Ухвала суду № 90450123, 17.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

17 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6704/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши у письмовому провадженні з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Волинської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої правовим актом, що визнаний неконституційним (невиплата судді вихідної допомоги при виході у відставку),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Волинської області про стягнення з Державної судової адміністрації України на відшкодування матеріальної шкоди, завданої правовим актом, визнаним неконституційним, 414 649 грн шляхом списання 414 649 грн на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів”, розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників” від 03.08.2011 №845.

Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 245З-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192- VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 рок 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року 15 мінімальних заробітних плат».

Ухвалою судді від 18.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини другої статті 257 КАС України.

Провадження у справі за ініціативою суду підлягає зупиненню, з огляду на наступне.

Згідно п.5 ч.2 ст.236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Отже, зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України є правом, а не обов`язком суду, при цьому, враховується склад суду, яким у касаційному порядку переглядається судове рішення у подібних правовідносинах в іншій справі (палата, об`єднана палата чи Велика Палата Верховного Суду).

Судом встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі № 808/1628/18 (провадження № К/9901/29652/19) за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Предметом касаційного перегляду у вказаній справі є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами у зв`язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.

Застосування неконституційності закону в якості виключної обставини є дискусійним правовим питанням, що не було предметом спеціальних наукових досліджень.

При цьому, підхід, сформований судовою практикою, не визнає права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України з трьох причин: на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною, рішення не підлягали виконанню, перегляд рішень з цих підстав порушує принцип правової визначеності (res judicata).

Разом з тим, при розгляді справи № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що такий підхід застосування норми п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України у справах: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 808/2492/18, № 755/4893/18 (755/18431/15-а), № 804/3790/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 922/1391/18, № 910/20190/16 унеможливлює ефективний захист та поновлення прав особи, якій відмовлено у задоволенні позову внаслідок застосування закону, визнаного згодом неконституційним, у зв`язку з чим ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду справу № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення в адміністративній справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19) має суттєве значення для повного та об`єктивного розгляду справи №140/4676/20, відтак провадження у даній справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 808/1628/18.

Керуючись статтями 236, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Волинської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої правовим актом, що визнаний неконституційним (невиплата судді вихідної допомоги при виході у відставку) зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич