Рішення № 90449996, 10.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5928/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Михалевича М.М.,

представника відповідача Сущ О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 20.09.2019 № 64/1144 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років; визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 07.02.2020 № 0300-0315-8/1177 у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи календарно періоди роботи з 08.12.1982 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 31.12.1992, з 01.01.1993 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 05.12.2007, з 17.01.2008 по 19.10.2011 як трактористу-машиністу, який безпосередньо був зайнятий у виробництві сільського господарської продукції (період з 2000 по 2002 роки – за фактичною тривалістю) та зобов`язання ти відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, з 25.07.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначенняя пенсії як трактористу, який безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Листом від 07.02.2020 його було повідомлено про відмову у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю довідок про підтвердження безпосередньої участі у виробництві сільськогосподарської продукції, а також з недостатністю у нього наявного трудового (страхового) стажу для призначення пільгової пенсії. Також вказано, що період роботи трактористом у СПП «Прогрес» з 17.01.2008 по 31.12.2009 зараховано за фактичною тривалістю, а період роботи з 01.01.2010 по 19.10.2011 не зараховано до стажу роботи, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 20.09.2019 № 64/1144 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років йому зараховано періоди роботи з 01.01.1991 по 31.12.1996, з 01.01.1999 по 31.12.1999 календарно, а з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 05.02.2006, з 06.03.2006 по 05.12.2007 – за фактичною тривалістю. Водночас, періоди роботи з 08.12.1982 по 31.12.1982 та з 06.02.2006 по 05.03.2006 не зараховані до пільгового стажу періоду роботи у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Позивач вважає, що має достатній стаж роботи на посаді тракториста, на підтвердження чого ним було подано до органу Пенсійного фонду України достовірні та належні підтверджуючі документи (трудова книжка та архівні довідки), при цьому, у трудовій книжці містяться записи про кількість відпрацьованих ним вихододнів з 1991 по 2005 роки (за 2000-2002 роки відпрацював меншу від мінімуму кількість трудоднів), а тому просить зобов`язати відповідача зарахувати йому не зараховані періоди роботи пільгового стажу роботи та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 25.07.2019.

Ухвалою суду від 06.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 КАС України (а.с. 49).

22.05.2020 до суду від ГУ ПФУ у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 52-56), у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що ОСОБА_1 немає права на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказує, що належним чином є підтвердженим лише пільговий стаж роботи позивача трактористом-машиністом, який складає 17 років 5 місяців 20 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З наведених вище підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.06.2020 ухвалено розгляд справи проводити у судовому засіданні з вкиликом сторін, судове засідання у даній справі призначено на 15:00 год. 15.06.2020 (а.с. 59).

Ухвалою суду від 15.06.2020 розгляд справи відкладено на 10:00 год. 03.07.2020 (а.с. 91).

03.07.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 11:00 год. 10.07.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення тракториста-машиніста третього класу серії НОМЕР_1 , і після досягнення віку 55 років звернувся до органу Пенсійного фонду про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Комісією при ГУ ПФУ у Волинській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років, відповідно до записів трудової книжки, довідок від 17.06.2019 № Т-84/01-25/2-19, виданих Обєднаним трудовим архівом сільських, селищних рад Ратнівського району, довідки від 24.07.2019 №499/01.22, виданої Державним архівом Волинської області, ОСОБА_1 працював з 08.12.1982 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990 в радгоспі «Самарівський», з 01.01.1993 по 28.03.2000 в АПО «Самарівське», з 29.03.2000 по 05.12.2007 в СВК «Самарівський». Радгосп «Самарівський» на підставі наказу від 31.12.1990 № 80 було перейменовано на колгосп «Самарівський». В подальшому, господарство реорганізовано на Акціонерне пайове обєднання «Самарівське», назву якого відповідно до протоколу від 25.03.2000 №1 змінено на СВК «Самарівський».

В ході розгляду поданих документів встановлено, що згідно відомостей про нарахування заробітної плати за 1983, 1985-1990 роки та книг нарахування заробітної плати за 1997-2007 роки відображено суми заробітку та дані про фактично відпрацьований час з вказанням посад «тракторист» та «механізатор». Наявними документами також підтверджено, що позивач в липні-жовтні 1998 року, червні-жовтні 1999 року працював комбайнером, а також у зв`язку з виробничою необхідністю був переведений з посади «тракториста» на посаду «сторожа» тимчасово на 1 місяць з 06.02.2006 відповідно до наказу від 02.02.2006 № 14.

Рішенням комісії при ГУ ПФУ у Волинській області від 20.09.2019 № 64/1144 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 01.01.1991 по 31.12.1996, з 01.01.1999 по 31.12.1999 календарно, а з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 – за фактичною тривалістю та з 01.01.2004 по 05.02.2006, з 06.03.2006 по 05.12.2007 – за фактичною тривалістю з урахуванням даних індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.

Водночас, відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту зайнятості трактористом в період з 08.12.1982 по 31.12.1982 та з 06.02.2006 по 05.03.2006 (а.с. 15).

03.02.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до ГУ ПФУ у Волинській області (а.с. 11). Як вбачається із розписки-повідомлення позивач до заяви додав: військовий квиток НК № 4788037; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № 572406; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення; довідку про присвоєнення ідентифікаційного номера; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників; паспорт серії АС № 583893; трудову книжку БТ-1 № 7584299.

Листом від 07.02.2020 за № 0300-0315-8/1177 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що згідно поданих документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку його страховий стаж становить 18 років 09 місяців 08 днів, в тому числі: 17 років 5 місяців 20 днів – робота на посаді тракториста-машиніста.

У вказаному листі зазначено, що у трудовій книжці підтверджується факт прийняття на роботу за певною професією, проте не підтверджується виконання роботи протягом повного робочого дня, наявність (відсутність) відпусток за власний рахунок, прогулів, страйків, ритмічність роботи підприємства.

Крім періодів, зарахованих комісією при ГУ ПФУ у Волинській області, відповідачем зараховано до стажу роботи позивача період роботи на посаді тракториста-машиніста з 17.01.2008 по 31.12.2009 в СПП «Прогрес» за фактичною тривалістю з урахуванням даних індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5. Період роботи з 01.01.2010 по 19.10.2011 не зараховано у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за цей період.

Відтак, відповідач дійшов висновку, що згідно з поданими документами, страховий стаж позивача становить 18 років 09 місяців 08 днів, в тому числі: 17 років 5 місяців 20 днів – робота на посаді тракториста-машиніста та 06.02.2020 прийнято рішення у формі протоколу № 032650001691 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у звязку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу (а.с.16-17).

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідача оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 27 років 6 місяців, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.

Отже, право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV мають право триктористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. При цьому, обов`язковою умовою для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норми, є безпосередня зайнятість тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції.

За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок -637).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, то факт безпосередньої участі у виробництві сільськогосподарської продукції підтверджується уточнюючою довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу, з дотриманням пункту 20 Порядку №637, які особа, що звертається за призначенням пенсії, повинна надати на підтвердження стажу роботи.

Відповідно до пункту 2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 №18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Як слідує з матеріалів справи, не всю трудову діяльність позивача на посаді тракториста відповідач зарахував до пільгового стажу, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах. За розрахунком ГУ ПФУ у Волинській області пільговий стаж ОСОБА_1 становить 17 років 5 місяців 20 днів (при необхідному 20 років), а страховий стаж - 18 років 09 місяців 08 днів (при необхідному 27 років 6 місяців) при зверненні за пенсією.

З дослідженої копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , судом встановлено, що позивач:

08.12.1982 прийнятий на роботу трактористом у радгосп «Самарівський»,

07.04.1983 звільнений з роботи тракториста у зв`язку з призовом в ряди Радянської Армії,

17.05.1985 прийнятий на роботу трактористом в радгосп «Самарівський»,

31.12.1990 звільнений у зв`язку з перейменуванням радгоспу «Самарівський» в колгосп «Самарівський»,

01.01.1991 прийнятий на роботу трактористом в колгосп «Самарівський»,

31.12.1992 звільнений у зв`язку з перетворенням колгоспу «Самарівський» в АПО «Самарівське»,

01.01.1993 прийнятий на роботу трактористом в АПО «Самарівське»,

18.07.1998 переведений помічником на період збирання зернових,

19.11.1998 переведений по закінченню сезонних робіт трактористом,

03.06.1999 переведений комбайнером на період збирання зернових,

01.11.1999 переведено трактористом у цьому ж підприємстві,

28.03.2000 звільнений у зв`язку з реорганізацією АПО «Самарівське» в СВК «Самарівський»,

29.03.2000 прийнятий на роботу трактористом в СВК «Самарівський»,

05.12.2007 звільнений з роботи в СВК «Самарівський» за згодою сторін,

17.01.2008 прийнятий на роботу трактористом в СГПП «Прогрес»,

19.10.2011 звільнений з роботи в СГПП «Прогрес» за власним бажанням (а.с. 38-40).

Вказане підтверджується і архівним витягом (а.с. 30-37).

У графі трудової книжки «відомості про роботу» містяться записи щодо мінімуму та кількості відпрацьованих вихододнів за період з 1991-2005, з яких слідує, що ОСОБА_1 , зокрема, в 1992, 1995, 1996, 2000-2002 не виконував річного мінімуму трудової участі у господарстві.

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача не зазначено кількості відпрацьованих трудо-днів (або людино-днів) за період з 1983 року по 1992 рік.

Також в матеріалах справи наявна архівна довідка Обєднаного трудового архіву сільських, селищних рад Ратнівського району від 17.06.2019 № Т-84/01-25/2-19 про те, що ОСОБА_1 працював у радгоспі «Самарівський» (з 1990 року колгосп «Самарівський», з 25.12.1992 – Акціонерно-пайове обєднання «Самарівське», з 25.03.2000 – СВК «Самарівський») с. Самари Ратнівського району і зазначені відомості про нарахування заробітної плати та про кількість відпрацьованих людино-днів за період з 1983 року по 2007 рік (а.с. 27-29). Так, знаявних записів слідує, що у 1983 році позивав відпрацював 36 трудоднів, у 1985 році - 188 трудоднів, у 1986 році – 216 трудоднів, у 1987 році – 150 трудоднів, у 1988 році – 224 трудодні, у 1989 році – 198 трудоднів, у 1990 році – 231 трудодні, у 1991 році – 264 трудодні, у 1992 році – 196 трудоднів, у 1993 році – 269 трудоднів, у 1994 році – 219 трудоднів, у 1995 році – 149 трудоднів, у 1996 році – 159 трудоднів, у 1997 році – 104 трудоднів, у 1998 році – 139 трудоднів, у 1999 році – 197 трудоднів, у 2000 році – 153 трудодні, у 2001 році – 74 трудодні, у 2002 році – 72 трудодні, у 2003 році – 87 трудоднів, у 2004 році – 167 трудоднів, у 2005 році - 202 трудодні, у 2006 році – 183 трудодні, у 2007 році – 113 трудоднів.

Відповідно до абзацу 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Наведені вище положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Суд зазначає, що у позивача наявна трудова книжка, яка дає можливість встановити характер роботи позивача в колгоспі та безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі.

Однак, як слідує з трудової книжки у спірний період позивачем встановлена кількість людиноднів не відроблена.

На думку суду, обчислення страхового стажу колгоспника у разі невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві проводиться за фактичною тривалістю у визначеному порядку, а не у календарному, як про це просить позивач.

Наявні у справі докази підтверджують, що з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 позивач не відпрацював законодавчо встановлений мінімум трудоднів, вказаний період повинний бути включений до стажу позивача за фактичною тривалістю.

Тобто фактично у вказаний період роботи в колгоспі, позивачем було вироблено людино-днів менше від встановленого мінімуму. При цьому в трудовій книжці не зазначено причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Разом з тим, у період роботи в колгоспі з 01.01.1991 по 31.12.1996, з 01.01.1999 по 31.12.1999, позивачем було вироблено людино-днів відповідно до встановленого мінімуму

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 01.01.1991 по 31.12.1996, з 01.01.1999 по 31.12.1999 – календарно, а з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 - саме за фактично відпрацьований час.

Разом з тим, з архівних витягів (а.с. 30-37) слідує, що позивач з 13.12.1982 по 07.04.1983, з 29.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 01.12.1992, з 01.01.1993 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 05.12.2007 працював на посаді тракториста у радгоспі «Самарівський» (з 1990 року колгосп «Самарівський», з 25.12.1992 – Акціонерно-пайове обєднання «Самарівське», з 25.03.2000 – СВК «Самарівський») с. Самари Ратнівського району. Також зазначено, що у наказах директора з кадрових питань за 1982-2007 роки наказів про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 не виявлено.

Наявні в матеріалах справи архівні довідки та копія трудової книжки не містять усіх відомостей щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції у спірні періоди.

Отже записами в трудовій книжці не можливо підтвердити всі спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста саме щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд звертає увагу на те, що внесення до трудової книжки відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільгосппродукції жодним нормативним актом не передбачено, а тому в даному випадку, самі лише записи в трудовій книжці не можуть слугувати належним доказом по справі.

Судом враховано, що відповідачем зараховано ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 – за фактичною тривалістю, так як трудовою книжкою та поданими документами не підтверджується виконання роботи протягом повного робочого дня, наявність (відсутність) відпусток за власний рахунок, прогулів, страйків, ритмічність роботи підприємства.

При цьому, як слідує з матеріалів справи період роботи з 01.01.2010 по 19.10.2011 не зараховано у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за цей період.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Суд вважає, що внаслідок невиконання СГПП «Прогрес» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, не повинно мати наслідком позбавлення позивача соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що суперечило б основним конституційним засадам у сфері соціального захисту. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування та призначення пенсії за період 01.01.2010 по 19.10.2011 не може бути підставою для не зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу.

Однак, вказана обставина не може бути самостійною для задоволення позову та навіть вказаного стажу не буде достатньо для призначення позивачу пільгової пенсії.

Проаналізувавши вищенаведене суд зазначає, що оскільки на дату звернення із заявою про призначення пенсії, страховий стаж роботи позивача становив менше 27 рокі 6 місяців, з них менше 20 років на роботі тракториста- машиніста, який був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, тому позивач права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV немає.

Оскільки обов`язковими умовами для встановлення пільгового характеру трудового стажу є не тільки встановлення факту роботи особи трактористом, а й встановлення безпосередньої зайнятості особи у виробництві сільськогосподарської продукції (виконання членом колгоспу встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві), а надані позивачем архівні довідки, трудова книжка, які підтверджують факт роботи особи трактористом не містять таких відомостей, тому на думку суду, комісія з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах правомірно зарахувала позивачу до пільгового стажу період роботи з з 01.01.1983 по 07.04.1983, з 17.05.1985 по 31.12.1990, з 01.01.1997 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 28.03.2000, з 29.03.2000 по 31.12.2003 – за фактичною тривалістю, та з 01.01.2004 по 05.02.2006, з 06.03.2006 по 05.12.2007 – за фактичною тривалістю з урахуванням даних індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 в СВК «Самарівський», а відмова ГУ ПФУ у Волинській області, оформлена листом від 07.02.2020 № 0300-0315-8/1177 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є правомірною.

Враховуючи те, що на момент розгляду цієї адміністративної справи у позивача відсутні документи, які підтверджують наявність пільгового та срахового стажу, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з 25.07.2019 на пільгових умовах є передчасною і не підлягає задоволенню.

Згідно частиною першою ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 15.07.2020