Ухвала суду № 90436004, 13.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/14063/19

Провадження №4-с/523/98/19

У Х В А Л А

"13" липня 2020 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря -Щербан О.Д.,

розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови старших державних виконавців Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнятих у виконавчому провадженні №57365075,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на постанови старших державних виконавців Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнятих у виконавчому провадженні №57365075 та просила визнати протиправними та скасувати постанови:

-про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2018 р. прийняту старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Майстерюк Тетяною Миколаївною;

-про стягнення виконавчого збору у розмірі 67649,78 грн. від 13.05.2019 р. прийняту старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моргуном Олександром Васильовичем;

-про розшук майна боржника від 10.10.2018 р. стосовно транспортного засобу Hyundai Santafe державний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 ;

-про арешт майна боржника від 10.10.2018 р. стосовно транспортного засобу Hyundai Santafe державний номер НОМЕР_1 ;

-про арешт майна боржника (арешт усього майна) від 29.10.2018 р. .

Скаржник звернулася з заявою про розгляд скарги в її відсутності. Раніше в засіданні підтримала вимоги та просила їх задовольнити.

Представники стягувача та відділу в засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга в частині вимог підлягає закриттю виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24) ЄСПЛ закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76) визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.

На спірні правовідносини поширюється саме Закон № 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Ураховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з нормами ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року № 758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19).

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, провадження у справі підлягає закриттю в частині скарги по вимозі про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 67649,78 грн. від 13.05.2019 р. прийняту старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моргуном Олександром Васильовичем, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, так як така вимога підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У зв`язку з вказаним необхідно роз`яснити скаржнику право на звернення з позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.255,260,261,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 67649,78 грн. від 13.05.2019 р. прийняту старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моргуном Олександром Васильовичем.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя: