Вирок № 90445935, 16.07.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/3824/20

1-кп/202/419/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Волошина Є.В.,

за участю секретаря Репіної А.С.,

прокурора Гаподченка Є.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040660000616 від 01 травня 2020 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Генічеськ, Херсонської області, громадянина України, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

-07.02.2001 Генічеськім районним судом Херсонської області, за вчинення злочину за ч.3 ст.206 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

-30.05.2003 Генічеськім районним судом Херсонської області, за вчинення злочину за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

-14.07.2003 Генічеськім районним судом Херсонської області, за вчинення злочину за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

-11.12.2006 Херсонським районним судом Херсонської області, за вчинення злочину за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

-27.12.2011 Генічеськім районним судом Херсонської області, за вчинення злочину за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.121, ч.1 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2020 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебував за місцем свого мешкання, а саме в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_2 виникло бажання вийти на вулицю та випалити цигарку. Вийшовши із вказаної квартири, ОСОБА_2 , спускаючись сходами під`їзду зазначеного вище будинку, зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_1 між яким у ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел спрямований на спричинення потерпілому ОСОБА_1 умисних тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному місці та у зазначений час, діючи умисно, з метою заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, схопив своєю правою рукою розкладний ніж, який був при ньому, та усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, бажаючи та розуміючи, що застосовуючи розкладний ніж, ОСОБА_2 може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого ОСОБА_1 , стоячи до останнього обличчям наніс йому вказаним розкладним ножем один удар в область грудної клітини.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною по середньо-ключичній лінії в проекції 5-го ребра, далі переходить в раньовий канал, який йде спереду назад з ушкодженням по ходу якого: шкіри підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та проникає в ліву плевральну порожнину з подальшим ушкодженням верхньої частки лівої легені, з явищами лівостороннього гемотораксу.За своїм характером виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Крім того, ОСОБА_2 , приблизно у квітні2020 року, більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не надалосьможливим, знаходячись в маршрутному таксі №95, знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 15.12.2005 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у нього виник злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документу з метою подальшого його особистого використання у незаконний спосіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на підроблення офіційного документу, а саме: паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , для подальшого його особистого використання у незаконний спосіб, в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, знаходячись за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 вніс до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 неправдиві відомості, шляхом вклеювання фотокартки із власним зображенням на першій сторінці вищевказаного паспорту, замість первинної фотокартки, на якій зображено ОСОБА_3 . Таким чином ОСОБА_2 підробив офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його особистого використання.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 01 травня 2020 року виходив з квартири, зустрів обвинуваченого, який пригостив його цигаркою. Потерпілий попросив у обвинуваченого пляшку з-під пива, щоб її здати. Потягнувшись за пляшкою, відчув удар у грудну клітину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.358 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зазначив, що 01 травня 2020 року зустрів в під`їзді будинку потерпілого, який намагався взяти у нього пляшку з-під пива. В цей час обвинувачений вдарив потерпілого ножем.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанову щодо речових доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.358 КК України, доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.212 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у нанесенні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Крім того, дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.358 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів за ч.1 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та за ч.1 ст.358 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особу винного, який раніше судимий, міцних соціальних зв`язків не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді арешту у межах санкції ч.1 ст.358 КК України та у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.121 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом також встановлено, що вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2011 року обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років.

23 березня 2018 року ОСОБА_2 був звільнений умовно-достроково за рішенням Петровського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року. Не відбута частина покарання становить 3 роки 4 місяці 22 дня.

Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2 частково приєднує невідбутий строк покарання, призначений за вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2011 року.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що на теперішній час слугує меті забезпечення виконання призначеного вироком суду покарання. Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід обмежений у часі датою набрання чинності вироку, після чого підлягає скасуванню. Строк відбування покарання рахувати з 02 травня 2020 року.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

Крім того, прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Гаподченком Є.Ю. в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради був поданий цивільний позов, в якому останній просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР майнову шкоду у розмірі 9188 грн. 60 коп.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі статтею 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні цивільний позов визнав у повному обсязі.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки вони відповідають межам обвинувачення

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи документів №19/104-7/7/409 у розмірі 1144,15 гривень; судової трасологічної експертизи №19/104-7/5/357 у розмірі 2615,20 гривень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100,124,349,370,373,374,376,394 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.358 КК України у виді у виді арешту на строк 3 (три) місяці;

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2011 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 02 травня 2020 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: пляшку горілки «Первак» об`ємом 0.5 л., кухонний ніж з напівпрозорою рукояткою, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серія № НОМЕР_2 , гаманець чорного кольору в якому знаходиться 20 сувенірних купюр номіналом 100 доларів США, розкладний ніж марки «STANLEY FATMAX», два недопалка, скляний фужер, спортивна кофта чорного кольору, штани спортивні чорного кольору, капці, куртку чорного кольору, кофту синього кольору, кофту сірого кольору, марлевий тампон з РБК, залишки змивів з об. №1-4 та витяжки з об. №1-4 на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, зразок крові ОСОБА_2 , зразок крові ОСОБА_1 – знищити; довідку про звільнення на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження; ключі від квартири вилучені в ході огляду у ОСОБА_1 , мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі чорного кольору imei: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Mizu» в корпусі чорного кольору imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_6 , з сім картою мобільного оператора «Водафон», наручний годинник – повернути власнику за належністю.

Позовні вимоги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Гаподченка Євгенія Юрійовича в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 01984441) майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01.05.2020 по 04.05.2020 року у розмірі 9 188 (дев`ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн., 60 коп. наступним чином:

кошти в сумі 8 417 (вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн., 68 коп. перерахувати на наступні реквізити: КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР, ЄДРПОУ НОМЕР_7 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, р/р № НОМЕР_8 ;

кошти в сумі 770 (сімсот сімдесят) грн. 92 коп. перерахувати на наступні реквізити: КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР, ЄДРПОУ 01984441 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р№ НОМЕР_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 3759,35 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Волошин Є.В.