Рішення № 90438763, 15.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 Справа № 908/2095/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” (71709 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 63)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі - Токмацького міжрайонного району електричних мереж (адреса місцезнаходження: 71706 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 1-А; юридична адреса: 69063 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14)

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю

представника позивача: Войтенко А.В., ордер АР № 1011810 від 04.03.2020

представник відповідача: Голубан О.І., дов. № 116 від 01.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака”, Запорізька область, м. Токмак звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Токмацького району електричних мереж, Запорізька область, м. Токмак про скасування оперативно-господарські санкції шляхом скасуваня рішення комісії Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Токмацького району електричних мереж (адреса місцезнаходження: 71706 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 1-А; юридична адреса: 69063 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14) з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергію № 000037 від 23 травня 2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” (71709 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 63), оформлене протоколом № 52/2 від 28. вересня 2017 р.; визнання недійсним та зобов`язання Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Токмацького району електричних мереж скасувати акт про порушення № 000037 від 23 травня 2017 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, автоматичним розподілом справ між суддями від 23.10.2017, справу № 908/2095/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.10.2017 порушено провадження у справі № 908/2095/17, присвоєно справі номер провадження 27/118/17 та призначено судове засідання на 20.11.2017.

30.10.2017р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, про зміну предмету позову.

У судовому засіданні 20.11.2017 заява позивача про зміну предмету позову прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглядаються позовні вимоги про:

- скасування оперативно-господарські санкції шляхом скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Токмацького району електричних мереж (71706, м. Токмак, Запорізька область, вул. Чкалова , 1А код ЄДРПОУ 00130926) з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №000037 від 23 травня 2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» (71709, м.Токмак, Запорізька область, вул. Чкалова, 63 код ЄДРПОУ 31713269), оформлене протоколом № 52/3 від 10 жовтня 2017 р.;

- визнання недійсним та зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Токмацького району електричних мереж скасувати акт про порушення №000037 від 23 травня 2017 р.

У судовому засіданні 20.11.2017р. оголошено перерву до 13.12.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 13.12.2017 р., строк розгляду справи № 908/2095/17, відповідно до п. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено на 15 днів – до 10.01.2018. Розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 10.01.2018.

Починаючи з судового засідання 10.01.2018, розгляд справи у судовому засіданні здійснювався в порядку Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 р. 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, про що судом повідомлено представників сторін у судовому засіданні.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В засіданні суду 10.01.2018р. оголошено склад суду та секретаря судового засідання, з`ясовано наявність відводів згідно зі ст. ст. 35, 36, 37 ГПК України. Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.

Судом оголошено присутнім учасникам процесу їх права та обов`язки, відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України.

В засіданні суду 10.01.2018 судом, оголошено перерву до 18.01.2018.

Ухвалою суду від 18.01.2018 у справі № 908/2095/17 призначено судову трасологічну експертизу проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

У відповідача витребувано для направлення на трасологічне дослідження спірну пломбу, а також 15 зразків аналогічних пломб, тросу не бувших у використанні, копію сертифікату на партію пломб, опис властивостей пломби наданий виробником, та оригінал всіх матеріалів з листуванням раніше проведеної траеологічної експертизи.

Сторін зобов`язано забезпечити експерта, на його вимогу, всіма необхідними для проведення експертизи документами.

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової трасологічної експертизи, до вирішення спору по суті покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” (71709 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 63), якого зобов`язано сплатити рахунок на оплату проведення комплексної судової трасологічної експертизи протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання.

23.01.2018 відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 18.01.2018, винесеної на підставі ст. ст. 98-100 ГПК України, матеріали справи № 908/2095/17 (номер провадження № 27/118/17) направлено на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення судової трасологічної експертизи.

26.02.2018 на адресу господарського суду Запорізької області завідувачем лабораторії трасологічних, балістичних, вибухотехнічних та технічних досліджень документів направлено лист про надсилання клопотання експерта про надання об`єкту дослідження, необхідного для проведення судової трасологічної експертизи № 2257, а також рахунок за проведення судової трасологічної експертизи.

Судовий експерт просив, керуючись вимогами ст. 69 ГПК України та п.п 2.1 “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень” затвердженої наказом Міністерс тва юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями), для про ведення даної експертизи надати об`єкт дослідження, необхідний для проведення експертизи - пломбу № С 30471159 та надати дозвіл на її пошкодження.

Крім того, повідомив, що відповідно до ухвали суду, на адресу позивача надіслано рахунок за проведення судової трасологічної експертизи № 2257.

У зв`язку зі значною завантаженістю експертів, виконання експертизи може буде здійс нено у термін, більший за 90 днів. Згідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), експерти просить суд розглянути питан ня про узгодження проведення експертизи в указані вище строки. У разі Вашої незгоди з вказаними термінами, експертиза може бути призначена іншим судово-експертним установам Міністрества Юстиції України або, згідно ст. 7 Закону України “Про судову експертизу”, іншим експертним службам.

Ухвалою суду від 27.02.2018 провадження у справі № 908/2095/17 поновлено для розгляду клопотання судового експерта про надання об`єкту дослідження та надання дозволу на його пошкодження при проведенні судової трасологічної експертизи у справі

Клопотання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса про надання об`єкту дослідження та надання дозволу на його пошкодження при проведенні судової трасологічної експертизи у справі задоволено.

Зобов`язано сторони забезпечити направлення на адресу суду витребуваний об`єкт дослідження, необхідний для проведення судової трасологічної експертизи, а саме пломбу № С 30471159, для подальшого направлення його до експертної установи.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.01.2018 зобов`язано надати 15 зразків аналогічних пломб, тросу не бувших у використанні, копію сертифікату на партію пломб, опис властивостей пломби наданий виробником, та оригінал всіх матеріалів з листуванням раніше проведеної трасологічної експертизи.

Надано дозвіл експертній установі на пошкодження (часткове знищення) наданого на дослідження об`єкту дослідження, а саме пломби № С 30471159, відповідно до методик дослідження.

Погоджено строк виконання експертизи № 2257 по господарській справі № 908/2095/17 у термін, що перевищує 90 календарних днів.

Позивача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” (71709 Запорізька область, м. Токмак вул. Чкалова, б. 63) зобов`язано сплатити рахунок № 309 від 13.02.2018 за проведення судової трасологічної експертизи № 2257 в розмірі 4 576 грн. 00 коп. протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання – оригінал якого надіслано Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на адресу позивача (докази на підтвердження оплати направити на адресу господарського суду).

Провадження у справі № 908/2095/17 зупинено до отримання результатів судової експертизи та надходження матеріалів справи № 908/2095/17 до господарського суду Запорізької області.

15.03.2018 на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, Господарським судом Запорізької області направлено надані відповідачем матеріали та документи, необхідні експерту для проведення судової трасологічної експертизи у справі № 908/2095/17.

