Рішення № 90447028, 15.07.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 213/2316/19

2/214/29/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання - Звада Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, при заочному розгляді, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Левіт С.О. звернувся до суду з позовною заявою 18.06.2019 року, в якій просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що він є батьком ОСОБА_4 , яка 07.11.2004 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище на ОСОБА_4 , який розірвано 13.04.2009 року . Від шлюбу в них народилась ОСОБА_3 , яка є рідною онукою позивача. Між його донькою та ОСОБА_2 склалися неприязні відносини та він неодноразово зазначав, що ОСОБА_3 не є його донькою. Під час шлюбу відповідач батьківської турботи не проявляв, ухилявся від виконання батькіських обов`язків та вчиняв неправомірні дії по відношенню до матері дитини. Після розірвання шлюбу його донька ОСОБА_4 разом з онукою ОСОБА_3 мешкали разом з ним у квартирі, яка належить на праві приватної власності його дружині ОСОБА_8 . Відповідач тривалий час мешкав у сусідньому під`їзді у квартирі, яка належала сестрі відповідача разом з співмешканкою та її сином, оскільки власності він не має. Відповідач офіційно працює у майстерні по ремонту взуття та отримує дохід. Відповідач з донькою ОСОБА_3 не спілкувався, не цікався її життям жодним чином, хоча сплачував аліменти за рішенням суду, однак зі сплати аліментів неодноразово виникала заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла донька позивача. Після смерті доньки позивач звернувся до органу опіки із заявою про призначення його опікуном над малолітньою онукою, однак йому було відмолено, оскільки призначення його опікуном можливе лише за умови позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . У грудні 2013 року він звернувся до суду, однак рішенням Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу від 04.08.2014 року у позові було відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 про відібрання дитини задоволено. Після винесення рішення минуло 5 років та вказаний період часу в житті дитини нічого не змінилось, дитина продовжує проживати з позивачем та його дружиною. Вони повністю забезпечують усі матеріальні потреби та потреби у духовному та культурному вихованн дитини. Відповідач по справі після рішення суду не вмів або не бажав налагодити стосунки з дитиною та під час поодиноких відвідин дитини за свідченням педагога дитина з переляку ховалась під парту. Крім як отримати виконавчий лист про примусове відібрання дитини відповідач інших дій не вчиняв, з дитиною контактів не налагодив. Позивач з дружиною та онукою переїхала до інгулецького району та онука ОСОБА_3 навчається за місцем проживання в Криворізькій загальноосвітній школі №92. Позивач має можливість та намір і в подальшому надавати онуці місце проживання, забезпечувати її та займатись її вихованням. Він вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дитини, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку. Вони з дружиною дуже люблять онуку, а вона їх, а з відповідачем дитина ніколи не спілкувалась та він є для неї сторонньою людиною. Крім того, у зв`язку зі смертю матері позивач прагне бути опікуном онуки, він зобов`язується після встановлення опіки одразу зареєструвати дитину. Позивач має житло, матеріально забезпечений отримує пенсює 8701,43 грн. та його дружина отримує заробітну плату у розмір 4000 грн., сукупний дохід дозволить забезпечувати онуку, а відповідач отримує мінімальну заробітну плату. Будь-якими хронічними захворюваннями він та члени сімї не хворіють. Оскільки вказані обставини в їх сукупності, на переконання позивача, є свідченням свідомого та умисного усунення відповідача від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, у зв`язку з чим з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів малолітньої дитини, вона просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та призначити ОСОБА_1 опікуном.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.46-47).

Ухвалою суду від 14.04.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 99-100).

Позивачем заявлено клопотання витребування висновку про можливість виконання обов`язків опікута та акт обстеження побутових умов, яке задоволено ухвалою суду від 13.01.2020 року (а.с.67-69).

Присутній в судовому засіданні позивач та його представник пред`явлені вимоги підтримали, наполягаючи на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. В подальшому правом на участь в судовому засіданні не скористались, представник позивача ОСОБА_9 подав заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання викликався у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_10 не заперечувала проти задоволення позову з урахуванням наданого висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Розгляд справи просить провести за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_11 щодо вирішення справи покладалась на розсуд суду. Розгляд справи просить провести за її відсутності.

Оцінюючи характер процесу, важливість предмета розгляду, який стосується захисту інтересів малолітніх дітей, з метою дотримання строків розгляду справи суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності відповідача в заочному порядку з урахуванням згоди позивача, на підставі наявних доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі зареєстрованому управлінням юстиції м. Кривого Рогу (а.с. 13). Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14), що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.14).

ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 12) та свідоцтвом про одруження згідно якого змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » та відповідно дідом та бабусею неповнолітньої ОСОБА_3 , яка проживає з ними без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 (а.с. 23,24).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати дитини ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 15).

ОСОБА_2 з ними не проживає, участь у вихованні доньки не приймає.

Як слідує з характеристики з навчальних закладів (а.с.19, 20, 21), ОСОБА_13 була ученицею КЗШ І-ІІІ ступенів №19 та є ученицею КЗШ І-ІІ ступенів №92. Дідусь та бабуся приділяють належну увагу вихованню онуки, систематично відвідують батьківська збори, ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, зв`язок з класним керівником не підтримує .

Відповідно до психолого-педагогічних характеристики з навчальних закладів дівчинка проживає з бабусею та дідусем, які займаються її вихованням та між ними дружні та довірливі стосунки. ОСОБА_3 програмовим матеріалом володіє на достатньому рівні, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, уважна учениця. Виявляє зацікавлення ддо навчання. Має довільну змішану пам`ять, виявляє образне мислення, має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно, правила поведінки свідомо виконує. Дівчина товариська.

В свою чергу, ОСОБА_1 отримує щомісячно пенсію у розмірі 7480,81-8701,43 грн., що підтверджується довідкою про доходи (а.с.18) та бабуся ОСОБА_8 працює на ТВО «Полстар» та отримує заробітну плату (а.с. 22).

Таким чином, суд приходить до висновку, що протягом останніх років ОСОБА_1 самостійно займається вихованням онуки ОСОБА_3 , її матеріальним забезпеченням, навчанням. Зазначені обставини суд розцінює як свідчення незацікавленості відповідача життям, здоров`ям, матеріальним благополуччям та майбутнім його неповнолітньої доньки, фактично умисне самоусунунення від виконання батьківських обов`язків, що суд розцінює як свідоме нехтуванням їх виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.141, ст.150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.

У силу вимог ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

При цьому, в розумінні п.п.15, 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, який узгоджується з нормами ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні №39948/06 від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв`язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв`язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Згідно з висновку від 09.07.2020 року №10/39-2741 виконкому Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_2 уникає спілкування з суб`єктами соціальної роботи, ігнорує запрошення до служби у справах дітей виконкому районної ради і Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, він самоусунувся від виховання дитини, хоча мешкав у сусідньому під`їзді з дитиною, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23.04.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за психологічне насилля в сім`ї.

В контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Так, суд погоджується із зазначеними висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання ним батьківських обов`язків. При цьому така поведінка ОСОБА_2 є винною та свідомою. Провівши аналіз життя відповідача, з огляду на відсутність даних щодо офіційного місця роботи, характеризуючи дані, його ставлення до доньки, пасивне відношення до неї, відсутність тенденції до виправлення, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення його батьківських прав в даному випадку є доречним і достатнім з урахуванням обсягу наявних доказів.

Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на передбачене ст.169 СК України її право на поновлення батьківських прав в судовому порядку після зміни її поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, обставин, що були підставою для її позбавлення батьківських прав з переосмисленням її ставлення до дітей.

Крім того, відповідно до ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом.

Як слідує з висновку від 02.03.2020 року №292 виконкому Інгулецької районної у місті ради встановлення опіки є доцільним, а ОСОБА_1 може бути опікуном малолітньої ОСОБА_3 та встановлення опіки відповідає інтересам дитини (а.с. 81-82).

Підстав, передбачених ст.212 СК України, які б унеможливлювали призначення ОСОБА_1 опікуном в ході судового розгляду не встановлено, натомість його поведінка та інтереси не суперечать інтересам малолітньої ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним встановленням опіки на ОСОБА_3 з призначенням опікуном її дідуся ОСОБА_1 , у зв`язку з чим пред`явлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 768,40 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за пред`явлення немайнової вимоги та судові витрати, на правничу допомогу, в розмірі 10000,00 грн. (документально підтверджені),а також стягнути з відповідача в дохід держави 768,40 грн. судового збору за пред`явлення другої немайнової вимоги.

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Інгулецької районної у м. Кривому Розі ради (код ЄДРПОУ юридичної особи 04052548, юридична адреса: м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, буд. 1), Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради (код ЄДРПОУ юридичної особи 05410871, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого 32) про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 призначивши опікуном ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Лещінка Могілевської області республіки Білорусь.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

-в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.;

-в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 10 000 (десять тисяч )грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення суду складено та підписано 15.07.2020 року.

Суддя Гринь Н.Г.