Рішення № 90438935, 02.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2020Справа №910/4907/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн"простягнення 25 649,26 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін: від позивача:Руденко О.Ю. від відповідача:Панкратова Л.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" про стягнення 25 649,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" вказує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" наявна перед позивачем заборгованість у розмірі 19 122,74 грн. з оплати поставленого згідно Договору поставки №19816 від 17.05.2019 товару. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 2 489,03 грн., інфляційних втрат у розмірі 204,83 грн., пені у розмірі 2 876,54 грн. та штрафу у розмірі 956,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 відкрито провадження у справі №910/4907/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.05.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує одержання від позивача спірного товару, вказує, що у наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" видаткових накладних відсутній підпис уповноваженої особи на отримання від імені відповідача товару, а відбиток печатки не відповідає відбитку оригінальної печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн". Крім того, відповідач зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам щодо оформлення вказаних документів та не дають можливості ідентифікувати особу, що отримала товар. Також відповідач звертає увагу суду на неможливість одночасного застосування до відповідача штрафних санкцій, тобто штрафу та пені. У зв`язку з наведеним Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 призначено судове засідання по справі №910/4907/20 на 09.06.2020.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" надійшли заперечення на відзив (за своєю суттю - відповідь на відзив), в яких позивач вказує, що неістотні недоліки у первинних документах, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, позивач зазначає, що складення сторонами товарно-транспортних накладних та акту звірки взаємних розрахунків, а також відображення відповідачем в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару, додатково свідчить про реальність господарських операцій з поставки товару. До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" посилається на судову практику Верховного Суду, згідно якої допускається одночасне стягнення штрафу та пені, за порушення суб`єктом господарювання своїх грошових зобов`язань. Разом із запереченнями на відзив Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" було подано клопотання про витребування від ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відомостей про відображення Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" у податковому обліку отриманих від позивача податкових накладних та включення їх до податкового кредиту.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання, призначене на 09.06.2020, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 відкладено судове засідання на 23.06.2020 та визнано обов`язковою явку представників сторін.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 відкладено вирішення питання щодо отримання відомостей у ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до наступного судового засідання; запропоновано сторонам надати по шість копій видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які стосуються постачання товару в інший період; запропоновано відповідачу з`ясувати чи використовувались спірні видаткові накладні для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту; зобов`язано представника відповідача бути готовим надати відповідь на питання чому оплачувались видаткові накладні; в судовому засіданні оголошено перерву до 30.06.2020.

В судовому засіданні 30.06.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" було надано письмові пояснення, в яких позивач звертає увагу, що у період з 21.05.2019 по 05.08.2019 поставлений товар приймався від імені відповідача - особою на прізвище Свинобой (тією ж особою, яка прийняла товар за спірними видатковими накладними), проте дані поставки товару були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 долучено письмові пояснення та додані до них докази до матеріалів справи; задоволено клопотання відповідача та відкладено судове засідання у справі на 02.07.2020.

З огляду на надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" пояснення та додані до нього докази, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності у витребуванні доказів від ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В судове засідання, призначене на 02.07.2020, представники сторін з`явились, представник позивача надав пояснення по суті спору, згідно яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Представником відповідача було надано усні та письмові додаткові пояснення, за змістом яких проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

У додаткових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" визнає постачання позивачем товару за спірними видатковими накладними, однак заперечує проти підписання деяких видаткових накладних та одержання окремих партій товару, які були оплачені відповідачем, а також вказує, що ним було помилково надмірно сплачено на користь позивача кошти у розмірі 37 206,79 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 долучено додаткові пояснення відповідача та додані до них докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.2020 судом було закінчено розгляд справи №910/4907/20 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (постачальник) укладено Договір поставки №19816 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Асортимент, ціна за одиницю товару та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається згідно прайс-листа постачальника, що діє на момент поставки партії товару (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору постачальник зобов`язується поставляти товар на умовах EXW - склад постачальника або DDP - склад покупця (згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року). Умови поставки кожної окремої партії товару сторони визначають відповідно до замовлень покупця. Поставка здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що зобов`язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту поставки покупцю товару та підписання сторонами оформленої належним чином накладної.

За приписами пунктів 5.2, 5.3 Договору під час здачі-приймання товару постачальник надає покупцеві підписану постачальником накладну на товар. Товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженим представником покупця оформленої належним чином накладної на товар.

У пункті 5.6 Договору сторони погодили, що повноваження представника покупця на проведення прийомки майнових цінностей від постачальника обов`язково повинні підтверджуватися довіреністю на приймання товарно-матеріальних цінностей. Оригінал довіреностей покупець обов`язково надає постачальнику при здійсненні першої поставки товару.

За умовами п.п. 6.2, 6.4 Договору покупець зобов`язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 7 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів в національній валюті України - гривні на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно даного договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості відповідної партії товару.

У випадку порушення строків оплати товару, крім сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 даного Договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку якщо прострочення оплати складає більше 10 календарних днів, покупець, крім сплати пені, що передбачена п. 7.3 даного Договору, повинен також сплатити на користь постачальника 20% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Даний Договір набирає законної сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань (п. 10.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 19 122,74 грн., а відповідачем не виконано своїх зобов`язань з оплати такого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 19 122,74 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 2 489,03 грн., інфляційних втрат у розмірі 204,83 грн., пені у розмірі 2 876,54 грн. та штрафу у розмірі 956,12 грн.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором поставки.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому істотні умови (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджуються сторонами у прайс-листі постачальника та замовленнях покупця (п.п. 1.2, 2.2, 2.3, 2.5 Договору).

Позивач стверджує, що на виконання своїх зобов`язань за Договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн":

- згідно видаткової накладної №60973 від 08.08.2019 - товар на суму 1 864,16 грн.;

- згідно видаткової накладної №60972 від 08.08.2019 - товар на суму 9 046,08 грн.;

- згідно видаткової накладної №59687 від 06.08.2019 - товар на суму 8 212,50 грн.;

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" та скріплений печаткою позивача. Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" спірні видаткові накладні підписані особою на прізвище Свинобой та скріплені печаткою відповідача.

Крім того, позивачем на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань також було надано суду відповідні товарно-транспортні накладні та податкові накладні.

Проте, відповідач у своєму відзиві заперечував факт одержання від відповідача товару за видатковими накладними №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019 з тих підстав, що дані накладні підписані від імені відповідача неуповноваженою особою, а відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" не відповідає оригінальному відбитку печатки відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку про необґрунтованість вказаних доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" з огляду на наступне.

По-перше, у пункті 5.6 Договору сторонами було погоджено, що повноваження представника покупця на проведення прийомки майнових цінностей від постачальника обов`язково повинні підтверджуватися довіреністю на приймання товарно-матеріальних цінностей. Оригінал довіреностей покупець обов`язково надає постачальнику при здійсненні першої поставки товару.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Із системно-логічного тлумачення умов Договору, зокрема, п. 5.6, вбачається, що повноваження особи на приймання товару від покупця підлягали підтвердженню шляхом надання постачальнику оригіналу довіреності на приймання товарно-матеріальних цінностей при здійсненні першої поставки товару.

Відтак, в подальшому при поставці інших партій товару і прийняття його від імені покупця тією ж особою, надання відповідної довіреності не являлось обов`язковим.

Як вбачається із наданих позивачем видаткових накладних №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019, останні підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" особою на прізвище Свинобой .

Водночас, в матеріалах справи наявні видаткові накладні №39516 від 23.05.2019, №40165 від 28.05.2019, №41413 від 30.05.2019, №42473 від 05.06.2019, №42474 від 05.06.2019, №43396 від 06.06.2019, №43509 від 06.07.2019, №47780 від 25.06.2019, №49702 від 02.07.2019,№55536 від 23.07.2019, №56824 від 25.07.2019, товар за якими також був прийнятий від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" особою на прізвище Свинобой . Одержання товару за вказаними видатковими накладними у попередній період відповідачем не заперечується. Більше того, позивачем також долучено до матеріалів справи банківські виписки з рахунку на підтвердження оплати відповідачем одержаного у попередній період товару.

Отже, візуально підписи та відтиски печаток (без зазначення ідентифікації особи, яка виконувала підпис від імені відповідача) на видаткових накладних є аналогічними, проте за попередній період Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" оплачено отриманий товар, а за спірний період (з 6 по 8 серпня 2019 року) - відповідач вказував, що не одержував такого товару. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" жодних ґрунтованих пояснень з приводу наведених обставин не надав, як і не зміг пояснити визнання одержання товару відповідачем за одними накладними, та заперечення щодо одержання такого товару за іншими накладними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на положення п. 5.6 Договору у постачальника були обґрунтовані підстави вважати, що у особи на прізвище Свинобой наявні повноваження на одержання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" товару, а у разі якщо відповідач мав намір припинити чи припинив повноваження вказаної особи на одержання товару, то він повинен був завчасно (до постачання) повідомити про це Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані".

Відповідачем не надано суду доказів, які підтверджували б, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" про припинення повноважень особи на прізвище Свинобой на одержання товару від імені відповідача.

По-друге, позивачем на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань також було надано суду відповідні товарно-транспортні накладні та податкові накладні, оформлені на підставі вчинення господарських операцій з постачання товару за видатковими накладними №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019.

При цьому, судом враховано, що коригування відповідачем розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок по господарським операціям з позивачем мало місце лише 02.07.2020, тобто після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" до суду із даним позовом та після надання позивачем письмових пояснень з доказами одержання відповідачем товару та його оплати в інший період за аналогічних обставин.

Тобто, відповідач до розгляду даної справи зареєстрував у фіскальній службі податкові накладні та прозвітував про одержання від позивача товарів у період з 6 по 8 серпня 2019 року, а тому суд критично оцінює твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" про те, що між сторонами не здійснювались господарські операції з купівлі-продажу товарів 06 серпня 2019 року та 08 серпня 2019 року.

По-третє, відповідач у своїх додаткових поясненнях визнав (підтвердив) постачання йому позивачем товару за видатковими накладними №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019.

По-четверте, за приписами ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Абзацом 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Надані позивачем видаткові накладні №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019 містять відомості про постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані", від імені якого видаткова накладна підписана завідувачем складського господарства Пташкіним Д.С. та містять відбиток печатки позивача. Видаткові накладні також містять відомості про покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн", в графі "Отримав(ла)" містяться підписи особи із прізвищем Свинобой без найменування посади, в графі "За дорученням № ____від ____" також відсутні дані. Печатка сторони отримувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на вказаних видаткових накладних наявна.

З огляду на практику господарських правовідносин, що склалась між сторонами, щодо здійснення купівлі-продажу товару протягом травня-липня 2019 року, враховуючи наявність у вказаних документах дат складення видаткових накладних, номерів, реквізитів сторін, змісту та обсягу господарських операцій, суд розцінює відсутність відомостей про особу та/або посаду особи, яка приймала товар згідно наданих видаткових накладних як неістотні недоліки у документах, що містять відомості про господарські операції (первинних документах).

Відсутність у видаткових накладних №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019 назви посади особи, яка отримала товар за цими накладними, за наявності її підпису у цих накладних, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі.

Крім того, відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяла уповноважена особа відповідача при прийнятті товару) в накладних також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №910/19702/17.

По-п`яте, хоч відповідач і стверджує, що на видаткових накладних №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019 міститься печатка, яка не відповідає оригінальній печатці Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн", проте не надає жодних доказів, що печатка була загублена Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн", викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б скористатися інша особа.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується здійснення позивачем поставки відповідачу товару загальною вартістю 19 122,74 грн. згідно видаткових накладних №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019.

Окремо суд вважає за необхідне надати правову оцінку непослідовності доводів та дій відповідача, яка полягає у наступному.

Так, у своєму відзиві відповідач заперечував одержання товару від позивача за спірними видатковими накладними, а представник відповідача в судовому засіданні, в якому здійснювалась фіксація технічними засобам, зазначав, що особа на прізвище Свинобой не уповноважувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" на одержання товару. Крім того, представник відповідача вказував про те, що особа із прізвищем Свинобой відповідачу не відома.

Позивачем на спростування таких доводів відповідача було надано заперечення на відзив, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" вказувало, що особа із прізвищем Свинобой також приймала товар від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" у період, що передує спірному, та відповідачем в повному обсязі оплачено поставлений товар, а також зареєстровано податкові накладні, у зв`язку з чим позивач просив суд витребувати відповідну інформацію у органу фіскальної служби.

Натомість у липні 2020 року (тобто, майже після трьох місяців судового розгляду даного спору та майже через місяць після подання позивачем заперечень на відзив) відповідач у додаткових поясненнях, поданих 02.07.2020, визнає, що прийняв від позивача товар за видатковими накладними №60973 від 08.08.2019, №60972 від 08.08.2019, №59687 від 06.08.2019 та подав складений ним одноособово акт звірки, в якому відображено постачання позивачем товару за спірними видатковими накладними. При цьому, в судовому засіданні 02.07.2020 представник відповідача повідомила суд, що особа із прізвищем Свинобой перебувала у (трудових) правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн".

Водночас, відповідачем також у липні 2020 року (майже через рік після здійснення спірних господарських операцій) здійснено коригування своєї податкової звітності, а також відповідач почав стверджувати, що ним не одержувався від позивача товар за окремими видатковими накладними у період, що передує спірному, хоча такий товар ним в повному обсязі оплачений.

Вказана непослідовність дій та доводів відповідача викликає у суду сумнів щодо добросовісного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подання усіх наявних у нього доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховування доказів; надання суду повних і достовірних пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Тобто, наведе свідчать про недобросовісність позивача як в частині виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем, так і в частині користування своїми процесуальними правами.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії відповідача, який оплатив в повному обсязі поставлений позивачем у період з травня по липень 2019 року та одержаний від імені відповідача особою із прізвищем Свинобой товар, проте протягом трьох місяців розгляду даної справи стверджував, що Свинобой не уповноважувався на одержання товару у серпні 2019 року, однак перед останнім судовим засіданням змінив свою правову позицію та визнав обставини постачання позивачем у серпні 2019 року товару, проте (майже через рік від здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товару) здійснив коригування до своєї податкової звітності в частині поставленого в червні-липні 2019 року товару та почав стверджувати, що не одержував окремі партії товару від позивача (які не стосуються предмету спору у даній справі), а кошти за нього позивачу були помилково сплачені, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Варто зауважити, що доктрина venire contra factum proprium в схожій правовій ситуації застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Порушення позивачем своїх обов`язків в частині сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, виключає висновок про добросовісність поведінки позивача, а відтак суд приходить до висновку, що правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" по суті даного спору спрямована виключно на ухилення від виконання своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.4 Договору сторонами було погоджено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 7 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та пункту 6.4 Договору товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №59687 від 06.08.2019, відповідач повинен був оплатити у строк до 13.08.2019, а за видатковими накладними №60973 від 08.08.2019 та №60972 від 08.08.2019 - до 15.08.2019.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" не виконано своїх зобов`язань з оплати поставленого товару, в той час як доказів оплати товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними, відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем прострочено виконання своїх грошових зобов`язань за Договором у розмірі 19 122,74 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" за Договором (за спірними видатковими накладними) у розмірі 19 122,74 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" суми основного боргу у розмірі 19 122,74 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення 20% річних у розмірі 2 489,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 204,83 грн., пеню у розмірі 2 876,54 грн. та штраф у розмірі 956,12 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно даного договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості відповідної партії товару.

Здійснивши перерахунок 5% від суми не сплаченої вартості поставленого товару (19 122,74 грн.), суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 956,12 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за спірним Договором є правомірною та підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару, крім сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір, порядок нарахування пені та строк такого нарахування, а відтак приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими встановлено обмеження періоду нарахування штрафних санкцій піврічним терміном, у даному випадку не підлягають застосуванню.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням визначеного позивачем періоду (з 14.08.2019 по 30.03.2020) та відсутності будь-яких заперечень відповідача щодо правильності розрахунку, приходить до висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" пені у розмірі 2 876,54 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача про неможливість одночасного застосування штрафу та пені, то суд не застосовує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, оскільки до даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників - фізичних осіб за кредитними договорами, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором поставки, яке регулюється Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку якщо прострочення оплати складає більше 10 календарних днів, покупець, крім сплати пені, що передбачена п. 7.3 даного Договору, повинен також сплатити на користь постачальника 20% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Із пункту 7.4 Договору вбачається, що сторонами було погоджено інший, ніж встановлений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, розмір процентів від простроченої суми, що відповідає законодавству.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 20% річних, викладені позивачем у позовній заяві, та враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо правильності таких розрахунків, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" інфляційних втрат у розмірі 204,83 грн. та 20% річних у розмірі 2 489,03 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" про стягнення 25 649,26 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР Кет Корпорейшн" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 47-А; ідентифікаційний код 40452444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 83; ідентифікаційний код 39415619) суму боргу у розмірі 19 122 (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять два) грн. 74 коп., штраф у розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 12 коп., пеню в розмірі 2 876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 54 коп., 20% річних у розмірі 2 489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 204 (двісті чотири) грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 16.07.2020.

Суддя Р.В. Бойко