
Дата документу 06.07.2020
Справа № 334/1460/19
Провадження № 2/334/579/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
при секретарі Сагайдак Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «ФІДОБАНК», АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 , треті особи: Вознесенівський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Дніпровський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізький районний ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіта Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арештів з майна
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузьмінова Д.В. до ОСОБА_2 , АТ «ФІДОБАНК», АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 , треті особи: Вознесенівський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Дніпровський ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізький районний ВДВС міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арештів з майна
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 03.03.2008 року між акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна, на підставі якого Позичальникові наданий кредит в сумі 99000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних та кінцевим строком повернення по 02.03.2023 року. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АБ «Факторіал - Банк» та ОСОБА_2 03.03.2008 року укладений іпотечний договір № 484-в/37/01, Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки ОСОБА_2 надав АБ «Факторіал-Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 171.5 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на прав власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Журавльовим Д.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 772, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 03.03.2008 року за № 2730749. Іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, а на теперішній час цей запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154353804 від 29.01.2019 року. Водночас, відповідно до статуту ПАТ «ФідоБанк» 23.03.2009 року на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів ПАТ «ФідоБанк» (Протокол № 47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до ПАТ «ФідоБанк» були передані всі активи та зобов`язання Акціонерного банку «Факторіал-Банк» (ідентифікаційний код 14350784), зареєстрованого Національним банком України 01.12.1992 року (Реєстраційний № 131), який був правонаступником Акціонерного банку «Приват-Ексел», внаслідок чого ПАТ «ФідоБанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк» та Акціонерного банку «Приват-Ексел». Таким чином, 23.03.2009 року у Кредитному договорі відбулась заміна кредитора, а саме ПАТ «ФідоБанк» замінив первісного кредитора АБ «Факторіал-Банк».
10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором. Банк, яким є ПАТ «ФідоБанк», відступає шляхом продажу Новому кредитору, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги ПАТ «ФідоБанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» право вимоги за кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 . Того ж дня, 10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р. О. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у Договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ПАТ «ФідоБанк», який є правонаступником АБ «Факторіал- Банк», на нового іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк». Таким чином, 10.04.2018 року у зобов`язанні, яке випливає з Кредитного договору, вдруге змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» замінило ПАТ «ФідоБанк».
12.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір № 551/03-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором, Первісний кредитор, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», відступає шляхом продажу Новому кредитору, яким є ОСОБА_1 , належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. У додатку № 1 Договору визначено, що Боржником, права вимоги за яким відступаються, є ОСОБА_2 за зобов`язаннями, що випливають з кредитного договору № 484-в/37 від 03.03.2008 року. Сума заборгованості за Кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги, тобто станом на 12.04.2018 року, складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 гри, та 2519640,56 гри, пені, а разом 5605381,05 грн. Того ж дня, 12.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р. О. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у Договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» на нового іпотекодержателя - ОСОБА_1 . Таким чином, 12.04.2018 року у зобов`язанні, яке випливає з Кредитного договору, знову змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ОСОБА_1 замінила ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк».
Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_1 стало відомо, що на квартиру, яка є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 03.03.2008 року, в якому вона набула статус іпотекодержателя, накладені арешти, зокрема:
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 року у справі № 2-1139/11 позовна заява ПАТ «ФідоБанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 задоволена, солідарно стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ФідоБанк» заборгованість за договором кредиту в. сумі 986041,17 грн., державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн. 14.03.2012р. року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 31635192 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-1139/11 виданого 13.02.2012 року. 14.03.2012 року постановою державного виконавця Смирновою С.М. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 26.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2012 року у справі № 2- 3457/11 позовна заява ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 20062,10 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 200,62 грн. та ІТЗ в розмірі 120,00 грн. 24.09.2012 року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 34374849 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-3457/11 виданого 29.03.2012 року. 12.10.2012 року постановою державного виконавця Хохлова К.К. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2010 року у справі № 2-8313/2010 позовна заява ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість 953071,23 грн. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 26191678 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року. 15.02.2012 року постановою державного виконавця Касас Коньон О.Р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В подальшому державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволена, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 130000,00 грн. 10.11.2011 року Відділом державної виконавчої служби Запорізького РУЮ Запорізької області відкрито виконавче провадження № 29706588 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 виданого 19.02.2010 року. 05.06.2013 року постановою державного виконавця Лагно М.Ю. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 25.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Виконавче провадження передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ;
16.10.2014 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженню № 26191678 переданому з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість 953071,23 грн., накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми стягнення у розмірі 3407184,94 грн., що свідчить про те, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у межах виконавчого провадження № 26191678 проводиться стягнення і інших виконавчих документів відносно боржника ОСОБА_2 , тобто на виконанні перебуває зведене виконавче провадження.
Позивач вважає, що вищезазначені арешти порушують його право, як іпотекодержателя, на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, яке передбачене ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку». Враховуючи, що станом на час звернення з цим позовом грошові кошти ОСОБА_2 Позивачу не повернуті, право іпотеки у Позивача на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки виникло 03.03.2008 року, а арешти накладено на нерухоме майно 15.02.2012 року, 14.03.2012 року, 12.10.2012 року, 05.06.2013 року та 16.10.2014 року, тому державний виконавець не має законних підстав для звернення стягнення на вищезазначену квартиру, яка складає предмет іпотеки, а іпотекодержатель не може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, тому позивач просить зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження з квартири, загальною площею 171,5 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача, адвокат Кузьмінов Д.В. надав суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовну заяву про скасування арешту на нерухоме майно позивача підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник АТ «ФІДОБАНК» надав суду письмовий Відзив на позов, в якому зазначив, що 03.03.2008р. між Акціонерним банком «Факторіал - Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна. Відповідно до вказаного кредитного договору Банк видав позичальнику Кредит у сумі 99 000,00 дол. США на строк по 02.03.2023 року. В цей же день між Акціонерним банком «Факторіал - Банк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір № 484-в/37/01 (далі - Іпотечний договір), на забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з Договору кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна від 03.03.2008 р., по поверненню суми кредиту у розмірі 99000,00 дол. США. Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 171,5 кв.м., житловою площею 80.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
10.04.2018 року між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНМАРК» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого (п. 2.1.) Банк відступив шляхом продажу Новому кредиту належні Банку права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору - Кредитний договір № 484-в/37 від 03.03.2008 р.. Позичальник ОСОБА_2 , а також укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за Іпотечним договором № 484-в/37/01 від 03.03.2008 р., відповідно до умов якого Первісний Іпотекодержатель відступив Новому Іпотекодержателю право вимоги за Кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 р., а також Право вимоги за Іпотечним договором № 484-в/37/01 від 03.03.2008 р.
З доданих до позову документів вбачається, що 12.04.2018 р. між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНМАРК» та ОСОБА_1 були укладені: Договір № 551/03-18-К від 12.04.2018 р. про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за Кредитний договір № 484-в/37 від 03.03.2008 р.. позичальником у якому є ОСОБА_2 ; Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за Іпотечним договором № 484-в/37/01 від 03.03.2008 р., предметом іпотеки за яким є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно позовних вимог ОСОБА_1 , остання просить зняти арешти, накладені на нерухоме майно ОСОБА_2 постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зокрема, постановою Ленінського ВДВС ЗМУЮ від 14.03.2012 р., ВП № 31635192, яка винесена в межах виконавчого провадження з виконання, та згідно поданих позивачем доказів, арешти органів ДВС були накладені на все нерухоме майно ОСОБА_2 . Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арештів з нерухомого майна ОСОБА_2 , накладені постановами органів ДВС відносно всього його нерухомого майна, є безпідставними, оскільки вона набула права вимоги за кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 р.. позичальником у якому є ОСОБА_2 , а також за Іпотечним договором № 484-в/37/01 від 03.03.2008 р.. предметом іпотеки за яким с квартира, загальною площею 171.5 кв.м., житловою площею 80.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а не за всіма іншими не виконаними зобов`язаннями ОСОБА_2 .
