Рішення № 90449992, 17.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 р. Справа № 120/2983/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 поштою до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Плахотнюк Н.Ю. (надалі - державний виконавець Плахтонюк Н.Ю.) про визнання протиправною та скасування постанови від 15.06.2020 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду зобов`язального характеру у виконавчому провадженні № 59218334.

Згідно із штампом на конверті позов здано позивачем на пошту 26.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 120/3884/18-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати позивачці роботу, яку вона може виконувати, та виплатити позивачці середню заробітну плату на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору, та прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

23.05.2019 на виконання рішення суду апеляційної інстанції Вінницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 120/3884/18-а, згідно з яким Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області (боржник) зобов`язаний надати ОСОБА_1 (стягувач) роботу, яку вона може виконувати.

28.05.2019 державний виконавець Плахотнюк Н.Ю. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 59218334 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Позивач зазначає, що на виконання судового рішення протягом 2019-2020 рр. він вживав усіх можливих заходів для працевлаштування ОСОБА_1 та надання їй роботи, яку вона може виконувати не тільки в штаті Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, але й в інших установах та організаціях, про що свідчать численні листи-запити про наявність вакантних посад для надання роботи ОСОБА_1 .

Крім того, позивач вказує на те, що після відкриття виконавчого провадження він неодноразово пропонував ОСОБА_1 зайняти посади в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області (водія та діловода) та Адвокатському бюро "Чоловський та партнери" (помічника адвоката), а також взяти участь в конкурсі на заміщення вакантної посади державної служби в Жмеринському об`єднаному міському військовому комісаріаті (провідного спеціаліста командування). Однак стягувачка не погодилась на жодну із запропонованих посад без поважних на те причин. Водночас посади помічника судді (голови суду) Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Гундерук Н.В. не пропонувались, оскільки в силу вимог чинного законодавства суддя самостійно здійснює добір помічників і призначення на посаду помічника судді (голови суду) здійснюється виключно за поданням судді (голови суду).

Позивач вважає, що як боржник у виконавчому провадженні він виконав свій обов`язок щодо надання стягувачці роботи, яку вона може виконувати, проте ОСОБА_1 від запропонованої їй роботи неодноразово відмовлялася без поважних причин. Відтак 18.06.2020 державному виконавцю було подано заяву про закриття виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду.

Втім, 19.06.2020 позивач отримав постанову відповідача від 15.06.2020 про накладення на Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області штрафу в розмірі 5100,00 грн згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Також оскаржуваною постановою встановлено строк для виконання рішення протягом десяти робочих днів.

Позивач вважає вказану постанову державного виконавця протиправною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу. При цьому суд врахував положення частини третьої статті 287 КАС України, згідно з якими відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Отже, в силу вимог закону саме Відділ має бути відповідачем у цій справі, а не державний виконавець Плахотнюк Н.Ю., постанова якої оскаржується.

Вказаною ухвалою також вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2020. Крім того, на підставі положень ст. 49 КАС України суд вирішив залучити до участі справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Так, суд дійшов висновку, що вирішення спору між сторонами потребуватиме оцінки питань, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 . Водночас ця обставина свідчить про те, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні.

13.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження ВП № 59218334, відкрите постановою державного виконавця Плахотнюк Н.Ю. від 28.05.2019. Відповідно до виконавчого листа № 120/3884/18-а, виданого 23.05.2019 Вінницьким окружним адміністративним судом, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області зобов`язаний надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати. В ході виконавчого провадження державний виконавець двічі звертався до суду за роз`ясненням змісту судового рішення, ухваленого на користь стягувача. Однак суд відмовив у задоволенні цих заяв, зіславшись на те, що судове рішення є чітким та зрозумілим. Поряд з цим, як вбачається з мотивувальної частини відповідних ухвал суду, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області повинен дотриматися приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП України щодо обов`язкового працевлаштування стягувача.

Відповідач вказує на те, що державний виконавець неодноразово надсилав на адресу боржника вимогу про виконання рішення суду. Незважаючи на це, стягувачка ОСОБА_1 так і не була працевлаштована. Водночас згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 27.03.2020 станом на 01.03.2020 в Жмеринському районному суді Вінницької області є 6 вакантних посад (3 посади державних службовців, 2 посади помічників суддів та 1 посада робітника). Окрім того, 10.06.2020 на адресу Відділу надійшла заява стягувача з підтверджуючими документами, в якій повідомлялося про те, що наказом керівника Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.06.2020 на посаду помічника голови суду була прийнята інша особа, а не ОСОБА_1 .

Відтак відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною, оскільки боржник без поважних причин не виконує рішення суду зобов`язального характеру.

16.07.2020 до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд не брати до уваги відзив на позовну заяву, оскільки відзив поданий та підписаний неповноважною особою, а саме Сінгаєвською О.М. , яка не є учасником виконавчого провадження, рішення державного виконавця у якому є предметом оскарження у цій справі.

Відтак, вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду відзиву відповідача, суд зважає на таке.

В силу положень абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Разом з тим, відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Отже, Конституцією України передбачено винятки із загального правила щодо обов`язкового представництва інтересів особи в суді виключно адвокатом, а також представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування виключно прокурорами або адвокатами починаючи з 01.01.2020. Такі винятки поширюються, зокрема, на так звані "малозначні справи".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною першою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Як вже було зазначено, за правилами ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах даної категорії є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються. Тому провадження у цій справі відкрито за позовом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області саме до Відділу примусового виконання рішень, тобто до юридичної особи, а не до державного виконавця Плахотнюк Н.Ю., яка прийняла оскаржувану постанову.

Відзив на позовну заяву (вх. 18745/20) від імені Відділу підписаний головним державним виконавцем Сінгаєвською О.М. Водночас на підтвердження її повноважень як представника Відділу надано належним чином оформлену довіреність від 03.01.2020.

Отже, враховуючи наведені вище правові норми та з огляду на те, що ця справа є малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про можливість прийняття до розгляду відзиву відповідача за підписом представника Відділу Сінгаєвської О.М., яка діє як представник відповідача на підставі довіреності від 03.01.2020.

14.07.2020 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову. У поясненнях зазначається, що рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/3884/18-а, яке набрало законної сили, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області зобов`язано надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати. У роз`ясненні такого рішення апеляційний суд неодноразово відмовляв, оскільки вважає, що рішення є чітким, зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникати суперечності щодо їх розуміння.

Третя особа вказує на те, що листами від 03.06.2019 та від 27.04.2020 позивач дійсно надсилав їй пропозиції щодо працевлаштування на вакантні посади водія та діловода Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області. Також листами від 06.06.2019 та від 11.02.2020 позивач пропонував працевлаштуватись на посаду помічника адвоката Чоловського О.М. Крім того, листом від 10.06.2019 боржник надсилав повідомлення про можливість прийняття участі у конкурсі на заміщення вакантної посади державної служби - провідного спеціаліста командування Жмеринського об`єднаного військового комісаріату. Однак запропоновані посади водія та діловода не відповідають фаху третьої особи, адже не потребують наявності вищої юридичної освіти. Водночас інші посади не є роботою, яку надає Жмеринський районний суд Вінницької області. Відтак вищезазначені пропозиції не вважаються належним виконання судового рішення, про що третя особа письмово повідомляла державного виконавця та боржника.

Також третя особа зауважує, що у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області є вакантні посади, що відповідають її фаху. І це не лише посади помічника судді, але й посади секретаря судового засідання та судового розпорядника. Третя особа бажає працювати на таких посадах і взяла б участь у конкурсі на їх заміщення. Поряд з цим, боржник не пропонував інших посад в суді, окрім як посади водія та діловода, і, на думку третьої особи, навмисно не оголошував відповідних конкурсів.

Відтак третя особа вважає, що позивач без поважних причин не виконує судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Однак 16.07.2020 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника. При цьому позивач зазначає, що повністю підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає правомірною оскаржувану постанову про накладення штрафу, оскільки позивач так і не забезпечив працевлаштування стягувача, незважаючи на наявність вакантних посад помічника судді та голови суду. Водночас вжиті позивачем заходи для надання стягувачу роботи за фахом ще не свідчать про виконання в повному обсязі рішення суду.

Третя особа в судовому засіданні виступила на стороні відповідача та підтримала зміст поданих до суду письмових пояснень. Додатково зазначила, що рішення апеляційного суду покладає на позивача обов`язок надати їй роботу за фахом, тобто роботу, яка потребує наявності повної вищої юридичної освіти. При цьому таку роботу має надати саме боржник, а не будь-хто інший. Як третій особі відомо, у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області є вакантні посади, що відповідають її спеціальності. Наприклад, посади секретаря судового засідання або судового розпорядника. Однак позивач з надуманих приводів не оголошує на них конкурс, чим показує своє небажання виконувати судове рішення, яке набрало законної сили.

Після оголошеної перерви в судовому засіданні, учасники справи на виклик суду не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Разом з тим, 17.07.2020 від представника відповідача та третьої особи до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути адміністративну справу в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та третьої особи, суд встановив, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 120/3884/18-а за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу голови комісії з реорганізації (злиття) Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 79-к від 25.09.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника судді з дня її звільнення 25.09.2018, стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 50000 грн та зобов`язання відповідача надати позивачці роботу, яку вона може виконувати, та виплатити позивачці середню заробітну плату на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Це рішення позивачка оскаржила в апеляційному порядку. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати позиваці роботу, яку вона може виконувати, та виплатити позиваці середню заробітну плату на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати. В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 залишено без змін.

23.05.2019 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/3884/18-а, який позивачкою пред`явлено до примусового виконання.

Постановою державного виконавця Плахотнюк Н.Ю. від 28.05.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 59218334 з виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду № 120/3884/18-а від 23.05.2019 про зобов`язання боржника (Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області) надати стягувачу ( ОСОБА_1 ) роботу, яку вона може виконувати.

Вказаною постановою боржнику надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження та документів, наданих позивачем, 15.04.2019 за вих. № ЕП-95/19, 20.05.2019 за вих. № ЕП-118/19 та 04.06.2019 за вих. № ЕП-142/19 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області з метою працевлаштування ОСОБА_1 звернувся до Жмеринської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості з листами щодо надання інформації про наявність в м. Жмеринка та Жмеринському районі вакансій юриста, а також вакантних посад, що відносяться до патронатної служби, та посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування.

На вказані запити позивач отримав відповіді про відсутність запитуваних вакансій.

Крім того, для забезпечення виконання судового рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 , 04.06.2019 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області звернувся:

- до Жмеринської РДА (вих. № ЕП-138/19) з проханням повідомити про наявність в Жмеринській РДА та підпорядкованих відділах, управліннях РДА вакансій посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, для надання роботи ОСОБА_1 ;

- до Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області для надання роботи ОСОБА_1 (вих. № ЕП-139/19), на що отримав відповідь про відсутність у відділі поліції посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування;

- до Управління Державної казначейської служби України у Жмеринському районі та м. Жмеринці Вінницької області (вих. № ЕП-141/19);

- до Жмеринської місцевої прокуратури (вих. № ЕП-137/19), яка повідомила про відсутність посад патронатної служби в штатному розписі в цілому та відсутність вільних вакантних посад державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування;

- до Жмеринської державної податкової інспекції з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 07.06.2019 надійшла відповідь про відсутність будь-яких вакантних посад;

- до Жмеринського лісового господарства з проханням повідомити про наявність вакантної посади юрисконсульта для надання роботи ОСОБА_1 , на що 10.06.2019 надійшла відповідь про відсутність такої вакантної посади;

- до виконавчого комітету Жмеринської міської ради з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 25.06.2019 надійшла відповідь про відсутність вакантних посад, на яких могла б працювати ОСОБА_1 ;

- до Регіональної філії "Південно-Західної залізниці "ПАТ "Укрзалізниця" з проханням повідомити про наявність вакантної посади юрисконсульта для надання роботи ОСОБА_1 , на що 10.06.2019 надійшла відповідь про відсутність такої вакансії;

- до Тиврівського районного суду Вінницької області, як максимально наближеного територіально до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 06.06.2019 надійшла відповідь про наявність тимчасово вакантної (до 09.10.2020) посади державної служби - секретаря суду;

- до Вінницького районного суду Вінницької області з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 06.06.2019 надійшла відповідь про наявність тимчасово вакантної (до 03.09.2019) посади державної служби - секретаря судового засідання;

- до Барського районного суду Вінницької області з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 07.06.2019 надійшла відповідь про відсутність відповідних вакантних посад;

- до Шаргородського районного суду Вінницької області з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 , на що 10.06.2019 надійшла відповідь про відсутність відповідних вакантних посад;

- до Вінницького міського суду Вінницької області з проханням повідомити про наявність вакантних посад, що відносяться до патронатної служби та державної служби, а також посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування для надання роботи ОСОБА_1 ;

- до адвокатів: Полігаса В.М. (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/16/19), ОСОБА_3 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/10/19), ОСОБА_4 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/13/19), ОСОБА_5 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/12/19), ОСОБА_6 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/15/19), ОСОБА_7 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/17/19-Вих), ОСОБА_8 (лист від 04.06.2019, вих. № 01-04/14/19);

- до Адвокатського бюро "Чоловський та партнери" (листи від 04.06.2019, вих. № ЕП-145/19 та від 10.02.2020, вих. № 39/20).

На останні запити 06.06.2019 та 11.02.2020 від Адвокатського бюро "Чоловський та партнери" позивач отримав відповіді про наявність в адвокатському бюро тимчасової, на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника, вакансії помічника адвоката, яку гарантовано можливо надати ОСОБА_1 , за її бажанням, для чого їй необхідно звернутися з відповідною заявою.

Решта адвокатів повідомили позивача про відсутність у них вакантних місць помічника адвоката, що підтверджується відповідними листами.

Крім того, як видно з матеріалів справи, за результатами вжитих заходів щодо надання стягувачці роботи, яку вона може виконувати, позивач письмово пропонував ОСОБА_1 :

03.06.2019 - роботу на посаді водія Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (вих. № ЕП-126/19);

06.06.2019 - роботу в Адвокатському бюро "Чоловський та партнери" на посаді помічника адвоката (вих. № ЕП-149/19);

10.06.2019 - прийняти участь в конкурсі на заміщення вакантної посади державної служби-провідного спеціаліста командування, оголошеного Жмеринським об`єднаним міським військовим комісаріатом (вих. № ЕП-150/19);

11.02.2020 - роботу в Адвокатському бюро "Чоловський та партнери" на посаді помічника адвоката (вих. № ЕП-42/20);

27.04.2020 - роботу на посаді діловода Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

У відповідь на вказані пропозиції третя особа ОСОБА_1 повідомила позивача про те, що запропоновані посади (водія та діловода) не потребують наявності вищої юридичної освіти (тобто не відповідають її фаху), тоді як інші запропоновані посади (помічника адвоката та провідного спеціаліста командування) не є роботою, яку надає Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

16.03.2020 за вих. № 4284/2.3-22/9 державний виконавець Плахотнюк Н.Ю. звернулась на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області із запитом щодо наявних вакантних посад у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області в цілях виконання рішення суду про надання ОСОБА_1 роботи, яку вона може виконувати.

Листом від 27.03.2020 № 02-23/730 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області повідомило відповідача, що станом на 01.03.2020 у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області є 6 вакантних посад: 3 посади державних службовців, 2 посади помічників суддів та 1 посада робітника.

08.04.2020 на адресу Жмериснкього міськрайонного суду Вінницької області надіслано вимогу державного виконавця за № 4743/02.1.25/9, якою позивача зобов`язано надати підтверджуючі документи щодо надання стягувачу ОСОБА_1 вакантної посади згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 27.03.2020 № 02-23/730.

Листом від 22.04.2020 № 123/20-Вих позивач повідомив відповідача про те, що станом на 22.04.2020 в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області є сім вакантних посад: 3 посади судді, 2 посади помічника судді, 1 посада судового розпорядника та 1 посада водія. При цьому позивач інформував державного виконавця, що посади помічника судді можуть бути заповнені лише в разі призначення на посаду суддів та за їх письмовими поданнями. Станом на 01.03.2020 в апараті суду дійсно було три тимчасово вакантних посади державної служби категорії "В": 2 секретаря судового засідання та 1 судового розпорядника. Водночас конкурс на зайняття тимчасово вакантних посад секретарів судового засідання не призначався, оскільки основними працівниками було подано відповідні заяви про намір вийти на роботу в квітні-травні 2020 року, надавши їм термін для оформлення дітей в дитячий садок та проходження ними адаптації. Станом на 16.04.2020 зазначені працівники приступили до виконання своїх посадових обов`язків. Оголошення конкурсу на зайняття тимчасової вакантної посади судового розпорядника було заплановано на березень 2020 року, але зупинено відповідно до роз`яснень Національного агенства України з питань державної служби від 27.03.2020 № 88-р/з щодо призупинення конкурсів на зайняття посад державної служби та оголошення нових в умовах карантину. Щодо вакансії водія, то така посада раніше пропонувалась ОСОБА_1 , однак вона від неї відмовилась. Також державного виконавця повідомлено, що у зв`язку зі змінами в штатному розписі суду на 2020 рік, з 01.05.2020 стягувачу може бути знову надана посада діловода, а після закінчення карантину буде оголошено конкурс на зайняття тимчасової посади судового розпорядника, в якому ОСОБА_1 зможе взяти участь.

Крім того, судом встановлено, що наказом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.06.2020 № 26 о/д з 01.06.2020 введено в дію зміни до штатного розпису суду шляхом виведення вакантної посади водія та тимчасовим введенням посади помічника голови суду.

10.06.2020 за вх. № 3727/2.3-20 на адресу відповідача надійшла заява стягувача ОСОБА_1 . В заяві повідомляється про те, що наказом керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.06.2020 на посаду помічника голови суду було прийнято ОСОБА_9 , незважаючи на досі невиконане рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 120/3884/18-а. Відтак стягувачка просить взяти до уваги, що судове рішення без поважних на те причин не виконується вже понад рік, а тому просить накласти на боржника штраф у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

15.06.2020 державним виконавцем Плахотнюк Н.Ю. прийнято постанову ВП № 59218334 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Крім того, боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення.

Вказана постанова обґрунтовується тим, що станом на 12.06.2020 в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази працевлаштування стягувача. Водночас згідно з листом Державної судової адміністрації від 27.03.2020 в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області станом на 01.03.2020 є 6 вакантних посад (3 посади державних службовців, 2 посади помічників суддів та 1 посада робітника). До того ж 10.06.2020 на адресу Відділу надійшов лист стягувача з підтверджуючими документами про те, що наказом керівника апарату суду від 03.06.2020 на посаду патронатної служби, а саме помічника голови суду, було прийнято іншу особу (а не стягувача), незважаючи на досі невиконане рішення суду.

Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а відтак звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступними мотивами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктів 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою, другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Отже, приймаючи рішення про накладення на боржника штрафу відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний з`ясувати чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду та чи існують поважні причини, які унеможливлюють його виконання.

В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні вищезазначених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.

Судом встановлено, що у виконавчому провадженні ВП № 59218334 виконується постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 120/3884/18-а, якою Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області зобов`язано надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати.

З`ясовані обставини справи свідчать про те, що в процесі виконання зазначеного рішення виникли труднощі щодо розуміння його справжнього змісту як боржником, так і самим державним виконавцем. На це вказує той факт, що державний виконавець двічі (19.06.2019 та 20.11.2019) звертався до апеляційного суду з приводу роз`яснення постанови від 02.04.2019 у справі № 120/3884/19-а та просив роз`яснити, що необхідно розуміти під словом "надати" (запропонувати, працевлаштувати, запропонувати чи працевлаштувати), а також що ж саме має зробити боржник: надати (повідомити стягувача про вакантні місця) на цьому або іншому підприємстві чи працевлаштувати в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області.

Із заявою про роз`яснення судового рішення також звертався боржник, просивши суд вказати на фактичні способи та строк виконання обов`язку щодо працевлаштування позивачки з урахуванням відсутності вільних робочих місць в Жемринському міськрайонному суді Вінницької області, а також з огляду на неприпустимість порушення при цьому вимог чинного законодавства.

Водночас у задоволенні вказаних заяв було відмовлено ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, 18.07.2019 та 20.12.2019. При цьому колегією суддів зазначено, що постанова суду від 02.04.2019 у справі № 120/3884/18-а є чіткою та зрозумілою, вона не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. Крім того, наведені заявниками питання були предметом судового дослідження в процесі розгляду справи по суті. В мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції навів положення законодавства, якими врегульовано порядок та встановлено гарантії при звільненні за пунктом 2 статті 36 КЗпП України жінок, які мають дітей віком до трьох років (або віком понад три роки, але не більше ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду) з покладенням обов`зку на роботодавця дотриматись приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП України щодо обов`язкового працевлаштування позивача у справі. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що текст судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Варто підкреслити, що в межах провадження у цій справі суд не надає і не може надавати правової оцінки судовому рішенню у справі № 120/3884/18-а, роз`яснювати його зміст чи визначати способи його виконання. Це компетенція суду, який його ухвалив.

Зазначене рішення суд аналізує насамеперд у взаємозв`язку з діями Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області щодо його виконання і тільки в аспекті, що дає змогу оцінити наскільки обґрунтованою і правомірною є постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин. Тобто власне поважність причин як умови, з якою Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення, є тією обставиною, якій суду необхідно надати належну правову оцінку для вирішення спору.

Так, буквальне тлумачення резолютивної частини рішення суду у справі № 120/3884/18-а дає підстави вважати, що на Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області покладено обов`язок надати ОСОБА_1 будь-яку роботу, яку вона може виконувати. Відтак, на думку суду, позивач цілком правомірно запропонував стягувачу вакантні посади водія та діловода суду, оскільки в протилежному випадку могло виникнути питання щодо того, чому ці вакансії не пропонувались, а відповідна бездіяльність боржника могла бути розцінена як така, що спрямована на умисне невиконання судового рішення.

В той же час, предмет спору в адміністративній справі № 120/3884/18-а, характер спірних правовідносин між сторонами та мотиви, з яких виходив суд, приймаючи рішення на користь ОСОБА_1 , у своїй сукупності вказують на те, що в дійсності відповідача зобов`язано надати позивачці саме роботу за фахом, тобто роботу, для виконання якої необхідна повна вища юридична освіта.

Крім того, зміст мотивувальної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 (стор. 6-7) свідчить про те, що підставою для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стало недотримання відповідачем приписів частини третьої статті 184 КЗпП України щодо обов`язкового працевлаштування жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років) у випадку їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. При цьому суд керувався роз`ясненнями, наданими у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", відповідно до яких при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду) тощо, провадиться з обов`язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов`язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров`я). Також судом апеляційної інстанції зазначено, що невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.

З наведеного суд робить висновок, що рішенням суду у справі № 120/3884/18-а Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області зобов`язано надати ОСОБА_1 роботу, яку вона може виконувати за фахом - в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області або на іншому підприємстві (в установі, організації).

Втім, навіть у цьому разі виникають спірні питання, пов`язані з порядком та способом виконання рішення суду, як-от: чи обмежується обов`язок боржника пропозицією стягувачу зайняти певну посаду чи взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади; яким чином боржник може надати стягувачу роботу на іншому підприємстві (в установі, організації), які є самостійними у прийнятті рішень щодо працевлаштування своїх працівників; чи вважається виконаним рішення суду у випадку повідомлення боржником стягувача про наявність вакантних посад на інших підприємствах (в установах, організаціях), незалежно від умов зайняття таких посад; чи виконується обов`язок боржника разовою пропозицією стягувачу зайняти певну посаду або взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, або ж вважається виконаним в разі фактичного працевлаштування стягувача, тощо.

Водночас державний виконавець наведених обставин не врахував та приймаючи оскаржувану постанову дійшов передчасного висновку про невиконання боржником рішення суду без поважних причин, хоча при цьому сам визнає складність виконання такого рішення, що підтверджується неодноразовими заявами про його роз`яснення.

Більше того, судом встановлено, що 04.06.2020 відповідач вніс до Вінницького окружного адміністративного суду подання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі № 120/3884/18-а, в якому прямо зазначив про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Однак, незважаючи на те, що ухвалою суду від 09.06.2020 розгляд цього подання було призначено на 02.07.2020, вже 15.06.2020 державний виконавець виносить оскаржувану постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення.

На переконання суду, означена поведінка відповідача не відповідає таким критеріям правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень як обґрунтованість, тобто врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупередженість та добросовісність (п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 2 КАС України).

Крім того, в ході розгляду справи з`ясовано, що приводом для прийняття оскаржуваної постанови став той факт, що наказом керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.06.2020 на посаду помічника голови суду було прийнято іншу особу, а не стягувача ОСОБА_1 , хоча рішення суду залишається невиконаним.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 92 Закону України "Про державну службу" посада помічника судді відноситься до посад патронатної служби, особливості якої в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 157 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України; судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Рішенням Ради суддів України № 21 від 18.05.2018 затверджено Положення про помічника судді (з наступними змінами), пунктами 7, 8 якого визначено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Отже, в силу вимог чинного законодавства суддя (голова суду) самостійно здійснює добір помічника і призначення на таку посаду здійснюється тільки на підставі відповідного письмового подання судді (голови суду).

При цьому суд зауважує, що боржником у виконавчому провадженні ВП № 59218334 є Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області (код ЄДРПОУ 26423258), від якого не залежить можливість призначення на посаду судді (голови суду) конкретної особи (навіть з метою виконання судового рішення), оскільки це є виключною прерогативою самого судді або голови відповідного суду.

Відтак суд вважає, що позивач не може нести відповідальність за не працевлаштування третьої особи на посаду помічника судді (голови суду), оскільки вирішення цих питань не є в межах його повноважень.

Крім того, під час прийняття оскаржуваної постанови виконавець посилається на те, що згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 27.03.2020 № 02-23/730 у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області станом на 01.03.2020 є 6 вакантних посад, а саме 3 посади державних службовців, 2 посади помічників суддів та 1 посада водія. Тобто, на думку відповідача, ця обставина свідчить про можливість боржника виконати рішення суду про надання ОСОБА_1 роботи, яку вона може виконувати.

Однак такі доводи державного виконавця є помилковими. Як видно з матеріалів справи, станом на 01.03.2020 в апараті Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області дійсно було три тимчасово (на час перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною) вакантних посади державної служби категорії "В", зокрема дві посади секретаря судового засідання та одна - судового розпорядника.

Разом з тим, 20.02.2020 від основних працівників на ім`я керівника апарату суду було подано заяви про намір вийти на роботу в квітні-травні 2020 року, у зв`язку з чим конкурс на зайняття тимчасово вакантних посад секретарів судового засідання не призначався. Водночас станом на 16.04.2020 обидва зазначених працівника приступили до виконання своїх посадових обов`язків і вказані посади перестали бути вакантними.

Щодо конкурсу на зайняття тимчасової вакантної посади судового розпорядника, то його проведення зупинено відповідно до роз`яснень Національного агенства України з питань державної служби від 27.03.2020 № 88-р/з, у зв`язку із запровадженнням в державі карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Вакансія водія боржником пропонувалась, однак на таку посаду стягувачка не погодилась через невідповідність роботи її фаху.

Мотиви суду щодо неможливості призначення третьої особи на посаду помічника судді наведені вище. До того ж наявність двох вакатних посад помічників судді пов`язувалась з незаповненням вакантних посад суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, про що боржник повідомляв державного виконавця листом від 22.04.2020 № 123/20-Вих.

Таким чином, обставини, які повідомив позивач і які знайшли підтвердження під час розгляду цієї справи, в своїй сукупності вказують на те, що фактичне невиконання судового рішення зумовлене не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним своїх обов`язків у виконавчому провадженні, а саме об`єктивними причинами, які значно ускладнили і зробили неможливим виконання боржником рішення станом на сьогодні, та які не залежали від його волевиявлення.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення є передчасним та прийняте за відсутності достовірно встановленого факту невиконання рішення суду без поважних причин, а також без належної перевірки відповідачем небезпідставних пояснень боржника щодо існування об`єктивних перешкод для виконання свого обов`язку за виконавчим документом.

Відтак суд визнає протиправною і такою, що підлягає скасуванню постанову державного виконавця за № 59218334 від 15.06.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Отже, перевіривши ключові доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем та третьою особою, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує з урахуванням частини першої статті 139 КАС України, у відповідності до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень, що не дає правових підстав для відшкодування позивачу судових витрат на сплату судового збору, навіть якщо позов буде задоволено.

Проте суд з вказаними доводами не погоджується та зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень виступає саме Відділ, посадовою особою якого (державним виконавцем) щодо позивача прийнято індивідуальний акт (рішення) при здійсненні владно-управлінських функцій.

Водночас сам по собі статус позивача у справі як органу державної (судової) влади автоматично не свідчить про наявність у позивача статусу суб`єкта владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Тобто у спірних правовідносинах позивач немає статусу суб`єкта владних повноважень, а вважаться учасником виконавчого провадження (юридичною особою), який звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у зв`язку з прийняттям державною виконавчою службою (суб`єктом владних повноважень) індивідуального рішення (акта).

Вказаний висновок додатково підтверджується тим, що за змістом положень частини першої статті 19 КАС України адміністративний суд може вирішувати спори між двома суб`єктами владних повноважень лише з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також у разі виникнення спорів, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи та у зв`язку з повним задоволенням позову, витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають відшкодуванню саме за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Плахотнюк Наталії Юріївни від 15 червня 2020 року ВП № 59218334 про накладення штрафу.

Стягнути на користь Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запбігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області (код ЄДРПОУ 26423258, місцезнаходження: вул. Образцова, 6, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, адреса електронної пошти: inbox@gmm.vn.court.gov.ua);

2) відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 43316784, поштова адреса: 21028, м. Вінниця, а/с 391, адреса електронної пошти: prymus@.vn.dvs.gov.ua);

3) третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , електронна пошта: natashagunderuk@gmail.com).

Повне судове рішення складено 17.07.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович