Рішення № 90445911, 13.07.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2717/20

Провадження №2/944/1269/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

представника позивача ОСОБА_1 А. ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суми індексації та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_4 – адвокат Зозуля А.В. звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суми індексації та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. В обґрунтування позову покликається на те, що 26.04.2019 року ОСОБА_4 була прийнята на роботу у ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" на посаду сестри медичної з фізіотерапії. 05.12.2019 року вона була звільнена з роботи у зв`язку з закінченням терміну роботи. На момент її звільнення утворилася заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 25324,62 грн, яка на даний час не виплачена, що є порушенням ч. 1 ст. 115 КЗпП України. Позивач зверталася з вимогою про виплату заробітної плати, однак їй було повідомлено, що коштів виплатити їй заробітну плату у підприємства немає. Ст. 117 КЗпП передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Також відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законом порядку. Тому, просить стягнути з відповідача 25324,62 грн заборгованості по заробітній платі, індексацію за час затримки із виплати заробітної плати в сумі 405,19 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 41665,08 грн та покласти на відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою від 18.06.2020 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи.

01.07.2020 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло". Відповідач заперечує щодо вимог позивача щодо стягнення індексації за час затримки із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. Визнає, що на сьогоднішній день сума невиплаченої заробітної плати становить 25324,62 грн. Зазначає, що ОСОБА_4 вже багато років працює на підприємстві і ознайомлена з сезонною роботою підприємства. Підприємство працює лише з березня, квітня, травня до жовтня місяця (термін роботи щороку змінюється). Відповідно, щороку всі працівники отримують заробітну плату з затримкою. Санаторій розпочав роботу 10.03.2020 року і планував з 30.03.2020 року здійснювати виплати працівникам, однак за 3 дні з моменту відкриття, в зв`язку з оголошенням карантинних обмежень, санаторій змушений був припинити свою роботу, відпочиваючі були відправлені додому, кошти їм повернуті. Відтак, введення карантинних заходів паралізувало всю роботу підприємства. Вважає ситуацію, що виникла у зв`язку з поширенням Covid-19 форс-мажорними обставинами, просить відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення індексації за час затримки із виплати заробітної плати в сумі 405,19 грн та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 41665,08 грн.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що ОСОБА_4 працювала сестрою медичною з фізіотерапії ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" з 26.04.2019 року по 05.12.2019 року. При звільненні з роботи розрахунок з нею по заробітній платі проведено не було, на даний час заборгованість по заробітній платі не виплачена. Тому просить стягнути з відповідача 25324,62 грн заборгованості по заробітній платі. Оскільки розрахунок з працівником вчасно не проведений, керуючись ст. 117 КЗпП просить стягнути з стягнути з відповідача індексацію за час затримки із виплати заробітної плати в сумі 405,19 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 41665,08 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що дійсно розрахунок з позивачем щодо виплати заробітної плати після звільнення 05.12.2019 року не проведено, оскільки у ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" немає коштів. Заборгованість по заробітній платі становить 25324,62 грн. Зазначила, що позивач знала, що робота є сезонною, виплата заробітної плати проводиться з запізненнями. Підприємство планувало виплатити заробітну плату у березні 2020 року, однак у зв`язку з запровадженням карантинних обмежень по всій Україні підприємство змушене було закритися через 2 дні після відкриття. Вважає дану ситуацію форс-мажором, а отже просить не нараховувати середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні та індексацію за час затримки із виплати заробітної плати з моменту запровадження карантинних заходів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працювала на посаді сестри медичної з фізіотерапії ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло".

Згідно із записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 26.04.2019 року прийнята на посаду сестри медичної з фізіотерапії ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло", на підставі наказу від 25.04.2019 року № 25 та звільнена з займаної посади 05.12.2019 року на підставі наказу від 05.12.2019 року № 122.

Згідно із довідкою про нараховану, але не виплачену заробітну плату від 03.06.2020 року № 13 ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" заборгованість по заробітній платі ОСОБА_4 становить 25324,62 грн.

Згідно із довідкою про доходи від 03.06.2020 року № 14 ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 408,48 грн.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено судом заборгованість по заробітній платі ОСОБА_4 становить 25324,62 грн а на даний час не погашена. Відповідач вказану суму заборгованості визнає, представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що розрахунок з ОСОБА_4 не проведено.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 25324,62 грн є підставною та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення індексації за час затримки із виплати заробітної плати в сумі 405,19 грн та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 41665,08 грн суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що при звільненні позивача, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, непроведення з вини відповідача розрахунку з позивачем у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати позивачеві його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд критично оцінює покликання представника відповідача на неможливість проведення своєчасних розрахунків по заробітній платі з позивачем у зв`язку з запровадженням карантинних заходів згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з огляду на наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби» карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, був внесений до переліку обставин непереборної сили (форс-мажору).

За загальним правилом непереборна сила є обставиною, яка «звільняє» особу від відповідальності (ст. 617 ЦК України). Відповідна норма поширюється як на громадян, так і підприємства, як на договірні, так і недоговірні зобов`язання, зокрема випадки завдання шкоди (ч. 3 ст.1166, ч. 5 ст. 1187 ЦК, ч. 2 ст.1209 України).

Незважаючи на включення карантину до переліку форс-мажорних обставин, не відбувається автоматичне звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності. Вони мають довести, що порушення зобов`язання (умов договору) сталося внаслідок запроваджених обмежень. Окремі наслідки як карантину, так і обмежувальних рішень органів місцевої влади, які вже мають місце або можуть виникнути в майбутньому не визнаються форс-мажором. До таких випадків належать, зокрема, фінансова, економічна криза, дефолт, зростання курсів іноземної валюти, порушення обов`язків партнерами, відсутність потрібних для виконання зобов`язання товарів або грошових коштів. Форс-мажор засвідчуються за кожним окремо зобов`язанням (договором, окремим податковим, іншим зобов`язанням чи обов`язком), і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для конкретного обов`язку лежить саме на заявнику.

Представник відповідача зазначив, що станом на теперішній час карантинні заходи не скасовано, що в свою чергу погіршує матеріальний стан підприємства, оскільки підприємство не може здійснювати свою діяльність і на час дії карантину є закритим для відвідувачів.

Однак, суд звертає увагу, що позивач наказом № 122 від 05.12.2019 року була звільнена з роботи у зв`язку з закінченням терміну роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України, тобто до встановлення та запровадження на території України обмежувальних та карантинних заходів, а тому судом не встановлені обставини, які об`єктивно унеможливлювали відповідачу виконати зобов`язання, а саме - виплатити належні звільненому працівникові суми при звільненні та провести з ним остаточний розрахунок в строки, які передбачені законодавством.

Окрім того, належних та допустимих доказів того, що невиплата заробітної плати спричинена не з його вини, відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що непроведення з вини відповідача розрахунку з позивачем у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати позивачеві його середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак, суд бере до уваги період затримки виплати заробітної плати з 05.12.2019 року по 05.06.2020 року, як про це просить сторона позивача.

Згідно наданого позивачкою розрахунку, який відповідачем не оспорений, сума середнього заробітку за період з 05.12.2019 року по 05.06.2020 року складає 41665,08 грн (6х6944,18 грн).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розрахунок проведений позивачем, згідно якого сума середнього заробітку за час затримки становить 41665,08 грн є вірним, а відтак позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення індексації заробітної плати за період з 05.12.2019 року по 05.06.2020 року, суд вважає, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, як складових належної працівнику заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованим громадянам за період з дня набрання чинності цим законом. Під доходами у цьому законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно п. 3 постанови КМУ від 21.02.2001р. «Про затвердження Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням терміну їх виплати», компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

У статтях 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно калькуляції індексу інфляції з грудня 2019 року по червень 2020 року індекс інфляції становив 101,60% (99,8% х 100,2% х 99,7% х 100,8% х 100,3%). Таким чином, розмір проіндексованої заборгованості становить 25729,81 грн (25324,62 х 101,6), розмір інфляційних втрат – 405,19 грн (25729,81-25324,62).

Отже, на підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення індексації за час затримки виплати заробітної плати в сумі 405,19 грн підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 840,80 грн судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_4 до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суми індексації та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 25324 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 62 коп, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 41665 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят п`ять) грн 08 коп та індексацію за час затримки із виплати заробітної плати в сумі 405 (чотириста п`ять ) грн 19 коп, а всього 67394 (шістдесят сім тисяч триста дев`яносто чотири) грн 89 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» на користь ОСОБА_4 840,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 17.07.2020 року.

Повне найменування сторін.

Позивач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», ЄДРПОУ 32673458, юридична адреса: 80050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Курортна,1.

Суддя Н.А. Кондратьєва