Рішення № 90438786, 07.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/119/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 Справа № 908/2848/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар”, ідентифікаційний код юридичної особи 37434954 (69006, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, офіс 210)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”), код 1106154000886 (юридична адреса: Російська Федерація, 347905, Ростовська область, м. Таганрог, вул. Леніна, буд 214-Б, прим. 18)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”, УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8; фактична адреса: 213807, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, проїзд Звездний, б. 13, кв. 34)

про стягнення 745659,95 рос. руб., що еквівалентно 284014,42 грн.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом № 09/10-110 від 09.10.2019 (вх. № 3054/08-07/19 від 09.10.2019) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” про стягнення 745659,95 рос. руб., що еквівалентно 284014,42 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2019 справу № 908/2848/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.11.2019 у справі № 908/2848/19 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.11.2019 о/об 10 год. 00 хв.

12.12.2019, суд залучив до участі у справі №908/2848/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”).

Ухвалою суду від 08.01.2020 у даній справі залучено до участі у справі № 908/2848/19 в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”, УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могилевська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8), виключивши зі складу третіх осіб у справі.

Підготовче засідання відкладалось на 12.12.2019, 08.01.2020 та 21.01.2020 о 12 год. 30 хв. Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

За заявою позивача розгляд справи в судовому засіданні 21.01.2020 здійснювався в режимі відеоконференції.

По закінченні судового засідання 21.01.2020, враховуючи не отримання судом доказів повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи, суд ухвалив: звернутися до Економічного суду Могильовської області з дорученням про надання правової допомоги; зупинити провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги; поновити провадження у справі з 02.04.2020; наступне підготовче засідання призначити на 02.04.2020 об 11 год. 00 хв.

03.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшов супровідний лист Економічного суду Могильовської області від 21.02.2020 № 7-17/Ип/2020 з ухвалою від 19.02.2020 № 8-17/Ип/2020 про виконання судового доручення іноземного суду. Відповідно до змісту ухвали Економічного суду Могильовської області від 21.02.2020 № 7-17/Ип/2020 ухвала Господарського суду Запорізької області від 21.02.2020 у даній справі вручена представнику ООО “Международная торгово-логистическая компания”.

Також, 06.03.2020 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”) повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення ухвали господарського суду від 21.01.2020 у справі 908/2848/19 – 12.02.2020.

Отже, суд вважає, що відповідачам 1 та 2 вручено ухвалу господарського суду від 21.01.2020 у даній справі.

02.04.2020 суд продовжив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники позивача та відповідачів у судове засідання не з`явилися, судове засідання 02.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Судом відхилено клопотання відповідача-1, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо запиту до Державного митного комітету Республіки Білорусь з метою підтвердження факту не перетинання митного кордону Республіки Білорусь директором ТОВ “ААА” Суджоян ОСОБА_1 за 2019 рік.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

За змістом статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати таких доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу передбачені цим Кодексом.

Відповідачем-1 не дотримано вимог ст. 81 ГПК України при зверненні до суду з відповідним клопотанням, не наведено відповідних обґрунтувань та доказів щодо неможливості самостійно надати відповідні докази.

Заявником не наведено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання відповідного доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання відповідного доказу.

Не наведено заявником і обґрунтувань щодо того, яке значення вказаний доказ має для розгляду вказаної справи та встановлення певних обставин справи.

Відхилено судом і клопотання відповідача-1, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо призначення почеркознавчої експертизи для встановлення факту фальсифікації підпису А.А. Суджоян на договорі про переведення боргу № 6 від 30.07.2019 та витребування у позивача оригіналів документів де є печатка та підпис директора ТОВ “ААА”, у зв`язку з невиконанням сторонами ухвали суду від 12.12.2019 та неможливістю сторонами забезпечення явки ОСОБА_2 для відібрання судом зразків підпису цієї особи для розгляду питання призначення у справі судової експертизи.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.05.2020 об 11 год. 40 хв.

29.04.2020 до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій останній повідомляє суд, що відповідач-2 23.01.2020 здійснив частковий розрахунок на суму 118 000 російських рублів за специфікацією № 5 від 11.10.2018 (видаткова накладна від 12.10.2018 № РН-Экспорт), у зв`язку з чим, сума заборгованості складає 627 659,95 російських рублів. Також, в заяві позивач просить відкласти розгляд справи та провести судове засідання 04.05.2020 за відсутності представника позивача.

04.05.2020 представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 04.05.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Відповідач-1 по справі Товариство з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”), код 1106154000886 із місцезнаходженням - юридична адреса: Російська Федерація, 347905, Ростовська область, м. Таганрог, вул. Леніна, буд 214-Б, прим. 18).

Відповідач-2 по справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”, УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000 з місцезнаходженням - 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 ГПК України основним завданням (принципом) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частинами першою та другою статті 367 ГПК України передбачено, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно зі ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, учасниками якої є Україна та Республіка Білорусь, компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема, проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Враховуючи вищевикладене, суд звернувся до Економічного суду Могильовської області (Республіка Білорусь) з дорученням про надання правової допомоги з вручення Товариству з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” копії ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.05.2020 у справі № 908/2848/19, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України, зупинив провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.

Судом поновлено провадження у справі з 07.07.2020. Розгляд справи призначено на 07.07.2020 об 11 год. 00 хв., про що вісі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Враховуючи, що у відзиві відповідач-1 зазначив про надсилання процесуальних документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”), код 1106154000886 (юридична адреса: РФ, 347905, Ростовська область, м. Таганрог, вул. Леніна, буд 214-Б, прим. 18) і в матеріалах справи є докази отримання саме за вказаною адресою ухвали суду, беручи до уваги обізнаність відповідача-1 з розглядом даної справи, суд визнав достатнім надсилання даної ухвали суду на вказану відповідачем-1 адресу.

З огляду на те, що представники позивача та відповідачів у судове засідання не з`явилися, судове засідання 07.07.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Згідно позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ААА», Російська Федерація та Товариства з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания”, Республіка Білорусь, про стягнення 745659,95 рос. руб., що еквівалентно 284014,42 грн за контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та договором переведення боргу № 6 від 30.07.2019, укладеного між позивачем та відповідачами. Пред`явлена до стягнення сума виникла у зв`язку з несплатою поставленого на підставі специфікації № 5 від 11.10.2018 та додатку № 5 від 11.10.2018 до контракту товару за видатковою накладною від 12.10.2018 на суму 745659,95 рос. руб.

Відповідач-1 не погодився із позовними вимогами, просив у позові відмовити.

Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався. Представника для участі в судове засідання не направив.

Представники сторін належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення, якими підтверджується отримання сторонами ухвал суду та обізнаність сторін про судовий розгляд даної справи.

В судовому засіданні 07.07.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар” (резидентом України, постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания” (резидентом Республіки Білорусь, покупцем, відповідачем-2 у справі) укладено контракт на поставку № 01-11-17/ЭК (надалі –контракт).

Відповідно до п. 1.1 контракту постачальник зобов`язувався на умовах, викладених у контракті поставити, а покупець зобов`язався оплатити та прийняти технічні масла, змазки та іншу продукцію, обумовлену у відповідних додатках до контракту.

Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, кількість, асортимент, ціна товару та строки поставки узгоджуються додатково і оформлюються у відповідних додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2. договору визначено, що валютою даного контракту і валютою платежів є російський рубль.

Пунктом 3.1 контракту передбачені розрахунки за контрактом банківським переведенням на банківський рахунок постачальника 100% передоплати, якщо інше не буде встановлено у додатках до контракту.

Розділом четвертим сторони контракту узгодили базисні умови поставки.

Пунктом 11.1 сторони контракту визначили строк дії договору до 31.10.2018, що не звільняє сторони від виконання не виконаних зобов`язань та його пролонгацію на один рік.

Контракт підписаний з боку директорів обох сторін та скріплений печатками товариств.

У додатковій угоді від 01.11.2017 до контракту, сторони дійшли згоди щодо зміни п. 4.1 договору (перехід права власності на товар здійснюється в момент оформлення митної декларації) та щодо підсудності спорів за контрактом у Господарському суді Запорізької області.

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2018 до контракту сторони продовжили строк дії контракту до 31.10.2019.

Додатковою угодою № 3 до контракту сторони внесли зміни в преамбулу контракту щодо реквізитів постачальника.

До контракту сторонами підписані специфікації, у т.ч. специфікація № 5 - додаток № 5 до контракту, яка є невід`ємною частиною контракту.

Згідно специфікації № 5 від 11.10.2018 постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, наведену у таблиці, на загальну суму 1848495 рос. руб. Специфікацією № 5 визначено, що оплата здійснюється не пізніше 60-ти календарних днів з дати поставки товару.

Специфікація № 5 від 11.10.2018 підписана директорами з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.

Згідно видаткової накладної № РН-Єкспорт від 12.10.2018, підписаної сторонами на виконання контракту та специфікації № 5, постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 1848495 рос. руб.

Поставка та прийняття товару на загальну суму 1848495 рос. руб. підтверджується вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 12.10.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414257 від 12.10.2018, інвойсом № 872 від 12.10.2018.

Товар, поставлений згідно з видатковою накладною № РН-Єкспорт від 12.10.2018 , був оплачений відповідачем-2 частково у період з 17.10.2018 по 18.03.2019.

Наявність заборгованості за контрактом, у т.ч. за продукцію, поставлену на підставі специфікації № 5 від 11.10.2018 на суму 745659,95 рос. руб. підтверджується актом звірки, складеним станом на 31.07.2019 і підписаним з боку позивача та відповідача-2 та скріпленим печатками.

30.06.2019 між сторонами у справі було укладено договір про переведення боргу № 6 (надалі - договір), яким сторони підтвердили заборгованість за контрактом станом на дату укладення договору в сумі 4 186 128,95 рос. руб., та дійшли згоди що відповідач-2 (первісний боржник) переводить на відповідача-1 (нового боржника) борг у розмірі 3960 701,00 рос. руб., а борг у розмірі 224427,95 рос. руб залишається за первісним боржником, який зобов`язується здійснити розрахунок до 25.03.2020.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач-1 зобов`язався здійснити розрахунки з позивачем у строк до 05.10.2019 у сумі 745 659,95 рос. руб., з обов`язковим зазначенням у призначенні платежу «Оплата за масла згідно договору № 0-11-17/ЭК від 01.11.2017».

Враховуючи, що станом на 09.10.2019 (день подання позовної заяви у даній справі), заборгованість у сумі 745 659,95 рос. руб. позивачеві не сплачена, останній звернувся до суду з цим позовом.

Стягнення з відповідачів на користь позивача 745659,95 рос. руб., що еквівалентно 284014,42 грн було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача на стадії підготовчого провадження, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”) відповідач-1 у даній справі є резидентом Республіки Росія.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”), покупець за контрактом та відповідач-2 у даній справі є резидентом Республіки Білорусь.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У додатковій угоді від 01.11.2017 до контракту та у договорі про переведення боргу, сторони дійшли згоди щодо підсудності спорів за контрактом та договором у Господарському суді Запорізької області.

При цьому, суд враховує, що договір про переведення боргу укладено щодо боргу, який виник за контрактом № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, однак, станом на день подання позовної заяви у даній справі – 09.10.2019, зобов`язання відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” перед позивачем, згідно з п. 2.2 договору про переведення боргу, відсутні, оскільки борг не погашений до 05.10.2019 і зобов`язання з оплати боргу повернулись до відповідача 2, в порядку п. 4.2 договору про переведення боргу.

Спірні правовідносини між сторонами врегулюванні контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017 та специфікацією № 5 від 11.10.2018 до контракту.

Сторонами не надано доказів щодо розірвання чи визнання недійсним вказаного контракту на поставку № 01-11-17/ЄК від 01.11.2017 та договору про переведення боргу.

Відповідно до п. 10.2 контракту, право, яке регулює даний договір є матеріальне право України.

Сторони керуються діючим законодавством України, в частині, що не врегульована контрактом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно специфікації № 5 від 10.11.2018, яка є невід`ємною частиною контракту, підписана та скріплена печатками з боку обох сторін, постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, наведену у таблиці, на загальну суму 1848495 рос. руб.

Специфікацією № 5 визначено, що оплата здійснюється не пізніше 60-ти календарних днів з дати поставки товару.

Поставка та прийняття товару на загальну суму 1848495 рос. руб. підтверджується вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 12.10.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414257 від 12.10.2018, інвойсом № 872 від 12.10.2018.

Товар, поставлений згідно з видатковою накладною № РН-Єкспорт від 12.10.2018 , був оплачений відповідачем-2 частково у період з 17.10.2018 по 18.03.2019, що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Наявність заборгованості за контрактом станом на 31.07.2019, у т.ч. за товар за специфікацією № 5 на суму 745659, 95 рос. руб. підтверджується актом звірки, складеним станом на 31.07.2019 і підписаним з боку обох сторін та скріпленим печатками.

Відповідачами заборгованість у строк, визначений специфікацією № 5 до контракту та п. 2.2 договору про переведення боргу, не була сплачена.

Відповідно до п. 4.2 договору про переведення боргу (щодо повернення боргу до первісного боржника у разі невиконання зобов`язання новим боржником у встановлений договором строк), після 05.10.2019 відповідач 1 не має зобов`язань з погашення боргу за контрактом перед позивачем.

Враховуючи викладене, позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги щодо відповідача 1 у даній справі, у зв`язку з чим, у позові щодо відповідача-1 суд відмовляє позивачеві.

Відповідачем 2 станом на час подання позивачем позову до суду спірна заборгованість у розмірі 745659, 95 рос. руб. сплачена не була.

Враховуючи вищевикладене, позивачем станом на час подання позовної заяви до суду було правомірно заявлено до стягнення суму боргу у розмірі 745659, 95 рос. руб. однак саме з відповідача 2 у справі.

Однак, після подання позовної заяви та відкриття провадження у даній справі, відповідачем 2 було сплачено позивачеві частину спірного боргу в сумі 118 000 рос. руб.

При цьому, згідно банківської виписки від 23.12.2019, 118 000 рос. руб. сплачено саме за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 5 від 11.10.2018 за контрактом.

Таким чином, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 118 000 рос. руб. на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, враховуючи відсутність предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, судом задовольняються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 627659 грн 95 коп. рос. руб.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявність простроченої заборгованості відповідача-2 перед позивачем в сумі 627659,95 рос. руб. підтверджена належними доказами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: контрактом на поставку № 01-11-17/ЭК від 01.11.2017, специфікацією № 5 від 11.10.2018 до контракту, яка є його невід`ємною частиною, видатковою накладною від 12.10.2018, підписаною сторонами на виконання контракту та специфікації № 5, вантажно-митною декларацією за формою МД-2 від 12.10.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною А№414257 від 12.10.2018, інвойсом № 872 від 12.10.2018, докази в підтвердження часткової оплати боргу.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 627659,95 рос. руб. боргу за контрактом на поставку № 01-11-17/ ЭК від 01.11.2017 та специфікацією № 5 від 11.10.2018 до контракту.

При ухваленні судового рішення у даній справі, суд враховує, наступне:

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/1 2665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/1 6-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-44бцс18).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду нагадала, що відповідна правова позиція з цього приводу була викладена у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). За її змістом зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, може вносити двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Тому суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача-2 на користь позивача боргу з визначенням суми у іноземній валюті – російських рублях.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за позовом розподіляються наступним чином. Так, судовий збір за даним позовом складає 4260 грн 22 коп. У зв`язку з відмовою у позові щодо відповідача 1 судовий збір у розмірі 2130 грн 11 коп. покладається на позивача. З відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1793 грн. 02 коп. (пропорційно до задоволених вимог). У зв`язку зі сплатою судового збору у більшому розмірі та закриттям провадження у справі на суму 118000 рос. руб. позивачеві підлягає поверненню судовий збір у сумі 348 грн 94 коп. за його клопотанням, ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “ААА” (ООО “ААА”), код 1106154000886, Російська Федерація.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”), Республіка Білорусь задовольнити частково.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 118 000 рос. руб. (сто вісімнадцять тисяч російських рублів 00 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Международная торгово-логистическая компания” (ООО “Международная торгово-логистическая компания”, УНП: 790917741, ОКПО: 500873257000, 213819, Республіка Білорусь, Могильовська область, м. Бобруйськ, вул. Комсомольська, б. 115, кім. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Оскар”, ідентифікаційний код юридичної особи 37434954 (69006, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, офіс 210) 627659, 95 рос. руб. (шістсот двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять російських рублів 95 копійок) та 1793 грн. 02 коп. (одна тисяча сімсот дев`яносто три гривні 02 копійки) судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17.07.2020.

Суддя А.О. Науменко