19.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака”, Запорізька область, м. Токмак повідомило Господарський суд Запорізької області, що рахунок № 309 від 01.2018 р. було ним оплачено 12.03.2018, на підтвердження надіслав оригінал платіжного доручення № 688686 від 12.03.2018 на суму 4 576 грн. 00 коп. (міститься в матеріалах справи).

04.02.2020 матеріали справи № 908/2095/17 повернуто на адресу Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 12.02.2020, відповідно до ст. 230 ГПК України, провадження у справі № 908/2095/17 поновлено з 12.03.2020. Підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

В підготовчому засіданні 12.03.2020, на підставі ст. 183 ГПК України, судом оголошено перерву до 14.04.2020, про що винесено відповідну ухвалу.

13.04.2020 позивач також надіслав на адресу суду заяву № 35 С від 10.04.2020 (вх. № 7468/08-08/20 від 13.04.2020) про додаткове нормативне обґрунтування позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі

13.04.2020 позивач надіслав на адресу суду клопотання (№ 31С від 09.04.2020 р. (вх. № 7468/08-08/20 від 13.04.2020) про виклик і допит у якості свідка енергетика ТОВ “Хліб Токмака” Юрченка Олександра Костянтиновича.

Розглянувши клопотання позивача, заявлене в порядку ст. ст. 73-89 ГПК України, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки ТОВ “Хліб Токмакка” не додержано, порядку встановленого нормами ГПК України для виклику свідка в судове засідання, а саме не надано у передбачений законом строк нотаріально посвідченої письмової заяви свідка - ОСОБА_1 .

Крім того, позивач надіслав на адресу господарського суду клопотання (вх. № 7486/08-08/20 від 13.04.2020) про призначення повторної, судової почеркознавчої експертизи.

14.04.2020 представник відповідача надіслав на адресу суду пояснення (вх. № 7525/08-08/20 від 1404.2020) по суті спору, проти вимог позивача заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою від 14.04.2020, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, строк розгляду справи було продовжено, відповідно до Постанови Верховної ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), якою внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 розділ X “Прикінцеві положення”, а також Конвенції про захист прав людини і основних свобод, підготовче засідання у справі № 908/2095/18 відкладено.

Представник позивача в підготовчому засіданні 09.07.2020 р. звернувся до суду з клопотанням б/ від 04.07.2020 р. (вх. № 12799/08-07/20) про витребування доказів.

В обґрунтування представник посилається на те, що 23.05.2017 р. Токмацьким РЄМ складено акт про порушення №000037 в якому вказано, що ТОВ “Хліб Токмака” було порушено п.10.2 ПКЕЕ, а саме було пошкоджено пломбу №С 30471159.

Під час розгляду справи про скасування оперативно-господарських санкцій від 10.10.2017 р. в суді сторонами було зроблено декілька заяв у вигляді відгуків, заперечень, клопотань. Для виявлення розбіжностей між інформацією наданою сторонами стосовно відомостей які обов`язково мають бути зазначені в акті про порушення від 23.05.2017 р. та протоколах засідань комісії виникла необхідність в вивчені позивачем та судом документів, на які посилається відповідач.

В акті незаконно вказано, що робота споживача відбувається 24 години 7 днів на тиждень, що впливає на використання в формулі максимальної величини нарахувань санкцій. Підприємство працює в дві зміни та не використовує настільки велику кількість електроенергії, має субспоживачів, межі балансової належності.

Ці відомості а також інші необхідні для з`ясування обставин містяться в договорі №528 між відповідачем та споживачем з додатками та додатковими угодами. У позивача у повному обсязі відсутні зазначені документи.

Акт про порушення незаконно посилається на акт про опломбування від 04.11.2016 р. в той час як спірну пломбу було встановлено раніше, а в зазначений акт внесено відомості про її наявність, що підтверджується самим актом від 04.11.2016 р.

Для розгляду справи необхідні відомості про те, що пломбу вже було встановлено раніше, та чи були зауваження при її встановленні.

Акт про порушення було складено 23 травня 2017 року, в той час як в протоколах 52/2 та 52/3 засідання комісії зазначено що період часу від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації показів засобу обліку до моменту усунення правопорушення з 03.05.2017 р. (акт контрольного огляду показів приладу обліку) по 24.05.2017 (акт про порушення Правил користування електричною енергією), в даному випадку Тдоб =21 день. Тобто з протоколів які закріплюють рішення комісії невідомо яким чином було додано ще один день застосування оперативно-господарських санкцій. Із заперечень відповідача датованих 06.05.2020 р. відомо про наявність акту 003418 від 24.05.2017 року Акту технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В. Позивач вважає порушенням своїх прав не зазначення в протоколах № 52/2,52/3 відомостей про такий документ, спосіб, формулу обрахування періоду порушення, зазначення дати складання акту про порушення як 24.05.2017 р. а не 23.05.2017 р. Вважає що Т доб =20 днів.

Позивачу не зрозуміло, та вважає порушенням своїх інтересів, чому необхідно було перевіряти засоби обліку після складання акту про порушення, якщо в акті про порушення не зазначено ніяких підстав для такої перевірки (навпаки про відсутність підстав) та потім включати період перевірки в період за який були нараховані санкції. Укривати в протоколі комісії документ - Акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В №003418 від 24.05.2017 року, назвавши що в цей день, а не 23.05.2917 р. було складено акт про порушення ПКЕЕ). Копію Акту технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В №003418 від 24.05.2017 року споживачу не надано.

Враховуючи викладене, просить суд витребувати у відповідача:

- договір про постачання електричної енергії № 528 від 01.12.2006 р. з усіма додатками та додатковими угодами станом на 10.10.2017 року ;

- Акт опломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів до 1000 В під час якого було первинно встановлено спірну пломбу № С 30471159:

- Акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В №003418 від 24.05.2017 року:

- Відомості щодо того на якому саме обладнанні була встановлена спірна пломба С 30471159.

13.04.2020 р. позивач надіслав на адресу суду клопотання (№ 31С від 09.04.2020 р. (вх. № 7468/08-08/20 від 13.04.2020 р.) про виклик і допит у якості свідка енергетика ТОВ “Хліб Токмака” Юрченка Олександра Костянтиновича, у підготовчому засіданні 09.07.2020 р. представник позивача підтримав заявлене клопотання. Просить суд задовольнити та викликати у якості свідка для надання свідчень енергетика ТОВ “Хліб Токмака” Юрченка Олександра Костянтиновича.

Представник відповідача заперечив проти виклику і допиту свідка, на підставах зазначених у запереченнях № 521 від 06.05.2020 р. (вх. № 12092/08-08/20 від 24.06.2020 р.)

Відповідно до ч.1 ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Статтею 88 ГПК України встановлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Згідно ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Розглянувши клопотання позивача, заявлене в порядку ст. ст. 73-89 ГПК України, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки представником не додержано, порядку встановленого нормами ГПК України для виклику свідка в судове засідання, а саме не надано у передбачений законом строк нотаріально посвідченої письмової заяви свідка - ОСОБА_1 .

Суд акцентує увагу позивача, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Отже, коди законом чітко визначено умови виникнення тих чи інших прав або обов`язків, пояснення свідків не є тими доказами, які можуть бути покладені в основу рішення.

Показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини щодо невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором підряду, нормативне регулювання якого містить спеціальний порядок здачі та прийняття виконаних робіт, а також їх оформлення, підлягають доведенню відповідними первинними документами, та не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Представник позивача підтримав клопотання (вх. № 7486/08-08/20 від 13.04.2020 р.) про призначення повторної, судової почеркознавчої експертизи, надіслана на адресу господарського суду 13.04.2020 р., мотивуючи тим, що 23.05.2017 р. Токмацьким РЄМ складено акт про порушення №000037 в якому вказано, що ТОВ “Хліб Токмака” було порушено п.10.2 ПКЕЕ, пошкоджено пломбу № С30471159 (додано до матеріалів справи).

Представник відповідача, заперечив проти призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що жодний нормативний документ, в тому числі ПКЕЕ та Методика, не містить обов`язку наявності підпису представника споживача (Позивача) на додатку до акту порушення. Законодавчі вимоги стосуються лише акта порушення складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил. Вважає, що відсутня підстава для проведення повторної, судової почеркознавчої експертизи на якій наполягає Позивач посилаючись на статті 98-107 ГПК України, оскільки висновок почеркознавчої експертизи, стосовно підпису представника позивача на додатку 1 до акту порушення, в будь-якому разі не вплине на дійсність чи не дійсність акта про порушення № 000037 від 23.05.2017, а клопотання позивача на проведення такої експертизи є лише способом затягування розгляду даної справи.

Наведені позивачем у позовній заяві та заяві про додаткове нормативне обґрунтування аргументи не можуть бути підставами для скасування оперативно-господарської санкції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні Позивачем нормативних документів у сфері електроенергетики та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Крім того, вважає, що загалом обґрунтування вимог позивача стосується повторного дослідження обставин справи, що вже були встановлені судом на попередніх засіданнях під розгляду цієї справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися судом на попередніх засіданнях. Тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення повторної, судової почеркознавчої експертизи.

Розглянувши клопотання щодо призначення повторної експертизи суд відмовляє на підставі наступного: Предметом у справі № 908/2095/17 є визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника, оформлене протоколом № 52/3 від 10.10.2017р.

Відповідно до ст. 107ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Господарським судом Запорізької області у даній справі було призначено судову трасологічну експертизу, яку було проведено Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса (висновок експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи № 2257 від 20.01.2020 р. міститься в матеріалах справи), отже вважати заявлене позивачем проведення почеркознавчої експертизи повторною не має підстав.

Крім того, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження правомірності та обґрунтованості призначення почеркознавчої експертизи, доказів на підтвердження того, що є підстави вважати підпис інженера енергетика ТОВ “Хліб Токмака” Юрченка О.К. підробленим, крім того представник позивача не забезпечив присутність у засіданні суду особи, зразки підпису якої згідно Інструкції з призначення експертизи повинні бути відібрані у судовому засідлані у присутності судді та представників сторін.

Таким чином, у суду немає законних підстав для задоволення клопотання позивача щодо призначення повторної почеркознавчої експертизи у даній справі.

Ухвалою суду від 09.07.2020 у справі № 908/2095/17 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 15.07.2020.

У судовому засіданні 15.07.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 15.07.2020 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 15.07.2020, на підставі статті 217 ГПК України судом закінчено з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейдено до судових дебатів – ст. 218 ГПК України.

Судові дебати – частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

15.07.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, заяві про зміну предмету позову та додаткових нормативних обґрунтуваннях позовних вимог. Просить суд задовольнити позов, мотивуючи його наступним: 01.12.2006р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (на теперішній час ПАТ "Запоріжжяобленерго") (постачальник, відповідач) та ТОВ "Хліб Токмака" (споживач, позивач) укладено договір про постачання електричної енергії № 528, предметом якого є продаж Постачальником Споживачу електричної енергії для забезпечення потреб установок Споживача з приєднаною потужністю, та оплата Споживачем Постачальнику електричної енергії вартості використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів згідно умов договору.

23.05.2017р. Токмацьким РЄМ складено акт про порушення №000037 в якому вказано, що ТОВ «Хліб Токмака» було порушено п. 10.2 ПКЕЕ, а саме було пошкоджено пломбу № С 30471159 яка не була встановлена на лічильнику, а закривала доступ до дооблікових кіл. Порушення було виявлено в результаті контрольного огляду.

ТОВ «Хліб Токмака» не порушувало умов договору та ПКЕЕ, не спричиняло шкоди відповідачу. Пошкодження пломби № С 30471159 не надає ніяких можливостей для спричинення шкоди відповідачу. Зазначена пломба не опечатує прилад обліку та знаходиться в недоступному місці. Жодної мети на пошкодження пломби у ТОВ «Хліб Токмака» не було і бути не могло. Трансформатор знаходиться у людному місці. Відсутня технічна можливість спричинення шкоди Постачальнику за умови пошкодження пломби.

Згідно акту було проведено виміри параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту про порушення та встановлено що ділянка самовільного підключення відсутня. Було вилучено пломбу № С 30471159. При опломбуванні пломби не були присутні представники ТОВ «Хліб Токмака», на опечатуванні відсутній підпис представника ТОВ «Хліб Токмака» та не зазначено про відмову від такого підпису. Сторонні особи, яки можуть надати пояснення щодо стану пломби під час складання акту не залучались, не зважаючи на незгоду представника ТОВ «Хліб Токмака» з наявністю виявленого порушення.

В акті безпідставно вказано, що Споживачем не надані паспорті дані для складення переліку струмоприймачів. Споживач не здійснив вмикання усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність для проведення вимірів навантаження.

Специфіка виробництва ТОВ «Хліб Токмака» в тому, що щодобово в 2 зміни, за допомогою того самого обладнання, їде виробництво хлібобулочних виробів, та при бажанні завжди можна вимірити навантаження в час коли починається робота зміни підприємства. При вирахуванні оперативно-господарських санкцій безпідставно було застосовано саме потужність споживання (185,29 кВт). Представники РЕМ обрали для себе більш зручний та легший спосіб розрахунку шкоди, не вигідний Споживачу.

ТОВ «Хліб Токмака» не зрозуміло звідки було взято, та внесено до акту, потужність споживання 185,29 кВт, в той час як в Договорі потужність споживання вказана як 150 кВт.

При врученні ТОВ «Хліб Токмака» Акту про порушення №000037 не було складено та вручено додаток №1 до цього акту.

28.09.2017 ТОВ «Хліб Токмака» письмово звернулося до начальника Токмацького РЕМ про надання копії додатку №1 до акту про опломбування від 04.11.2016, на що була отримана копія додатку з нібито підписом інженера енергетика ТОВ «Хліб Токмака» Юрченка О.К., який не є його підписом.

При визначені в акті №000037 порушення як п.10.2 без зазначення підпункту є порушенням при складанні акту, яке не дає можливості перевірки Споживачем та судом правильності визначення формули за якою були нараховані оперативно-господарські санкції. Неможливо встановити правильність такого розрахунку та суми до сплати наданих відповідачем.

Рішення згідно Протоколу засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією від 28.09.2017 № 52/2, від 10.10.2017 № 52/3 прийняті на підставі незаконного акту про порушення № 00037 також являються незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Незаконність протоколу від 28.09.2017 № 52/2 складеного на підставі акту про порушення № 00037 підтверджує також те, що сума 95036,32 грн. вказана при складанні не є зменшеною на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків, в порушення п. 2.4 Методики.

15.06.2017 ТОВ «Хліб Токмака» звернулося до Комісії з розгляду Акту №000037 від 23.05.2017 з клопотанням щодо призначення іншої, незалежної комплексної експертизи, з встановленням можливості спричинення шкоди відповідачу за допомогою пошкодження зазначеної пломби, але зазначені питання призначеною експертизою не розглядались.

Під час засідання комісії 28.09.2017 та після її проведення ТОВ «Хліб Токмака» не надано можливість повного ознайомлення з матеріалами експертизи та копіювання матеріалів експертизи, посилаючись та таємність документа. Під час неповноцінного ознайомлення з матеріалами експертизи було з`ясовано, що експерт який проводив трасологічну експертизу вийшов за межі своїх повноважень та зазначив, що мало місце втручання саме сторонньої особи, а не помилка при опломбуванні.

28.09.2017 ТОВ «Хліб Токмака» повторно, вже письмово, звернулося до начальника Токмацького РЕМ про надання копії висновку експертизи, на що отримало дозвіл ознайомитися з судовим трасологічним дослідженням № 314-17 від 04.08.2017, але знов відмовлено в наданні копії документа.

Відсутні належні та допустимі докази того, що виявлене представниками відповідача пошкодження пломби якимось чином вплинуло на показники лічильника, що свідчить про неповне дослідження відповідачем всіх обставин правопорушення та передчасність нарахування оперативно-господарської санкції.

Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та скасувати оперативно-господарські санкції шляхом скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Токмацького району електричних мереж (71706, м. Токмак, Запорізька область, вул. Чкалова, 1А код ЄДРПОУ 00130926) з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №000037 від 23 травня 2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Токмака» (71709, м. Токмак, Запорізька область, вул. Чкалова, 63 код ЄДРПОУ 31713269), оформлене протоколом № 52/3 від 10 жовтня 2017 р.; визнати недійсним та зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Токмацького району електричних мереж скасувати акт про порушення № 000037 від 23 травня 2017 р.

Представник відповідача проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві та письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Представниками енергопостачальника 23 травня 2017р. під час проведення перевірки електроустановок на об`єкті споживача за адресою: вул. Чкалова, 63 м. Токмак, Запорізької обл., було виявлено порушення п. 10.2 «Правил користування електричною енергією» затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі ПКЕЕ). А саме, пошкодження пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № С30471159, яка зазначена та здана під збереження споживачу актом про пломбування від 04.11.2016р. Пошкоджена пломба №С30471159 закривала доступ до дооблікових кіл живлення засобу обліку. Огородження дооблікових кіл було опломбовано 04.11.2016р. пломбами ПАТ «Запоріжжяобленерго»: № С30471164, № С30471157, № 0028973, № 0028927 та № С304711590, які були передані на зберігання споживачу. Факт передачі на збереження зазначених пломб підтверджується Актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів до 1000 В від 04.11.2016.

Факт виявленого представниками енергопостачальника порушення споживачем вимог ПКЕЕ було оформлено актом про порушення від 23.05.2017 № 000037. Акт про порушення було складено в присутності споживача інженера - енергетика Юрченко ОСОБА_2 К.. В акті було зазначено зміст виявленого порушення та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії. Також, в п. З цього акта було зазначено, що порушену пломбу вилучено та упаковано в прозорий пакет й опломбовано пломбою №С35165186. Акт підписаний представниками енергопостачальника та споживачем. Акт про порушення з додатком №1 було вручено представнику споживача 23.05.2017р. під особистий підпис. В акті про порушення споживача було запрошено на засідання комісії з розгляду актів на 15.06.2017р. за адресою: м. Токмак вул. Чкалова, 1 А.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (надалі - комісія з розгляду актів), що було проведено 15.06.2017р. в присутності представника споживача, прийнято рішення про перенесення засідання комісії, з розгляду актів на 18.07.2017р в зв`язку з отриманням листа споживача від 15.06.2017р. № 94 з вимогою проведення експертизи пломби.

18.07.2017 в зв`язку з неотриманням результатів експертизи пломби засідання комісії було перенесено на невизначений час (до отримання висновків експертизи).

15.09.2017 ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало від Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експертиз висновок за результатами проведення трасологічного дослідження від 04.08.2017 № 314-17, в якому зазначено, що пломба ПАТ «Запоріжжяобленерго» № С30471159, яка була встановлена на огородженні до облікових кіл розрахункового засобу обліку електричної енергії об`єкта «Хліб Токмака» піддавалась механічному впливу сторонніми предметами з метою її несанкціонованого розкриття та повторного встановлення та те, що вказана пломба містить ознаки її повторного встановлення.

За результатами отриманого висновку 28.09.2017 було проведено засідання комісії з розгляду актів, в присутності споживача, рішення якої було оформлено протоколом № 52/2. За результатами засідання комісії було проведено нарахування за складеним актом, протокол, розрахунок та рахунок від 28.09.2017 № 37 на суму 95036,32 грн., вручено особисто споживачу.

28.09.2017 на адресу Токмацького РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов лист від ТОВ «Хліб Токмака» №134 про перегляд нарахованої суми не облікованої електроенергії визначеної протоколом №52/2.

Прийнявши до уваги вищезазначений лист споживача було призначено засідання комісії на 10 жовтня 2017р. об 14-00год. про що повідомлено споживача листом від 03.10.2017 № 607.

10 жовтня 2017р. на засіданні комісії було анульовано рахунок від 28.09.2017р. за № 37 на суму 95036,32 грн., так як була допущена арифметична помилка (не зменшена сума недорахованої електроенергії на величину вартості оплаченої електроенергії за період з 03.05.2017р. по 24.05.2017р.). Протокольним рішенням № 52/3 від 10.10.2017р. суму нарахування по протоколу № 52/2 було зменшено на величину вартості оплаченої електроенергії за період з 03.05.2017р. по 24.05.2017р. в сумі 25075,44грн. Згідно проведених розрахунків сума недорахованої електричної енергії склала 69960,88 грн.

Оскільки споживач був повідомлений про дату та час засідання комісії, але не з`явився на засідання комісії, протокол засідання комісії від 10.10.2017р. №52/3, розрахунок та рахунок був направлений рекомендованим листом, який споживач отримав 18.10.2017р.

Слід зауважити, що згідно п. б. 42 ПКЕЕ, постачальника електричної енергії кількісно не обмежено в проведенні засідань комісій з розгляду актів, якщо в цьому є очевидна необхідність. До того, проведення засідання комісії 10.10.2017р., було призначено на восьмий робочий день з десятиденного терміну оскарження протоколу № 52/2. Тобто, споживач мав право бути присутнім на комісії 10.10.2017р. з послідуючим вибором оскарження протоколу. Протокольним рішенням № 52/3 від 10.10.2017р. комісія не змінює формулу нарахування, застосовану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562(надалі - Методика), а лише виправляла арифметичну помилку.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що було проведено 10.10.2017р. прийнято протокольне рішення №52/3 виконати розрахунок недорахованої електричної енергії по акту згідно пункту 2.5 Методики за формулою (2.4) Wдоб = Ptдоб x Tдоб x Kв, за період з 03.05.2017р. по 24.05.2017р., час роботи - 24год., та визначити обсяг недорахованої електричної енергії у кількості 34373кВт/год. на суму 69960,88 грн.

Початок періоду нарахування визначено на підставі акта контрольного зняття показів приладів обліку у позивача від 03.05.2017р. А закінчення періоду нарахування визначено актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В від 24.05.2017р. № 003418, всього період нарахування за актом порушення склав 21 день.

Відповідач зауважити, що саме на вимогу споживача була проведена незалежна експертиза пломби № С30471159 результати якої викладені у висновку за результатами проведення судового трасологічного дослідження №314-17 від 04.08.2017р. (надалі -висновок) Що беззаперечно підтверджує факт порушення ПКЕЕ споживачем - ТОВ «Хліб Токмака». Вказаний висновок 28.09.2017р. був наданий споживачу для ознайомлення на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ й в подальшому споживачу надавалась можливість безперешкодно здійснити виписки та фото фіксацію вказаного документу, про що свідчать листи Токмацького РЕМ від 29.09.2017р. №604 та від 23.10.2017р. № 667.

Відповідно до п. 3.32 ПКЕЕ, при пломбуванні оформлюється акт про пломбування. 04.11.2016р. представниками Відповідача по справі, в присутності представника Позивача було проведено опломбування огородження дооблікових кіл живлення засобу обліку в м. Токмаку по вул. Чкалова, 63, про що було складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 04.11.2016р.

В акті про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 04.11.2016р. (надалі - акт пломбування від 04.11.2016р.) вказано, що на огородження дооблікових кіл живлення засобу обліку були встановлені пломби Відповідача №С30471164, № С30471157, № 0028973, № 0028927 та № С30471159.

В даному акті пломбування від 04.11.2016р. також зазначено, що всі встановлені пломби не мають механічних пошкоджень і мають чіткий відбиток клейма. Пломбувальний матеріал механічних пошкоджень не має.

Акт про пломбування від 04.11.2016 був підписаний позивачем без будь яких зауважень та заперечень. Представник підтвердив акт, вказані пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийняті ним на збереження та отримав даний акт особисто. Отже, позивач був повідомлений про покладання на нього відповідальності про збереження цілісності пломб, у т.ч. встановлених на огородженні до облікових кіл живлення засобу обліку, та у випадку виявлення такого пошкодження про можливі наслідки.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

01.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі - Токмацького міжрайонного району електричних мереж (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака” (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 528.

Відповідно розділу 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Згідно з матеріалами справи, договір № 528 від 01.12.20069 сторонами не розірваний (не припинений), діє до теперішнього часу, є пролонгованим.

Під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Правила користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин; втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14 березня 2018 року №312).

Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається сторонами

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Пункт 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, який має певні зобов`язання зазначені в п. 10 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів): оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2017 під час проведення перевірки електроустановок на об`єкті споживача за адресою: вул. Чкалова, 63 м. Токмак, Запорізької обл., було виявлено порушення п. 10.2 «Правил користування електричною енергією» затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (далі ПКЕЕ), а саме, пошкодження пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № С30471159, яка зазначена та здана під збереження споживачу актом про пломбування від 04.11.2016. Пошкоджена пломба № С30471159 закривала доступ до дооблікових кіл живлення засобу обліку. Огородження дооблікових кіл було опломбовано 04.11.2016 пломбами ПАТ «Запоріжжяобленерго»: № С30471164, № С30471157, № 0028973, № 0028927 та № С304711590, які були передані на зберігання споживачу. Факт передачі на збереження зазначених пломб підтверджується Актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів до 1000 В від 04.11.2016.

Частиною 3, 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на момент складання акту) передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на момент складання акту), правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення прав охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики.

Станом на момент розгляду справи Правила користування електричною енергією затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 № 312, проте, Правила користування електричною енергією були чинними на час складання акту про порушення та на час проведення засідання комісії з розгляду такого акту. а тому учасники правовідносин керувались відповідними нормами Правил користування електричною енергією.

Відповідно до підпунктів 26, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно з пунктом 3.2 ПКЕЕ, є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (надалі - Методика).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Факт виявленого представниками енергопостачальника порушення споживачем вимог ПКЕЕ було оформлено актом про порушення від 23.05.2017 № 000037.

Акт про порушення № 000037 від 23.05.2017 було складено в присутності споживача інженера - енергетика Юрченко ОСОБА_3 .

В акті було зазначено зміст виявленого порушення та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії.

Також, в п. 3 акта було зазначено, що порушену пломбу вилучено та упаковано в прозорий пакет й опломбовано пломбою № С35165186.

Акт підписаний представниками енергопостачальника та споживачем.

Акт про порушення з додатком № 1 було вручено представнику споживача 23.05.2017 під особистий підпис.

В акті про порушення споживача було запрошено на засідання комісії з розгляду актів на 15.06.2017 за адресою: м. Токмак вул. Чкалова, 1 А.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що було проведено 15.06.2017 в присутності представника споживача, прийнято рішення про перенесення засідання комісії, з розгляду актів на 18.07.2017 в зв`язку з отриманням листа споживача від 15.06.2017 № 94 з вимогою проведення експертизи пломби.

18.07.2017 в зв`язку з неотриманням результатів експертизи пломби засідання комісії було перенесено на невизначений час (до отримання висновків експертизи).

15.09.2017 ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало від Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експертиз висновок за результатами проведення трасологічного дослідження від 04.08.2017 № 314-17, в якому зазначено, що пломба ПАТ «Запоріжжяобленерго» № С30471159, яка була встановлена на огородженні до облікових кіл розрахункового засобу обліку електричної енергії об`єкта «Хліб Токмака» піддавалась механічному впливу сторонніми предметами з метою її несанкціонованого розкриття та повторного встановлення та те, що вказана пломба містить ознаки її повторного встановлення.

За результатами отриманого висновку 28.09.2017 було проведено засідання комісії з розгляду актів, в присутності споживача, рішення якої було оформлено протоколом № 52/2. За результатами засідання комісії було проведено нарахування за складеним актом, протокол, розрахунок та рахунок від 28.09.2017 № 37 на суму 95 036 грн. 32 коп., вручено особисто споживачу.

28.09.2017 на адресу Токмацького РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов лист від ТОВ «Хліб Токмака» № 134 про перегляд нарахованої суми не облікованої електроенергії визначеної протоколом № 52/2.

Прийнявши до уваги вищезазначений лист споживача було призначено засідання комісії на 10.10.2017 об 14-00год., про що повідомлено споживача листом від 03.10.2017 № 607.

10.10.2017 на засіданні комісії було анульовано рахунок від 28.09.2017. за № 37 на суму 95 036 грн. 32 коп., так як була допущена арифметична помилка (не зменшена сума недорахованої електроенергії на величину вартості оплаченої електроенергії за період з 03.05.2017 по 24.05.2017).

Протокольним рішенням № 52/3 від 10.10.2017 суму нарахування по протоколу № 52/2 було зменшено на величину вартості оплаченої електроенергії за період з 03.05.2017 по 24.05.2017 в сумі 25 075 грн. 44 коп.

Згідно проведених розрахунків сума недорахованої електричної енергії склала 69 960 грн. 88 коп.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що було проведено 10.10.2017р. прийнято протокольне рішення № 52/3 виконано розрахунок недорахованої електричної енергії по акту згідно пункту 2.5 Методики за формулою (2.4) Wдоб = Ptдоб x Tдоб x Kв, за період з 03.05.2017 по 24.05.2017, час роботи – 24 год., та визначити обсяг недорахованої електричної енергії у кількості 34373кВт/год. на суму 69 960 грн. 88 коп.

Споживач не з`явився на засідання комісії, протокол засідання комісії від 10.10.2017 № 52/3, розрахунок та рахунок були направлені рекомендованим листом, який споживач отримав 18.10.2017.

Позивач на момент проведення засідання комісії з розгляду актів порушення (10.10.2017) отримав другий примірник акта порушення № 000037 з додатком 1 до акту порушення, про що зазначено в даному акті представником позивача: «Акт одержав 23 травня 2017р.» «До акту порушення додається Додаток №1 схема електропостачання».

Додаток № 1 до акту порушення, який містив схему електропостачання на об`єкт споживача, був оформлений на стандартному аркуші із зазначенням усіх необхідних для

конкретного виду документа реквізитів. Слід також зауважити, що вимоги нормативно-технічних документів при зображенні графічної схеми не передбачають нанесення на схему вторинних кіл обліку, а також, місця встановлення засобу обліку.

На момент складання акта «фазування було вірне» про що свідчило символи напруги виведені на табло лічильника.

Акт про порушення № 000037 та процедура його складання не містить таких порушень, які спростували б його доцільність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків. До того, згідно Методики формула нарахування при порушенні пломб не враховує переріз дротів.

Крім того, ні Правила користування електричною енергією та Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією не містить обов`язку наявності підпису представника споживача позивача на додатку до акту порушення. Законодавчі вимоги стосуються лише акта порушення складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил.

Заперечення відповідача щодо хибності міркувань позивача про те, що його присутність на засіданні комісії могла б вплинути на рішення комісії з розгляду актів порушення, яка керується нормативними, нормативно-технічними документами в сфері енергетики та умовами договору, суд вважає обґрунтованими, оскільки:

- застосування потужності наявних у споживача під час складання струмоприймачів з урахуванням коефіцієнту використання потужності Р = 185,29 зумовлено додатком № 5 до договору про постачання електричної енергії № 528 укладеного між сторонами 01.12.2006, який на час виявлення порушення був діючим;

- відновлення схеми електропостачання, як було зазначено в пункті 9 даного акта порушення, впливало на період нарахування по даному акту порушення, так, як період нарахування згідно Методики визначався з дня останньої технічної перевірки до моменту усунення порушення. Тому, 24 травня 2017р., представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» була здійсненна технічна перевірка засобів обліку електроенергії (Акт технічної перевірки № 003418), проведено пломбування облікових кіл й відновлено схему електропостачання. Цей акт технічної перевірки № 003418 є двосторонній, являється невід`ємною частиною договору № 528 й був підписаний представником позивача без зауважень;

- акт порушення № 000037 з додатком № 1 до акту був вручений позивачу 23 травня 2020р. про що зазначено в самому акті порушення та підтверджено підписом представника Позивача, без зауважень. Тому, позивач мав можливість та достатньо часу ознайомитись в повному обсязі з актом порушення й додатком № 1;

- порядок внесення змін до договору № 528 обумовлений пунктом 9.1 даного договору, яким сторони узгодили усі зміни та доповнення оформляти письмово, підписувати уповноваженими особами та скріпляти печатками обох сторін. Оскільки до Додатку 5 такі зміни не вносились, тому він діяв на момент виявлення порушення;

- Додаток № 1 до акту складено в день складання акту в двох примірниках, другий примірник акта та додатку 1 вручено представнику позивача, який був присутній при складанні акта;

- на підставі абзацу 2 пункту 6.41 ПКЕЕ в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Тобто, законодавчо передбачено зазначити пункт Правил, який відповідач вказав в акті порушення та вніс зміст виявленого порушення. Обов`язок споживача забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування зазначено в підпункті 26 пункту 10.2. ПКЕЕ;

- фотофіксація виявленого порушення здійснювалась в присутності представника позивача в момент виявлення порушення з попередженням сторони про здійснення такої фіксації порушення.

А отже, своєю присутністю на комісії позивач не міг впливати на рішення комісії з розгляду актів з перелічених питань, які суперечать вимогам нормативних документів та умовам договору.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, постачальника електричної енергії кількісно не обмежено в проведенні засідань комісій з розгляду актів, якщо в цьому є очевидна необхідність.

Крім того, проведення засідання комісії 10.10.2017 було призначено на восьмий робочий день з десятиденного терміну оскарження протоколу № 52/2.

Тобто, споживач мав право бути присутнім на комісії 10.10.2017 з послідуючим вибором оскарження протоколу.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Пунктом 1.2 Методики встановлено, що вона застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єкта електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 Методики, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі -порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Протокольним рішенням № 52/3 від 10.10.2017 комісія не змінює формулу нарахування, застосовану згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, а лише виправляла арифметичну помилку.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що було проведено 10.10.2017 прийнято протокольне рішення № 52/3 виконати розрахунок недорахованої електричної енергії по акту згідно пункту 2.5 Методики за формулою (2.4) Wдоб = Ptдоб x Tдоб x Kв, за період з 03.05.2017 по 24.05.2017, час роботи – 24 год., та визначити обсяг недорахованої електричної енергії у кількості 34373кВт/год. на суму 69 960 грн. 88 коп.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Методики пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів - є порушенням ПКЕЕ, виявлення якого є підставою для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії в порядку передбаченому пунктом 2.5.

Методики.

Обсяг не облікованої електроенергії споживачу був розрахований на підставі пункту 2.5 Методики, де зазначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт.год) визначається за формулою (2.4) Wдоб=РxtдобхКв, де Р - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1 до Методики).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К в = 0.5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К в = 0,75.

У разі підключення струмоприймачів, що відповідають різним коефіцієнтам використання, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулою Wдоб=tдоб х SKnb.i x Pi,

де К в.і - відповідні коефіцієнти використання електрообладнання;

Р і - потужність відповідних струмоприймачів, кВт.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики, Дпер = Дпор + Дусун, де Дпер - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у б календарних місяців, що передували дню виявлення порушення; Дпор - визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж; за 3 роки; Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усуненні порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складання зазначеного двостороннього акта.

Обсяг не облікованої електроенергії споживачу був розрахований на підставі пункту 2.5 Методики, де зазначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії Wдоб, кВт.год) визначається за формулою (2.4)

Wдоб = Рtдоб х Тдоб х Кв,

де Р - потужність (кВт), визначена як сумарна максимальна потужність наявних у споживача

на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних

даних;

Тдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), визначається на підставі Договору;

Кв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1 до Методики).

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою

(2.6) Методики, Дпер = Дпор + Дусун,

де Дпер - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення; Дпор - визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за 3 роки; Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усуненні порушення. Дусун, визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складання зазначеного двостороннього акта.

Початок періоду нарахування визначено на підставі акта контрольного зняття показів приладів обліку у позивача від 03.05.2017, а закінчення періоду нарахування визначено актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000В від 24.05.2017 № 003418, всього період нарахування за актом порушення склав 21 день.

Відповідно до п. 6.43 ПКЕЕ кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються в судовому порядку.

Посилання споживача на недоліки матеріалів перевірки та недоведеність його причетності до пошкодження пломби і користування не облікованою електроенергією спростовується матеріалами справи, а застосування потужності наявних у споживача під час складання струмоприймачів з урахуванням коефіцієнту використання потужності Р = 185,29 зумовлено додатком № 5 до договору про постачання електричної енергії № 528 укладеного між сторонами 01.12.2006, який на даний час є діючим.

Згідно пунктів 2.1 та 3.1 Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ та ПКЕЕН:

1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо);

4) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

5) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/бо приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

Слід також зауважити, що саме на вимогу споживача була проведена експертиза пломби № С30471159 результати якої викладені у висновку за результатами проведення судового трасологічного дослідження № 314-17 від 04.08.2017.

Висновок 28.09.2017 був наданий споживачу для ознайомлення на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ й в подальшому споживачу надавалась можливість безперешкодно здійснити виписки та фото фіксацію вказаного документу, про що свідчать листи Токмацького РЕМ від 29.09.2017 № 604 та від 23.10.2017 № 667.

Щодо безпосереднього порушення позивачем ПКЕЕ у вигляді пошкодження пломби, яка закриває доступ до дооблікових кіл слід зазначити наступне: відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного врегулювання та спожитої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У загальних місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Відповідно до п. 3.32 ПКЕЕ, при пломбуванні оформлюється акт про пломбування. 04.11.2016 представниками відповідача по справі, в присутності представника Позивача було проведено опломбування огородження дооблікових кіл живлення засобу обліку в м. Токмаку по вул. Чкалова, 63, про що було складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 04.11.2016.

В акті про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 04.11.2016 вказано, що на огородження дооблікових кіл живлення засобу обліку були встановлені пломби відповідача № С30471164, № С30471157, № 0028973, № 0028927 та № С30471159.

В даному акті пломбування від 04.11.2016 також зазначено, що всі встановлені пломби не мають механічних пошкоджень і мають чіткий відбиток клейма. Пломбувальний матеріал механічних пошкоджень не має. Індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, електромагнітних полів високої частоти, в стані, що свідчить про відсутність впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на засіб обліку на момент складання цього акту.

Споживач в особі інженера - енергетика Юрченко ОСОБА_4 .К. приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку на перерахованому устаткуванні несе повну відповідальність згідно ст.. 27 ЗУ «Про електроенергетику» від 16.10.1997р. №575/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ПКЕЕ і умов Договору про постачання електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення иілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку. У разі пошкодження або розкрадання засобів обліку, які знаходяться у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго», споживач, який відповідає за їх збереження, у відповідності до п. 3.3 ПКЕЕ, відшкодовує їх повну вартість.

Цей акт про пломбування засобів обліку є невід`ємною частиною діючого договору про постачання електричної енергії.

Акт про пломбування від 04.11.2016 був підписаний позивачем без будь-яких зауважень та заперечень. Представник підтвердив акт, вказані пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийняті ним на збереження та отримав даний акт особисто. Отже, позивач був повідомлений про покладання на нього відповідальності про збереження цілісності пломб, у т.ч. встановлених на огородженні до облікових кіл живлення засобу обліку, та у випадку виявлення такого пошкодження про можливі наслідки застосування відповідачем до позивача заходів відповідальності, передбаченими ПКЕЕ та Методики. Тобто, сам факт пошкодження пломб, незалежно від мети та можливості без облікового споживання електричної енергії, є підставою для донарахування вартості не облікованої електричної енергії.

Відповідно до п. 10.2.26 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. В силу п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показників перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Мінюсті України 04.07.2006 за №782/12656. Пунктом 2.1 Методики передбачено, що вона застосовується на підставі акту про порушення ПКЕЕ, зокрема, у разі пошкодження або відсутності пломб з відмітками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Виходячи з наведених норм ПКЕЕ та Методики, правопорушення в сфері електроенергетики у вигляді пошкодження чи зриву пломб є протиправні дії споживача у вигляді втручання в роботу засобів (приладів) обліку з метою зміни їх показів. Крім того, відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ недорахована електроенергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунком ми засобами обліку або врахованими неправильно.

Крім того, пункт 10.3 ПКЕЕ зобов`язує споживача оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про будь які порушення схеми розрахункового обліку або несправності в роботі розрахункових засобів обліку.

Національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) неодноразово були надані роз`яснення стосовно застосування енергопостачальними компаніями Методики та ПКЕЕ у разі виявлення успоживачів пошкодження чи зриву пломб, зокрема, роз`ясненнями від 07.05.2007 № 2996/11/17-07 зазначено, що при виявленні порушення (зриву) пломб факт зміни показів засобу обліку, втручання в роботу приладу обліку доводити не обов`язково.

Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, підстави для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються оперативно-господарські санкції.

А підставою застосування є вчинене стороною правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 ГК України).

Як визначено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту постачальника електричної енергії відповідно до ч. 2 ст. 20 ЕК України, норми ст.ст. 235-237 ГК України, щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію, розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

18.01.2018 представником позивача було заявлено клопотання в порядку ст.ст. 99- 100 ГПК України, щодо призначення судової трасологічної експертизи.

Ухвалою суду від 18.01.2018 призначено у справі № 908/2095/17 судову трасологічну експертизу проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експерта поставити питання:

1. чи пошкоджено пломбу ПАТ “Запоріжжяобленерго” № С 30471159?

2. чи піддавалася пломба ПАТ“Запоріжжяобленерго” № С 30471159 зняттю та повторному навішуванню?

3. чи могли виявлені пошкодження спірної пломби № С 30471159 утворитися під час її зберігання, неправильного встановлення або після вилучення, прикладанні первинним експертом зусиль до тросів?

4. чи можливо при відкритті спірної пломби № С 30471159 пошкодження правого наскрізного отвору для тросу та не пошкодження лівого наскрізного отвору для тросу?

5. чи можливо повторно встановити спірну пломбу № С 30471159 шляхом виявленого пошкодження лише правого наскрізного отвору для тросу та не пошкодження лівого наскрізного отвору для тросу. та одночасно за умови стандартних, залишених з лицьової сторони після опломбування (згідно правил опломбування), коротких вільних кінців тросу?

Експертиза – вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності.

Основним завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об`єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об`єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Трасологічною експертизою можна також встановлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об`єктів.

Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об`єктів.

04.02.2020 матеріали справи № 908/2095/17 повернуто на адресу Господарського суду Запорізької області.

Висновком експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи № 2257 від 20.01.2020 встановлено, що пломбу «САRАТ» № C 30471159 пошкоджено. На корпусі та якорі пломби «САRАТ» № С 30471159, частини якої надані на дослідження, є пошкодження, характерні для пошкоджень, утворених при знятті та повторному навішуванні пломби, а саме витягуванні пломбу вального тросу з корпусу пломби в її замкненому стані. Встановити, чи піддавалась пломба ««САRАТ» № С 30471159 зняттю та повторному навішуванню не надалося можливим з причини, яку викладено в дослідницькій частині висновку. Пошкодження на корпусі та якорі пломби «САRАТ» № С 30471159, частини якої надані на дослідження, утворені не під час зберігання та неправильного встановлення. Частина питання № 3 ухвали щодо утворення пошкоджень внаслідок прикладання зусиль до тросів в ході попереднього дослідження не вирішувалась з причини, яку викладено в дослідницькій частині висновку. Відкриття та повторне встановлення пломб типу «САRАТ», у тому числі й пломби № С 30471159, частини якої надані на дослідження, можливо з утворенням пошкодження тільки на одному з технологічних отворів корпусу пломб та при наявності відносно коротких вільних кінців тросу.

Тобто, експертною установою встановлено факт пошкодження пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго», яка закривала доступ до облікових кіл живлення засобу обліку.

Даний висновок експертного дослідження, зроблений у встановленому законом порядку, який у сукупності з іншими доказами у справі підтверджує факт порушення пломби відповідача.

Отже, твердження позивача про те, що висновки за результатами судової трасологічної експертизи № 2257 не можуть вважатися належними та допустимими доказами порушення позивачем пломби відповідача, оскільки пошкодження пломби № С30471159 не надає ніяких можливостей для спричинення шкоди відповідачу так, як зазначена пломба не опломбовує прилад обліку, й відсутня технічна можливість спричинення шкоди постачальнику за умови пошкодження пломби й відсутні сліди втручання є безпідставним.

У вже зазначалося вище згідно п. 3.2 Правил користування електричною енергією, відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Поряд з тим, п. 3.3 вказаних Правил, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Крім того, відповідно до п. 4.2.3 договору про постачання електричної енергії №528, споживач згідно Методики несе відповідальність та сплачує вартість необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, які виникли у разі, зокрема, порушення, пошкодження пломб на розрахункових засобах обліку. Пошкодження пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» №С30471159, яка зазначена та передана під збереження споживачу актом про пломбування від 04.11.2016р.

Згідно визначення пункту 1.2 ПКЕЕ засоби обліку - це засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживш. * електричної потужності. Пошкодження пломби № С3О471І5У, яка зазначена та передана під збереження споживачу актом про пломбування від 04.11.2016, та встановлена вона була для унеможливлення доступу до облікових кіл засобу обліку.

Саме позивач, як споживач, є відповідальною особою, яка несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб з моменту встановлення відповідного приладу обліку на його території.

Отже, посилання ТОВ «Хліб Токмака» (Позивача) на те, що сам по собі факт пошкодження пломби, без проведення електротехнічної експертизи, без аналізу можливості безоблікового споживання електричної енергії внаслідок такого порушення, не тягне за собою застосування вимог Методики та нарахування обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, с безпідставними, оскільки пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням ПКЕЕ, за яке передбачено відповідальність певного виду, та достатньою правовою підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно крадіжки електроенергії (правопорушення).

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 31 липня 2019 року по справі № 911/1776/18 та від 04 червня 2019р. по справі № 905/778/18.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), є, зокрема, договір. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим вищевказаною статтею закону та оскаржує до суду рішення комісії електропостачальної організації, яким йому було нараховано до сплати 69 960 грн. 88 коп. вартості недорахованої електричної енергії.

За змістом ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland),№49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. ст. 74, 76 ГПК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ст. ст. 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" встановлено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним – і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб Токмака”, м. Токмак, Запорізька область до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі - Токмацького міжрайонного району електричних мереж, м. Токмак, Запорізька область відмовити.

Рішення оформлено та підписано 17.07.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова