Ухвала суду № 90445419, 17.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6775/20

Провадження № 1-кс/201/2682/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді Шелестова К.О.

з секретарем судового засідання – Єременко М.В.

за участю: прокурора – Таран М.С.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – адвоката Грищенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро, внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020040650001423 від 15.07.2020 року, клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кудріцької Я.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Таран М.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працевлаштованого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, 15 липня 2020 року близько 09.00 години замовив у мобільному додатку «Telegram» невстановлену під час досудового розслідування кількість наркотичних засобів.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, ОСОБА_1 15 липня 2020 року у невстановлений під час досудового розслідування період часу, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Акінфєєва, біля будинку № 30 забрав раніше замовлений ним особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено, котрий був попередньо розфасований по поліетиленовим сліп - пакетам у невстановленій під час досудового розслідування кількості та опечатаний у паперовий конверт.

15 липня 2020 року в період часу з 16 години 08 хвилин до 16 години 58 хвилин, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у сумці, котра перебувала на плечах у ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено 39 поліетиленових сліп-пакетів з речовиною зеленого кольору, рослинного походження, зі специфічним запахом, які ОСОБА_1 зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Крім того, надана на дослідження 16 липня 2020 року речовина зеленого кольору, рослинного походження, масою 0,9586 г., 0,9822 г., 0,9288 г., 0,9177 г., 0,8801 г., 0,8865 г., містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу на висушену речовину складає відповідно 0,8818 г., 0,9036 г., 0,8545 г., 0,8443 г., 0,8097 г., 0,8156 г. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс складає 5, 1095 г.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Даний факт 15 липня 2020 року був внесений до ЄРДР за № 12020040650001423, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15 липня 2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, а 16 липня 2020 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно вплинути на свідків і експертів у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення і перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор Таран М.С. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 і його захисник – адвокат Грищенко В.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої підозри та відсутність достатніх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що 15 липня 2020 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001423 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.

15 липня 2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому, 16 липня 2020 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, протокол огляду від 15 липня 2020 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 добровільно видав з належної йому сумки чорного кольору сліп-пакети, пояснивши, що всередині цих пакетів знаходиться наркотичний засіб «маріхуана», які він закладав для клієнтів на території Соборного району у м. Дніпрі; висновок експерта № 19/104-8/3672 від 16 липня 2020 року, відповідно до якого, надана на експертизу 16 липня 2020 року речовина масою 0,9586 г., 0,9822 г., 0,9288 г., 0,9177 г., 0,8801 г., 0,8865 г., містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу на висушену речовину складає відповідно 0,8818 г., 0,9036 г., 0,8545 г., 0,8443 г., 0,8097 г., 0,8156 г., а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який перебачено максимальне покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є обґрунтованим ризиком його переховування від слідства і суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а отже, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 злочину, останній, перебуваючи на волі, може знищити докази своєї причетності до злочину, які перебувають у відомих йому місцях, які ще не встановлені під час досудового розслідування; крім того, обґрунтованими є також ризики щодо можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків, які ще не допитані під час досудового розслідування, шляхом їх схиляння до надання показань на власну користь, при цьому, слідчий суддя не вбачає підстав для незаконного впливу підозрюваного на експерта, оскільки останній вже провів відповідну експертизу, висновки якої перебувають у матеріалах клопотання; а також слідчий суддя приймає до уваги і наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, враховуючи, що інкриміновані йому дії вчинялися з метою збуту, тобто, отримання доходу, а як встановлено з даних про особу підозрюваного, останній не працевлаштований і є ризик того, що він вимушений буде знову вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення для заробітку.

В той же час, прокурором доведена і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, тому, з урахуванням встановлених вище ризиків менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків і роботи; майновий стан підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 168 160,00 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кудріцької Я.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Таран М.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком на шістдесят днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою є 12 вересня 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 168 160,00 гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя К.О. Шелестов