Рішення № 90438579, 06.07.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020м. ДніпроСправа № 904/5318/19

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Національної металургійної академії України, м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості за активну електроенергію у розмірі 296 560,72 грн., суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 14 120,56 грн., 3 % річних у розмірі 6 486,05 грн., інфляційної складової у розмірі 3 169,03 грн. та пені у розмірі 51 501,09 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: Денисенко Н.М., довіреність № 836 від 08.11.2019;

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Національної металургійної академії України про стягнення суми основної заборгованості за активну електроенергію у розмірі 296 530,72 грн., суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 14 120,56 грн., 3 % річних у розмірі 6 486,05 грн., інфляційної складової у розмірі 3 169,03 грн. та пені у розмірі 51 501,09 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" № б/н від б/д залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.12.2019.

У судовому засіданні від 24.12.2019 оголошено перерву до 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020 справу № 904/5318/19 розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 25.02.2020.

Ухвалою суду від 25.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 19.04.2020. Відкладено підготовче засідання на 24.03.2020.

Ухвалою суду від 19.03.2020 призначено підготовче засідання на 15.04.2020.

Підготовче засідання, призначене на 15.04.2020, не відбулось внаслідок застосування на території України з 12 березня до 11 травня 2020 року карантинних заходів, а також встановлення особливого режиму роботи судів України.

Ухвалою суду від 15.05.2020 призначено підготовче судове засідання на 03.06.2020.

Ухвалою суду від 03.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.07.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (надалі – постачальник) та Національною металургійною академією України (надалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 02781-00 від 20.07.2018 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується у 2018 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5 383,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, за актом прийняття-передавання товарної продукції № 111/524/3-3/1/1 поставив споживачу у грудні 2018 року активну електроенергію на суму 305 683,69 грн.; за актом № 111/524/3-3/9/2 надав споживачу у вересні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 7 452,19 грн.; за актом № 111/524/3-3/10/2 надав споживачу у жовтні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 10 272,67 грн.; за актом № 111/524/3-3/12/2 надав споживачу у грудні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 14 387,59 грн. Постачальник виставив споживачу рахунки на оплату.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору «Порядок розрахунків».

Так, пунктом 2.2 додатку «Порядок розрахунків» встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом п`яти операційних днів з дня їх отримання.

Однак, за твердженням позивача, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив надані послуги у встановлені строки та розмірі.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано до сплати 3 % річних у розмірі 6 486,05 грн., інфляційну складову у розмірі 3169,03 грн. та пеню у розмірі 51 501,09 грн.

У відповіді на відзив позивач підтвердив, що 16.10.2018 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти за спожиту у вересні 2018 активну електричну енергію у загальному розмірі 7 452,19 грн.; 21.11.2018 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти за спожиту у жовтні 2018 активну електричну енергію у загальному розмірі 10 272,67 грн.

Також позивач зазначив, що відповідачем було частково оплачено заборгованість за послуги, пов`язані з перетіканням електричної енергії. Наразі заборгованість відповідача послуги, пов`язані з перетіканням електричної енергії, становить 10 501,62 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві зазначив, що у нього відсутні зобов`язання за спірним договором з оплати спожитої у жовтні – грудні 2018 року активної електричної енергії.

Надані позивачем акти № 111/524/3-3/1/1 від 31.01.2019 та № 111/524/3-3/10/2 та додаток №12 до договору про постачання електричної енергії № 003003 від 11.02.2015, на думку відповідача, не є належними доказами по справі, оскільки не стосуються договору № 02781-00 від 20.07.2018.

Також відповідач зауважив на тому, що спірний договір втратив чинність 01.01.2019.

Відповідач заявив клопотання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій на 90%.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що він є бюджетною неприбутковою установою та соціально значимим теплопостачальним підприємством. Несвоєчасне виконання відповідачем його договірних зобов`язань утворилось внаслідок недостатності бюджетного фінансування.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії за державні кошти № 02781-00 від 20.07.2018 у розмірі 296 560,72 грн., суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 14 120,56 грн., 3% річних у розмірі 6 486,05 грн., інфляційної складової у розмірі 3 169,03 грн. та пені у розмірі 51 501,09 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі поставлена електроенергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи оплачена відповідачем вартість отриманої електроенергії у повному обсязі у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для зменшення заявленого розміру пені).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (надалі – постачальник) та Національною металургійною академією України (надалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 02781-00 від 20.07.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується у 2018 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5 383,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за актом прийняття-передавання товарної продукції №111/524/3-3/1/1 поставив споживачу у грудні 2018 року активну електроенергію на суму 305 683,69 грн.; за актом № 111/524/3-3/9/2 надав споживачу у вересні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 7 452,19 грн.; за актом № 111/524/3-3/10/2 надав споживачу у жовтні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 10 272,67 грн.; за актом № 111/524/3-3/12/2 надав споживачу у грудні 2018 року послуги з перетікання реактивної електроенергії на суму 14 387,59 грн.

Постачальник виставив споживачу рахунки на оплату:

- № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019 на суму 296 560,72 грн. (постачальником було враховано наявність у споживача переплати у розмірі 9 122,97 грн.) – отриманий споживачем 18.02.2019;

- № 111/524/3-3/9/2 від 01.10.2018 на суму 7 452,19 грн. – отриманий споживачем 09.10.2019;

- № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018 на суму 10 272,67 грн. – отриманий споживачем 05.11.2018;

- № 111/524/3-3/12/2 від 01.01.2019 на суму 14 387,59 грн. – отриманий споживачем 04.02.2019.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до договору «Порядок розрахунків».

Так, пунктом 2.2 додатку «Порядок розрахунків» встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюється на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом п`яти операційних днів з дня їх отримання.

З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором

- з оплати рахунку № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019 настав 25.02.2019;

- з оплати рахунку № 111/524/3-3/9/2 від 01.10.2018 настав 17.10.2018;

- з оплати рахунку № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018 настав 12.11.2018;

- з оплати рахунку № 111/524/3-3/12/2 від 01.01.2019 настав 11.02.2019.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив надані послуги у встановлені строки та розмірі.

Так, рахунок № 111/524/3-3/9/2 від 01.10.2018 на суму 7 452,19 грн. оплачений відповідачем платіжними дорученнями № 002320 від 12.10.2018 на суму 4 839,11 грн. та № 002321 від 12.10.2018 на суму 2 613,08 грн. (том 1 а.с. 80), тобто у встановлені договором строки.

Рахунок № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018 на суму 10 272,67 грн. оплачений відповідачем платіжним дорученням № 002525 від 13.11.2018 на суму 10 272,67 грн. (том 1 а.с. 82), тобто на наступний день після настання строку оплати такого рахунку.

Рахунок № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019 на суму 296 560,72 грн. відповідачем станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем не оплачений. Докази такої сплати у матеріалах справи відсутні.

Рахунок № 111/524/3-3/12/2 від 01.01.2019 на суму 14 387,59 грн., за твердженням позивача, оплачений відповідачем частково на суму 3 885,97 грн. Доказів оплати решти суми заборгованості за цим рахунком матеріали справи не містять.

За таких обставин, у Національної металургійної академії України утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" зі сплати вартості спожитої активної електроенергії за рахунком № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019 у розмірі 296 530,72 грн. та послуг, пов`язаних з перетіканням реактивної електроенергії за рахунком № 111/524/3-3/12/2 від 01.01.2019 у розмірі 10 501,62 грн.

Щодо твердження відповідача про те, що надані позивачем акти № 111/524/3-3/1/1 від 31.01.2019 та № 111/524/3-3/10/2 не є належними доказами по справі, оскільки не стосуються договору № 02781-00 від 20.07.2018 слід зазначити про таке.

Стосовно акту № 111/524/3-3/1/1 від 31.01.2019. Такий акт надання послуг підписаний обома сторонами. З сукупності наданих сторонами до матеріалів справи доказів вбачається, що послуги, надані за актом № 111/524/3-3/1/1 від 31.01.2019, надані саме на виконання умов договору №02781-00 від 20.07.2018. Зокрема, відповідачем не доведено факту наявності між сторонами інших договорів на поставку електроенергії у спірний період.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 суд зауважив, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

За таких обставин, одне лише незазначення у акті № 111/524/3-3/1/1 від 31.01.2019 реквізитів договору, на виконання якого були надані послуги, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо акту надання послуги № 111/524/3-3/10/2, на підставі якого був виставлений рахунок № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018 на суму 10 272,67 грн., то, як встановлено судом, такий рахунок оплачений відповідачем платіжним дорученням № 002525 від 13.11.2018 на суму 10 272,67 грн. (том 1 а.с. 82).

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за активну електроенергію у розмірі 296 560,72 грн. є обґрунтованими.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за реактивну електроенергію є обґрунтованими у розмірі 10 501,62 грн.

Підпунктом 1 пункту 7.2.2 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.1, 6.1.6 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі підпункту 1 пункту 7.2.2 договору, за прострочення відповідачем строків оплати спожитої у грудні 2018 року активної електроенергії за рахунком № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019, позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 26.02.2019 по 25.08.2019 у розмірі 51 501,09 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що пеня за вказаний позивачем період становить 51 642,19 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 51 501,09 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 6 486,05 грн. за загальний період з 18.10.2018 по 05.11.2019 та інфляційну складову у розмірі 3 169,03 грн. за загальний період з грудня 2018 року по вересень 2019 року за прострочення відповідачем строків оплати електроенергії, поставленої на підставі рахунків № 111/524/3-3/1/1 від 01.02.2019, №111/524/3-3/9/2 від 01.10.2018, № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018, №111/524/3-3/12/2 від 01.01.2019.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем було нараховано 3% річних та інфляційну складову за порушення строків оплати електроенергії, поставленої за рахунками № 111/524/3-3/9/2 від 01.10.2018 та № 111/524/3-3/10/2 від 01.11.2018.

Разом з тим, як встановлено судом вище, відповідачем не порушено строків оплати за такими розрахунками.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 296 560,72 грн. за період з 26.02.2019 по 05.11.2019 становить 6 166,84 грн.;

- 3% річних на суму боргу 10 501,62 грн. за період з 12.02.2019 по 05.11.2019 становить 230,46 грн.

Всього: 6 397,30 грн.

- інфляційна складова на суму боргу 296 560,72 грн. за період з квітня 2019 року по вересень 2019 року становить 2 940,48 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 10 501,62 грн. за період з квітня 2019 року по вересень 2019 року становить 104,13 грн.

Всього: 3 044,61 грн.

А отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованою у розмірі 6 397,30 грн.

А отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової є обґрунтованою у розмірі 3 044,61 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 02781-00 від 20.07.2018 з додатками (т. 1 а.с. 27 - 40), рахунками (том. 1, а.с. 19 - 22), актами прийняття - передавання (том 1, а.с. 23 - 26).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться актами прийняття - передавання разом із рахунками на оплату та платіжними дорученнями (том 1, а.с. 66 – 85), договором № 01024-00 від 19.03.2019 (том. 1, а.с. 86 - 95).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідач заявив клопотання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій на 90%.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що він є бюджетною неприбутковою установою та соціально значимим теплопостачальним підприємством. Несвоєчасне виконання відповідачем його договірних зобов`язань утворилось внаслідок недостатності бюджетного фінансування.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що відповідач є неприбутковою бюджетною установою. Разом з тим, споживач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, здійснював часткові оплати заборгованості, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача; позивач не поніс збитків внаслідок дій відповідача.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 51501,09 грн. до 20 000 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості за активну електроенергію у розмірі 296 560,72 грн., суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 10 501,62 грн., 3 % річних у розмірі 6 397,30 грн., інфляційної складової у розмірі 3 044,61 грн. та пені у розмірі 20 000 грн.

Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 51 501,09 грн. до 20 000 грн.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 3 618,94 грн., 3 % річних у розмірі 88,75 грн. та інфляційної складової у розмірі 124,42 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судові витрати у частині зменшення судом розміру штрафних санкцій покладаються на відповідача повністю, без урахування відповідного зменшення.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, з 51 501,09 грн. до 20 000 грн.

Стягнути з Національної металургійної академії України (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 4; ідентифікаційний код: 02070766) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код: 23359034) суму основної заборгованості за активну електроенергію у розмірі 296 560,72 грн., суму основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 10 501,62 грн., 3 % річних у розмірі 6 397,30 грн., інфляційну складову у розмірі 3 044,61 грн., пеню у розмірі 20 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 520,08 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 3 618,94 грн., 3 % річних у розмірі 88,75 грн. та інфляційної складової у розмірі 124,42 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.07.2020.

Суддя М.О. Ніколенко