Вирок № 90437734, 15.07.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1380/19

Провадження № 1-кп/204/176/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.,

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Гоцик В.О.,

за участю обвинуваченого: Стадник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження №12019040680000079 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг, громадянина України, який має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21 серпня 2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;

- 10 жовтня 2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки;

- 08 листопада 2018 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років та одного місяця позбавлення волі;

-12 грудня 2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 18 січня 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років та трьох місяців позбавлення волі;

- 05 лютого 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років та двох місяців позбавлення волі. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2018 року виконувати самостійно;

- 19 лютого 2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років та трьох місяців позбавлення волі.13 травня 2019 року Дніпровським апеляційним судом вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2019 року скасовано та призначено покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком, за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2018 року та вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2019 року визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та три місяця. Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2018 року виконувати самостійно;

- 24 квітня 2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 3 років та 3 місяців позбавлення волі;

- 29 травня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за я.1 ст.263-1, ч.1 ст.263 , ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. На підставі ч.4 ст.70 КК України вказане покарання поглинути покаранням за вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.05.2019 року, за вироком від 24.04.2019 року, за вироком від 05.02.2019 року-до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі. 25 жовтня 2019 року Дніпровським апеляційним судом вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2019 року скасовано та призначено покарання за ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.263, 70 КК України у вигляді 3 років та 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2019 року та вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.05.2019 року, Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.04.2019 року та Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.02.2019 року визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяця позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2018 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 5 місяців. В інший частині вирок залишити без змін;

- 21 травня 2020 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2019 року, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 5 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі і за злочини проти власності, в період іспитового строку, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно, у січні 2019 року став на шлях вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_2 , 12 січня 2019 року близько 09.30 години, маючи злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , визначивши при цьому майно, що знаходилось на території домоволодіння за вищевказаною адресою як предмет свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_2 , діючи умисно, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, близько 09.30 години 12 січня 2019 року, наблизився до воріт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та через них проник на територію домоволодіння. В подальшому, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_2 , наблизився до підсобного приміщення - гаражу, розташованого на території домоволодіння за вищевказаною адресою, та шляхом віджиму кріплення навісного замка від лутки вхідних дверей, проник до вказаного приміщення, де діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих спонукань та з метою наживи, викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_3 , а саме: п`ять аналогічних порожніх металевих каністр прямокутної форми об`ємом по 20 л. кожна, середня ринкова вартість яких відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 564-19 від 07.02.2019 року, станом на 12.01.2019 року становить 875 гривень; один порожній металевий бачок прямокутної форми об`ємом 20 л. середня ринкова вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 564-19 від 07.02.2019 року, станом на 12.01.2019 року становить 175 гривень, а всього майна на загальну вартість 1050 гривень, при цьому ОСОБА_2 виніс вищевказані каністри з приміщення гаража та залишив на території домоволодіння за вищевказаною адресою. В той час, коли ОСОБА_2 знаходився у приміщенні гаражу, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , його злочинні дії були помічені та припинені свідком ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення, не отримавши можливості розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 , проникнувши до іншого приміщення - приміщення гаражу на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , повторно таємно намагався викрасти чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 , проте з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_2 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця та не зміг отримати можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд так як останній з викраденим майном був затриманий свідком ОСОБА_6 на місці вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, просить призначити покарання на розсуд суду, не заперечує проти розгляду справи відповідно до положень ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 (а.п.87-108), протокол огляду місця події від 12.01.2019 року, з фототаблицею (а.п.14-21), протокол пред`явлення особи для впізнання від 12.01.2019 року, з фототаблицею (а.п.30-33), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2019 року (а.п.36-38, 41-43), висновок експерта №5/4.6/78 від 31.01.2019 року (а.п.65-73), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.64), висновок експерта №564/19 від 07.02.2019 року (а.п.81-84), Акт здачі-приймання висновк судового експерта (а.п.80),постанову про визнання речовими доказами (а.п.85), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, має не зняту і непогашену у встановленому Законом порядку судимість, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, за місцем проживання характеризується посередньою.

Як пом`якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів, а також вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив зазначений злочин до ухвалення вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2020 року, а тому суд вважає за необхідне, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до суду не надходило.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданої довідки та акту.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки п`ять місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 12 січня 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 5/4.6/78 від 31.01.2019 року у розмірі 1430,00 гривень, одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м.Дніпра, номер рахунку:31111115004004, МФО:899998, код ЄДРПОУ:37989274.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 564/19 від 07.02.2019 року у розмірі 286,00 гривень.

Речові докази: п`ять металевих каністр, металевий бачок, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція№2202) - повернути законному власнику – ОСОБА_3 ; чотири сліди пальців рук, в спец пакеті №0667216, дактилокартку ОСОБА_2 в паперовому конверті, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція№2202) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик