Ухвала суду № 90445483, 13.07.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3388/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Дробиняк Ю.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Стецяк Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Гарапко В.В., погоджене прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області Дробиняк Ю.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Майське, Згурівський район, Київська область, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 42020070000000088, відомості про яке 14.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції Гарапко В.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області Дробиняк Ю.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 42020070000000088, відомості про яке 14.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управління СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020070000000088, розпочатого 14.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто до початку вчинення злочину домовившись із останніми про спільне його вчинення, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», вчинив дії, які дають підстави підозрювати його у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, за наступних обставин.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що близько 15 год. 15 хв. 14.05.2020 року, за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 , громадянка із зміненими анкетними даними ОСОБА_5 , яка була залучена до контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, прибула на автомобілі до автозаправної станції «WOG», що знаходиться за адресою: Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Мукачівська, 129, де після декількох хвилин очікувань їй зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що незабаром до неї під`їде ОСОБА_1 та продасть їй психотропну речовину – метамфетамін.

В подальшому через п`ять хвилин на вказану автозаправну станцію під`їхав ОСОБА_1 на автомобілі «БМВ» сірого кольору та пересів на водійське місце автомобіля, де перебувала ОСОБА_5 та декілька інших невстановлених осіб. Під час зустрічі ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 та за його вказівками, збув громадянці ОСОБА_5 психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, вагою 0,4279 грама, яка знаходилася у фольговому згортку, за що отримав від неї грошові кошти у розмірі 4600 гривень купюрами номіналом по 200 гривень кожна у кількості 23 штуки.

Дану психотропну речовину ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою протиправного збагачення, незаконно придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час за невстановлених обставин, та в подальшому, заздалегідь знаючи, що дана речовина є психотропною, 14.05.2020 року незаконно збув її ОСОБА_5 .

За таких обставин, за твердженням слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

10.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за вищевказаним фактом.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз, та іншими зібраними під час проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Як зауважує слідчий, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватися на території України; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 може незаконно впливати шляхом підкупу, погроз чи застосування насильства на свідків та їх родичів, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та іншими підозрюваними та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_1 зможе впливати ще на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз, що створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань, або відмови від надання таких; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як ОСОБА_1 інкримінується злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин, то є підстави вважати, що будучи на волі, ОСОБА_1 і надалі матиме можливість збувати такі речовини.

Слідчий зазначає, що вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, утриманців не має. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Таким чином, слідчий наголошує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Крім того, слідчий вказує, що при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 слід відповідно до вимог ч. 4 ст. 184 КПК України визначити розмір застави. Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення (збут метамфетаміну), особу підозрюваного, його майновий стан (вилучення значних сум готівкових коштів при ньому), ОСОБА_1 слід визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1681600 грн. Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування, вивчивши докази, здобуті під час досудового розслідування, а також дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1 , дійшов висновку про неможливість забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, а також запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят діб, з визначенням розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1681600 грн.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що повідомлена її підзахисному підозра є необґрунтованою, а кваліфікація інкримінованого кримінального правопорушення – невірною, так як мала місце одна закупка, тобто вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. Захисник вказує на недопустимість доказів, доданих стороною обвинувачення до клопотання, на підтвердження підозри ОСОБА_1 , оскільки наявні лише висновок експертизи та протокол допиту легендованого свідка ОСОБА_5 , з якого вбачається, що домовленості між останньою та підзахисним щодо придбання нею психотропної речовини не було. Крім того, захисних звертає увагу на відсутність доказів, що підтверджують наявність попередньої змови з ОСОБА_3 , з протоколу допиту легендованого свідка слідує, що вона домовилася з ОСОБА_3 , який нібито передав ОСОБА_1 психотропну речовину. На думку захисника, ризик, на який вказує сторона обвинувачення, а саме можливість переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, не доведений, так як її підзахисний спочатку проїхав з працівниками поліції, потім його відпустили і вручили повістку про виклик, на вимогу якої він з`явився. Зазначає, що є непідтвердженими ризики впливу ОСОБА_1 на свідків та експертів, оскільки такі дії, на думку захисника, може вчиняти особа-рецидивіст, а також не підтверджений ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що підзахисний є раніше не судимий. Захисник вважає, що жодних ризиків щодо впливу на підозрюваних та свідків, доказів перешкоджання досудовому розслідуванню та переховування у даному випадку немає. Просить врахувати, що ОСОБА_1 проживає з бабою, яка є особою похилого віку, утримує двох племінників, баба має опікунство над дітьми. Захисник зауважує, що для її підзахисного є непосильною будь-яка застава, так як грошей він не має.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, пояснивши, що автомобіль «БМВ», на якому він під`їхав на автозаправну станцію, належить його друзям, він знайомий з ОСОБА_3 , так як разом відвідували спортзали та клуби.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Дробиняк Ю.М. від 10.07.2020 року об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020070000000088 від 14.02.2020 року за ч. 2 ст. 307 КК України, № 42020070000000327 від 06.07.2020 року за ч. 2 ст. 307 КК України, кримінальному провадженню присвоєно номер 42020070000000088. Відомості про об`єднання вказаних кримінальних проваджень постановлено внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснення досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні постановлено доручити слідчому управлінню ГУНП в Закарпатській області.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 42020070000000088, сформованим станом на 10.07.2020 року, підтверджується, що органом досудового розслідування – Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10.07.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – незаконне придбання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: висновком судової експертизи наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 26.06.2020 року № СЕ-19/109/11/2-585НЗ/20; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 10.07.2020 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 15.05.2020 року (розсекречено); протоколом огляду покупця, який здійснює оперативну закупівлю та вручення йому грошових коштів від 14.07.2020 року (розсекречено); протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2020 року (розсекречено); протоколом вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласного розшукового заходу від 14.05.2020 року (розсекречено).

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який неодружений, наявність в нього родини та відсутність утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, відсутність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідка та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на них, які під тиском підозрюваного ОСОБА_1 можуть змінити показання; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, і на даному етапі досудового розслідування існує можливість попередження інших осіб, причетних до збуту психотропних речовин, та впливу на них з метою перешкоджання встановленню істини у даному провадженні.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Крім того, слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованого ОСОБА_1 злочину виступають особливо небезпечні психотропні речовини і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров`я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, мотив та спосіб його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що застава у визначених законом межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні підстави вийти за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави.

У зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, зумовленого тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому, а також особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме двісті сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (2102 грн.), відповідно становить 504480 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Разом з тим, посилання сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, щодо визначення підозрюваному ОСОБА_1 застави у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1681600 грн., слідчий суддя вважає необґрунтованими та належним чином не доведеними, а також такими, що не спростовують зазначених висновків слідчого судді.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Слідчий суддя наголошує, що заперечення сторони захисту головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

При цьому слідчий суддя констатує, що оскільки при поданні клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, на недопустимості яких наголошувала сторона захисту, то надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання з 13 липня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 04 вересня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, – 240 (двісті сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 504480 (п`ятсот чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) – 820172; рахунок отримувача – НОМЕР_1 .

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Гарапко Василя Васильовича, а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору відділу прокуратури Закарпатської області Дробиняк Юрію Миколайовичу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17 липня 2020 року о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай