Ухвала суду № 90446932, 15.07.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/499/20

Провадження № 1-кп/188/113/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, а саме – грошових коштів номіналом по “500” грн. кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень., грошові кошти номіналом по “500” грн., кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень; грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 19 штук, 200 грн.- 12 штук, 100 грн.-12 штук, 50 грн-7 штук, 1 грн.- 1 штука, 2 грн.-1 штука, 5 грн.-13 штук, 10 грн. -15 штук, 20 грн.- 3 штуки на загальну суму 13 728 грн, з участю:

прокурора: Фурсова Ю.В.

обвинуваченої: ОСОБА_2

захисника: Мерешко М.Л.

ВСТАНОВИВ:

До суду з клопотанням про зняття арешту майна по к/п № 12019040530000534 від 18.10.2019 року звернувся ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що 14 січня 2020 року слідчий суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області задовольнив клопотання слідчого СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на арешт тимчасово вилученого майна - грошові кошти номіналом по “500” грн. кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень., грошові кошти номіналом по “500” грн., кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень; грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 19 штук, 200 грн.- 12 штук, 100 грн.-12 штук, 50 грн-7 штук, 1 грн.- 1 штука, 2 грн.-1 штука, 5 грн.-13 штук, 10 грн. -15 штук, 20 грн.- 3 штуки на загальну суму 13 728 грн.

Арешт був накладений на дані грошові кошти з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також з метою збереження речових доказів.

Дані кошти були взяті ним в борг 01 листопада 2019 року у його знайомого - ОСОБА_3 . Грошові кошти були ним передані його дружині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для забезпечення їхньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вчиться в 11-му класі та готується до здачі державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Гроші призначені для оплати її навчання у репетиторів та інших витрат при закінченні школи, а також на оплату випускного вечора в школі, вступу до інституту. В даний час у мене нього немає коштів для допомоги його родині на оплату зазначених витрат.

На даний момент, досудове слідство закінчено, слідчим вчинено всі необхідні процесуальні дії, для перевірки появи даних грошових коштів у ОСОБА_2 .

Крім того, він стверджує, що дані грошові кошти не є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. А значить до них не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

На думку заявника, в ході досудового слідства не було встановлено, що дані кошти є предметом, засобом, чи знаряддям вчинення злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину і до нього не можуть бути застосовані заходи кримінально - правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

В підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_1 захисник Мерешко М.Л., клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання, вважає його передчасним та необгрунтованим, повідомив, що грошові кошти, які є предметом цього клопотання визнані речовим доказами, і не можуть бути повернуті ОСОБА_1 на стадії підготовчого судового засідання без дослідження речових доказів в судовому засідання та відповідного підтвердження, що ці грошові кошти були передані ним обвинуваченій.

Вивчивши клопотання з доданими до нього документами та вислухавши думки учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання подано до суду передчасно через що у його задоволенні слід відмовити з оглядом на наступне:

Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч.2 цієї статті).

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення, та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по к/п № 12019040530000534 від 18.10.2019 року є передчасним, оскільки грошові кошти визнані речовим доказом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в Інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» була висловлена правова позиція, за якою при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У даному випадку така причина полягає у необхідності дослідження судом всіх доказів у їх сукупності в кримінальному провадженні щодо вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, до розкриття якого існує значний суспільний інтерес.

За таких обставин тимчасове обмеження права власності заявника на речовий доказ у справі до закінчення досудового слідства є виправданим.

На підставі викладеного 98, 103, 131,132, 167, 174, 309^310, 369, 371- 372 Керуючись ч.1 ст.174 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, а саме грошових коштів номіналом по “500” грн. кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень., грошові кошти номіналом по “500” грн., кожна у кількості 150 купюр, загальною сумою 75000 гривень; грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 19 штук, 200 грн.- 12 штук, 100 грн.-12 штук, 50 грн-7 штук, 1 грн.- 1 штука, 2 грн.-1 штука, 5 грн.-13 штук, 10 грн. -15 штук, 20 грн.- 3 штуки на загальну суму 13 728 грн, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Місюра