Рішення № 90436088, 14.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3114/20

Провадження №2/523/2369/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.

при секретарі – Дзюба Г.І.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника відповідача адвоката – Федчишина А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так позивач посилається на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення БР №065947, 02.08.2018р. о 13 годині 40 хвилин позивач, керуючи автомобілем марки Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва б.177/1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Pajero Wagon реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду та здійснював маневр повороту ліворуч до АЗС «Priem» з лівої смуги. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2018 року був встановлений факт того, що водій ОСОБА_2 здійснював поворот на АЗС з середньої смуги, тоді як повинен він був перестроїтись в ліву смугу, тим самим зайнявши крайнє положення на проїзній частині, як того вимагає п. 10.4 ПДР.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2018р. по справі №523/11389/18 провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018 року постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2018 року про закриття провадження по справі залишено без змін.

Позивач вважає, що оскільки не доведена його вина у вчиненні ДТП, то наявна вина у діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 ..

За твердженням позивача, він звертався до Управління патрульної поліції Одеської області з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2

01.07.2019р. листом від Управління патрульної поліціїв Одеській області позивача було повідомлено, що матеріали ДТП, яка мала місце 02.08.2018 року, в АДРЕСА_1 , та зареєстровано в ЖЄО № 11182 від 02.08.2018 року, були направлені до Ірпінського ВП ГУ МВС України в Київській області для притягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності відповідно вимог за ст.124 КУпАП.

Позивач звернувся до Начальника Ірпінського ВП ГУ МВС України в Київській області полковника поліції Петренко О.Г. із заявою щодо повідомлення чи складений протокол про адміністративне правопорушення по відношенню до водія автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 відповідно вимог за ст. 124 КУпАП., якщо ж ні, то повідомити про причини з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт.

23.09.2019р. адвокатом позивача ОСОБА_3 був направлений адвокатський запит на отримання вищезазначеної інформації.

Листом від 04.10.2019р. т.в.о. заступника начальника Ірпінського ВП ГУ МВС України в Київській області було повідомлено, що в результативній частині постанови суду чітко вказано про закриття провадження відносно гр. ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Жодних зазначень щодо притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, за порушення вимог п. 10.4 ПДР в постанові не вказано.

Позивач звернувся зі скаргою на дії начальника Ірпінського ВП ГУ МВС України в Київській області, однак жодних постанов щодо водія ОСОБА_2 не було прийнято.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ СК «Брокбізнес».

Для визначення оцінки розміру матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок пошкодження автомобіля, судовим експертом ОСОБА_4 був виготовлений висновок №34-19 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу MAZDA 323 н/з НОМЕР_1 від 19.02.2019 року, згідно якого вартість матеріального збитку становить 38 871,93 грн.

В серпні 2018 року позивачем на адресу ПАТ СК «Брокбізнес» була надіслана заява про виплату страхового відшкодування з відповідним пакетом документів відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Листом від 07.09.2018 року ПАТ СК «Брокбізнес» відмовилась виплатити страхове відшкодування внаслідок ДТП, яка мала місце 02.08.2018 року, оскільки відсутні докази настання цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу Mitsubishi Pajero н/з НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 .

Позивач також стверджує, що в результаті ДТП йому було завдало моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн. Моральна шкода полягає у тривалих переживаннях, перебуванні в постійному стресі. Були порушені нормальні життєві зв`язки, тривалий час позивач знаходився в пригніченому стані, нервував, не міг вести звичний спосіб життя. Позивач залишився без роботи, так як автомобіль використовував в цілях заробітку, в результаті чого погіршилися сімейні стосунки. На протязі двох років ввів переписку з органами поліції, подавав різного роду заяви та скарги на бездіяльність, намагався відновити справедливість, та притягнути винну особу до відповідальності.

На підставі викладеного, позивач просить:

1.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (КОД ЄРДПОУ:20344871) юридична адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_6 суму страхового відшкодування у розмірі 38 871,93 грн.,

2.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 моральну шкоду у розмірі 10000 грн., вартість послуг на виготовлення експертного дослідження 3000 грн.,

3.Стягнути солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 841 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1200 грн., витрати на ксерокс у розмірі 287 грн..

В судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 38 871,93 грн., оскільки йому була відшкодована матеріальна шкода страховою компанією. В той же час, він наполягав на задоволення позовних щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 10000 грн., вартість послуг на виготовлення експертного дослідження 3000 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1200 грн., витрати на ксерокс у розмірі 287 грн..

Представники Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 14.07.2020р. було прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 38 871,93 грн., та провадження в цієї частині позову закрито.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Федчишин А.С. позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки він вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинення ДТП не доведена, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 02.08.2018 року о 13 год. 40 хв. між автомобілем марки Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 та автомобілем Mitsubishi Pajero Wagon, реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 відбулось дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2018р. по справі №523/11389/18 провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зі змісту даної постанови вбачається, що 02.08.2018 року о 13 год. 40 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в лівій смузі по вул. Чорноморського козацтва,177/1, попереду нього в середній смузі рухався автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , який з середньої смуги здійснював маневр повороту ліворуч до АЗС «Рriem».

Згідно з п.10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

За вимогами п.10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій ОСОБА_2 здійснював поворот на АЗС з середньої смуги, тоді як повинен був перестроїтися в ліву смугу, тим самим зайнявши крайнє положення на проїзній частині, як того вимагає п.10.4 ПДР. (а.с. 14)

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12.12.2018 року постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2018 року про закриття провадження по справі залишено без змін. У вищевказані постанові апеляційного суду також є посилання на те, що водій ОСОБА_2 повинен був врахувати і приділити більш уваги, ввімкнувши сигнал повороту, для безпеки свого маневру, завчасно переїхати в ліву смугу дорожнього руху і тільки після цього здійснювати маневр повороту ліворуч, на заправку. (а.с. 15-18)

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 84 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, проаналізував надані відповідачем докази, у тому числі експертний висновок.

Суд вважає, що наданий відповідачем експертний висновок не спростовує факт відсутності його вини у вчиненні ДТП, а також не доводить наявність винних дій позивача.

Окрім того, з наданих матеріалів, фотофіксації моменту ДТП чітко вбачається, що водій ОСОБА_2 здійснював поворот на АЗС з середньої смуги, тоді як повинен був перестроїтися в ліву смугу, тим самим зайнявши крайнє положення на проїзній частині, як того вимагає п.10.4 ПДР.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Суд вважає, що оскільки відповідач не надав суду достатніх доказів відсутності свої вини у вчиненні ДТП, то він повинен відшкодувати позивачу спричинену шкоду.

Суд також вважає, що сам факт відсутності постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, в даному випадку не звільняє відповідача від відшкодування шкоди.

Відповідно до приписів ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок ДТП позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв`язку з переживанням нервового потрясіння, пошкодження його майна, позбавлення можливості використовувати пошкоджений автомобіль, в його звичний життєвий уклад були внесені значні зміни. Всі ці обставини порушили звичний спосіб життя позивача та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

Суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода призвела до душевних страждань позивача викликаних пошкодженням автомобіля як єдиного засобу для пересування, а відповідач на заяви позивача не реагує, шкоду відшкодовувати у добровільному порядку не бажає.

На підставі викладеного, з урахування принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 4000,00 грн.

В той же час, суд вважає, що не підлягають стягненню з відповідача витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3000 гривень.

Так з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Брокбізнес».

Відповідно до ст. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Статтею 34.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже суд вважає, що в даному випадку витрати за проведення експертного дослідження повинні бути покладені на ПрАТ СК «Брокбізнес», а не на відповідача ОСОБА_2 ..

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору.

В той же час, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на ксерокс у розмірі 287 гривень, оскільки вони є недоведеними.

Щодо витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

Позивач у своїй заяві зазначив, що позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу у сумі 1300 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, суд розрахував, що оскільки позивачем первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з ПрАТ страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» від суми страхового відшкодування у розмірі 38 871,93 грн., від якої позивач відмовився, то пропорційно повинна бути зменшена сума витрати на правову допомогу, тому підлягає стягненню сума у розмірі 85 гривень 92 копійки.

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 )

на користь

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 )

моральну шкоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 85 гривень 92 копійки, а всього стягнути суму у розмірі 4926 гривень 72 копійки.

3. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 3000 гривень, витрат на ксерокс у розмірі 287 гривень – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення, строки оскарження за вищевказаним рішенням продовжуються на строк дії карантину, відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України.

Повний текст рішення було складено та підписано у п`ятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя:

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2020