Рішення № 90440558, 17.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1997/20

Провадження № 2-др/522/41/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.

за участі секретаря судового засідання – Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 06.02.2020 року звернувся ОСОБА_1 до Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» було відмовлено.

13.07.2020 року до суду надійшла заява від представника відповідача, щодо ухвалення додатково судового рішення, відповідно якого просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судове засідання 17.07.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомлені належним чином, представник відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення цього рішення є 10 липня 2020 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, складає 7 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Стороною відповідача надано копію договору про надання правової допомоги №б/н від 10.03.2020 року, укладений між адвокатом ОСОБА_2 Світланою ОСОБА_3 та Приватним Виробничо-торговим підприємством «Екстра», копію Додатку до Договору - Замовлення №2 від 14.04.2020 року.

Відповідно до Замовлення №2 від 14.04.2020 року до Договору про надання правової допомоги №б/н від 10.03.2020 року, вартість послуг (гонорар) адвоката встановлюється сторонами в наступних розмірах та сплачується клієнтом впродовж доби з дня їх надання відповідно до замовлення:

- ознайомлення з матеріалами справи №522/1997/20, збір та підготовка доказів, складання і організація подачі відзиву на позовну заяву з додатками – 5 000,00 грн.;

- підготовка до кожного судового засідання (в тому числі підготовка заяв з процесуальних питань, клопотань, пояснень, а також заперечень на заяви, клопотання, пояснення сторін, у разі потреби ) участь у судовому засіданні – 2 000,00 грн. за кожне судове засідання.

На підтвердження понесених судових витрат надано копії: видаткового ордеру від 15.04.2020 року на суму 5 000,00 грн. та видаткового ордеру від 22.04.2020 року на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, розмір понесених відповідачем судових витрат на професійну правову допомогу складає 7 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір- обґрунтованим (п.268).

Стороною відповідача надано докази фактичних витрат, разом з тим суд не вбачає належного обґрунтування щодо неминучості цих витрат враховуючи, що справа є незначної складності, також стороною відповідача не надано акт виконаних робіт, з якого можливо було б встановити фактичні виконані роботи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомоги, а саме у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, оскільки дійсно вбачається, що стороною відповідача були понесенні витрати на правову допомогу, однак не надано належного обґрунтування суми коштів в розмірі заявленого до стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, ч.1 ст. 223, 229, 241, 246, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за повною заявою ОСОБА_1 до Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» про розірвання договору, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, зазначивши у резолютивній частині рішення суду:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного Виробничо-торгового підприємства «Екстра» (код ЄДРПОУ – 22447463, адреса місця знаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 72, кв. 15, п/р № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 17.07.2020 року.

Суддя Д.Ю. Донцов