Представник АТ КБ «Приватбанк» надав суду письмовій відзив на позов, в якому вказав, що вважає його необґрунтованим, а позовні вимоги незаконними, які не підлягають задоволенню з наступних підстав: боржник ОСОБА_2 виконує кредитні зобов`язання перед чинним/дійсним Кредитором шляхом сплати боргу в певному розмірі, а далі, з метою уникнення сплати податків через прощення більшої частини боргу (відсотків, пені) укладається подібній договір відступлення прав вимоги на третю особу (або знайомого або близького родича), а враховуючи, що в нашому випадку - це є ОСОБА_1 , то можна обґрунтовано припустити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими родичами по батькові, тобто рідні брат і сестра. Також, жодний з Відповідачів не заперечує та не спростовує своє переважне право Іпотекодержателя, яке передбачене нормами чинного законодавства України. Незрозумілим є те, в чому полягає порушення прав Позивача як нового Кредитора та Іпотекодержателя з боку Відповідачів, та чому арешти накладені на майно Боржника/ ОСОБА_2 органами ДВС на виконання рішень судів, які набрали законної сили повинні бути зняті, бо Позивач/ ОСОБА_1 не є новим власником нерухомого майна/предмету іпотеки.
Станом на сьогодні ОСОБА_2 є Боржником перед АТ КБ „ПРИВАТБАНК", що підтверджується не тільки рішенням суду, але й розрахунком заборгованості за договором. Обтяження/арешт на нерухоме майно Боржника накладено на користь Стягувача ПриватБанка Ленінським ВДВС ще у жовтні 2012 р. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2012 р. по справі № 2-3457/11, яке набрало законної сили 20.02.2012 р. та яке до сьогодні не виконано. Вказаним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПриватБанка заборгованість за кредитним договором в сумі 20 062,10 грн. та судові витрати в сумі 320,62 грн., а всього 20382.72 грн. ПриватБанком неодноразово пред`являвся до виконання в органи ДВС виконавчий лист по вищевказаному рішенню суду (наприклад, є копія Постанови про відкриття ВП № 34374849 від 24.09.2012 р. саме в межах цього виконавчого провадження й було накладено арешт, який оскаржує Позивач). Отже, Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в інтересах Стягувача /ПриватБанка та в межах виконавчого провадження правомірно накладено арешт на майно боржника/ ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34374849 від 12.10.2012 року. Єдиною законною підставою для зняття арешту/обтяження з нерухомого майна, яке належить Боржникові/ ОСОБА_2 є виконання ним в повному обсязі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2012 р. по справі № 2-3457/11 та/або отримання Позичальником/Боржником в порядку ст. 545 ЦК України від Кредитора/ПриватБанка документу/довідки про одержання виконання в повному обсязі за кредитним договором, бо відповідно до ч. 3 ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Таким чином, арешти/обтяження, накладені на майно боржника/ ОСОБА_2 є правомірними та законними і жодних правових підстав, передбачених чинним законодавством України (наприклад, поява нового Кредитора та Іпотекодержателя), для їхнього скасування чи зняття немає.
Крім цього, представник АТ КБ «Приватбанк» надав суду письмові пояснення по суті позову, згідно яких ОСОБА_1 не є власником майна, а тому право на пред`явлення позову в неї відсутнє, оскільки Постановою Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 р. № 5 зазначено, що «у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном. У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки)або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель)або кредитор.» Статтею 59 Закону України „Про виконавче провадження врегульовано також питання щодо визначення кола осіб, які мають право звернутися до суду щодо зняття арешту з майна, а саме: «особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй. а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту».
Наявні арешти на майно Боржника/ ОСОБА_2 жодним чином не порушують права іпотекодержателя / ОСОБА_1 . Більш цього. Позивач не надав суду жодних доказів того, що Боржник/ ОСОБА_2 не виконує грошових зобов`язань (якщо такі існують) перед новим Кредитом та Іпотекодержателем/ ОСОБА_1 та існують виконавчі документи. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. З Закону України «Про іпотеку»). Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки. Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України „Про іпотеку"). Таким чином, підтверджується висновок про те, що позов пред`явлений зовсім не в інтересах Іпотеколержателя / ОСОБА_1 .. а в інтересах Боржника/ ОСОБА_2 з метою уникнення відповідальності перед іншими Кредиторами та несплати їм боргів.
Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надав суду письмові пояснення по суті позову, в яких вказав, що Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження, боржником за яким виступає ОСОБА_2 (інн НОМЕР_1 ), до складу якого входили 20 виконавчих документів, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь юридичних, фізичних осіб та держави заборгованості. Згідно даних АСВП виконавчі провадження, боржником за яким виступає ОСОБА_2 , на підставі постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 30.04.2014 були передані 08.05.2014 з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) державний виконавець зобов`язаній вжити передбачений цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішень та може накладатися шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з метою забезпечення виконання виконавчого провадження № 26191678 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8313/10, виданого 15.04.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 26191678 від 15.02.2012накладено арешт на все майно боржника. Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з метою забезпечення виконання виконавчих документів, що входили до складу зведеного виконавчого провадженняв порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 26191678 від 16.10.2014накладено арешт на все майно ОСОБА_2 в межах суми боргу за зведеним виконавчим провадженням в розмірі 3 407 184,94 грн. На сьогоднішній момент виконавчі провадження боржником виступає ОСОБА_2 завершено, виконавчі дії не проводяться.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацію та проведення виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт накладений на майно, боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень.
Згідно даних АСВП- 17 виконавчих проваджень (з метою забезпечення яких було накладено вищезазначені арешти) - 30.06.2015 в порядку п.п. 3,7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) були завершені. Заборгованість за виконавчими документами та виконавчим збором боржником / погашено не було. Порушень порядку накладання арешту з боку державного виконавця під час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 26191678 від 15.02.2012 та № 26191678 від 16.10.2014 - не було.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) арешти та інші заходи примусового виконання рішень при завершені вищезазначених виконавчих проваджень не скасовуються.
Зняття арешту з усього нерухомого майна ОСОБА_2 призведе до ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань і подальшого унеможливлення виконання виконавчих документів. Вищезазначеними постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладався арешт на все нерухоме майно боржника,а не лише тільки на іпотечну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, у зв`язку з тим, що боржником рішення суду не виконано, законних підстав для зняття арешт з нерухомого майна боржника, накладеними вищезазначеними постановами - не має. Тому, просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі
Представник Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області надав суду письмову заяву про розгляд справу за їх відсутності на розсуд суду на підставі наданих доказів.
Інші учасники по справі в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи були повідомлені вчасно, відзив на позов не надали, із заявою про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.
Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією наданий час для подання відзиву та заперечень.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03березня 2008 року, реєстровий АДРЕСА_2 (а.с.18-20).
03.03.2008 року між акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір кредиту № 484-в/37 на придбання нерухомого майна, на підставі якого Позичальникові наданий кредит в сумі 99000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних та кінцевим строком повернення по 02.03.2023 року (а.с.11-17).
Змістом п. 1.2 та п. 1.3 Кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальнику на наступні цілі: придбання нерухомості. Для забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород, можливих неустойок та інших витрат за цим договором. Кредитодавцем приймається: іпотека нерухомого майна, про що укладається іпотечний договір з ОСОБА_2 .
В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 03.03.2008 року був укладений Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя № 484-в/37/01(а.с. 21).
Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки ОСОБА_2 надав АБ «Факторіал-Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 171.5 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на прав власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Журавльовим Д.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим № 772, що зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 03.03.2008 року за № 2730749. Іпотека була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, а на теперішній час цей запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 154353804 від 29.01.2019 року.
Відповідно до статуту ПАТ «ФідоБанк» 23.03.2009 року на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів ПАТ «ФідоБанк» (Протокол № 47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до ПАТ «ФідоБанк» були передані всі активи та зобов`язання Акціонерного банку «Факторіал-Банк» (ідентифікаційний код 14350784), зареєстрованого Національним банком України 01.12.1992 року (Реєстраційний № 131), який був правонаступником Акціонерного банку «Приват- Ексел», внаслідок чого ПАТ «ФідоБанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк» та Акціонерного банку «Приват-Ексел». Таким чином, 23.03.2009 року у Кредитному договорі відбулась заміна кредитора, а саме ПАТ «ФідоБанк» замінив первісного кредитора АБ «Факторіал-Банк» (а.с.33-34).
10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором. Банк, яким є ПАТ «ФідоБанк», відступає шляхом продажу Новому кредитору, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Згідно додатку № 1 до зазначеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги ПАТ «ФідоБанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» право вимоги за кредитним договором № 484-в/37 від 03.03.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 . Того ж дня, 10.04.2018 року між ПАТ «ФідоБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р. О. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у Договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ПАТ «ФідоБанк», який є правонаступником АБ «Факторіал- Банк», на нового іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк». Таким чином, 10.04.2018 року у зобов`язанні, яке випливає з Кредитного договору, вдруге змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» замінило ПАТ «ФідоБанк» (22-26).
12.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір № 551/03-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, змістом п. 2.1 якого встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначеним цим договором, Первісний кредитор, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», відступає шляхом продажу Новому кредитору, яким є ОСОБА_1 , належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. У додатку № 1 Договору визначено, що Боржником, права вимоги за яким відступаються, є ОСОБА_2 за зобов`язаннями, що випливають з кредитного договору № 484-в/37 від 03.03.2008 року. Того ж дня, 12.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором № 484-в/37/01, посвідчений Швець Р. О. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі якого замінено іпотекодержателя у Договорі іпотеки від 03.03.2008 року з ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» на нового іпотекодержателя - ОСОБА_1 . Таким чином, 12.04.2018 року у зобов`язанні, яке випливає з Кредитного договору, знову змінився кредитор та іпотекодержатель, зокрема ОСОБА_1 замінила ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» (а.с.27-32,35).
Згідно Реєстру договорів, право вимоги по якому було відступлено ОСОБА_1 , зазначеному в Додатку №1 до вищевказаного договору, сума заборгованості за Кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги, тобто станом на 12.04.2018 складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 гри, та 2519640,56 гри, пені, а разом 5605381,05 грн. (а.с.29).
В подальшому позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що на іпотечне майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 накладено арешти та оголошено заборону відчуження, а саме у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 26191678, у межах якого проводиться стягнення по іншим виконавчим документа відносно боржника ОСОБА_2 , зокрема:
за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2011 року у справі № 2-1139/11 за позовом ПАТ «ФідоБанк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , солідарно стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 986041,17 грн., державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн. 14.03.2012р. року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 31635192 та 14.03.2012 року постановою державного виконавця Смирновою С.М. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 26.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.02.2012 року у справі № 2-3457/11 за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 20062,10 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 200,62 грн. та ІТЗ в розмірі 120,00 грн. 24.09.2012 року Ленінським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 34374849 та 12.10.2012 року постановою державного виконавця Хохлова К.К. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 02.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ЗМУЮ;
за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2010 року у справі № 2- 8313/2010 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в сумі 953071,23 грн. Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 26191678 з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя та 15.02.2012 року постановою державного виконавця КасасКоньон О.Р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В подальшому державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;
за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-499/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 130000,00 грн. 10.11.2011 року Відділом державної виконавчої служби Запорізького РУЮ Запорізької області відкрито виконавче провадження № 29706588 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області та 05.06.2013 року постановою державного виконавця Лагно М.Ю. накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 25.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» яке передано до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ;
16.10.2014 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженню № 26191678, переданому з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-8313/2010 виданого 15.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість в сумі 953071,23 грн., накладено арешт на все нерухоме майно боржника, відомості внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно арешт накладено на все нерухоме майно в межах суми стягнення у розмірі 3407184,94 грн., що свідчить про те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у межах зведеного виконавчого провадження № 26191678 проводиться стягнення і інших виконавчих документів відносно боржника ОСОБА_2 (а.с.37-39).
Вказані обставини підтверджуються копіями вищевказаних рішень судів м. Запоріжжя, Листами Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя вих. №6171 від 06.02.2019р., Запорізького районного ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області № 4001/4 від 11.02.2019р., Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя № 1134/13 від 04.02.2019р., Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області № 1123-3034 від 04.02.2019р., а також витягами з ВП-спецрозділ (а.с.40-55).
Крім того, згідно письмових пояснень заступника начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області, Юлдашева А.А. , згідно даних АСВП - 17 виконавчих проваджень, з метою забезпечення яких було накладено вищезазначені арешти - 30.06.2015 в порядку п.п. 3,7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону до 05.10.2016) були завершені. Державним виконавцем, примусова реалізація квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження - не проводилась.
Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Положеннямист. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 6ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7ст. 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача- іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно з ч. 1ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом. на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно пріоритетом, який визначається в порядку, встановленого цим Законом.
Статтею 14 вказаного Закону, встановлено,що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено також положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року), який був чинним на час винесення постанов державними виконавцями.
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч.4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Арешт з майна може бути знятий виконавцем за рішенням суду.
Зазначене положення узгоджується з частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, чинного на час звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним вище позовом.
Отже, позивач, зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим ЗУ «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, пріоритетне право Позивача на першочергове задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки виникло з моменту реєстрації іпотеки, тобто з 03.03.2008 року, в день коли було укладено Договір іпотеки і його реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не зможе звернути стягнення на заставне майно, так як право застави виникло раніше ніж ухвалені судами рішення, а заборгованість ОСОБА_2 перед Позивачем станом на 12.04.2018 року, складає 118379,38 доларів США, що еквівалентно в національній валюті 3085740,49 грн. та 2519640,56 грн. пені, а разом 5605381,05 грн., що перевищує вартість заставного майна.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення вищевказаного майна з-під арешту, суд враховує, що станом на час звернення з цим позовом грошові кошти боржником не повернуті позивачці, право іпотеки на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки у неї виникло 03.03.2008 року, а арешти були накладені на нерухоме майно 15.02.2012 року, 14.03.2012 року, 12.10.2012 року, 05.06.2013 року та 16.10.2014 року, при цьому державний виконавець не має законних підстав для звернення стягнення на вищезазначену квартиру, яка складає предмет іпотеки, а іпотекодержатель не може задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, тому суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про зняття арештів з нерухомого майна підлягає задоволенню частково, а саме тільки в частині зняття арешту з іпотечного майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171.5 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за № 6705879 від 03.03.2008 року, запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173,
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 200, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву адвоката Кузьмінова Дмитра Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зняти арешт з іпотечного майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 171,5 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., яка зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за №6705879 від 03.03.2008 року, запис перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням нового номеру запису про іпотеку 25657173, та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1ПН НОМЕР_1), накладений:
постановою Оржонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 15.02.2012 року, ВП № 26191678, реєстраційний номер обтяження 12198989, зареєстрованого 22.02.2012 року о 18:18:21 за№ 12198989 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 14.03.2012 року, ВП № 31635192, реєстраційний номер обтяження 12291598, зареєстрованого 20.03.2012 року о 09:13:20 за № 12291598 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 12.10.2012 року, ВП № 34374849, реєстраційний номер обтяження 13108664, зареєстрованого 12.10.2012 року о 10:58:17 за № 13108664 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
постановою Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 05.06.2013 року, ВП № 29706588, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 1349657, зареєстрованого 18.06.2013 року о 18:13:29 державним реєстратором Запорізького районного управління юстиції Запорізької області Лагно Марина Юріївна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3264241 від 18.06.2013 18:18:37;
постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 16.10.2014 року, ВП № 26191678, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) 7469583, зареєстрованого 27.10.2014 року о 10:42:57 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Меркулов Владислав Олександрович, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16756210 від 27.10.2014 10:43:18.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.07.2020 р.
Суддя: Баруліна Т. Є.
Судове рішення № 90445563, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 06.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/1460/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: