Ухвала суду № 90440817, 17.07.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6771/20

Провадження № 2-з/219/40/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про забезпечення позову, заінтересовані особи Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державне підприємство «Артемсіль», ОСОБА_2 ,

встановив:

16.07.2020 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Гуревича Р.Г. про забезпечення позову до подачі позову, згідно якої він просив вжити заходи забезпечення позову, а саме – заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 12/2, ідентифікаційний код 37508596) видавати наказ про увільнення від виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» Фіоктістова Вадима Васильовича і про призначення будь-яких осіб на посаду виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Артемсіль» (84545, Донецька обл., Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 00379790) та підписувати з ними відповідний контракт до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та ДП «Артемсіль» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку; заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП «Артемсіль» з приводу зміни органу управління - керівника (директора та виконуючого обов`язки директора).

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначив, що наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 83 про прийом на роботу від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду інженера першої категорії Відділу матеріально-технічного постачання ДП «Артемсіль». 05 березня 2019 року наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 149 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника ДП «Артемсіль» на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП «Артемсіль». Наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 270 від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 переведено з посади начальника Відділу матеріально-технічного постачання ДП «Артемсіль» на посаду начальника Управління зі збуту та маркетингової політики ДП «Артемсіль». 31.07.2019 р. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 220 «Про тимчасове покладення обов`язків директора на ОСОБА_1 » за погодження Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження № 522-р від 10 липня 2019 року «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків директора державного підприємства «Артемсіль» на ОСОБА_1 », на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль». 05 серпня 2019 року наказом «Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на ОСОБА_1 » № 294к ОСОБА_1 з 05 серпня 2019 року приступив до виконання обов`язків в.о. директора ДП «Артемсіль». 04 березня 2020 року на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 47-п «Про увільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» з 05 березня 2020 року. Одночасно, 05 березня 2020 року ОСОБА_1 згідно наказу ДП «Артемсіль» переведено на постійне місце роботи на посаду начальника управління зі збуту та маркетингової політики ДП «Артемсіль». 10 березня 2020 року наказом «Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на ОСОБА_2 » № 87к, ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на підставі наказу № 48-п від 04 березня 2020 року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про призначення ОСОБА_2 » за погодження Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження № 180-р від 26.02.2020 року «Про погодження призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Артемсіль». При цьому, при переведенні ОСОБА_1 на посаду начальника управління зі збуту та маркетингової політики ДП «Артемсіль» суттєво зменшився його посадовий оклад та умови матеріального забезпечення, які відносяться до істотних умов праці.

Представник заявника вважає, що ОСОБА_1 незаконно звільнено з посади в.о. директора ДП «Артемсіль», а також необґрунтовано розірвано з ним контракт, у зв`язку з чим він має намір звернутися в подальшому до Артемівського міськрайонного суду Донецької області за захистом своїх прав із позовом про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 48-п 04.03.2020 «Про призначення ОСОБА_2 »; визнання протиправним, скасування наказу ДП «Артемсіль» № 87к від 10.03.2020 року «Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на ОСОБА_2 »; визнання протиправними та скасування наказів № 47-п від 4.03.2020 року «Про увільнення ОСОБА_1 » та № 83-к від 5.03.2020 року «Про переведення ОСОБА_1 »; поновлення його на посаді виконуючого директора ДП «Артемсіль», стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. За таких обставин заявник вважає, що існує велика вірогідність увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» і призначення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за погодження Кабінету Міністрів України нового виконуючого обов`язки директора підприємства шляхом прийняття відповідного рішення у формі наказу, що може унеможливити як поновлення порушених прав заявника, так і виконання рішення суду в майбутньому, а отже просить вжити вказаних заходів забезпечення позову.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові документи, зазначає про наступне.

З наданих суду документів вбачається, що наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 83 про прийом на роботу від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду інженера першої категорії Відділу матеріально-технічного постачання ДП «Артемсіль».

05 березня 2019 року наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 149 ОСОБА_1 переведено з посади інженера першої категорії Відділу матеріально-технічного постачання на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання ДП «Артемсіль».

Наказом (розпорядженням) ДП «Артемсіль» № 270 про переведення на іншу роботу від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника Управління зі збуту та маркетингової політики ДП «Артемсіль».

31.07.2019 р. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 220 «Про тимчасове покладення обов`язків директора на ОСОБА_1 » за погодження Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження № 522-р від 10 липня 2019 року «Про погодження тимчасового покладення виконання обов`язків директора державного підприємства «Артемсіль» на ОСОБА_1 », на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль».

05 серпня 2019 року наказом «Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на ОСОБА_1 » № 294к ОСОБА_1 з 05 серпня 2019 року приступив до виконання обов`язків в.о. директора ДП «Артемсіль».

04 березня 2020 року на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 47-п «Про увільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» з 05 березня 2020 року. Одночасно, 05 березня 2020 року, ОСОБА_1 згідно наказу ДП «Артемсіль» № 83к переведено на постійне місце роботи на посаду начальника управління зі збуту та маркетингової політики ДП «Артемсіль».

10 березня 2020 року наказом «Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на ОСОБА_2 » № 87к, ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» на підставі наказу № 48-п від 04 березня 2020 року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про призначення ОСОБА_2 » за погодження Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження № 180-р від 26.02.2020 року «Про погодження призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Артемсіль».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом клопотання, наскільки він співмірний заявленій вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Підставою вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що існує велика вірогідність увільнення ОСОБА_2 від виконання обов`язків директора ДП «Артемсіль» і призначення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за погодження Кабінету Міністрів України нового виконуючого обов`язки директора підприємства шляхом прийняття відповідного рішення у формі наказу, що може унеможливити як поновлення порушених прав заявника, так і виконання рішення суду в майбутньому.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

В силу положень ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК.

Судом перевірена аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Згідно ч.ч.1, 5 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає спір, підлягає негайному виконанню.

Тобто, оскільки положеннями чинного законодавства імперативно встановлено обов`язок роботодавця поновити незаконного звільненого працівника з займаної ним посади, навіть у випадку зайняття її іншою особою, невжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб жодним чином не вплине на ймовірне порушення його трудових прав, як під час розгляду справи в суді, так і у разі можливого задоволення позову.

Представником позивача не наведено вмотивованого обґрунтування, що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду про поновлення заявника на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Артемсіль»; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не доведено в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною. Крім того, законодавець достатньої врегулював правове питання відновлення права особи при вирішенні трудового спору.

Враховуючи, що заявником суду не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення клопотання в порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149- 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про забезпечення позову, заінтересовані особи Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державне підприємство «Артемсіль», ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Лапченко