Рішення № 90445962, 17.07.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4562/19

Провадж.2/ 202/339/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Бєльченко Л.А.

при секретарі - Нетеса Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом до відповідача, зазначаючи, що 21.05.2015 року між ним та АТ «Ощадбанк» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» був укладений договір № 48952203 «Писанка», відповідно до якого йому відповідачем було відкрито вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 на строк три місяці. Ним були внесені грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. Строк закінчення депозиту - 21.08.2015 року. Позивач зазначив, що згідно з п. 1.2 Договору процентна ставка за депозитом встановлюється у розмірі 20,50 % річних та відповідно до п. 1.3 Договору сплата процентів за користування депозитом здійснюється щомісячно.

29. 03.2019 року депозит був ним отриманий разом з відсотками у розмірі 365 грн. Але він не погоджується з таким розміром нарахованих відповідачем на суму вкладу відсотків, у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню за користування його грошовими коштами у розмірі 392 400,00 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 залучено по справі його правонаступником ОСОБА_1 ( а.с.67).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позову, зазначивши, що 21.08.2015 року, в день повернення депозиту згідно з п. 1.1 Договору, ОСОБА_2 не з`явився в установу банку для отримання депозиту, у зв`язку з чим відповідно до п. 2.7 Договору строк зберігання депозиту автоматично було подовжено на строк, вказаний у п. 1.1 Договору, на умовах та за процентною ставкою, що діятимуть в Банку по даному виду вкладу на момент подовження. 24.11.2015 року у зв`язку з закінченням подовженого строку зберігання депозиту, враховуючи нез`явлення вкладника за отриманням депозиту та нарахованих процентів, на виконання вимог п. 2.8 та п. 3.3.1 Договору Банк здійснив перерахування суми депозиту та нарахованих процентів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», про що свідчать виписки по депозитному рахунку № НОМЕР_1 та виписка по рахунку № НОМЕР_2 . Отже, зобов`язання Банку за договором № 48952203 на вклад « ОСОБА_5 » на ім`я фізичної особи від 21.05.2015 року щодо повернення суми депозиту та нарахованих відсотків були виконані в повному обсязі шляхом перерахування вказаних сум на вказаний в Договорі рахунок ОСОБА_2 , а тому відповідно до п. 4.1 Договору він вважається припиненим, а рахунок закритим. Лише 22.03.2019 року на вимогу ОСОБА_2 з його карткового рахунку № НОМЕР_2 у відділенні Банку було видано готівкою 10 365,65 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується випискою по рахунку. Представник відповідача зазначив, що, оскільки Банком своєчасно та в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором, то відсутні правові підстави для стягнення з Банку пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено встановлений законом річний строк позовної давності для стягнення неустойки. Так, позивач просить стягнути пеню за період з 21.11.2015 року по 22.03.2019 року, тобто поза межами строку позовної давності. У зв`язку з цим, представник відповідача просив суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2015 року між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» було укладено договір № 48952203 на вклад « ОСОБА_5 » на ім`я фізичної особи, за умовами котрого ОСОБА_2 вніс на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. строком на три місяці, тобто до 21.08.2015 року, зі сплатою Банком відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 20,50% річних (п.п. 1.1 та 1.2 Договору) (а.с. 6-7).

Пунктом 2.7 Договору визначено, що, якщо вкладник в день повернення депозиту не з`явився в установу банку для отримання депозиту, то строк зберігання депозиту автоматично подовжується на строк, вказаний у п. 1.1 Договору, на умовах та за процентною ставкою, що діятимуть в Банку по даному виду вкладу на момент подовження в кількості не більше одного періоду подовження.

Відповідно до п. 2.8 Договору після закінчення подовженого строку зберігання депозит продовжує зберігатися на рахунку протягом одного дня (дня повернення депозиту). В цей день депозит та невиплачені проценти, нараховані до дня повернення депозиту, вказаного у п. 1.1 Договору, вкладник може отримати готівкою. Якщо в день повернення депозиту вкладник не отримав депозит та/або проценти, то наступного банківського дня депозит та проценти перераховуються на рахунок, зазначений у п. 3.3.1 Договору.

Пунктом 3.3.1 Договору визначено, що Банк зобов`язується повернути депозит шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», або шляхом видачі готівкою та сплатити нараховані проценти, обумовлені Договором, шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», або шляхом видачі готівкою.

Сторони Договору погодили, що строк дії владного договору становить три місяці і спливає 21.08.2015 року.

Судом встановлено, що у день повернення депозиту згідно з п. 1.1 Договору, ОСОБА_2 не з`явився в установу банку для отримання депозиту, у зв`язку з чим відповідно до п. 2.7 Договору строк зберігання депозиту автоматично було подовжено на строк, вказаний у п. 1.1 Договору, на умовах та за процентною ставкою, що діятимуть в Банку по даному виду вкладу на момент подовження, тобто ще на три місяці.

Однак ОСОБА_2 знову не з`явився у день повернення депозиту в установу банку для отримання депозиту та нарахованих відсотків, у зв`язку з чим, враховуючи закінчення подовженого строку зберігання депозиту, на виконання вимог п. 2.8 та п. 3.3.1 Договору Банк здійснив перерахування суми депозиту та нарахованих процентів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», про що свідчать виписки по депозитному рахунку № НОМЕР_1 та виписка по рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 90-93).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 лише 22.03.2019 року звернувся до відділення Банку для отримання суми депозиту та нарахованих процентів, котрі були йому в той же день виплачені у розмірі 10 365,65 грн. (а.с. 8).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Цей Договір вважається припиненим і рахунок закривається з моменту виплати Банком вкладнику всієї суми депозиту та нарахованих процентів за ним.

З наведеного вбачається, що Банк свої зобов`язання за договором № 48952203 на вклад « ОСОБА_5 » на ім`я фізичної особи виконав у повному обсязі відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Таким чином вказане положення Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає відповідальність виконавця за неналежне виконання або невиконання робіт (надання послуг) виконавцем у вигляді сплати пені. Однак, як зазначалося, судом встановлено, що Банк повністю виконав свої зобов`язання за Договором № 48952203 « ОСОБА_5 », у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Вимоги позивача фактично зводяться до незгоди із розміром нарахованих відповідачем процентів на суму депозиту у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 своєчасно, після закінчення строку дії договору вкладу, не звернувся до відділення Банку для отримання суми депозиту разом з нарахованими процентами, помилково вважаючи, що строк дії Договору автоматично буде пролонгований на новий термін з нарахуванням процентів у розмірі 20,50% на рік до моменту його звернення за отриманням депозиту з нарахованими процентами.

Стосовно заяви представника відповідача щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, для вимог про стягнення неустойки встановлено строк позовної давності в один рік.

Згідно з частиною 1 статті 260 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_2 просить стягнути пеню за період з 21.11.2015 року по 22.03.2019 року, тобто більш ніж за один рік, поза межами строку позовної давності. Проте суд не приймає до уваги заяву представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, оскільки є самостійні підстави для відмови позивачеві у позові у зв`язку з його необґрунтованістю і безпідставністю.

За таких обставин суд відмовляє позивачеві у задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволенні позову, а позивач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» був звільнений від сплати судового збору при поданні позову, судові витрати суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,81,89, 259,263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Бєльченко Л.А.