Ухвала суду № 90440149, 15.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16153/20

Провадження № 1-кс/947/9930/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Гаврасієнко М.В., за участю прокурора Беспалової С.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Регульського Д..В., законного представника неповнолітнього підозрюваного – представника служби у справах дітей ОМР – Соколенко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Козанчук Л.Р., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Беспаловою С.О., про зміну запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, українця, громадянина України, учня Одеської вечірньої загальноосвітньої школи №24, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Козанчук Л.Р., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Беспаловою С.О., про зміну запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480001221 від 26.04.2020 року.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені в клопотанні доводи.

Захисник, підозрюваний та його законний представник заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його клопотання, оцінивши надані докази у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що під час досудового розслідування встановлено, що 26.04.2020 приблизно о 04 годині 00 хвилин, у м.Одеса неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановлена особа, вступили між собою у злочинну змову направлену на відкрите викрадення чужого майна.

Так, 26.04.2020 приблизно о 04 годині 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 спільно з неповнолітнім ОСОБА_2 і невстановленою особою, знаходячись по вул. Варненська, помітили раніше невідомих їм осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проходили неподалік від останніх, які направлялися в бік будинку АДРЕСА_3 . З метою реалізації своїх злочинних намірів, неповнолітній ОСОБА_1 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 та невстановленою досудовим слідством особою, направилися слідом за потерпілим та наздогнали його на території, яка прилягає до будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_1 , згідно домовленості із ОСОБА_2 та невстановленою особою, підбіг до ОСОБА_3 ззаду та наніс останньому декілька ударів в область потилиці, в результаті чого останній впав на землю, після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та не встановленою особою стали хаотично наносити удари по тулубу, кінцівках та в область обличчя потерпілого, який лежав на землі, чим застосували до ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров`я та заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді чотири садна голови, крововилив в слизову оболонку нижньої губи, садно живота, два садна правого плеча, по одному садну в ділянці обох ліктьових суглобів, обох кистей, лівого плеча, п`ять саден в ділянці правого колінного суглоба, чотири садна в ділянці лівого колінного суглоба, які є легкими тілесними ушкодженнями.

Після нанесення ударів, продовжуючи свої злочинні дії, неповнолітній ОСОБА_1 відкрито викрав з кишені штанів потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2600 гривень.

Викравши майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 2600 гривень, неповнолітній ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_2 та невстановленою особою з місця кримінального правопорушення зникли, чим спричинили потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 2600 гривень, розпорядившись при цьому викраденим майном на власний розсуд.

15.06.2020 року ОСОБА_1 , вручено письмове повідомлення про підозру, у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.

18.06.2020 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси Чаплицьким В.В. було винесено ухвалу про обрання запобіжного у вигляді нічного домашнього арешту стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно рапорту інспектора ЮПСП Малиновського ВП Т.С. Ільяшик від 02.07.2020 , в якому зазначено, що перевірці місця проживання ОСОБА_1 у нічний час доби, було виявлено, що ОСОБА_1 відсутній за місцем мешкання.

Також, згідно рапорту інспектора ЮПСП Малиновського ВП Т.С. Ільяшик від 05.07.2020 , в якому зазначено , що перевірці місця проживання ОСОБА_1 у нічний час доби, було виявлено, що ОСОБА_1 відсутній за місцем мешкання.

Стосовно відсутності за місцем свого проживання мати ОСОБА_1 ОСОБА_5 надала письмове пояснення, в якому зазначила, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно її сина, він дома не перебував та місце його знаходження їй не відомо.

Таким чином, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що підозрюваний не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та буде запобігати ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Козанчук Л.Р., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Беспаловою С.О., про зміну запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із домашнього арешту, який був застосований ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 18.06.2020 року на тримання під вартою строком до 14.08.2020 року, в межах строку досудового розслідування, утримуючи останнього в Одеській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 21.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи 14.07.2020 року та діє до 14.08.2020 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.