Постанова № 90441464, 16.07.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/2352/20

Номер провадження 3/237/1465/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.20 року м. Курахове

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Медведський Максим Дмитрович, розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов з Управління державного агентства рибного господарства у Донецькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 85 ч. 4 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.05.2020 року о 10:50 годині на Курахівському водосховищі в м. Курахове Мар`їнського району Донецької області ОСОБА_1 здійснював лов риби у період нерестової заборони забороненим знаряддям лову риби – вудкою донною (1 шт.) з двома гачками. ОСОБА_1 впіймав рибу лящ – 8 шт. загальною вагою 4 кг, при цьому перевищивши добову норму вилову. Своїми діями порушив п.п. 3.14, 3.15, п.п. 4.4, 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, просив суворо не карати.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 003072 від 15.05.2020 року (відповідає вимогам ст. 256 КУпАП), прихожу до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 85 ч. 4 КУпАП.

Санкцією частини 4 статті 85 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) передбачено покарання у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Згідно ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

При розгляді даної справи суд приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративніправопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно абзаців другого, третього підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини) рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Суд вважає, що неможливість призначення більш м`якого покарання згідно норм КупАП у зв`язку з відсутністю правового регулювання даного питання, у порівняння з нормами КК України, які дозволяють призначення більш м`якого покарання, є несправедливим та непропорційним, з урахуванням меншого ступеня суспільної небезпеки адміністративних правопорушень у порівнянні із кримінальними правопорушеннями. Таким чином, з урахуванням правової позиції ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України», суд вважає можливим застосувати для усунення прогалин КУпАП в порядку аналогії закону норми КК України.

Суд, враховуючи найвищу юридичну силу Конституцїї України та конституційно закріплений принцип верховенства права, зазначає, що у зв`язку з відсутністю в КУпАП норм, які регулюють питання призначення покарань за межами санкцій відповідних статей КУпАП, можливо застосувати за аналогією закону положення статті 69 КК України з метою підтримання справедливості, як основного елементу принципу верховенства права та призначити правопорушнику більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, позитивну характеристику правопорушника, пом`якшуючи обставини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, яке не непередбачено санкцією ч. 4 статті 85 КУпАП та призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді попередження, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.

Відповідно до ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Таким чином, розмір відшкодування за адміністративне правопорушення складає 1360,00 грн., відповідно до розрахунку матеріального збитку до протоколу № 003072, які підлягають сплаті правопорушником ОСОБА_1 в дохід держави.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року. Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" з 1 січня 2020 розмір мінімального прожиткового мінімуму дорівнює 2102 гривні. Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 420,40 гривень.

На підставі викладеного, ст. 85 ч. 4 КУпАП, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Рибу – лящ в кількості 8 штук, загальною вагою 4 кгзалишити ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 відшкодування за адміністративне правопорушення у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень, завдану рибному господарству України в дохід держави (р/р № UA638999980333169331000005296 (IBAN), отримувач: Мар`їнське УК/м. Курахове 24062100, код ЄДРПОУ 38028736), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код платежу: 24062100, призначення платежу: Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 16.07.2020 року