Рішення № 90443583, 08.07.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1324/20

Провадження № 2-а/459/45/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря Шульган Л.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Сковронського Т.С.

представника відповідача Якимець Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2020 року представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.06.2020 р., просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №20/9/20-ф-пз від 27.04.2020 р., та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову послався на те, що будинок АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію 26.03.1996 р., та з 25.04.1996 р. належить на праві приватної власності позивачу. Будівництво даного будинку здійснено на земельній ділянці, яка була надана позивачу з цією метою, та належить йому також на праві приватної власності. В подальшому 22.09.1998 р. даний будинок було розподілено між позивачем та його дружиною ОСОБА_2 , та з цього часу будинок належить їм на праві спільної часткової власності у рівних частинах. 12 березня 2020 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Х.Р. та Якимець Г.В. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою м. Червоноград, вул. Травнева, 33, за результатами якої був складений Акт №111/20-пз від 12.03.2020р., протокол про адміністративне правопорушення №111/20-пз від 12.03.2020р. за ч. 1 ст.96 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення №111/20-пз від 12.03.2020р. за ч. 4 ст. 96 КУпАП. В подальшому 27.04.2020 р. на підставі вищевказаних документів головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Максим А.М. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 20/9/20-ф-пз, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 4 250 грн. З вказаною постановою позивач не згідний, оскільки згідно тексту оскаржуваної постанови факт належності позивачу на праві приватної власності будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він розташований, відповідачем не заперечується, а тому з урахуванням судової практики Верховного Суду, позивач вважає дану перевірку протиправно і відповідно винесені за її результатами протоколи та постанову такими, що підлягають скасуванню. Окрім цього зазначає, що під час проведення вказаної вище перевірки інспекторами будівельного нагляду було допущено ряд грубих порушень, зокрема: у протоколах зазначені додатки (акт перевірки, матеріали справи Червоноградського МБТІ, матеріали фотофіксації), проте дані додатки відсутні у примірниках протоколів, які отримав позивач; у вказаних протоколах, які позивач отримав поштою, зазначено, що останній відмовився від їх підписання, проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки інспектори будівельного нагляду не були на земельній ділянці позивача, не здійснювали обміри будинку, що підтверджується змістом протоколів та постанови, в яких останні дійшли висновку щодо можливого на їхню думку виявленого правопорушення шляхом візуального огляду; вищевказані протоколи та акт перевірки не надавались 12.03.2020 р. позивачу для ознайомлення та підпису. Більше того, такі виконані машинодруком за допомогою ком`ютера та принтера, що ставить під сумнів можливість їх складання на місця проведення перевірки та в присутності позивача. Таким чином, акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

03.06.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 96 КУпАП, винесена в межах повноважень та з огляду на виявлені порушення в ході проведення позапланової перевірки. При цьому вказав, що посилання позивача в позовній заяві на практику Верховного Суду щодо неможливості проведення контролюючим органом перевірок після реєстрації права власності на збудований об`єкт, не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки повністю спростовуються імперативними нормами п.9 Порядку №553 та ст. 376 ЦК України. Ствердив, що також не заслуговують на увагу твердження позивача у позовній заяві щодо його відсутності під час проведеної перевірки, оскільки такі доводи спростовуються на його думку матеріалами фотофіксації об`єкта наявними у матеріалах справи та копією паспорта і ІПН позивача, які були надані останнім саме під час проведення перевірки.

Ухвалою від 15.05.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 01.07.2020 року з повідомленням сторін, який було відкладено на 08.07.2020 р. за клопотанням позивача.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Позивач суду пояснив, що у березні 1996 р. було завершено будівництво будинку, а у квітні 1996 р. він отримав право власності на весь будинок, після оформлення документів на будинок жодних добудов не здійснював, під час перевірки був відсутнім. Н е зважаючи на позицію представника відповідача, яка зазначає, що перевірка розпочалась 27.02.2020 р., насправді перевірка розпочалась 20.02.2020 р. за участю ОСОБА_3 , який здійснив перевірку усіх наявних документів, та не мав жодних зауважень. При цьому ОСОБА_3 запевняв, що йому необхідно здійснити відписку на абсурдну заяву сусідки позивача. Ствердив, що на другому поверсі його будинку, крім іншого, знаходиться оранжерея та горище, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, проте інспекторами будівельного нагляду під час проведення перевірки чомусь цього не було взято до уваги.

Представник позивача суду пояснив, що з наданих відповідачем матеріалі слід дійти до висновку, що фактично перевірки взагалі не відбулася, оскільки інспектори будівельного нагляду не перебували на земельній ділянці, не здійснювали відповідних обмірів, а відповідні висновки зроблені із візуального огляду об`єкту з дороги. При цьому жодних доказів в підтвердження виявлених у позивача порушень відповідачем не надано. Крім цього, до матеріалів відзиву відповідачем долучено ряд документів, які були додатками до складених протоколів, хоча такі не були скеровані позивачу. Зокрема, серед таких є матеріали фотофіксації з яких видно, що відповідні фото здійснено за межами території земельної ділянки позивача, при цьому вказані фотоматеріали не можливо взяти до уваги, оскільки їх не можна прив`язати до дати, а тому не можливо встановити в який час вони проводились. Додатково зазначив, що відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт ознайомлення позивачем 27.02.2020 р. із направленням чи відмови від ознайомлення, повідомлення його про проведення перевірки 12.03.2020 р., та його участі у проведенні вказаної перевірки 12.03.2020 р., більше того представник відповідача у судовому засіданні підтвердила факт відсутності позивача під час проведення перевірки на місцевості, а також те, що акт перевірки був складений не на місці проведення перевірки, а в м. Львові.

Представник відповідача в судовому засіданні в позові просила відмовити, а спірну постанову залишити в силі. Зазначила, що по зверненню гр. ОСОБА_4 від 06.02.2020 р., на підставі направлення з 27.02.2020 р. по 13.03.2020 р. здійснювалась позапланова перевірка будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 . Ствердила, що про проведення відповідної перевірки позивача попередньо в телефонному режимі було повідомлено, та 27.02.2020 р. в кабінеті головного інспектора будівельного нагляду м. Червонограда Павлова Ю.О. позивач ознайомився із вказаним вище направленням, проте відмовився від його підписання, оскільки вони домовились, що через тиждень приїдуть проводити перевірку безпосередньо на об`єкті. Цього ж дня позивач надав їй копії правовстановлюючих документів, технічних паспортів на будинок. 12.03.2020 р. вони прибули на місце проведення перевірки, позивач в телефонному режимі відмовився взяти участь у проведенні такої, та від підписання складених документів, відповідно вони перебуваючи за межами території земельної ділянки позивача провели візуальний огляд та встановили факт самочинного будівництва, а саме здійснення позивачем реконструкції житлового будинку надбудови другого поверху чим було збільшено площу. Було складено акт перевірки та протоколи про адміністративне правопорушення, які були скеровані позивачу рекомендованим повідомленням поштою.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

06.02.2020 р. за вх. №1013/20/9-БП-59 на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області від гр. ОСОБА_4 надійшло звернення про проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, на її думку, сусідом здійснено будівництво об`єктів з порушенням вимог містобудівного законодавства.

26.02.2020 р. видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №111/20-пз, згідно якого направлено головних інспекторів будівельного нагляду Онищак Х.Р., Якимець Г.В. для здійснення позапланової перевірки на об`єкті проведення підготовчих та будівельних робіт за адресою: Львівська АДРЕСА_2 ., м. Червоноград, вул. Травнева, 33, щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 р. №976 та вказаного вище звернення від 06.02.2020 р..

На підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.02.2020 року №111/20-пз головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Львівській області Онищак Х.Р., Якимець Г.В. 12.03.2020 року було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , замовником ОСОБА_1 ..

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2020 року за №111/20-пз, у якому зазначено, що ОСОБА_1 на власній земельній ділянці (рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 17.11.1994 №358) за адресою АДРЕСА_1 самовільно, без права на виконання будівельних робіт - повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснює реконструкцію індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями шляхом надбудови другого поверху над існуючим комплексом будівель, а саме: над прибудовою до житлового будинку – літ. «а», та над зблокованими з житловим будинком господарськими будівлями літ.- «Б» та літ.-«В» згідно з інв.справою №44 від 25.04.1996 наданою КП ЛОР «Червоноградське МБТІ», чим збільшено загальну площу будинку приблизно на 25,00 м.кв. та господарських будівель на 24,00 м.кв. Зазначений індивідуальний житловий будинок, який реконструйовується, зданий в експлуатацію актом прийняття в експлуатацію індивідуального будівництва від 26.02.1996 р. за №5 в якому зазначено терміни будівництва 12.12.1989 р. – 11.02.1996 р. з загальною площею житлового будинку 171,3 кв.м. в т.ч. житловою – 76,2 кв.м., який затверджений рішенням Червоноградської міської ради №153 від 26.03.1996 р.. Відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 Червоноградським МБТІ видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння АДРЕСА_1 від 25.04.1996 р., записано в реєстрову книгу за №1384. Відповідно до рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 17.09.1998 р. №307 позивачу узаконено переобладнання кухні-їдальні в житлову кімнату, чим збільшено житлову площу на 18,5 кв.м., а також навісу біля літньої кухні розміром в тамбур. Відповідно до нотаріальної угоди про розподіл спільного майна від 22.09.1998 р. зазначене будинковолодіння розподілено в рівних частках з гр. ОСОБА_2 , про що зробленор запис в вищевказане реєстраційне посвідчення. На час перевірки з візуального огляду встановлено, що виконані будівельні роботи з мурівки цегляних стін другого поверху над вищезазначеними приміщеннями житлового будинку та господарських будівель, влаштування шатрового даху з дерев`яних конструкцій з металопрофільним накриттям, також встановлені віконні блоки. За наведених фактів позивач порушив ч.1 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», п.п. 5, 13 «Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт», затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

При цьому у акті від 12.03.2020 року за №111/20-пз зазначено, що позивач відмовився від підписання даного акту, а примірник цього акту надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через поштове відділення №57 м. Львів.

12.03.2020 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Львівській області Онищак Х.Р., Якимець Г.В. складено протоколи №№ 111/20-пз, 111/20-пз/1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 4 ст. 96 КУпАП. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 25.03.2020 року у приміщенні Департаменту ДАБІ у Львівській області. В графі додатки до вказаних протоколів вказано: акт перевірки, матеріали справи Червоноградського МБТІ, матеріали фотофіксації. При цьому зазначено, що позивач відмовився від підписання протоколів, а їх примірники надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через поштове відділення №57 м. Львів. В подальшому листом №1013-6/1504-20 від 07.04.2020 р. позивача повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративні правопорушення перенесено на 27.04.2020 р. на 14:00 год..

Згідно супровідного листа Департаменту ДАБІ у Львівській області №1013-6/1215-20 від 12.03.2020 р. та опису вкладення, на адресу позивача скеровано процесуальні документи за результатами вказаної вище перевірки, а саме: акт перевірки №11/20-пз від 12.03.2020 р. на 11 арк., примірник протоколу про адміністративне правопорушення №111/20-пз від 12.03.2020 р. за ч.1 ст. 96 КУпАП на 3 арк., примірник протоколу про адміністративне правопорушення №111/20-пз/1 від 12.03.2020 р. за ч.4 ст. 96 КУпАП на 3 арк., примірник припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт №111/20-пз від 12.03.2020 р. на 1 арк..

Таким чином з вказаної вище інформації слідує те, що на адресу позивача не було скеровано додатків, які заначені у протоколах про адміністративні правопорушення, а саме: матеріалів справи Червоноградського МБТІ та матеріалів фотофіксації.

27.04.2020 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 12.03.2020 р. №111/20-пз, протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2020 р. №111/20-пз, протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2020 р. №111/20-пз/1), головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській областіДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Максим А.М. виніс постанову №20/9/20-ф-пз по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляду штрафу в сумі 4 250 грн.

Постанова про адміністративне правопорушення обґрунтована тим, що в ході здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що ОСОБА_1 на власній земельній ділянці (рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 17.11.1994 №358) за адресою АДРЕСА_1 самовільно, без права на виконання будівельних робіт - повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків належать до об`єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснює реконструкцію індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями шляхом надбудови другого поверху над існуючим комплексом будівель, а саме: над прибудовою до житлового будинку – літ. «а», та над зблокованими з житловим будинком господарськими будівлями літ.- «Б» та літ.-«В» згідно з інв.справою №44 від 25.04.1996 наданою КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», чим збільшено загальну площу будинку приблизно на 25,00 м.кв. та господарських будівель на 24,00 м.кв. На час перевірки з візуального огляду встановлено, що виконані будівельні роботи з мурівки цегляних стін другого поверху над вищезазначеними приміщеннями житлового будинку та господарських будівель, влаштування шатрового даху з дерев`яних конструкцій з металопрофільним накриттям, також встановлені віконні блоки, чим порушив п.1 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», п.п. 5, 13 «Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт», затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

Зі змісту позовної заяви випливає, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553), дію якого зупинено до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування згідно з Постановою КМ № 219 від 13.03.2020.

Пунктом 1 Порядку № 553 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Згідно п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.16, п.17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з п.20 Порядку №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Що стосується доводів позивача в частині незаконності проведеної перевірки контролюючим органом збудованого об`єкту після реєстрації права власності, суд зазначає таке.

Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, 12.06.2019 року у справі №916/1986/18.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 12.03.2020 р. інспекторами будівельного нагляду з візуального огляду у позивача виявлено та оскаржуваною постановою від 27.04.2020 р. позивачу інкриміновано факт самочинного будівництва, а саме реконструкцію будинку шляхом будівництва другого поверху.

Однак вказні твердження не підтверджені доказами та спростовані матеріалами справи.

Так, відповідачем не заперечується той факт, що позивачу на праві приватної власності власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційне посвідчення на домоволодіння АДРЕСА_1 від 25.04.1996 р. видане позивачу Червоноградським МБТІ), та подальший розподіл позивачем будинковолодіння в рівних частинах із дружиною гр. ОСОБА_2 (угода про розподіл спільного майна від 22.09.1998 р., посвідчена державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори).

Твердження відповідача щодо самочинного проведення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , є голослівним та безпідставними, при цьому інспектори будівельного нагляду діяли необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи. Зокрема за наявності у відповідача усієї правовстановлюючої документації, на яку останні посилаються у вказаному вище акті перевірки від 12.03.2020 р., ними залишено поза увагою той факт, що позивачу згідно угоди про розподіл спільного майна від 22.09.1998 р. на праві приватної власності, крім іншого, на другому поверсі вказаного будинку належить оранжерея та чердачне приміщення.

Факт того, що позивачу на праві приватної власності на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 належить оранжерея та дахове приміщення, за наявних доказів та правовстановлюючих документів, у суду не викликає жодного сумніву.

Оскільки позивач понад 20 років тому завершив будівництво будинку, отримав правовстановлюючі документи, самочинного будівництва не здійснював, то відповідач не мав жодних законних підстав для проведення перевірки, а тому документи оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю є очевидно протиправними.

Що стосується доводів позивача в частині допущення відповідачем грубих порушень порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, суд зазначає таке.

З аналізу положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Так, суд критично оцінює посилання представника відповідача щодо ознайомлення позивачем 27.02.2020 р. в кабінеті головного інспектора будівельного нагляду м. Червонограда Павлова Ю.О. із вказаним вище направленням, та подальшої його відмови від підписання, оскільки дані пояснення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Так само відсутні будь-які докази щодо підтвердження факту належного повідомлення позивача щодо проведення перевірки від 12.03.2020 р..

Разом з цим, судом встановлено, що протоколи та акт перевірки від 12.03.2020 р. містить посилання на те, що при їх складанні був присутній позивач, який від підпису та отримання копій вказаних документів відмовився, у зв`язку з чим дані документи були скеровані останньому поштовим зв`язком.

Проте у ході розгляду справи було встановлено, що позивач участі у проведенні перевірки відповідачем 12.03.2020 р. не приймав і його участь у її проведенні, відмова від підписання та отримання копій протоколів та акту перевірки від 12.03.2020 р. у вказаних документах зазначена безпідставно, оскільки такий факт місця не мав. Вказані обставини не заперечуються представником відповідача, яка підтвердила факт відсутності позивача під час проведення перевірки від 12.03.2020 р.. Дані обставини, на переконання суду, взагалі ставлять під сумнів достовірність решти інформації, зазначеної у протоколах та акті перевірки від 12.03.2020 р..

Так, до відзиву відповідач долучив матеріали фото фіксації. При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані матеріали, як і матеріали справи Червоноградського МБТІ, які є додатками до протоколів від 12.03.2020 р. не були скеровані позивачу для ознайомлення, що підтверджується вказаними вище матеріалами справи. Більше того, наявність даних фотоматеріалів не було відображено у акті перевірки від 12.03.2020 р. За наведених обставин та фактів суд не приймає до уваги вказані фотоматеріали. Більше того, на вказаних фото не вказано дати зйомки, а тому не можливо встановити в який час вони проводились, також не можливо ідентифікувати її автора.

Зазначені вище обставини дають підстави для висновку, що акт складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 14.11.2019 року у справі № 822/680/16, від 27.11.2019 у справі № 441/441/17.

В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Сукупність встановленим судом обставин дають висноку про те, що відповідач допустив зловживання правом на перевірку позивача, а дії інспекторів будівельного нагляду свідчать про грубе порушеня ними вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та свавільне здійснення контролюючих повноважень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, слід зазначити.

10.04.2020 року між адвокатом Сковронським Т.С. та позивачем укладено договір №11 про надання правової допомоги.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано: 1) додаток №1 до договору №11 від 10.04.2020 р. Протокол узгодження ціни договору від 10.04.2020 р., 2) акт прийняття-передачі наданих послуг №1 від 01.07.2020 р. 3) довідку про оплату послуг від 01.07.2020 р..

Згідно ч. ч.1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що позов задоволено, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (ЄДРПОУ 37471912, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №20/9/20-ф-пз, що винесена 27 квітня 2020 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській областіДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Максим Андрієм Михайловичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КУпАП у виді штрафу розміром 4 250,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 а понесені ним витрати напрофесійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн..

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 10.07.2020 р.

Суддя: М. Д. Новосад