 2020 року щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в призначенні одноразової грошової допомоги при встановленні II групи інвалідності, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» № 975 від 25 грудня 2013 року;

- зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, код ЄДР 00034022) прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 26 листопада 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та вжити заходів до її виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після отримання 2 групи інвалідності, позивач звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи для подальшого направлення пакету документів до Міністерства оборони України, для вирішення зазначеного питання. Проте, у відповідь отримав відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. На думку позивача, вказана відмова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та протиправним чином позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 відкрито провадження у справі № 160/4606/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.06.2020 на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній проти задоволення позовної заяви заперечував посилаючись на те, що ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з п. 6 ст. 16 Закону № 2011 -XII, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим з військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяця після звільнення зі служби. Позивачу 2 група інвалідності встановлена 26.11.2019, тобто понад 3-місячний термін. Таким чином, підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, відмова у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в даному випадку є правомірною.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов або будь-яких інших пояснень своєї правової позиції до суду не направив. Причин не направлення відзиву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Військовій частині А0450 у періоди з 29.05.1991 по 17.03.1993, та в період з 24.07.1992 по 30.01.199 виконуючи військові обов`язки в звідному загоні декількох військових частин (зокрема частина № 34636) в Соціалістичній федеративній республіці Югославія в районі міста Сараєво.

Згідно Виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 213182 від 11.03.2019, ОСОБА_1 встановлено вперше третю групу інвалідності, загальне захворювання.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії № 4/620 від 04.04.2019 та Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1197 від 08.05.2019 - було встановлено причинний зв`язок захворювання - зазначено, що захворювання так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

На підставі виписок з лікарень та Витягу з протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1197 від 08.05.2019 було видано Довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 615245 від 04.12.2019, дата огляду- 26.11.2019, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 26.11.2019, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

Позивач звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи для подальшого направлення пакету документів до Міністерства оборони України, для вирішення зазначеного питання.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення № 31 від 28.02.2020, оформлене протоколом засідання комісії. Відповідно до п. 16 вказаного рішення позивачу відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги з тих підстав, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової служби, у разі якщо інвалідність настала не пізніше ніж три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. Заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Нормою частини другої цієї статті Закону № 2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), якими норми п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 18.05.2017 № 335, яка застосовується з 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, до моменту набрання чинності Законом № 1774-VIII право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

Натомість, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Як було встановлено судом у ході розгляду справи, ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.

При цьому, п. 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності первинно (11.03.2019), ст. 16 Закону № 2011-ХІІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.

Тому, строкова військова служба є окремим видом військової служби, що має своїм наслідком особливий порядок правового регулювання порядку її проходження.

Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин наведена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі № 806/2508/18, від 22.03.2019 у справі № 2340/2993/18 та від 22.01.2020 у справі № 620/601/19.

Таким чином, інвалідність встановлена позивачу з 11.03.2019, у період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, тому, суд дійшов висновку про наявність законних підстав у Міністерства оборони України для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.

Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, та, відповідно, не призводить до ситуації, за якої особа, якій встановлена інвалідність, у подальшому внаслідок внесення змін до законодавства не втратить таке право взагалі або їй буде зменшено розмір відповідної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі 750/5074/17, від 14.08.2018 у справі № 807/15426/18, від 28.10.2018 у справі № 820/2504/18.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Позивач від сплати судового збору звільнений, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа – Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 01 липня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко

Я.І. Троянова